Постанова № 49427520, 25.08.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2015 р. Справа № 922/2836/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Могилєвкін Ю.О.

при секретарі Крупа О.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився.

1-го відповідача Звєздін В.В., за довіреністю б/н від 30.09.2014.

2-го відповідача Ізмайлов В.О., за довіреністю № 16-18/4-6 від 05.01.2015.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Маріупольського виробничого підприємства "Азовреле" (Українське товариство глухих) (вх. № 3446 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 12 травня 2015 року по справі №922/2836/14

за позовом Маріупольського виробничого підприємства "Азовреле" (Українське товариство глухих), м. Маріуполь

до: 1. Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, м. Харків

2. Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області, м. Харків

про стягнення 355366,14 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2014 року Маріупольське виробниче підприємство "Азовреле" (Українське товариство глухих), посилаючись на неналежне виконання з боку Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції заходів з примусового виконання судового наказу від 15.12.2009 по справі № 53/230-09, звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції та Головного управління Державного казначейства України в Харківський області 355 366,14 грн. збитків.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.09.2014 по справі №922/2836/14, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2014, в задоволенні позовних вимог Маріупольському виробничому підприємству "Азовреле" (Українське товариство глухих) відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.02.2015 по справі №922/2836/14 касаційну скаргу Маріупольського виробничого підприємства "Азовреле" (Українське товариство глухих) задоволено, рішення господарського суду Харківської області від 09.09.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 по справі № 922/2836/14 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.05.2015 по справі № 922/2836/14 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Маріупольське виробниче підприємство "Азовреле" (Українське товариство глухих), звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 12.05.2015 по справі № 922/2836/14 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства України і що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також на те, що суд невірно застосував норми як матеріального, так і процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення господарського спору та згідно статті 104 Господарського процесуального Кодексу України є підставою для його скасування.

Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду надало відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів викладених в апеляційні скарзі заперечує, вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та всебічним дослідженням обставин справи.

Червонозаводський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак його представник в судовому засіданні зазначив, що рішення господарського суду Харківської області було винесено без порушення приписів чинного матеріального та процесуального законодавства, та з урахуванням всіх доказів поданих сторонами, та доказів, які були витребувані судом. Просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача-1 та відповідача-2, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду Харківської області від 23.11.2009 року по справі №53/230-09 позовні вимоги Маріупольського виробничого підприємства "Азовреле" задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Інстал Україна" на користь Маріупольського виробничого підприємства "Азовреле" (Українське товариство глухих) 355753,00 грн. збитків, 3642,53 грн. державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вказаного рішення 15.12.2009 господарським судом Харківської області був виданий відповідний наказ

До Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції позивачем була направлена заява про відкриття виконавчого провадження.

02.02.2010 постановою начальника відділу Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції було відкрите виконавче провадження №17062168 з виконання наказу господарського суду Харківської області від 15.12.2009 по справі №53/230-09 про стягнення з ТОВ "Еко Інстал Україна" на користь Маріупольське виробниче підприємство "Азовреле" (Українське товариство глухих) 355753,00 грн. збитків, 3642,53 грн. державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В межах відкритого виконавчого провадження за №17062168, на користь стягувача було перераховано 386,86 грн.

Надалі, в процесі примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 15.12.2009 по справі №53/230-09 державним виконавцем Червоно-заводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції встановлено, що майно, яке належить боржнику та на яке можливо звернути стягнення, відсутнє, здійсненні державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Постановою державного виконавця Червонозаводського ВДВС Харківського МУЮ від 29.10.2010 було повернено стягувачеві виконавчий документ, виданий господарським судом Харківської області за №53/230-09 від 15.12.2009 та встановлено строк (20.10.2010) для повторного пред'явлення для виконання виконавчого документа.

22.09.2011 на підставі заяви стягувача, державним виконавцем Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції повторно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду Харківської області від 15.12.2009 за № 53/230-09.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.11.2010 по справі № Б-50/218-10 було відкрито провадження у справі про визнання банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Інстал Україна".

Постановою господарського суду Харківської області від 06.12.2010 по справі №Б-50/218-10 боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Інстал Україна" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру боржника.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.01.2012 у справі №Б-50/218-10 ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Інстал Україна", провадження у справі припинено.

26.06.2013 постановою державного виконавця Червонозаводського ВДВС Харківського МУЮ наказ господарського суду Харківської області від 15.12.2009 по справі №53/230-09 було повернуто стягувачеві з посиланням на те, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Інстал Україна" відсутні будь-які рахунки, нерухоме майно або транспортні засоби.

Згідно акту вилучення виконавчих проваджень для знищення, на підставі розпорядження начальника Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції № 13-03-01 від 16.01.2014, виконавче провадження за наказом № 53/230-09 від 15.12.2009 знищено через закінчення строків його зберігання.

Вважаючи, що внаслідок незаконних дій Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції можливість виконання наказу господарського суду у справі №53/209-09 від 15.12.2009 втрачена, чим позивачеві заподіяно збитки, Маріупольське виробниче підприємство "Азовреле" Українського товариства глухих звернулося до господарського суду з позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обов'язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства (стаття 129 Конституції України). Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, виконання судових рішень розглядається як невід'ємна частина судового розгляду в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому тривале невиконання рішення суду призводить до нівелювання принципу Верховенства права.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 56 Конституція України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України "Про державну виконавчу службу", шкода, заподіяна державним виконавцем юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Частиною 2 статті 87 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що збитки, завдані державним виконавцем юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

В силу приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статті 1166 Цивільного Кодексу України, відповідно до частини 1 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ зам позовами про відшкодування шкоди», з наступними змінами та доповненнями зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 Цивільного Кодексу України шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Таким чином, згідно наведених норм відповідальність заподіювача шкоди настає лише за наявності сукупності умов, що складають цивільне правопорушення, а саме: дії (бездіяльність) останньої повинні бути неправомірними, в результаті цих дій завдається шкода, між діями і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до змісту статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні ним своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цього органу.

