Ухвала суду № 49428636, 31.08.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2015 р.Справа № 820/3364/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2015р. по справі № 820/3364/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-сервіс Харків"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мед-сервіс Харків", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0004712204 від 11.11.2014 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2015р. по справі № 820/3130/15 позов задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0004712204 від 11.11.2014 року в частині донарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 11147 (одинадцять тисяч сто сорок сім) грн 65 коп. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2015р., та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 31.08.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що Мед-сервіс Харків"зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області як платник податків.

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

На підставі направлень на перевірку №№4065, 4066 від 20.10.2014 року (а.с.40-41) на виконання наказу №359 від 08.10.2014 року державними ревізорами-інспекторами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 24 жовтня 2014 року проведено фактичну перевірку ТОВ "Мед-сервіс Харків" щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності торгових патентів, ліцензій, свідоцтв. Перевірка проводилась на об'єкті - аптека, за адресою: м. Харків, пр. Московський 256-А.

Результати перевірки оформлені актом фактичної перевірки щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) від 24.10.2014 року (а.с.42-45).

У вказаному акті перевірки контролюючим органом відображено висновки про порушення позивачем приписів: п. 1, п. 2, п. 12, п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Не погоджуючись з висновками, викладеними у вищезазначеному Акті перевірки, позивач направив заперечення до Акту перевірки від 24.10.2014 року (вих.№389 від 30.10.2014 року), до якого були долучені копії видаткових накладних, підтверджуючих ведення обліку товарів (а.с.86-104).

Листом №16561/10/20-31 від 07.11.2014 року податковий орган повідомив позивача, що в запереченнях на акт перевірки не спростовується факт порушень, зафіксованих а акті перевірки, позивачем не надано вичерпне документальне підтвердження обліку товарів, які знаходились в реалізації та знайшли своє відображення в додатку №3 до акту перевірки (а.с.105-107).

З посиланням на висновки, викладені в акті перевірки, ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, прийнято податкове повідомлення - рішення №0004712204 від 11.11.2014 року про сплату штрафних санкцій в розмірі 11149,65 грн., застосованих за порушення п. 1, п. 2, п. 12, п. 13 ст. 3 Закону № 265 (а.с.46).

Позивач скористався передбаченою законом процедурою адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, подавши відповідні скарги до Головного управління Міндоходів у Харківській області (лист вих.№412 від 20.11.2014 року, .а.с.14-15) та до Державної фіскальної служби (лист вих.№76 від 05.02.2015 року, а.с.16-17), за результатами розгляду скарг податкове повідомлення-рішення №0004712204 від 11.11.2014 року залишено без змін.

З дослідженого акту перевірки та рішень, прийнятих за результатами адміністративного оскарження, слідує, що штрафні санкції розраховані наступним чином:

- за порушення, яке полягає у незабезпеченні відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня на суму 11,84 грн. - штраф в розмірі 1 грн;

- за непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, перша покупка на суму 5,60 грн. - штраф 1 грн;

- за непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, друга покупка на суму 4,10 грн. - штраф 4,10 грн.

- за непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, третя покупка на суму 319,05 грн. - штраф 1595,25 грн;

- за неведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на суму 4774,15 грн. - штраф 9548,30 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, та з урахуванням приписів ч. 1 ст. 195 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Щодо порушень, зафіксованих в акті перевірки, стосовно непроведення касиром розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та не роздрукування відповідного розрахункового документа, який підтверджує виконання розрахункової операції (три покупки), колегія суддів зазначає наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ".

Статтею 3 зазначеного закону встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг " за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг); за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Податковим органом донараховано позивачу штрафні санкції за непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції за три окремі покупки (серветки, анальгін, вітаміни).

З наявних у матеріалах справи доказів, в тому числі, запису судового засідання, колегією суддів встановлено, що враховуючи очевидні суперечності між обставинами, зафіксованими у акті перевірки, та твердженнями представника позивача, які мають значення для вирішення справи, судом першої інстанції відповідно до приписів ст.ст. 65, 77 КАС України у судовому засіданні допитані свідки: касир торгового залу аптеки №7 ТОВ "Мед-сервіс Харків" ОСОБА_4 (наказ №212-к від 01.07.2011 року, трудова книжка НОМЕР_1), головний державний ревізор-інспектор відділу контролю за проведенням розрахункових операцій та проведення фактичних перевірок управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_1 (довідка №46/В/20-40-04-01-18 від 27.03.2015 року), головний державний ревізор-інспектор відділу контролю за проведенням розрахункових операцій та проведення фактичних перевірок управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_2 (довідка №37/Б/20-40-04-01-18 від 27.03.2015 року).

