Ухвала суду № 49427918, 26.08.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1170/15 Головуючий у 1-й інстанції: Орленко В.І.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

26 серпня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

суддів: Земляна Г.В.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, за участю третіх осіб без самостійних вимог - Черкаської обласної організації професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України, Професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України про скасування наказу та стягнення середнього заробітку, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (далі - УМВС України в Черкаській області) про скасування наказу від 22.04.2015 р. №105 о/с в частині звільнення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 22.04.2015 р.

Згідно заяви від 19.06.2015 р. позивач змінив позовні вимоги та просив скасувати наказ від 21.04.2015 р. №760 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності, наказ від 22.04.2015 р. №105 о/с в частині звільнення, поновити на посаді та стягнути суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 22.04.2015 р.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано накази УМВС України в Черкаській області від 21.04.2015 р. №760 в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, від 22.04.2015 р. №105 о/с в частині звільнення позивача. Поновлено позивача на посаді начальника сектору соціально-гуманітарної роботи Управління кадрового забезпечення УМВС України в Черкаській області. Стягнуто з УМВС України в Черкаській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23.04.2015 р. по 19.06.2015 р. у розмірі 8916,34 грн.

На вказану постанову УМВС України в Черкаській області подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 2000 року, а з 10.01.2014 р. на посаді начальника сектору соціально-гуманітарної роботи Управління кадрового забезпечення УМВС України в Черкаській області.

В ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №42014250000000208 від 28.08.2014 р. слідчим відділом прокуратури Черкаської області позивачу 25.03.2015 р. повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190 та ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України.

Наказом начальника УМВС України в Черкаській області від 30.03.2015 р. №629 призначено службове розслідування за фактом повідомлення позивачу про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень та на час проведення службового розслідування позивача відсторонено від виконання службових обов`язків.

В ході службового розслідування встановлено, що 05.09.2014 р. близько 16 год. 35 хв., позивач реалізуючи свій злочинний намір, направлений на підбурювання ОСОБА_5 до надання неправомірної вигоди посадовій особі, яка займає відповідальне становище, знаходячись в її автомобілі «Рено Сандеро», р.н. НОМЕР_1, розташованому на парковці ресторану «Чайка» за адресою: Парковий узвіз, 3 у м. Черкаси, отримав від ОСОБА_5 згідно їх попередніх домовленостей грошові кошти в сумі 39000,00 грн., для подальшої їх передачі в якості неправомірної вигоди начальнику СДСБЕЗ Соснівського РВ в м. Черкаси УМВС підполковнику міліції ОСОБА_6 та слідчому Соснівського РВ в м.Черкаси УМВС підполковнику міліції ОСОБА_7 за вирішення питання про закриття кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України, за фактом умисного завищення ціни приватним підприємцем ОСОБА_8 в кошторисі на придбання товарно-матеріальних цінностей, що призвело до розтрати бюджетних коштів.

Начальником УМВС України в Черкаській області 21.04.2015 р. затверджено висновок службового розслідування, згідно якого за грубе порушення службової дисципліни, вимог ст. 2 Закону України «Про міліцію», ст.ст. 1, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Присяги працівника органів внутрішніх справ, п. 7.3 Правил Поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх України 22.02.2012 р. №155, що виразилось у скоєнні дисциплінарного проступку, який дискредитує звання працівника міліції і є несумісним з перебуванням на службі в органах внутрішніх справ, за використання наданого службового становища з метою підбурювання до надання неправомірної вигоди безпосередньо через нього службовій особі, яка займає відповідальне становище за не притягнення до кримінальної відповідальності, начальника сектору соціально-гуманітарної роботи УКЗ УМВС підполковника міліції ОСОБА_3 вирішено звільнити з органів внутрішніх справ.

Згідно наказу УМВС України в Черкаській області від 21.04.2015 р. №760 за грубе порушення службової дисципліни начальника сектору соціально-гуманітарної роботи УКЗ УМВС підполковника міліції ОСОБА_3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.

Наказом начальника УМВС України в Черкаській області від 22.04.2015 р. №105 о/с, підполковника міліції ОСОБА_3 (М-081009) - начальника сектору соціально-гуманітарної роботи УКЗ УМВС, з 22 квітня 2015 року звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Згідно положень ч. 1 ст. 18 Закону України «Про міліцію» порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Кабінетом Міністрів Української РСР від 29.07.1991 р. №114 (далі - Положення).