Крім того, згідно зі статтею 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Положення статей 1173,1174 вищевказаного Закону носять спеціальний характер та мають прерогативу у застосуванні перед загальними правовими нормами.

На відміну від загальної норми статті 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальні норми статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України допускають можливість відшкодування шкоди незалежно від вини органу державної влади та його посадової або службової особи.

За таких обставин, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди мають бути встановлені факти неправомірних дій (бездіяльності) цього органу чи його посадових або службових осіб, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. При цьому неправомірність рішення, дій або бездіяльності органу державної влади має підтверджуватись відповідним рішенням суду, яке буде мати преюдиціальне значення для справи про відшкодування шкоди.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки органу державної влади та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Зокрема, це знаходить своє підтвердження у змісті пункту 12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 та Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994 № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" (в редакції роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.12.2007 № 04-5/239), де зазначено, що для висновку про наявність безпосереднього причинного зв'язку між невиконанням судового рішення, яке набрало законної сили, та заподіяною шкодою недостатньо встановити тільки факт невиконання судового рішення та неотримання кредитором присудженого судом. Під час розгляду справи суду необхідно встановити, чи могло бути таке судове рішення фактично виконане в момент пред'явлення його до виконання, зокрема, чи мав боржник майно, достатнє для виконання судового рішення в порядку та у спосіб, зазначений в ньому, чи не було це майно обтяжене іншими зобов'язаннями, які перешкоджали б виконанню рішення, чи були заявлені в цей час вимоги інших стягувачів на майно боржника тощо.

З огляду на вищезазначене та надавши юридичну оцінку доказам колегією суддів встановлено, що на момент порушення виконавчого провадження, а також на момент прийняття постанови від 26.06.2013 про повернення виконавчого документа стягувачеві у державного виконавця Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції була відсутня можливість для фактичного виконання рішення суду в повному обсязі, оскільки згідно повідомлень КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, Головного управління статистики в Харківській області, Харківської міської інспекції держтехнагляду та ВДАІ з обслуговування Червонозаводського району м. Харкова. нерухоме майно та автотранспортні засоби на праві власності за боржником не зареєстровані, грошові кошти на поточних рахунках боржника відсутні, а тому процесуальні порушення вчинені виконавчою службою при здійсненні виконавчих дій, які встановлені господарськими судами у справі № 53/230-09 і на які посилається позивач, не могли призвести до завдання останньому збитків виконавчою службою.

Крім того, Маріупольське виробничоге підприємство "Азовреле" (Українське товариство глухих) не надало суду доказів того, чи могло бути рішення господарського суду від 15.12.2009 по справі № 53/230-09 фактично виконане в момент пред'явлення його до виконання, зокрема, чи мав боржник будь-яке інше майно, достатнє для виконання судового рішення в порядку та у спосіб, зазначений в ньому, чи не було це майно обтяжене іншими зобов'язаннями, які перешкоджали б виконанню рішення, чи були заявлені в цей час вимоги інших стягувачів на майно боржника, що має важливе значення при вирішенні спору про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок невиконання рішення суду.

Колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Харківської області від 19.02.2014 по справі № 53/230-09 не може свідчити про незаконну бездіяльність державного виконавця в період виконання вказаного наказу з 02.02.2007 (відкриття виконавчого провадження) до моменту винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві (26.06.2013), з огляду на наступне.

Так, ухвалою господарського суду Харківської області від 19.02.2014 по справі № 53/230-09 визнано протиправною бездіяльність посадових осіб Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції при виконанні наказу господарського суду у справі №53/209-09 від 15.12.2009, яка полягала у несвоєчасному реагуванні начальника Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції на звернення стягувача в порядку Закону України «Про звернення громадян» щодо надання інформації про стан виконавчого провадження.

Таким чином, відсутній причинний зв'язок між бездіяльністю посадових осіб Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, яка визнана ухвалою господарського суду Харківської області від 19.02.2014 по справі №53/230-09 та матеріальною шкодою, яку на думку позивача завдано незаконними діями Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в даній справі.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на той факт, що позивачем не надано доказів звернення до господарського суду Харківської області з майновими вимогами до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Інстал Україна" по справі №Б-50/218-10.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.01.2012 у справі №Б-50/218-10 ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Інстал Україна", провадження у справі припинено.

Враховуючи, що з 31.01.2012 боржник вважається таким, що припинив свою господарську діяльність, відсутні відомості про його правонаступника, у зв'язку з чим колегія суддів доходить до висновку про повне погашення грошових зобов"язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Інстал Україна".

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що факти виникнення шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями (бездіяльністю) відповідача і заподіяння ним шкоди, як предмет доказування в межах даної справи не доведений позивачем належними та достатніми доказами.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського Процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 12.05.2015 по справі № 922/2836/14 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і відсутні підстави для його скасування, в зв'язку з чим, апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Маріупольського виробничого підприємства "Азовреле" (Українське товариство глухих) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 12 травня 2015 року по справі №922/2836/14 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 31 серпня 2015 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Могилєвкін Ю.О.