Ухвала суду № 49447488, 26.08.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №328/1144/15-ц Головуючий у 1-й інстанції: Погрібна О.М.

Провадження № 22-ц/778/4010/15 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Спас О.В.,

Полякова О.З.,

Бабак А.М.,

при секретарі: Бабенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 05 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів за договором-заявою про банківський строковий вклад (депозит),-

ВСТАНОВИЛА :

У березні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ПАТ ««Банк «Фінанси та Кредит», про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів за договором-заявою про банківський строковий вклад (депозит).

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 29.10.2014 року між нею та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» був укладений Договір-заява про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» на 5 місяців в іноземній валюті у сумі 8000 доларів США на строк з 29.10.2014 року по 29.03.2015 року з нарахуванням процентів за ставкою 12,75% річних.

Пунктом 6 Договору передбачено, що після закінчення строку дії договору, вклад повертається вкладникові в порядку, строки та на умовах, передбачених договором.

У зв'язку з небажанням продовжувати на новий строк депозитний договір, вона 27.03.2015року та 30.03.2015 року повідомила про своє рішення Банку в своїй заяві та вимагала повернення суми вкладу та нарахованих процентів, проте, відповідачем не було виконано її вимогу, грошові кошти за договором їй повернуто не було.

Враховуючи вищевикладене просила суд стягнути з відповідача на її користь суму грошові кошти за договором-заявою про банківський строковий вклад «Класік» від 29.10.2014 року в сумі 8000 доларів США; судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 05 травня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_3 грошові кошти за договором-заявою про банківський строковий вклад «Класік» від 29.10.2014 року в сумі 8000 доларів США.

Стягнути з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в дохід держави судовий збір в сумі 1690,59 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, відмовити в задоволенні позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,якщо визнає,що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи 29 жовтня 2014 року між ОСОБА_3 та Публічним акціонери товариством «Банк «Фінанси та Кредит» був укладений Договір-заява № 31373 1 /33207''5-14 п банківський строковий вклад (депозит) «Класік» па 5 місяців в іноземній валюті у сумі 8001 доларів США на строк з 29.10.2014 року по 29.03.2015 року з нарахуванням процентів за став: 12.75% річних, у порядку та на умовах, визначених в Договорі-заяві та в Основних умі залучення банківських вкладів фізичних осіб та обслуговування вкладних рахунків у ПАТ «Б. «Фінанси та Кредит» (далі - Основні умови).

Позивачем було внесено на депозитний рахунок НОМЕР_1 \вісім тисяч доларів США\ що підтверджується квитанціями № 13+217141394 від 29.10.2014 року. ,№1-214141391 від 29.10.2014 року, та меморіальним валютним Ордером № 10677694 від 29.10.2014 року.

Згідно ч. 1 статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад),що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в інший формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно частини першої статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу за спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

За матеріалами справи ОСОБА_3 27.03.2015 року та 30.03.2015 року зверталася до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», також відділення № 13 філії Запорізького РУ AT «Банк «Фінанси та Кредит» із заявами де зазначала, що немає наміру продовжувати строк дії договору та просила повернути грошові кошти за депозитом в іноземній валюті у сумі 8 000,00 доларів США.

Згідно відповіді начальника відділення № 13 філії «Запорізьке РУ» AT «Банк «Фінанси та Кредит» №85 від 28 квітня 2015 року «04.03.2015 року набула чинності Постанова Правління НБУ № 160 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 03.03.2015 року, відповідно до якої уповноважені банки зобов'язані обмежити видачу (отримання) готівкових коштів в іноземній валюті з поточних та депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомата банків у межах до 15 000.00 грн. на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Розглянувши справу ,суд першої інстанції обґрунтовано визначився ,що як на момент виникнення спору, так і на час розгляду справи діють постанови Правління якими обмежено порядок видачі грошових коштів в іноземній валюті, в тому числі й з депозитів (вкладних) рахунків, оскільки будь-які розпорядження НБУ, викладені в постановах чи інших документах є за своїм характером підзаконними нормативними актами та не можуть суперечити закону або змінювати його зміст. В разі, якщо підзаконні нормативно-правові акти не відповідають нормі Закону, то їх застосування до вирішення спірних правовідносин є недопустимим.

Відмовляючись повернути суму коштів, які належать на праві власності позивачу, відповідач порушує положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 1 Першого Протоколу, підписаного та ратифікованого Україною, яка у відповідності до ст. 5 цього ж Протоколу, є додатковою статтею Конвенції.

Таке порушення виявилося в наступному: у ст. 1 Протоколу № 1 вказано, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, що також гарантується ст. 41 Конституції України.

Районний суд правомірно прийшов до висновку , що в даному випадку відповідач допустив неналежне виконання взятих зобов'язань перед позивачем, оскільки банк був зобов'язаний повернути позивачу депозитні кошти в строк закінчення дії договору - 29.03.2015 року в повному обсязі.

На підставі вищенаведеного,судова колегія вважає,що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права,які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 307,308,317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» - відхилити.

Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 05 травня 2015 року по цій справі - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: