Ухвала суду № 4945316, 25.09.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

головуючий суддя І інстанції - Ісаєнко Ю.А.

суддя - доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  У Х В А Л А

Іменем України

« 25 » вересня 2009 року справа № 2а-4439/09/0570

м. Донецьк, бул.Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Геращенка І.В.

суддів    Арабей Т.Г., Малашкевича С.А.

при секретарі судового засідання  Літвіновій Л.О.

за участю представників сторін :

від позивача -  Ляшенко С.В. - довір. від 15.03.2009 року № 1, Котляр М.А. - довір. від 01.08.2009 року б/н

від відповідача  - Пономарьова В.В. - довір. від 16.09.2009 року № 4080/10/10-013

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Державної податкової інспекції в м. Вугледарі Донецької області

на постанову  Донецького окружного адміністративного суду

від 30.06.2009 року

у справі  № 2а-4439/09/0570

за позовом Кредитної спілки “Імпульс плюс”

до відповідача Державної податкової інспекції в м. Вугледарі Донецької області

про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень та рішень про застосування фінансових санкцій

ВСТАНОВИВ:

Кредитна спілка “Імпульс плюс” звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції в м. Вугледарі Донецької області про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень та рішень про застосування фінансових санкцій.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30.06.2009 року у справі № 2а-4439/09/0570 (суддя Ісаєнко Ю.А.) позовна заява задоволена.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій вона просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовної заяви відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм процесуального та матеріального права.

Зазначає, що в постанові суду неповно відображені усі обставини справи, які мають значення для вирішення спору, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Вказує на те, що рішення, які оскаржувались, прийняті по факту встановлених порушень вимог чинного законодавства, тому підстав для визнання їх нечинними у суду першої інстанції не було.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач вказав на її безпідставність.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів встановила.

В основу повідомлень - рішень та рішень про застосування фінансових санкцій, які оспорювались, покладений акт від 15.10.2008 року № 408/23-0/26082975 про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.06.2008 року.

За результатами перевірки КС “Імпульс плюс” інкримінувалось, зокрема, порушення вимог 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, ч. 2 ст. 7 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, п. 4.1 Положення про Реєстр неприбуткових організацій та установ, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, п. 4 ст. 8 Закону України “Про кредитні спілки”.

22.10.2008 р. № 000070/235/10029/10/23-513 прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій про визначення суми штрафних фінансових санкцій в розмірі 15000 грн.

податкове повідомлення-рішення від 22.10.2008 р. № 000044/230/10030/10/23-012-3 про визначення суми податкового зобов'язання в розмірі 1 061 грн. 00 коп., в тому числі податок на прибуток - 758 грн., штрафні (фінансові) санкції - 303 грн.

податкове повідомлення-рішення від 26.12.2008 р. № 000044/230/2/5675/10/23-012-3 про визначення суми податкового зобов'язання в розмірі 1061 грн., в тому числі податок на прибуток 758 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 303 грн.

податкове повідомлення-рішення від 26.12.2008р. за № 000044/230/2/5676/10/23-012-3 про визначення суми податкового зобов'язання - штрафні санкції в розмірі 76 грн.

податкове повідомлення-рішення від 25.02.2009 р. № 000044/3/856/10/23-013провизначення суми податкового зобов'язання в розмірі 1061 грн., в тому числі податок на прибуток в сумі 758 грн. 00 коп. та штрафні (фінансові)санкції - 303 грн.;

податкове повідомлення-рішення від 25.02.2009 р. № 0000012340/3/857/10/23-013 про визначення суми податкового зобов'язання штрафні санкції по податку на прибуток в розмірі 76 грн.

Висновок про порушення КС “Імпульс плюс” ґрунтується на факут укладення між КС “Імпульс плюс” та ОСОБА_1 кредитного договору від 13.08.2007 року та внесення до каси спілки внеску в розмірі 3000 грн. згідно прибуткового касового ордеру від 13.08.2007 року № 59.

Згідно рішення Вугледарського міського суду від 05.03.2009 року у справі № 2-273/09 договір між КС “Імпульс плюс” та ОСОБА_1 від 13.08.2007 року не укладався.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом.

В апеляційній скарзі вказується на порушення норм матеріального права.

Колегія суддів вважає такий висновок правомірним, а апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження податкових органів визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні” , ст. 10 визначено функції державних податкових інспекцій у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження податків, платежів.

Таким чином, відповідач у справі суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування” платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Колегія суддів не приймає до уваги довід заявника скарги стосовно правомірності висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства, з наступних підстав.