З пояснень свідків, судом першої інстанції встановлено, що 24.10.2014 року, ОСОБА_4, працюючи одна на зміні у приміщенні аптеки-супермаркету, помітила, як один з покупців взяв з торгового стенду упаковку серветок та, не розрахувавшись, попрямував до виходу. На зауваження касира, що покупець не розрахувався, чоловік відповів, що розрахується, проте касир повідомила, що наразі на комп'ютері триває обмін даними з мережею інтернет та попросила покупця зачекати декілька хвилин для того, щоб роздрукувати касовий чек. Чоловік повідомив, що почекає, бо має намір ще здійснити покупки. У цей момент касир відволіклась на бесіду з іншим покупцем, який купував анальгін та мав намір купити вітаміни, про що радився телефоном з дружиною; після вибору продукції чоловік розрахувався за покупку (анальгін та вітаміни), проте не став чекати чеку та відразу зателефонував комусь. Відразу після телефонного дзвінка до приміщення аптеки зайшов чоловік, який мав намір купити серветки. Після пред'явлення службових посвідчень касиру стало зрозуміло, що покупці є інспекторами податкового органу, які проводять фактичну перевірку. Після початку перевірки касир з'ясувала, що покупець, який взяв серветки, поклав гроші на монетницю у іншому касовому вікні (не в тому, де ОСОБА_4 здійснювала продаж товарів та спілкувалась з іншим покупцем) та зазначив, що він вважає, що розрахувався за товар, але йому не було надано касовий чек. Касиром роздруковано чек покупку анальгіну та вітамінів, проте станом на момент розгляду справи такий чек не зберігся.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність доказів проведення касиром розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та не роздруковання відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, за покупку анальгіну та вітамінів в межах однієї покупки, за що податковим органом правомірно застосовано штрафну санкцію, передбачену ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг " у розмірі 1 грн.

Таким чином, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог в частині оскарження правомірності нарахування штрафної санкції за непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, перша покупка на суму 5,60 грн. - в розмірі 1 грн.

В цій частині постанова суду першої інстанції не оскаржена, а отже суд апеляційної інстанції за правилами ч. 1 ст. 195 КАС України, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, не надає оцінку даним правовідносинам, оскільки такі вимоги сторонами у справі не заявлені, а отже не є спірними.

В той же час, колегія суддів відзначає, що судом першої інстанції задоволені вимоги позивача в частині скасування рішення щодо нарахування штрафних санкцій за непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, друга покупка на суму 4,10 грн. - штраф 4,10 грн. та третя покупка - 1595,25 грн.

В цій частині відповідач оскаржив постанову суду першої інстанції.

Проте, колегія суддів, погоджуючись із висновком суду першої інстанції про неправомірність податкового повідомлення - рішення в цій частині, підтверджує висновок суду першої інстанції про ненадання відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржується у даній справі, будь - яких письмових та речових доказів щодо факту наявності першої, другої та третьої покупки без застосування РРО (у тому числі фіскальних чеків) ані суду першої, ані апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем безпідставно донараховано позивачу штрафні санкції у сумі 4,10 грн. та 1595,25 грн. за другу та третю покупки, оскільки такі покупки фактично не відбулися.

Щодо виявленого перевіркою порушення стосовно незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня на суму 11,84 грн, за що позивачу донараховано штрафні санкції в розмірі 1 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Суд першої інстанції в цій частині дійшов висновку про правомірність та нарахування позивачу суми штрафних санкцій у розмірі 1 грн відповідно до приписів ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ", постанова суду першої інстанції в цій частині сторонами не оскаржена, а отже суд апеляційної інстанції за правилами ч. 1 ст. 195 КАС України, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, не надає оцінку даним правовідносинам, оскільки такі вимоги сторонами у справі не заявлені, а отже не є спірними.

Щодо виявленого перевіркою порушення стосовно неведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на суму 4774,15 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 вищезазначеного закону визначено, що облік товарних запасів юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) ведеться у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансовій звітності в Україні" (далі - Закон № 996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи мають бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - після її завершення. Для контролю та впорядкування обробки даних на основі первинних документів можуть складатися звідні облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Данні аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображенні в облікових регістрах у тому звітному періоді, в котрому вони були здійсненні (п.п. 1,3,5 ст. 9 Закону № 996).

У Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. № 246 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 р. за № 751/4044) відсутні норми, які б визначали місце зберігання первинних бухгалтерських документів на товарні запаси.

Водночас, у п. 6.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зазначено, що первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси до передачі їх до архіву підприємства, установи, повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером.

Оскільки законодавством не встановлений порядок обліку товарних запасів на складах та/або на місці його реалізації, ТОВ "Мед-Сервіс Харків" здійснює оприбуткування товарів у відповідності з положенням (стандартами) бухгалтерського обліку в Україні.

Товар, отриманий ТОВ "Мед-Сервіс Харків" від постачальника на підставі видаткових накладних, відображається в бухгалтерському обліку позивача, після оприбуткування товару в установленому порядку відповідні накладні передаються до бухгалтерії підприємства.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансовій звітності в Україні" (ст. 1,4, п.5 ст.8), передбачено, що підприємство самостійно визначає свою облікову політику, яка уособлює сукупність принципів, методів і процедур, що використовується підприємством для складання та подання фінансової звітності. Одним з принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є принцип послідовності, який передбачає постійне застосування підприємством обраної облікової політики.

При цьому, судом встановлено, що позивачем надані до контролюючого органу разом із запереченнями на акт перевірки від 24.10.2014 року видаткові накладні №22273 від 19.09.2013 року, №21717 від 04.09.2013 року, №19171 від 30.08.2013 року, №7305 від 02.04.2014 року та №7745 від 03.04.2014 року (а.с.87-104), проте не враховані податковим органом ані в процесі розгляду заперечень на акт перевірки, ані під час прийняття податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність донарахування позивачу штрафної санкції у розмірі 9548,30 грн у зв'язку з відсутністю факту порушення позивачем вимог п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ".

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2015р. по справі № 820/3364/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Подобайло З.Г. Григоров А.М. Повний текст ухвали виготовлений 31.08.2015 р.