Рішення № 49447506, 26.08.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №333/3821/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Піх Ю.Р.

Провадження № 22-ц/778/3997/15 Суддя-доповідач: Спас О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Спас О.В. ,

суддів: Бабак А.М.,

Полякова О.З.,

при секретарі Бабенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 02 липня 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.

В позові зазначала, що вона з ОСОБА_3 перебувала у фактичних шлюбних відносинах з 2004 року по 2011 рік. Від шлюбу вони мають неповнолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з нею з 2011 року та знаходиться на її утриманні. ОСОБА_3 не надає матеріальної допомоги дитині, ухиляється від утримання дитини. Просила суд стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 02 липня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття, починаючи з 17.05.2013 року. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 114 грн. 70 коп.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що у свідоцтві про народження дитини він батьком не вказаний.

Представником позивача ОСОБА_6 надані заперечення на апеляційну скаргу, в яких йдеться про те, що відповідач визнавав себе батьком дитини, не заперечував проти сплати аліментів. Представник позивача просить апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта адвоката Жидкової Л.І., представника позивача ОСОБА_6, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі п.п.2,3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.

Відповідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

Сторони перебували у шлюбних відносинах.

Обставина народження від відповідача сина позивача ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 не встановлена належним чином.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_5 його батьком є ОСОБА_8, матір'ю є ОСОБА_4 (а.с.3).

Відповідач є ОСОБА_3.

Згідно ст.121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою встановлено ст.125 СК України, за якою, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини; якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.

Таким чином, суд не мав належних, засвідчених органом державної реєстрації актів цивільного стану, відомостей походження дитини від відповідача.

Відповідно не мав ґрунтувати обов'язок відповідача з утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 відомостями з позовної заяви.

Та обставина, що у суд першої інстанції відповідач подав заяву про визнання позову, не дає підстав для висновку про правильність рішення суду.

Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд ухвалює рішення про задоволення позову за наявності для того законних підстав, якщо визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Виходячи із встановленої обставини відсутності належним чином засвідченої свідоцтвом про народження обставини батьківства відповідача, суд першої інстанції мав постановити ухвалу про відмову у прийнятті визнання позову відповідачем (ч.4ст.174 ЦПК України).

Порушення вказаних норм матеріального і процесуального права потягло ухвалення рішення, яке не відповідає обставинам справи та вимогам закону.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд вбачає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не врахував, що обставини на підтвердження позову позивачем доведені не були. Без правових підстав прийняв визнання позову відповідачем. Висновки суду не відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням вищевказаних норм процесуального і матеріального права, а тому наявні підстави для задоволення апеляційної скарги та ухвалення нового рішення в справі про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 316, 317 ЦПК України колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 02 липня 2013 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення, якім у позові ОСОБА_4 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: