Постанова № 49427405, 19.08.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.08.2015

-,0

справа №5009/2987/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Мартюхіної Н.О. суддівКододової О.В., Малашкевича С.А.від апелянта: від боржникаБурцева І.Ю. - за довіреністю Коваленко О.С. - за довіреністювід кредиторів:не з'явивсярозглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Запорізький виробничий комбінат «Спецгазпром»,м. Запоріжжяна ухвалу господарського суду Запорізької областівід 21.04.2015 рокуу справі№5009/2987/12 (суддя Кричмаржевський В.А.)за заявою1.Приватного підприємства «Соколенко-екскавація», м. Запоріжжя; 2.Товариство з обмеженою відповідальністю «Променергоресурси», м. Дніпропетровськдо проПублічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій №1» банкрутство

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.04.2015 року затверджено план санації боржника - Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій№1», м. Запоріжжя.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Дочірнє підприємство «Запорізький виробничий комбінат «Спецгазпром», м. Запоріжжя звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

- скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області №5009/2987/12 від 21.04.2015 року про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій№1», м. Запоріжжя про затвердження плану санації боржника.

В підтвердження доводів апелянт посилається на те, що відповідно до плану санації ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій №1» схваленого зборами кредиторів Боржника, в додатку 8 перелічені основні засоби боржника, їх вартість і дата введення в експлуатацію. Так, до основних засобів було включено під'їздні залізничні колії, код № 01489, однак апелянт зазначає, що такі дії керуючого санацією ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій №1» порушують його права, як кредитора по справі №5009/2987/12.

Так, апелянт вказує на ті обставини, що під'їздні залізничні колії, код № 01489, які вказані в плані санації як основні засоби та власність боржника, що підлягає продажу з метою погашення вимог кредиторів, фактично це майно не є власністю боржника та не може брати участь в продажі основних засобів, як заходу відновлення платоспроможності боржника.

В обґрунтування відсутності права власності на спірні під'їздні залізничні колії, код № 01489 апелент посилається на положення договору купівлі-продажу № 73 (11) від 07.06.11р., укладеного між ТОВ «ДАЗ ЛТД» та ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій №1», договору про відступлення прав вимоги боргу № 29/10-01 від 30.10.2013 року між ТОВ «ДАЗ ЛТД» та ДП «Запорізький виробничий комбінат «Спецгазпром», відповідно до умов яких право власності на вказані під'їздні залізничні колії, переходить від продавця покупцю з моменту повної сплати покупцем вартості майна, яка фактично повністю не сплачена.

В якості правових підстав вищенаведених вимог апелянт посилається на ст. 697 Цивільного кодексу України.

Крім того, апелянт вважає, що в плані санації боржника необхідно винести окремо вищезазначене майно, а також зазначити, що в разі не погашення кредиторських вимог боржника перед апелянтом вказане майно підлягає поверненню кредитору в рахунок оплати кредиторських вимог.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27.05.2015р. апеляційна скарга ДП ЗВК «Спецгазпром» на ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.04.2015 року № 5009/2987/12 була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: головуючого судді: Гези Т.Д., суддів Кододова О.В., Склярук О.І.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 28.05.2015р. апеляційне провадження зупинено до перегляду Верховним судом України постанови Вищого господарського суду України від 18.02.2015 року за заявою арбітражного керуючого Загрія Романа Олеговича.

Розпорядженням секретаря судової палати № 1 Донецького апеляційного господарського суду Склярук О.І. № 04-08/190/15 від 20.07.2015 року на підставі ч.5 ст.26 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п.п.10.1,17 Засад використання автоматизованої системи документообігу Донецького апеляційного господарського суду, затверджених рішенням загальних зборів суддів від 23.06,2015 у зв'язку з відпусткою суддів Ушенко Л.В. для розгляду апеляційної скарги ДП ЗВК «Спецгазпром» на ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.04.2015 року № 5009/2987/12 змінено склад колегії суддів та сформовано її у наступному складі: Суддя Геза Т.Д. (головуючий), суддя Склярук О.І., суддя Кододова О.В.

17.07.2015 року справа № 5009/2987/12 повернута до Донецького апеляційного господарського суду.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.07.2015 року. апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП ЗВК «Спецгазпром» на ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.04.2015 року № 5009/2987/12 поновлено, розгляд справи призначено на 28.07.2015 рік.

Розпорядженням секретаря судової палати № 1 Донецького апеляційного господарського суду Склярук О.І. № 04-08/242/15 від 28.07 2015 року на підставі ч.5 ст.26 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п.п.10.1,17 Засад використання автоматизованої системи документообігу Донецького апеляційного господарського суду, затверджених рішенням загальних зборів суддів від 23.06,2015 у зв'язку з відпусткою судді Кододової О.В. для розгляду апеляційної скарги ДП ЗВК «Спецгазпром» на ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.04.2015 року № 5009/2987/12 змінено склад колегії суддів та сформовано її у наступному складі: Суддя Геза Т.Д. (головуючий), суддя Склярук О.І., суддя Ушенко Л.В.

