Ухвала суду № 49427818, 27.08.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18935/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

при секретарі Строяновській О.В.,

за участю:

представник позивача - ОСОБА_2,

представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_3, Публічне акціонерне товариство «Діамантбанк» про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 червня 2015 року, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 звернувся у суд із адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб: ОСОБА_3, ПАТ «Діамантбанк», в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не вжитті заходів по закінченню виконавчого провадження ВП №45639519, відкритого з примусового виконання виконавчого листа Голосіївського районного суду м. Києва від 21.11.2014 по справі №752/3424/14-ц про стягнення з ПАТ «Діамантбанк» на користь ОСОБА_3 коштів у сумі 12 003 654,00 грн, зобов'язати відповідача закінчити вказане виконавче провадження та зняти накладений в його рамках арешт з коштів ПАТ «Діамантбанк».

Разом із адміністративним позовом ОСОБА_5 подав заяву про його забезпечення шляхом заборони відповідачу вчиняти виконавчі дії у вищезгаданому виконавчому провадженні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року, задоволено заяву ОСОБА_5 Заборонено Державній виконавчій службі України вчиняти будь-які виконавчі дії в межах виконавчого провадження №45639519 (щодо примусового виконання виконавчого листа Голосіївського районного суду м. Києва від 21.11.2014 по справі №752/3424/14-ц про стягнення з ПАТ «Діамантбанк» на користь ОСОБА_3 коштів у сумі 12 003 654,00 грн) до набрання законної сили рішенням у даній справі.

У квітні 2015 року ОСОБА_3 подано клопотання про скасування вжитих судом заходів забезпечення адміністративного позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2015 року, у задоволенні цього клопотання відмовлено.

09 червня 2015 року ОСОБА_3 повторно подано клопотання про скасування вжитих судом заходів забезпечення адміністративного позову, мотивоване переважно відсутністю очевидної загрози заподіяння шкоди правам, свобода та інтересам позивача до ухвалення рішення в цій справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 червня 2015 року у задоволенні зазначеного клопотання відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, заявник подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою скасувати вжиті ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2014 року заходи забезпечення адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін, з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив із того, що заявником не надано належних та допустимих доказів того, що відпали обставини, у зв'язку з існуванням яких були вжиті ці заходи.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Із адміністративного позову слідує, що позивач оскаржує бездіяльність Державної виконавчої служби України, правонаступником якої є Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, щодо закінчення виконавчого провадження №45639519.

Зазначене виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого листа, виданого Голосіївським районним судом м. Києва 21 листопада 2014 року, задля виконання рішення цього суду від 14 липня 2014 року у справі №752/3424/14-ц за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Діамантбанк» про зобов'язання повернути трудову книжку та стягнення грошової суми, яке набрало законної сили 29 жовтня 2014 року (після залишення без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва).

Відповідно до вказаного судового рішення та виконавчого листа, виданого на його виконання, з ПАТ «Діамантбанк» (боржник) на користь ОСОБА_3 (стягувач) підлягає стягненню сума в розмірі 12 003 654,00 грн.

Звернувшись із адміністративним позовом до суду, ОСОБА_5 стверджує, що дане виконавче провадження підлягає закриттю, і державним виконавцем протиправно не вживаються відповідні заходи, оскільки, за доводами позивача, боржником (ПАТ «Діамантбанк») в повному обсязі й у встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження строк виконано рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 липня 2014 року шляхом перерахування суми боргу на рахунок стягувача (ОСОБА_3.).

Необхідність вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони відповідачу вчиняти виконавчі дії з виконання вищевказаного судового рішення пояснена позивачем тим, що невжиття цих заходів може призвести до примусового стягнення з ПАТ «Діамантбанк» коштів, які вже були в добровільному порядку сплачені ОСОБА_3, чим буде завдано значної шкоди правам та інтересам цього Товариства і вимагатиме в подальшому значних зусиль задля їх відновлення. Крім того, позивачем вказано на те, що він, як голова Спостережної ради ПАТ «Діамантбанк», отримав від ПАТ «Діамантбанк» лист від 21.11.2014 №11610/25-01, яким Банк пропонує йому в добровільному порядку відшкодувати суму коштів у розмірі 12 003 654,00 грн, стверджуючи, що внаслідок його дій зазначена сума коштів підлягає стягненню на користь ОСОБА_3

Здійснивши розгляд даного клопотання, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції під час перегляду ухвали від 05 грудня 2014 року, дійшли висновку про достатність підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, про які просив позивач.

Разом з тим, третьою особою - ОСОБА_3, на підставі частини 2 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України, заявлено клопотання про скасування вищевказаних заходів забезпечення адміністративного позову.

Надаючи правову оцінки висновкам місцевого суду щодо розгляду цього клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Кодексом адміністративного судочинства України у статті 117 передбачена можливість забезпечення адміністративного позову. Ця стаття визначає підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.

Згідно частини 1 вказаної правової норми суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до положень частини 3 цієї правової норми у порядку забезпечення адміністративного позову суд може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною 3 цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії (частина 4 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з приписами частини 2 статті 118 цього Кодексу відповідач або інша особа, яка бере участь у справі, у будь-який час має право заявити клопотання про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або скасування заходів забезпечення адміністративного позову.

Оскільки питання законності та обґрунтованості вжиття заходів забезпечення адміністративного позову ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2014 року було предметом апеляційного розгляду, за наслідками якого ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року зазначене рішення залишено без змін, а відтак - набрало законної сили та набуло статусу остаточного, при вирішенні питання про скасування цих заходів за клопотанням, поданим на підставі частини 2 статті 118 КАС України, колегія суддів не вдається до оцінки правомірності їх вжиття.

Відтак, предметом доказування при розгляді клопотання ОСОБА_3 є наявність фактів, що свідчать про припинення існування обставин, у зв'язку з якими було вжито заходів забезпечення адміністративного позову.

Так, заходів забезпечення позову ОСОБА_5 вжито у зв'язку з тим, що у випадку їх невжиття може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача. А також через те, що оскільки предметом даного позову є вимоги про закінчення виконавчого провадження, існує необхідність у збереженні існуючого становища до розгляду справи по суті. Крім того, суди виходили з того, що подальше вчинення виконавчих дій може вплинути на майнові інтереси ПАТ «Діамантбанк».

Посилання заявника на те, що виконавчі дії у спірному виконавчому провадженні не можуть порушувати прав чи інтересів позивача, відхиляються колегією суддів, позаяк ці самі доводи викладались ним при апеляційному оскарженні ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2015 року, і не були визнані судом прийнятними.

Інші покликання ОСОБА_3 в клопотанні про забезпечення адміністративного позову не спростовують необхідності збереження існуючого становища у спірному виконавчому провадженні до розгляду справи по суті, а так само як і те, що вчинення виконавчих дій у цьому виконавчому провадженні, виходячи із доводів позивача про фактичне виконання постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 14 липня 2014 року боржником, може призвести до стягнення з боржника надмірної суми коштів.

Таким чином, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції в тому, що позивачем не доведено того, що відпали обставини, у зв'язку з існуванням яких було вжито заходів забезпечення адміністративного позову.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та є недостатніми для скасування оскаржуваної ухвали, а також для задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення адміністративного позову.

Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 4, 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду та постановляє нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 117, 118, 160, 195, 196, 199, 200, 206, 211, 254, КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

(Повний текст ухвали складено 31 серпня 2015 року).

.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.