Ухвала суду № 49432082, 24.03.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"24" березня 2011 р. Справа № 2а-7631/10/0670

номер рядка статистичного звіту 8.2.3

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Філіпової Т.Л.

суддів: Євпак В.В.

ОСОБА_1,

при секретарі Щепанській Т.П. ,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 01.03.11р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "12" жовтня 2010 р. у справі № 2а-7631/10/0670 за позовом Відкритого акціонерного товариства "ОСОБА_3 щебзавод" до ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 акціонерне товариство "ОСОБА_3 щебзавод" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просив визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 17.09.2010 року №0000912301/0, видане ОСОБА_3 об'єднаною державною податковою інспекцією про зменшення Відкритому акціонерному товариству "ОСОБА_3 щебзавод" бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 31944,00 грн. мотивуючи тим, що висновок викладений з цього приводу посадовими особами відповідача в акті перевірки є помилковим, а оскаржуване рішення протиправним.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.10.2010 року позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 17.09.2010 року №0000912301/0, видане ОСОБА_3 об'єднаною державною податковою інспекцією про зменшення Відкритому акціонерному товариству "ОСОБА_3 щебзавод" бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 31944,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та постановити нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, зокрема, положень Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 об'єднаною державною податковою інспекцією (відповідач) проведено позапланову виїзну перевірку достовірності декларування зобов'язання з податку на додану вартість ОСОБА_4 акціонерним товариством "ОСОБА_3 щебзавод" (позивач). За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 08.09.2010 року за №403/23-01/01374567 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.09.2010 року №0000912301/0 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 31944,00 грн. Зазначене рішення вручене позивачу 21.09.2010 року.

Відповідач ОСОБА_3 ОДПІ вважала підставою для зменшення податкового кредиту позивачу той факт, що при співставленні сум податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України по підприємцях ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було встановлено невідповідність відображення окремими контрагентами цих підприємців своїх податкових зобов'язань в деклараціях з податку на додану вартість. Плдатковий орган вважав, що підприємці ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у подальших господарських операціях, з контрагентом у яких був позивач, не мали правових підстав для видачі податкових накладних.

Колегія суддів апеляційної інстанції, заслухавши суддю доповідача, розглянувши матеріали справи та лослідивши доводи апеляційної скарги, погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Житомирським окружним адміністративним судом встановлено, що в момент видання податкових накладних ( на протязі травня 2010 року) підприємці ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували в Реєстрі платників податку на додану вартість, обом були присвоєні індивідуальні податкові номери платників цього податку, що підтверджується відомостями офіційного веб - сайту ДПА України. Відповідно до п.7.2.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" вони мали в перевіреному відповідачем періоді право на складання та видачу позивачу відповідних податкових накладних. Із вказаними вище підприємцями позивач укладав договори, які спрямовувались на досягнення відповідних господарських результатів. Зазначені договори сторонами були виконані належним чином: товари (роботи чи послуги) від них одержані, оплату (розрахунки) за них позивачем здійснено. Ця обставина підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку, копії яких наявні в матеріалах справи.

Витрати, що були понесені позивачем за такими операціями, у всіх випадках були пов'язані з його господарською діяльністю, а відтак він цілком правомірно, на підставах п. 7.4.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" відніс сплачені цим постачальникам (продавцям) за такими операціями в складі вартості товарів (робіт, послуг) суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Закон України "Про податок на додану вартість" не пов'язує право позивача, як платника податку на додану вартість, на формування податкового кредиту, з належним виконанням постачальниками (продавцями) своїх податкових зобов'язань та сплати ними відповідних сум цього податку до державного бюджету. Відповідальність позивача, як платника цього податку, настає лише у разі, якщо не буде підтверджено податковими накладними на момент перевірки органом державної податкової служби суми податку, попередньо включеного до складу податкового кредиту.

При цьому, ні Законом України "Про податок на додану вартість", ні іншими законодавчими актами, позивачу не надано права вимагати від своїх контрагентів будь-яких інших відомостей, у тому числі і щодо ведення ними податкового обліку, а контрагенти, в свою чергу, не зобов'язані надавати на його вимогу будь-які інші додаткові відомості, в тому числі і відомості щодо правильності декларування ними своїх зобов'язань з податку на додану вартість та виконання ними таких зобов'язань перед бюджетом.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про податок на додану вартість" та статей 1 і 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Таким чином, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Виконуючі свої повноваження щодо оцінки доказів та встановлення обставин справи, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що відповідач не надав належних доказів на підтвердження фактів узгодженості дій платника податку з постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності щодо таких дій чи сприянні в ухиленні постачальників від виконання податкових зобовязань.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо визнання протиправним податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Колегією суддів апеляційного суду не знайдено підстав для задоволення апеляційної скарги, а відтак постанова суду повинна бути залишена без змін, апеляційна скарга відповідача - без задоволення.

Керуючись ст.ст.195,198,200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИВ:

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 року у справі №2а-7631/10/0670 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.Л. Філіпова

судді: В.В. Євпак

ОСОБА_1

Роздруковано та надіслано:прост.

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 акціонерне товариство "ОСОБА_3 щебзавод" вул.Каштанова,3,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500

3- відповідачу ОСОБА_3 об'єднана державна податкова інспекція вул. Коротуна,3,,м. Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500