27.07.2015 року через канцелярію суду надійшов відзив від керуючого санацією ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій №1» відповідно до якого він просить залишити оскаржу вальну ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.04.2015 року № 5009/2987/12 без змін, а апеляційну скаргу ДП ЗВК «Спецгазпром» без задоволення.

28.07.2015 року через канцелярію суду надійшов відзив від ТОВ «Ікос Фінанс», відповідно до якого кредитор 1 просить залишити ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.04.2015 року № 5009/2987/12 без змін, а апеляційну скаргу ДП ЗВК «Спецгазпром» без задоволення.

28.07.2015 року через канцелярію суду від ДП ЗВК «Спецгазпром» надійшло клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги по справі № 5009/2987/12 з 28.07.2015 року на 15 днів.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 28.07.2015р. продовжено розгляд апеляційної скарги ДП ЗВК «Спецгазпром» на ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.04.2015 року № 5009/2987/12 на 15 днів, розгляд справи призначений на 11.08.2015 рік.

11.08.2015 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями склад колегії був змінений, у зв'язку з перебуванням у відпустки головуючого судді Гези Т.Д., та призначено колегію у наступному складі головуючий суддя: Мартюхіна Н.О., судді Агапов О.Л., Кододова О.В.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 11.08.2015р. справу було прийнято до провадження вищезазначеною колегією суддів.

Розпорядженням секретаря судової палати № 1 Донецького апеляційного господарського суду Склярук О.І. № 04-08/392/15 від 11.08 2015 року на підставі ч.5 ст.26 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п.п.10.1,17 Засад використання автоматизованої системи документообігу Донецького апеляційного господарського суду, затверджених рішенням загальних зборів суддів від 23.06,2015 у зв'язку з находженням на лікарняному судді Агапова О.Л. для розгляду апеляційної скарги ДП ЗВК «Спецгазпром» на ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.04.2015 року № 5009/2987/12 змінено склад колегії суддів та сформовано її у наступному складі головуючий суддя: Мартюхіна Н.О. судді Малашкевич С.А., Кододова О.В.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 11.08.2015р. справу було відкладено на 19.08.2015 р.

У відзиві на апеляційну скаргу керуючий санацією ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій №1» Ляшко О.В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.04.15р. у справі № 5009/2987/12, посилаючись на те, що затверджений план санації повністю відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції Закону № 2343.

Керуючий санації посилається на ті обставини, що оскаржувана ухвала не порушує права і інтереси апелянта, оскільки він втратив права кредитора у даній справі про банкрутство, у зв'язку з тим, що 17.07.14р. уклав договір про відступлення права вимоги за своїми кредиторськими вимогами на суму 592957 грн. з новим кредитором ТОВ «Компанія з управління активами «Капітал Груп». Зазначене, в силу статті 25 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для внесення змін до реєстру вимог кредиторів.

Також, керуючий санацією боржника не погоджується з позицією апелянта стосовно відсутності у боржника права власності на під'їздні залізничі колії, оскільки їх вартість не сплачена боржником. З цього приводу, керуючий санацією посилається на те, що фактично залізничі колії були передані боржнику за актом приймання-передачи, апелянт скористався своїм правом в справі про банкрутство та звернувся до боржника з конкурсними грошовими вимогами, що унеможливлює звернення з вимогами про витребування цього майна від боржника.

На думку керуючого санацією боржника, апелянт заявляючи своє право власності на спірне майно, намагається отримати подвійне задоволення своїх вимог - й в грошовій формі, й отримати в натурі це майно.

Тобто, такі дії кредитора є незаконними, недобросовісними та спрямованими на завдання шкоди боржнику та його кредиторам.

19.08.2015 року через канцелярію суду від керуючого санацією ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій №1» Ляшко О.В. надійшли додаткові письмові пояснення.

19.08.2015 року в судове засідання з'явився представник Дочірнього підприємства «Запорізький виробничий комбінат «Спецгазпром»,м. Запоріжжя який підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а оскаржувану ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.07.2015р. по справі № 5009/2987/12 скасувати.

19.08.2015 року в судове засідання з'явився представник керуючого санацією ПАТ «ЗЗБК № 1» Ляшко О.В. та просила залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Інші представники сторін у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Відповідно до частини 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з частини 1 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до набрання чинності з 19.01.13р. змін, внесених Законом України від 22.12.11р. № 4212), провадження у справах про банкрутство регулюється цим законом, ГПК України та іншими законодавчими актами України.