Щодо висновку про порушення позивачем вимог п. 2.6 гл. 2 Положення про ведення кассових операцій у національній валюті в Україні, колегія суддів враховує наступне.

Згідно зазначеної норми уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Відповідно до абз. 3 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 р. № 436/95 “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

У зв"язку з відсутністю факту неоприбуткування позивачем у касі готівки відсутні підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій - не було факту отримання позивачем 13.08.2007 р. 3000 грн. від ОСОБА_1, не було факту неоприбуткування в касі зазначеної суми, тому немає підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в п'ятикратному розмірі від неотриманої позивачем готівки в сумі 15000 грн.

Щодо висновку про порушення позивачем вимог п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до зазначеної норми Закону до валового доходу платників податку на прибуток відносяться: доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:

сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу;

сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж: установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між; платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів.

Висновок про порушення позивачем зазначеної норми зроблений у зв'язку з встановленим під час перевірки фактом заниженя доходів з інших джерел за 9 місяців 2007 р. на 3035 грн., та відповідно, занижений податок на прибуток за 9 місяців 2007 р. на суму 758 грн.

Сума 3 035 грн. складається з:

- 3000 грн., які отримані 13.08.2007 р. від ОСОБА_1;

15 грн. - обов'язковий пайовий внесок ОСОБА_1 за прибутковим касовим ордером № 5477 від 13.08.2007 р.;

20 грн. - вступний внесок ОСОБА_1 за прибутковим касовим ордером № 5476 від 13.08.2007 р.

Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 не перераховувала на адресу позивача суму внеску в розмірі 3000 грн., висновок про заниження доходів у зазначеному періоді на цю суму є необгрунтованим.

Щодо пайового внеску та вступного внеску, то чинним закондавством, зокрема, п.п. в п.п. 7.11.1, п.п. 7.11.4 п. 7.11. ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, звільняється від оподаткування як доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці “в” підпункту 7.11.1, отримані у вигляді: коштів, які надходять до кредитних спілок та пенсійних фондів у вигляді внесків на недержавне пенсійне забезпечення або внесків на інші потреби, передбачені законодавством.

Колегія суддів не приймає до уваги довід заявника скарги щодо того, що ОСОБА_1 не має права бути членом КС “Імпульс плюс”, оскільки не мешкає на території Донецької області, виходячи з наступного.

Чинне законодавство України не пов'язує місце проживання фізичної особи з її пропискою, правовий інститу прописки в Україні скасований, як такий, що не відповідає вимогам Загальної Декларації прав людини, Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 33 Конституції України, ст. ст. 310, 313 ЦК України, Указу Президента України Про додаткові заходи щодо реалізації права людини на свободу пересування і вільний вибір місця проживання від 15.06.2001 р., Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”.

Тобто, відсутність прописки або реєстрації не є підставою для позбавлення особи права бути членом кредитної спілки.

Наряду з викладеним, колегія суддів враховує те, що відповідач в акті перевірки КС “Імпульс плюс” від 15.10.2008 року зазначає, що ОСОБА_1 фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 29 ЦК України фізична особа вільно вибирає міце свого проживання та може мати кілька місць проживання.

Для вступу в кредитну спілку фізична особа заповнює особисто заяву, де власноруч вказує своє місце проживання.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 така заява заповнена власноруч 13.08.2007 р., в заяві про прийняття до складу кредитної спілки фізична особа (громадянка України) вказала своє місце проживання - ОСОБА_1

Крім того, відповідно до ст. 10 Закону України “Про кредитні спілки” членами кредитної спілки можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України, об'єднані хоча б за однією з ознак, зазначених у частині першій статті 6 цього Закону, мають повну цивільну дієздатність, з урахуванням обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.

Не можуть бути прийняті до кредитної спілки особи, які за рішенням суду визнані недієздатними або обмежено дієздатними, особи, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, а також особи, що мають непогашену судимість за корисливі злочини.

Прийняття до кредитної спілки та виключення з її складу провадяться на підставі письмової заяви особи за рішенням спостережної ради кредитної спілки, крім випадків припинення членства у зв'язку із смертю особи або виключенням члена за рішенням загальних зборів у разі порушення ним статуту кредитної спілки.

Зміна ознак, зазначених у частині першій статті 6 цього Закону, не тягне за собою припинення членства у кредитній спілці.

Членство у кредитній спілці настає з дня сплати особою вступного та обов'язкового пайового внесків у порядку, передбаченому статуто мкредитної спілки. В першу чергу сплачується вступний внесок.

