Постанова № 49453034, 05.02.2014, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/869/13-к

Провадження №1/157/2/14

П О С Т А Н О В А

05 лютого 2014 року м.Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Антонюк О.В.,

з участю секретаря - Мельницької Г.П.,

прокурора - Кухтей-Хилюк Л.В.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

представників потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8,

ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 209 КК України,

встановив:

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 заявив клопотання, яке підтримав підсудний ОСОБА_10, про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства. В обґрунтування вимог зазначає, що постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22 липня 2011 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області, кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_10 було направлено прокурору для проведення додаткового розслідування, однак зазначені у ній вимоги органом досудового слідства не виконані, зокрема, не перевірено та не спростовано показань підсудного про неможливість проведення статутної діяльності у звязку із арештом рахунків ТОВ «Ковельський ЖБК», не перевірено показання ОСОБА_10 про здійснення додаткових робіт щодо осушення вул. ОСОБА_11, яка прилягає до земельної ділянки по вул. 40 років, Перемоги, 10, не встановлено вартість виконання таких робіт, їх доцільність та співмірність у загальному кошторисі обєкта будівництва 144 квартирного житлового будинку за тією ж адресою, не проведено бухгалтерської експертизи, а судово-будівельна експертиза проведена поверхово, не досліджено обставин придбання підсудним автомобіля «Suzuki G.V. New» та бази відпочинку в урочищі Гряда, у тому числі не розмежовано, які кошти витрачалися товариством, потерпілих чи інші надходження, що були у ТОВ «Ковельський ЖБК», не виконано вимоги у частині уточнення процесуального статусу потерпілих ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_11, які себе потерпілими не визнавали, не дослідженні обставини щодо обвинувачення ОСОБА_10 у привласненні коштів, виручених від реалізації товариством автомобіля «Suzuki G.V. New» та обставини продажу цього транспортного засобу із відома та погодження Ковельської МДПІ та ДВС Ковельського РУЮ, не досліджено обєктивну та субєктивну сторони злочинів, вчинення яких ставиться у вину ОСОБА_10, не досліджено та не надано правової оцінки факту укладення договорів потерпілими з ТОВ «Ковельський ЖБК», а не з громадянином ОСОБА_10, і сплати ними коштів по договору підряду, а не пайових внесків, як зазначено в обвинуваченні.

Заслухавши думку прокурора, потерпілих та їх представників, які просили клопотання захисника відхилити, суд доходить висновку, що у задоволенні клопотання належить відмовити, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК 1960 року повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута у судовому засіданні.

Якщо суд має змогу усунути недоліки судового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику і допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку передбаченому ст.315 -1 КПК України, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом оновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим.

Неприпустимим є повернення справи на додаткове розслідування у випадках, коли немає доказів, які б підтверджували обвинувачення, і вичерпані всі можливості одержання додаткових доказів.

Враховуючи вищенаведене та з огляду на досліджені судом матеріали справи, суд вважає, що підстав для направлення справи на додаткове розслідування немає.

Керуючись ст.ст. 273, 281, 296 КПК 1960 року, суд, -

постановив:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 про направлення кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 209 КК України, на додаткове розслідування, відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_18