Провадження у справі № 5009/2987/12 про банкрутство ПАТ «ЗЗК №1» порушено за ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.08.2012 року за заявою ПП «Соколенко-Екскавація» та ТОВ «Променергоресурси».

У зв'язку з чим, провадження по даній справі про банкрутство ПАТ «ЗЗК №1», м. Запоріжжя здійснюється за положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19 січня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.11.2013 року у підготовчому засіданні визнанні грошові вимоги цих кредиторів, введена процедура розпорядження майном.

14.11.2013р. у газеті «Голос України» № 214(5714) було опубліковано оголошення про порушення господарським судом Запорізької області справи про банкрутство ПАТ «ЗЗК №1», м. Запоріжжя.

Відповідно до п.2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення 30-ти денного строку, встановленого для їх подання - не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

За результатами розгляду реєстру вимог кредиторів господарським судом Запорізької області було винесено ухвалу від 29.01.2014р.

За результатами розгляду кредиторських вимог, остаточно реєстр вимог кредиторів сформований в наступному складі:

- ПП «Соколенко-Екскавації», м. Запоріжжя, з грошовими вимогами у розмірі - 343 274,21 грн., з яких 2 682,50 грн. (судові витрати) з першою чергою задоволення, та 340 591,71 грн., - з четвертою чергою задоволення;

- ТОВ «Променергоресурси», м. Дніпропетровськ з грошовими вимогами у розмірі - 52 790,47 грн., з яких 2 682,50 грн. (судові витрати) з першою чергою задоволення, та 50 107,97грн., - з четвертою чергою задоволення;

- ТОВ «Метінвест-СМЦ», м. Київ з грошовими вимогами у розмірі - 89 904,66 грн., з яких 1 147,00 грн. (судові витрати) з першою чергою задоволення, та 88 757,66 грн., - з четвертою чергою задоволення;

- ТОВ Компанія з управління активами «Капітапл Груп» з грошовими вимогами у розмірі - 12 385 923,23 грн., з яких 1147,00 грн. (судові витрати) з першою чергою задоволення, та 12 384 776,23 грн., - з четвертою чергою задоволення;

- ДП «ЗВК «Спецгазпром», м. Запоріжжя з грошовими вимогами у розмірі - 594 104,00 грн., з яких 1 147,00 грн. з першою чергою задоволення.

- Забезпеченим кредитором визнано ТОВ «Ікос Фінанс», м. Київ з грошовими вимогами у розмірі - 17 096 121,61 грн., з яких 1 147,00 грн. (судові витрати) з першою чергою задоволення, та 88 757,66 грн., - з четвертою чергою задоволення.

Що стосується статусу апелянта Дочірнього підприємства «Запорізький виробничий комбінат «Спецгазпром», м. Запоріжжя, то судом апеляційної інстанції встановлено, що він є конкурсним кредитором з грошовими вимогами в розмірі 594 104,00 грн. четвертої черги, з яких 1 147,00 грн. з першою чергою задоволення, та ці вимоги затверджені судом, згідно ухвали від 29.01.14р.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитором визнається юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, Конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.

Сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Господарський суд затверджує схвалений та погоджений план санації боржника, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена в установленому порядку.

Дочірнє підприємство «Запорізький виробничий комбінат «Спецгазпром», м. Запоріжжя звернулось з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.04.15р., якою затверджено план санації боржника, в якому апелянт також зазначений як кредитор, чиї вимоги підлягають задоволенню внаслідок виконання плану санації.

Судом апеляційної інстанції не встановлено наявності будь-яких змін до реєстру вимог кредиторів, чи до плану санації, з урахуванням позиції керуючого санації, який послався на втрачання апелянтом прав кредитора в даній справі про банкрутство, у зв'язку з відступленням права вимоги кредиторських вимог апелянта.

Також, апеляційною інстанцією встановлено, що сторони в даній справі про банкрутство не надавали будь-яких заяв чи клопотань суду першої інстанції стосовно реалізації правонаступництва сторони у відповідності до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, станом на момент винесення оскаржуваної ухвали від 21.04.15р. про затвердження плану санації, у Дочірнього підприємства «Запорізький виробничий комбінат «Спецгазпром» наявний статус сторони в даній справі, оскільки він визнаний судом конкурсним кредитором у даній справі, його статус не змінено та відповідно має процесуальні підстави для апеляційного оскарження ухвали господарського суду Запорізької області від 21.04.15р.

У зв'язку з чим, не приймають уваги доводи керуючого санацією з цього приводу.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.09.2014 року було припинено процедуру розпорядження майном ПАТ «ЗЗК №1» та введено процедуру санації Боржника.

