Постанова № 49462605, 14.08.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6011/15-п

Провадження № 33/779/143/2015

Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Руденко Д. М.

Суддя-доповідач Попович С.С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2015 року м. Івано-Франківськ

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області Попович С. С., розглянувши за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Івано-Франківського міського суду від 22 червня 2015 року справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо апелянта, -

в с т а н о в и в :

Вказаною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік за те, що він 19 квітня 2015 року о 08 год. 10 хв. в м. Івано-Франківську по вул. Петлюри керував т/з марки Кіа д. н. з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, але ухилився від проходження огляду на стан сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Суддя мотивував свою позицію тим, що відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти у встановленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, а ОСОБА_2 такого не побажав зробити, тому виходив з того, що працівниками ДАІ було виконано вимоги п. 5.4 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України № 77 від 26 лютого 2009 року, згідно якого, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я посадова особа ДАІ складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду і за таких обставин прийшов до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.

Апелянт просить, поновивши строк на оскарження постанови судді, скасувати її та прийняти нову постанову якою накласти на нього стягнення у вигляді штрафу, мотивуючи тим, що він не був присутнім під час судового розгляду, суд розглянув справу без його присутності, а ознайомився з даною постановою лише 29 липня 2015 року, відповідно не міг в строк її оскаржити. Внаслідок цього він не зміг належним чином реалізувати у суді передбачені законом права ( ст. 268 КУпАП ), які має особа, що притягується до адміністративної відповідальності. Зокрема, дати пояснення, надавати докази, заявляти клопотання тощо. Просить звернути увагу, що він є добросовісним і законослухняним водієм, жодного разу не притягався до відповідальності за порушення правил дорожнього руху, є водієм із тридцятирічним стажем. Що суд не дослідив належним чином всіх обставин справи та не врахував його особу як порушника при обранні стягнення.

Заслухавши ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляційної скарги, та при цьому пояснив, що розкаюється в тому, що відмовився піти на освідування, просить врахувати, що йому необхідно мати можливість керувати автомобілем у зв'язку з роботою на підприємстві, у нього на утриманні онука, так як діти поїхали на роботу за кордон, її необхідно щодня возити в дитячий садок, по стану здоров'я ( хворе серце ) йому не бажано багато ходити, врахувати його передпенсійний вік, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що строк на оскарження постанови, виходячи зі змісту ст. 289 КУпАП, підлягає до поновлення, оскільки апелянт не був присутнім під час розгляду справи суддею, копія постанови була отримана ним як зазначено вище, тому строк на оскарження постанови слід вважати таким, що пропущений з поважних причин.

А вирішуючи апеляційну скаргу по суті виходжу з наступного.

Відповідно до змісту ст. ст. 293, 294 КУпАП при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з рішень передбачених вказаними статтями. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення того чи іншого закону і може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Цих вимог закону суддя в частині визнання апелянта винуватим у вчиненні правопорушення, дотримався. Зокрема, вина апелянта повністю підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АП 1 № 522386 від 19 квітня 2015 року, де зафіксовано обставини вчиненого, а також у власноручному поясненні апелянта зазначено, що він відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ( а. с. 1 ). В ході апеляційного розгляду ОСОБА_2 визнав, що дійсно написав у протоколі, що відмовляється від проходження відповідного освідування, пояснивши причини до такого.

Посилання апелянта на те, що суддя розглянув справу без його особистої участі чим порушено зазначені вище його права, є необґрунтованими, оскільки матеріали справи достовірно підтверджують, що судова повістка була вручена апелянту завчасу ( а. с. 8 ), а від нього заяв про відкладення розгляду справи з тих чи інших підстав не надходило.

У відповідності до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення потрібно враховувати не тільки характер вчиненого правопорушення, але і особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання.

При зазначених вище обставинах, виходжу з того, що вчинення ОСОБА_2 вищевказаного правопорушення, як правильно зазначає суддя в оскарженій постанові, повністю підтверджується обставинами зазначеними в оскарженій постанові, але при визначенні стягнення за вчинене суддя не врахував, у зв'язку з неявкою апелянта в суд, що ОСОБА_2 розкаявся у вчиненому, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, має тридцятирічний стаж водія, а тому обране стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами позбавляє його можливості користуватися автомобілем для зазначених вище потреб і в сукупності з іншими зазначеними обставинами дає підстави вважати, що йому слід призначити стягнення у вигляді штрафу, що відповідатиме як тяжкості вчиненого так і особі винного.

Обтяжуючих відповідальність обставин, передбачених ст. 35 КУпАП, по справі немає.

Керуючись ст. ст. 245, 289, 293, 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження вказаної постанови судді. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Івано-Франківського міського суду від 22 червня 2015 року в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_2 в частині обрання стягнення змінити, обрати ОСОБА_2 стягнення у виді штрафу в сумі 3400 гривень. В решті вказану постанову судді залишити без зміни.

Постанова остаточна і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Івано-Франківської області С. С. Попович

Згідно з оригіналом

Суддя С. С. Попович