Ухвала суду № 49433721, 20.08.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2015 року м. Київ К/800/7346/14

Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:

суддів: Олексієнка М.М. (доповідач), Стародуба О.П., Штульман І.В.,

здійснивши в касаційному порядку попередній розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим (далі - ДВС) про скасування постанов про закінчення виконавчого провадження та визнання протиправною бездіяльність щодо виконання судового рішення за касаційною скаргою позивача на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2014 року,

в с т а н о в и л а :

У липні 2013 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом, відповідно до якого просив:

скасувати постанови ДВС про закінчення виконавчого провадження від 14 червня 2013 року ВП №28729080, ВП №28728969, ВП №28728785, ВП №28729181.

зобов'язати відповідача вжити заходи до виконання рішення суду;

Посилався на те, що судове рішення належним чином не виконано, тому постанови про закінчення виконавчого провадження є незаконними.

Постановою Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 5 вересня 2013 року позовні вимоги задоволено. Скасовано постанови про закінчення виконавчого провадження від 14 червня 2013 року ВП №28729080, ВП №28728969, ВП №28728785, ВП №28729181, винесені заступником начальника ДВС. Зобов'язано відповідача вжити заходи для виконання постанови суду від 26 березня 2010 року по справі №2а-60/10/0101.

Севастопольський апеляційний адміністративний суд рішенням від 20 січня 2014 року постанову міського суду скасував та ухвалив нову про відмову в позові.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені апеляційним судом, просить рішення цього суду скасувати і залишити в силі постанову суду першої інстанції. Вказує на те, що державний виконавець не вжив усіх передбачених законом дій для виконання рішення суду.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного.

Як установлено судами попередніх інстанцій, 14 червня 2013 року державним виконавцем на підставі пункту 8 частини першої статті 49 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV) винесено ряд постанов про закінчення виконавчого провадження, з якими не погодився позивач.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про невиконання рішення суду в повному обсязі.

Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд, виходив з того, що судове рішення виконано належним чином, зокрема, здійснено перерахунок пенсії позивачу.

Висновок апеляційного суду, на відміну від суду першої інстанції, відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

За правилами пункту 8 частини першої статті 49 Закону № 606-ХІV виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Тобто закінчення виконавчого провадження пов'язане із настанням певних обставин - фактичне повне виконання рішення.

Згідно постанови Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 26 березня 2010 року, на основі якого видані виконавчі листи, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду Автономної Республіки Крим здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3: в розмірі 200% мінімальної пенсії за віком як інваліду 3 групи, відповідно до статті 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» з 05.10.2005 року по 30.05.2007 року включно; в розмірі 350% мінімальної пенсії за віком, як інваліду 3 групи, відповідно до статті 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» з 30.05.2007 року по 26.03.2010 року включно; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, як особі, яка постраждала від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 05.10.2005 року по 30.05.2007 року включно; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, як особі, яка постраждала від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 30.05.2007 року по 26.03.2010 року.

На виконання зазначеного рішення, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві проведено перерахунок пенсії, про що свідчать розрахунки, тому державний виконавець 14.06.2013 року виніс постанови про закінчення виконавчого провадження.

Фактично ОСОБА_3 вимагає стягнути суму перерахованих коштів, проте в судовому рішенні такий спосіб захисту не визначався, а отже доводи, викладені в касаційній скарзі, є безпідставні.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.М. Олексієнко

О.П. Стародуб

І.В. Штульман