Відповідно до п.п. «є» п. 64 Положення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік): за порушення дисципліни.

Згідно п. 8 ст. 12 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (далі - Дисциплінарний статут) на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може зокрема накладатися такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно ст. 14 Дисциплінарного статуту, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Відповідно до ст. 2 Дисциплінарного статуту підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою рядового або начальницького складу службової дисципліни, визначення якої наведене у статті 1 цього Статуту.

При цьому, колегія суддів зазначає, що звільнення з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу та повинно бути мотивованим.

Такими підставами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи рядового або начальницького складу органів внутрішніх справ ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що підставою для проведення службового розслідування відносно позивача стало оголошення йому слідчим прокуратури підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, в рамках кримінальної справи, про що зазначено в наказі від 30.03.2015 р. №629.

За таких обставин судом першої інстанції вірно зазначено, що висновки службового розслідування в такому випадку мають будуватись лише на встановлених фактах, які можуть підтверджуватись лише вироком суду, що набрав законної сили в рамках такої кримінальної справи.

Сам лише факт порушення проти особи кримінальної справи не дає підстав вважати цю особу такою, що порушила службову дисципліну, зокрема, ст. 8 Дисциплінарного статуту.

При цьому, у висновку службового розслідування не зазначено та не встановлено, які конкретно дії позивача є порушенням саме службової дисципліни та призвели до порушення норм Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

Також, пунктами 10, 22 зазначеного Положення встановлено, що особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ для охорони своїх професійних, службових, соціально-економічних прав та інтересів можуть об'єднуватись в громадські організації, діяльність яких здійснюється згідно з законодавством.

Частиною 8 статті 18 Закону України «Про міліцію» передбачено, що працівники міліції вправі створювати професійні спілки.

Особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок визначаються Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Згідно ч. 3 ст. 41 цього Закону звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об'єднання профспілок).

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивач є членом комітету Черкаської обласної організації профспілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України, що не заперечується відповідачем.

Згідно п.п. «а» п. 2.5.3 Статуту Професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України, член Профспілки не може бути звільнений з органів внутрішніх справ за ініціативою керівництва без згоди відповідного профспілкового комітету за винятком випадків, передбачених законодавством.

Крім того, у Галузевій угоді між Міністерства внутрішніх справ України та Професійною спілкою атестованих працівників органів внутрішніх справ України і Професійною спілкою працівників державних установ України передбачено, що звільнення членів виборного профспілкового органу структурних і територіальних органів, установ, навчальних закладів, що перебувають у сфері діяльності сторін, його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки) за відсутності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також виборного органу профспілки вищого рівня не допускається.

Отже, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що звільнення атестованих працівників органів внутрішніх справ, членів виборного профспілкового органу, його керівників, крім додержання загального порядку, допускається відповідно до частини третьої статті 41 вказаного Закону за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25.03.2014 р. у справі № 21-44а14, постанові Верховного Суду України від 01.10.2013 р. у справі № 21-319а13.

Згідно частини 1 статті 244-2 КАС рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Крім того, відповідно до абз. 2 ст.18 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.

Відповідно до довідки від 22.04.2015 р. №46, виданої комунальним некомерційним підприємством "Друга Черкаська міська поліклініка" Черкаської міської ради, копія якої міститься в матеріалах справи, позивач з 22 по 24 квітня 2015 року, тобто на час прийняття оскаржуваних наказів був тимчасово непрацездатним.

Згідно п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» підставами захисту порушеного права звільненої особи може бути не тільки звільнення без законних підстав, а й порушення порядку його проведення.

Таким чином, приймаючи оскаржувані накази відповідачем не дотримано порядку передбаченого чинним законодавством України, не враховано всіх обставин, які мали значення для їх прийняття, а тому такі накази прийняті з порушенням норм чинного законодавства та підлягають скасуванню.

Згідно пункту 24 розділу ІІ Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 р. №114 у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу УМВС України в Черкаській області необхідно залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді: Земляна Г.В.

Межевич М.В.

Повний текст ухвали складено 31.08.2015 року

.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Межевич М.В.

Земляна Г.В.