Постанова № 49427877, 27.08.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6380/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 серпня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Коломійцевої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.15р. у справі №826/6380/15 за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 08.10.14р. №0013071701.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.15р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом безпідставно не враховано, що суми боргу платника податків, анульованого (прощеного) кредитором, зокрема, основної суми боргу (кредиту) та відсотків - є доходом платника податку в розумінні податкового законодавства, а відтак є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету платником податків - фізичною особою ОСОБА_2 за період з 01.01.13р. по 31.12.13р., за результатами якої складено акт від 05.09.14р. №348/17-01/НОМЕР_1.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 08.10.14р. №0013071701, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 259 554,27 грн., в т.ч.: основний платіж - 207 507,42 грн., штрафні (фінансові) санкції - 52 046,85 грн.

Підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог: абз. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік - 207 507,42 грн.

Такий висновок ґрунтується на тому, що позивач у 2013 році отримала від ТОВ «ФК «ВЕКТОР ПЛЮС» оподаткований дохід у вигляді анулювання (спрощення) боргу (за ознакою доходу - 126 «додаткове благо») у сумі 1 221 981,28 грн. (основної суми боргу (кредиту) та відсотків (плати за користування кредитом), однак не задекларувала його у відповідності до вимог Податкового кодексу України та не сплатила грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, тоді як прощений борг за кредитом і відсотками за користування кредитом, не є доходами платника податків в розумінні Податкового кодексу України, який підлягає оподаткуванню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між позивачем (позичальником) та ТОВ «Сведбанк» (банком), був укладений Кредитний договір №2706/1207/71-564 від 13.12.07р. (надалі - Кредитний договір №2706/1207/71-564), за яким банк надав позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 165 000 дол. США на строк по 13.12.37р. включно та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у терміни, передбачені цим договором.

28.11.12р. на підставі укладеного договору факторингу №15 відбулося відступлення права вимоги заборгованості (включаючи суму наданого кредиту, відсотки нараховані банком за користування кредитом, комісії, штрафні санкції) по Кредитному договору №2706/1207/71-564.

Також 28.11.12р. було відступлено право вимоги за іпотечним договором №2706/1207/71-564 від 13.12.07р. на підставі договору факторингу №15 від 28.11.12р. та договору про відступлення права за іпотечними договорами.

18.03.2013 р. між ОСОБА_2, як боржником, та ТОВ «ФК «Вектор Плюс», як кредитором за Кредитним договором №2706/1207/71-564 на підставі Договору факторингу №15 від 28.11.12р., був укладений Договір №2706/1207/71-564/03 про припинення зобов'язання переданням відступного (надалі - Договір №2706/1207/71-564/03), відповідно до п.1.1 якого сторони дійшли згоди про припинення зобов'язань боржника, які виникли на підставі Кредитного договору №2706/1207/71-564 із всіма змінами та доповненнями, шляхом передачі боржником кредитору суми відступного не пізніше 10.09.2013 р. Станом на 18.03.2013 p. загальна сума заборгованості боржника за Кредитним договором №2706/1207/71-564 складає 322 219,68 дол. США, з яких 164 034,00 дол. США - заборгованість по основній сумі кредиту, 78 905,17 дол. США - заборгованість за процентами, 79 280,51 доларів США - нарахована пеня.

Згідно умов п.1.2 Договору №2706/1207/71-564/03 відступним є сума грошових коштів за таких умов: у разі реалізації майна (двокімнатна квартира №46, загальною площею 54,00 кв.м., що розташована в будинку за номером 20/2, по вул. Якіра в м. Києві) у строк до 10.09.2013 р. розмір відступного складає 93 870,00 дол. США, що за середньозваженим курсом на міжбанківському ринку станом на 06.03.2013 р. дорівнює 762 224,40 грн., але буде переглянуто пропорційно зміні середньозваженого курсу долара США на міжбанківському ринку; у разі, якщо до 10.09.2013 р. майно, передбачене договором не реалізовано, а також не укладено попереднього договору купівлі-продажу такого майна, у разі погашення заборгованості єдиним платежем у строк до 24.09.2013 p., розмір відступного складає 93 870,00 дол. США, що за середньозваженим курсом на міжбанківському ринку станом на 06.03.2013 p. дорівнює 762224,40 грн., але буде переглянуто пропорційно зміні середньозваженого курсу долара США на міжбанківському ринку.