У разі коли вступний та обов'язковий пайовий внески сплачено у різні дні, першим днем членства вважається день сплати обов'язкового пайового внеску.

Частина перша ст. 6 Закону встановлює наступні ознаки для членів спілки, згідно якої, кредитна спілка створюється на підставі рішення установчих зборів. Чисельність засновників (членів) кредитної спілки не може бути менше ніж 50 осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути членами кредитної спілки та об'єднані хоча б за однією з таких ознак: мають спільне місце роботи чи навчання або належать до однієї професійної спілки, об'єднання професійних спілок, іншої громадської чи релігійної організації або проживають в одному селі, селищі, місті, районі, області.

Відповідно до ст. 6 Статуту позивача членами кредитної спілки “Імпульс плюс” можуть бути громадяни , що проживають на території Донецької області.

Щодо висновку про порушення ліцензійних умов позивачем, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України “Про кредитні спілки” ліцензуванню в кредитній спілці підлягає діяльність по залученню внесків

(вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також інші види

діяльності відповідно до закону.

Згідно Ліцензійних умов провадження діяльності кредитних спілокзнадання фінансових послуг, що затверджені Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 02.12.2003 р. за № 146 та зареєстровані Міністерстві юстиції України 25 грудня 2003 р. за № 1225/8546 ліцензуванню підлягає діяльність кредитної спілки по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, використання таких коштів для надання їм кредитів - саме для цих видів діяльності кредитна спілка зобов'язана отримати ліцензію на здійснення діяльності по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки.

Ці Ліцензійні умови встановлюють вимоги, які є обов'язковими для виконання заявником та ліцензіантом як на дату подання заяви, так і протягом усього строку її дії.

Для залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, використання таких коштів для надання їм кредитів кредитна спілка зобов'язана отримати ліцензію на здійснення діяльності по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки па депозитні рахунки.

Тобто, ліцензується діяльність по залученню внесків (вкладів) саме на депозитні рахунки.

Відповідно до абз. 2 п. 1.1 Ліцензійних умов до залучених коштів не відносяться внески членів кредитних спілок, що спрямовуються на формування капіталу кредитних спілок.

Таким чином, не підлягає ліцензуванню прийняття внесків від членів

кредитних спілок не на депозитні рахунки, а на формування капіталу кредитних спілок.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України “Про кредитні спілки” майно кредитної спілки формується за рахунок вступних, обов'язкових пайових та інших внесків членів кредитної спілки (крім внесків (вкладів) на депозитні рахунки).

Згідно ч. 2 ст. 19 Закону України “Про кредитні спілки” майно кредитної спілки є її власністю. Кредитна спілка володіє, користується та розпоряджається належним їй майном відповідно до закону та свого статуту.

Тобто за рахунок вступних внесків та обов'язкових пайових внесків формується власне майно кредитної спілки, яке не є залученими коштами, та яким кредитна спілка самостійно володіє, користується та розпоряджається.

Як передбачено ч. 2 ст. 20 Закону України “Про кредитні спілки” пайовий капітал кредитної спілки формується за рахунок обов'язкових та додаткових пайових членських внесків членів кредитної спілки.

Стаття 21 Закону Укоаїни “Про кредитні спілки” відносить до різних видів діяльності кредитної спілки прийняття вступних та обов'язкових пайових та інших внесків від членів спілки; залучення на договірних умовах внесків (вкладів) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі.

Відповідно до ст. 23 Закону України “Про кредитні спілки” обліковуються окремо, не відносяться до капіталу кредитної спілки, не

є майном кредитної спілки, а є приватною власністю членів кредитної спілки їх внески (вклади), що внесені ними на депозитні рахунки.

Внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілкі на праві приватної власності.

Кошти, що належать членам кредитної спілки, обліковуються окремо. Залучення таких коштів підлягає ліцензуванню.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність висновків про порушення позивачем законодавства відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких підстав апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду прийнята при вірному застосуванні норм матеріального права, тому підстав для її скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування”, ст. 2, ст. 9, ст. 71, ст. 72, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Вугледарі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30.06.2009 року у справі № 2а-4439/09/0570 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30.06.2009 року у справі № 2а-4439/09/0570 за позовом Кредитної спілки “Імпульс плюс” до  Державної податкової інспекції в м. Вугледарі Донецької області про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень та рішень про застосування фінансових санкцій - залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 25.09.2009 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали виготовлений 30.09.2009 року.

Головуючий І.В.Геращенко

Судді Т.Г.Арабей

С.А.Малашкевич