Ухвала суду № 49427977, 06.10.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2011 р. < Текст >Справа № 25829/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Довгополова О.М., Глушка І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2010 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова до Головного управління юстиції у Львівській області в особі підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України (УПФУ) в Залізничному районі м. Львова звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Львівській області в особі підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби, в якому просить скасувати постанову серії ВП № 14208224 від 29.09.2009 року про накладення штрафу в сумі 510,00 грн. та постанову серії ВП № 14208224 від 07.12.2009 року про накладення штрафу в сумі 1020,00 грн..

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, УПФУ в Залізничному районі м. Львова подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на доводи позивача про те, що 04.09.2009 року УПФУ в Залізничному районі м. Львова подало заяву до суду про розяснення резолютивної частини ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2009 року, позаяк резолютивна частина рішення, яке підлягало виконанню викладена незрозуміло та не чітко. Листом від 23.12.2009 року управління повідомило про неможливість виконання судового рішення з поважних причин, які не залежали від управління. Відповідно до ст.6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно ч.2 ст. 73 Закону України ,,Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України. Статтею 31 Закону України від 28.12.2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" встановлено, що виконання рішення, яке прийнято органом державної влади, що відповідно до закону має право на його застосування, про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, здійснюється Державним казначейством України за попереднім інформуванням Міністерства фінансів України. Рішення про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, передаються до Державного казначейства України.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства, УПФУ в Залізничному районі м. Львова вважає, що рішення не було виконано з поважних причин, а тому постанови про накладення штрафів є незаконними та підлягають скасуванню.

З огляду на викладене, позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статі 197 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Оскільки особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановив, що 12 серпня 2009 року постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а-50234/08/1370, виданого 21.07.2009 року Львівським окружним адміністративним судом про зобовязання управління ПФУ у Залізничному районі м. Львова нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну допомогу як дитині війни на підставі ст. 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 жовтня 2008 року з урахуванням виплачених сум. Вказаною постановою боржнику надано термін для добровільного виконання вимог судового рішення у строк до 19 серпня 2009 року.

Оскільки відповідачем не виконано судового рішення і згідно листа, надісланого до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції № 19201/06-19 від 23.12.2009 р. в нього не було наміру його виконувати у звязку з відсутністю бюджетних асигнувань, державним виконавцем прийнято постанови серії ВП № 14208224 від 29.09.2009 року про накладення штрафу в розмірі 510 грн. та серії ВП № 14208224 від 07.12.2009 року про накладення штрафу у розмірі 1020, 00 грн..

Крім того, суд встановив, що лист № 19201/06-19 від 23.12.2009 року про причини невиконання судового рішення надіслано через 16 днів після прийняття останньої постанови про накладення штрафу від 07.12.2009 року.

Відповідно до ст. 18 Закону України ,,Про виконавче провадження державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті З цього Закону.

Частиною 2 ст. 24 Закону України ,,Про виконавче провадження передбачено, що державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України постанови суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання на всій території України.

За змістом ст. 87 Закону України ,,Про виконавче провадження, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавиць виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян призначає новий строк для виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі.

Виходячи з наведеного, колегія суддів визнає вірними та обґрунтованими висновку суду першої інстанції щодо законності постанов державного виконавця від 29.09.2009 р. про накладення штрафу в розмірі 510 грн. та від 07.12.2009 р. про накладення штрафу у розмірі 1020, 00 грн. , оскільки позивач двічі не виконав постанови суду, яка набрала законної сили і повинна бути виконана.

При цьому суд першої інстанції мотивовано зіслався на рішення Європейського Суду з прав людини у справі ,,Кечко проти України від 08.11.2005 року. Згідно п.26 цього Рішення суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобовязань.

Таким чином, наведені позивачем причини невиконання постанови суду колегія суддів визнає надуманими та безпідставними.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, обєктивно і всебічно зясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст.195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2010 року у справі № 2а- 2217/10/1370 без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

ОСОБА_2