Позивачем було погашено заборгованість в сумі загальній сумі 762 224, 40 грн. платежами 26.06.2013р. та 09.06.2013р., тому відповідно до умов п.1.2. Договору №2706/1207/71-564/03 від 18.03.13р., у зв'язку з передачею відступного, було припинено зобов'язання, визначене кредитним договором і за рішенням кредитора відбулося передбачене п.2.1. Договору анулювання залишку боргу за кредитним договором №2706/1207/71-564 від 13.12.07р. в загальній сумі 1 869 504,84 грн., у тому числі: заборгованість по кредиту - 577 523,30, по відсоткам - 644 457,98 грн., по неустойці - 647 523, 56 грн.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «ФК «Вектор Плюс» була надана ОСОБА_2 Довідка вих. №605-юр від 15.10.13р. про те, що зобов'язання позивача по Кредитному договору №2706/1207/71-564 - припинені.

Крім того, ТОВ «ФК «Вектор Плюс» було надіслано позивачу листа №22-09/2014 від 22.09.14р., яким повідомлено, що в результаті добровільного погашення заборгованості у сумі 762 224,40 грн., залишок заборгованості всього становив - 1 869 504,84 грн., в т.ч. заборгованість по тілу кредиту - 577 523,30 грн., заборгованість по відсоткам - 644 457,98 грн., заборгованість по штрафам (пеням) - 647 523,56 грн.; враховуючи виконання умов п.1.2 Договору №2706/1207/71-564/03, з дати отримання коштів, було припинено зобов'язання, визначені Кредитним договором №2706/1207/71-564, і за рішенням нового кредитора відбулося передбачене в п.2.1 Договору №2706/1207/71-564/03 анулювання залишку боргу, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності по Кредитному договору №2706/1207/71-564.

Тобто, позивачу за Кредитним договором №2706/1207/71-564 від 13.12.07 було прощено (анульовано) борг у сумі 1 221 981,28 грн., з якого: заборгованість по тілу кредиту - 577 523,30 грн., заборгованість по відсоткам - 644 457,98 грн.

При цьому, вказаним листом позивача було повідомлено про те, що анульована сума заборгованості є доходом, а відтак підлягає оподаткуванню, при цьому позивач самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розд. ІV Податкового кодексу України.

Відповідно до п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп.164.1.2 .164.1 ст.164 Податкового кодексу України).

Згідно з пп.14.1.56 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до абз. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України ( уредакції, чинній на момент спіних правовідносин) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Платник податку у відповідності до п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, зобов'язаний до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, відобразити в ній дохід та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України, ставка податку становить 15 % бази оподаткування щодо доходів, одержаних платником податку (крім випадків, визначених у п. 167.2 - 167.4). У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15 %.

Отже, враховуючи викладене, колегія судів приходить до висновку, що обов'язок щодо самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове благо, виникає у платника податку за наявності таких умов : а) отримання платником податку доходу, у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням; б) надіслання платнику податку повідомлення про анулювання боргу; в) включення кредитором суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку, за підсумками звітного періоду; г) відображення платником податків отриманого доходу у річній податковій декларації.

Так, згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, в силу положень цивільного законодавства, відсотки за користування кредитом є платою за кредит, а отже несплачені гроші божником є заборгованістю.

Як свідчать обставини справи та не спростовано позивачем, ОСОБА_2 отримала доход у вигляді суми боргу (тіло кредиту та відсотки), анульованої кредитором за його самостійним рішенням; ТОВ «ФК «Вектор Плюс» (кредитором) надіслано позивачу повідомлення про анулювання боргу та відображено суми прощеного боргу у податкових розрахунках №1ДФ за підсумком 4-го звітного кварталу 2013 року, у якому така сума боргу була анульована, а відтак у позивача в силу податкового законодавства виник обов'язок відобразити у річній податковій декларації та самостійно сплатити з отриманого доходу податок на доходи з фізичних осіб, втім такий обов'язок виконаний позивачем не був.

Відповідно до п.п.54.3.1 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Згідно з п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 120.1. ст.120 Податкового кодексу України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку про правомірність податкового повідомлення - рішення від 08.10.14р. №0013071701, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 259 554,27 грн., в т.ч.: основний платіж - 207 507,42 грн., штрафні (фінансові) санкції - 52 046,85 грн.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст.ст.195, 196, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.15р. у справі №826/6380/15 - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.15р. у справі №826/6380/15 - скасувати, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

Повний текст постанови складений: 31.08.15р.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.