Ухвала суду № 49439065, 19.08.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/2213/2015 Головуючий у 1-й інстанції: Крабань В.М.

Категорія: ст. 183 КПК Доповідач суду Апеляційної інстанції: Масенко Д.Є.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Масенка Д.Є.,

суддів Глиняного В.П., Дзюбіна В.В.,

секретаря судового засідання Ковби А.В.,

за участю прокурора Вдовіченка О.С.

захисника ОСОБА_2,

підозрюваного ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу подану підозрюваним ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31 липня 2015 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого СВ військової прокуратури Центрального регіону України Денисюка А.В., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28 вересня 2015 року, із визначенням застави у розмірі 50 мінімальних заробітних плат, що становить 60900 гривень, щодо:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в м. Біла Церква Київської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, який проходить військову службу на посаді старшого оперуповноваженого 3 сектору відділу контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, раніше не судимого, неодруженого,

зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно з ухвалою слідчого судді, застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлено наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке пов'язано з виконанням службових обов`язків, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.

Також, слідчий суддя, відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та врахувавши тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, характер та обставини вчинення інкримінованого злочину, прийшов до висновку про наявність підстав вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, з метою приховати факт вчинення ним кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення та іншим чином перешкоджатиме у кримінальному провадженні, а для запобігання вказаних ризиків, слідчий суддя дійшов до висновку, що недостатньо застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Враховуючи дані про особу підозрюваного, його майновий та сімейний стан, те, що він до кримінальної відповідальності раніше не притягався, має постійне місце проживання, а також має міцні соціальні зв`язки, то з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, враховуючи дані про його особу, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 визначивши при цьому розмір застави, що становить 60900 гривень.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, підозрюваний ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31 липня 2015 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого.

В своїй апеляційній скарзі, апелянт зазначає, що ухвала слідчого судді - необґрунтована, постановлена з істотними порушеннями норм кримінального процесуального закону, при неповноті судового розгляду, та невідповідальності висновків суду фактичним обставинам справи. Крім того, підозрюваний зазначає, що його затримання були проведено з порушенням вимог ст. 208 КПК України, та те, що суд поверхово поставився до обставини викладених в клопотанні, наведених в якості обґрунтування обрання запобіжного заходу та не дослідив чи є достатні ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та якими фактичними доказами вони підтверджуються.

Заслухавши доповідь судді, думку підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу підозрюваного та просили її задовольнити в повному обсязі, доводи прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу підозрюваного такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підозрюваного не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, військовою прокуратурою Центрального регіону України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому 15 липня 2015 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 42015110330000062, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 13 липня 2015 року старший оперуповноважений 3 сектору відділу контрозвідуванльного захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області старший лейтенант ОСОБА_3, під час здійснення опитування в приміщенні Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області висунув фізичній особі підприємцю ОСОБА_5, незаконну вимогу щодо передачі йому в якості неправомірної вигоди комп'ютерної техніки за виявлені ним в рамках здійснення контрозвідувальної діяльності у сфері інформаційної безпеки порушення підприємницької діяльності з боку ФОП «ОСОБА_5.», які полягають у розміщенні в мережі Інтернет на належних йому, ОСОБА_5, серверах каналів «ІР-телебачення» із забороненим контентом. При цьому, ОСОБА_3 вказав ОСОБА_5, що в разі не передачі йому вказаної комп'ютерної техніки він вживатиме заходи щодо припинення підприємницької діяльності ФОП «ОСОБА_5.» та вилучення його серверного обладнання. В подальшому, 23.07.2015 р. ОСОБА_3, будучи співробітником правоохоронного органу, одержав в якості неправомірної вигоди від фізичної особи підприємця ОСОБА_5 вказану комп'ютерну техніку, яку ОСОБА_3 перевіз та зберігає у приміщенні за місцем свого проживання, а також використовує на власний розсуд.

30.07.2015 року ОСОБА_3 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України, того ж дня останньому було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме в одержані службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення такою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого йому службового становища, поєднане з вимаганням.

31.07.2015 року старший слідчий СВ військової прокуратури Центрального регіону України Денисюк А.В., за погодженням із начальником відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Центрального регіону України Брагою В.В., звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_3, посилаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, в місті Києві не зареєстрований, а також на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та можливість ОСОБА_3 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому на думку слідчого, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не зможе запобігти доведеним в ході досудового розслідування ризикам.

31.07.2015 р. ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва частково задоволено клопотання слідчого та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 строком до 28.09.2015 року та визначено заставу в розмірі 50 мінімальних заробітних плат, що становить 60900 грн.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_3, вислухана думка прокурора, слідчого та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчим суддею також враховано вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 та враховано характеризуючі данні про особу підозрюваного, в їх сукупності.

Перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.

Доводи підозрюваного, які зазначені в апеляційній скарзі щодо відсутності даних, які б давали достатні підстави вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та які виправдовують тримання ОСОБА_3 під вартою, є необґрунтованими, оскільки наявність існуючих ризиків підтверджуються матеріалами судового провадження, які були предметом дослідження суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що підстави і обставини, з яких суд задовольнив клопотання слідчого, є достатньо обґрунтованими, оскільки вони вказують на те, що слідчий у клопотанні, прокурор в суді першої інстанції в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_3 на свободу, слідчий суддя дійшов правильного висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Посилання підозрюваного на те, що під час його затримання були грубо порушенні вимоги ст. 208 КПК України, є непереконливими з огляду на ті обставини, що порушення, на які посилається підозрюваний в апеляційній скарзі, не можуть буди підставою для скасування ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу з огляду на перелік підстав для застосування запобіжного заходу, що наведені у ч.2 ст.177 КПК України, як непереконливими є і посилання апелянта на те, що суд поверхово поставився до обставини викладених в клопотанні, наведених в якості обґрунтування обрання запобіжного заходу та не дослідив чи є достатні ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та якими фактичними доказами вони підтверджуються, оскільки до завдань суду на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження, його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_3, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, в яких підозрюваний просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Крім того, слідчий суддя правильно та в межах ст. 182 КПК України, з урахуванням конкретних обставин справи, визначив заставу у розмірі п'ятдесят мінімальних заробітних плат, що належним чином забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього обов'язків у випадку внесення застави, з урахуванням майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, характеризуючих даних про його особу, наявності по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип до особистої свободи підозрюваного, обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 31 липня 2015 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого військової прокуратури Центрального регіону України ДенисюкаА.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 28.09.2015 року щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, та визначено заставу у розмірі 50 мінімальних заробітних плат, що становить 60900 гривень, - залишити без змін, а апеляційну скаргу подану підозрюваним ОСОБА_3 - без задоволення.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

___ ___ __

Д.Є. Масенко В.П. Глиняний В.В. Дзюбін