Постанова № 4945644, 23.09.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія № 6.14

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 вересня 2009 року Справа № 2а-24497/09/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Матвєєвої В.В.,

при секретарі: Зацепіної Ю.В..,

за участю сторін

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перевальське гірниче товариство» про стягнення заборгованості по страховим внескам, -

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перевальське гірниче товариство» про стягнення заборгованості по страховим внескам, в якому зазначив, що відповідач є страхувальником і платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області.

Згідно статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Управлінням Пенсійного фонду в Перервальському районі Луганської області була направлена відповідачу вимога про сплату недоїмки № Ю-339У від 06.07.2009 року на суму 5762, 90 грн. яка була узгоджена ТОВ « Перевальське гірниче товариство ».

Оскільки відповідачем заборгованість по страховим внескам не погашено, просить суд стягнути з Т овариства з обмеженою відповідальністю «Перевальське гірниче товариство» суму в розмірі 5762, 90 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надавши пояснення аналогічні позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, на адресу суду повернувся конверт з відміткою про те, що за зазначеною адресою адресат не знаходиться.

Відповідно до ч.1 ст. 40 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач зареєстрований виконавчим Перевальською районною державною адміністрацією 26 березня 2001 року та взятий на облік до управлінням Пенсійного фонду України в Перервальському районі Луганської області як платник страхових внесків.

 19.06.2009 року відповідачем до Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області був наданий розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за травень 2009 року.

За змістом статтей 14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058 відповідач є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду.

Згідно частини 6 статті 20 зазначеного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.

 Відповідно до частини 12 статті 20 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно п. 2 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно п. 3 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, на адресу відповідача Управлінням Пенсійного фонду України в Перевальсьокму районі Луганської області була направлена вимога про сплату боргу: № 339У від 06.07.2009 року на суму 5762, 90 грн.

Зазначена вимога про сплату боргу була отримана бухгалтером підприємтсва 09.07.2009 року, а тому є узгодженою відповідачем.

Відповідно до п. 8 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Пунктом 3 частини 12 цієї статті Закону визначено, що у разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами, зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Розділом 2 Порядку нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 25.08.2004 року №1092 , п.11.11 та 14.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 31.01.2005 №3-1, продубльовано вказані положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058 стосовно обчислення, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, оскільки заборгованість по загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню у сумі 5762, 90 грн. відповідачем не сплачена, а вимоги позивача зайшли свого підтвердження у судовому засіданні, суд вважає за необхідно задовольнити позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перевальське гірниче товариство » про стягнення заборгованості по страховим внескам в повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.14,15,17,20,106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р.№1058, Розділом 2 Порядку нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 25.08.2004 р. №1092 , п.5.1.5 - 5.1.6., п.11.11 та 14.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 31.01.2005 №3-1), ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перевальське гірниче товариство » про стягнення заборгованості по страховим внескам задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перевальське гірниче товариство» (94300, Луганська область, м. Перевальськ, вул.. Дозовського, 23, код 31433248, р/р 26006310019001 в УСБ м. Луганськ, МФО 304999) на користь управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області (94300, Луганська область, м. Перевальськ, вул.. Леніна, 39а, код 21792593; р/р 25605301750 в ЛОУ «Ощадбанка» м. Луганськ, МФО 304665) заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 5762 (п'ять тисяч сімсот шістдесят дві) гривні 90 коп.

 Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя