Постанова № 49440839, 28.08.2015, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/9152/15-а

Провадження № 2-а/263/253/2015

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2015 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі: головуючого судді Хараджі Н.В., при секретарі Колпаковій К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії виконавчого комітету Маріупольської міської ради про визнання недійсною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року позивачка звернулась до суду з вищевказаним адміністративним позовом, посилаючись на те, що 22.07.2015 року поштою вона отримала виклик адміністративної комісії Маріупольської міської ради на засідання для розгляду протоколу, яке відбудеться 15.07.2015 року, а також постанову від 15.07.2015 року про притягнення її до адміністративної відповідальності та накладення на неї стягнення у вигляді 850 грн. за ст. 156 ч. 2 КУпАП, за реалізацію пива неповнолітньому ОСОБА_2 Вважає вказану постанову недійсною та винесену з порушенням норм та приписів діючого законодавства, оскільки вона не була повідомлена про день та час засідання комісії, а у останньої не було жодних заяв або клопотань щодо розгляду протоколу у відсутність позивачки, а тому остання була позбавлена можливості надати пояснення за фактом складання протоколу, не мала можливості надати докази своєї невинуватості, навести факти та сповістити про обставини, які мають значення для реального, всебічного та обєктивного розгляду справи. На підставі викладеного, позивачка просить суд визнати недійсною та скасувати постанову №407 від 15.07.2015 року, винесену адміністративною комісією Виконавчого комітету Маріупольської міської ради про накладення на неї адміністративного стягнення.

Позивачка в судове засідання не зявилась, надала суду заяву з проханням про розгляду справи у її відсутність, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні, позовні вимоги не визнала в повному обсязі та в їх задоволення просила відмовити, надавши суду письмові заперечення на позов, в яких зазначено, що ОСОБА_1 за 5 календарних днів була належним чином повідомлена про день та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, яке відбулось 15.07.2015 року, що підтверджується фіскальним чеком від 10.07.2015 року. Матеріали справи відносно ОСОБА_1 надійшли до адміністративної комісії виконкому Маріупольської міської ради 10.07.2015, тому доцільним було розглянути дану справу лише 15.07.2015 (чергове засідання адміністративної комісії виконкому), оскільки протокол відносно позивачки був складений 29 травня 2015 року, а справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати протокол про адміністративне правопорушення. Крім того зазначає, що в матеріалах справи маються пояснення ОСОБА_1, адресовані т.в.о. начальника Жовтневого районного відділу ОСОБА_3, відповідно до яких позивачка підтвердила факт продажу пива неповнолітньому, а тому Адміністративною комісією було винесено постанову від 15.07.2015 №407, відповідно до якої гр. ОСОБА_1П була визнана винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.156 ч.2 КУАП України, та накладено на неї адміністративний штраф у вигляді 850,00 грн. Крім того зазначено, що в матеріалах справи відсутні докази отримання позивачкою оскаржуваної постанови саме 22.07.2015 року, та відповідно поважності причин пропустку строку для звернення до суду з даним позовом.

Суд заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позивні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.218 КУпАП, адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 156 КУпАП.

Згідно постанови адміністративної комісії виконавчого комітету Маріупольської міської ради №407 від 15.07.2015 року вбачається, що 29.05.2015 року ОСОБА_1 реалізувала пиво неповнолітньому ОСОБА_2, у звязку з чим ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 156 ч.2 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді 850 грн.

Відповідно до ст.289 КпАП України скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою прокурора, особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою, правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ч.2 ст.106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Так позивачкою при зверненні до суду з даним позовом, надано конверт, адресований на її імя виконавчим комітетом Маріупольської міської ради, відповідно до поштового штампу відправлення якого оскаржувана постанова була спрямована на її адресу 16.07.2015 року. Проте, оскільки оскаржувана постанова була спрямована на адресу позивачки поштовою кореспонденцією без увідомлення про її вручення, тому точно дату її отримання встановити не можливо, а представником відповідача на виконання вимог ч.1 ст.11, ч.1 ст.71, ч.4 ст. 70 КАС України доказів отримання ОСОБА_1 оскаржуваної постанови не 22.07.2015 року суду не надано. У звязку з чим, суд вважає доводи представника відповідача про відсутність поважності причин пропуску строку для звернення до суду з даним позовом безпідставними та необґрунтованими.

Що стосується посилань позивачки про неповідомлення її про місце та час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення відносно неї та доводів представника відповідача на спростування цих тверджень, суд виходить з наступного.

З письмових пояснень на позов представника відповідача вбачається, що про дату та місце засідання адміністративної комісії виконавчого комітету позивачка була повідомлена, про що свідчить фіскальний чек від 10.07.2015 року про направлення на імя ОСОБА_1 повістки на 15.07.2015 року. Проте всупереч вимогам ч.1 ст.11, ч.1 ст.71, ч.4 ст. 70 КАС України, відповідно до яких розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору, представником відповідача на підтвердження своїх доводів не надано суду жодного документального доказу про отримання позивачкою даної повістки та відповідно належного її повідомлення.

В той час як відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В той час, як зі ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною же 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, оцінивши наявні у справі докази, на підставі свого внутрішнього переконання та за критеріями їх належності, допустимості і достовірності, зокрема відсутності доказів правомірності прийнятого рішення відносно ОСОБА_1 приходить до висновку, що позовні вимоги останньої підлягають задоволенню.

Оскільки згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа, тому з місцевого бюджету м. Маріуполя на користь позивачки підлягає стягненню сплачений нею при подачі позову судовий збір у розмірі 182,70 грн.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст. 152, 218, 247, 251, 268, 280, 289, 307 КУпАП, керуючись ст.ст.10,11, 41ч.1, ст. 69 - ст.71, 94, 102, 106, ст.158 - ст.163, ст.167 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до адміністративної комісії виконавчого комітету Маріупольської міської ради про визнання недійсною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати недійсною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №407 від 15.07.2015 року про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за ст.156 ч.2 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 850 гривень.

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.156 ч.2 КУпАП закрити.

Стягнути з місцевого бюджету на користь ОСОБА_1 сплачений нею при подачі позову судовий збір у розмірі 182,70 грн..

Постанова суду оскарженню не підлягає.

Суддя: Н.В. Хараджа