Згідно з абз.11 ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" санація - це система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Відповідно до ст.18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією зобов'язаний подати комітету кредиторів для схвалення план санації боржника. План санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів, за їх наявності, у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов'язань. План санації повинен передбачати строк відновлення платоспроможності боржника.

Стаття 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає також, що до затвердження господарським судом, план санації повинен бути схвалений зборами кредиторів.

Відповідно до п.4 ст.18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" план санації розглядається зборами кредиторів, які скликаються керуючим санацією в чотиримісячний строк з дня винесення господарським судом ухвали про санацію, якщо інше не передбачено цим Законом. Керуючий санацією письмово повідомляє всіх кредиторів, включаючи кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, про дату і місце проведення зборів кредиторів і за два тижні до проведення зборів надає їм можливість попередньо ознайомитися з планом санації.

Відповідно до протоколу зборів кредиторів від 12.01.2015 року ПАТ «ЗЗК №1», м. Запоріжжя вбачається, що присутнім був кредитор ТОВ «Ікос Фінанс» - 17096 голосів таким чином з метою недопущення порушення прав кредиторів було вирішено відкласти розгляд плану санації, керуючому санації здійснити повторне скликання зборів кредиторів на 09.02.2015 року.

Судом встановлено, що 20.01.2015 року керуючим санацією ПАТ «ЗЗК №1», м. Запоріжжя направлені цінними листами повідомлення кредиторам ПАТ «ЗЗК№1» про засідання зборів кредиторів, яке відбудеться 09.02.2013 о 11 год., де буде розглядатись питання затвердження плану санації боржника (т.11, а.с.84-88).

Відповідно до ч.2 п.4 ст.18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" план санації вважається схваленим, якщо на зборах кредиторів таке рішення підтримане більш як половиною голосів конкурсних кредиторів та за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, письмово погодили план санації.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до протоколу зборів кредиторів ПАТ «ЗЗК №1», м. Запоріжжя 19.02.2015 року були присутні наступні кредитори:

ТОВ «Ікос Фінанс» - 17096 голосів;

ТОВ «Капітал Груп» - 12385 голосів.

Якими було схвалено план санації ПАТ «ЗЗК №1», м. Запоріжжя та вирішено направити його на затвердження до господарського суду Запорізької області.

09.02.2015 р. керуючим санацією був направлений лист до господарського суду Запорізької області з проханням прийняти звіт керуючого санацією та затвердити план санації боржника погоджений забезпеченим кредитором та схвалений зборами кредиторів ПАТ «ЗЗК №1».

До даного клопотання керуючий санацією подав ряд документів, зокрема, план санації, протокол засідання загальних зборів кредиторів від 09.02.2015 р., протокол засідання комітету кредиторів від 12.01.2015 р., лист № 02-01/2987/2 від 10.12.2014 року з доказами відправлення, лист № 02-01/2987/3 від 10.12.2014 року з доказами відправлення, лист № 02-01/2987/4 від 20.01.2015 року з доказами відправлення, копія довіреності ТОВ «Ікос Фінанс», від 28.05.2014 року, копія довіреності ТОВ «Ікос Фінанс», від 09.01.2015 року, копія довіреності ТОВ «Компанія з управління активами «Капітал груп»», від 06.02.2015 року.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.04.2015 року затверджено план санації боржника - Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій№1», м. Запоріжжя.

Ухвала обґрунтована тим, що в плані санації передбачені всі необхідні умови, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в тому числі строк погашення кредиторської заборгованості - 25.08.15р., план санації розглянутий та схвалений зборами кредиторів, які були проведені належним чином із повідомленням всіх сторін по справі. Суд першої інстанції дійшов висновку, що даний план санації спрямований на відновлення платоспроможності боржника, відсутні підстави для його відхилення, у зв'язку з чим підлягає затвердженню.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками господарського суду Запорізької області з наступних підстав.

При розгляді господарським судом поданого на затвердження плану санації, обов'язок суду полягає не лише в перевірки його схвалення зборами кредиторів, а й в наданні юридичної та економічної оцінки всім істотним умовам такого плану санації, передбаченим п. 1 ст. 18 Закону про банкрутство.

Судом встановлено, що план санації боржника розроблений з урахуванням відсутності участі інвесторів.

План санації може містити умови про: виконання зобов'язань боржника третіми особами; обмін вимог кредиторів на активи боржника та (або) його корпоративні права; задоволення вимог кредиторів іншим способом,що несу перечить закону.

Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містять план санації,можуть бути: реструктуризація підприємства; перепрофілювання виробництва; закриття нерентабельних виробництв; відстрочка та (або) розстрочка платежів або прощення (списання) частини боргів, про що укладається мирова угода; ліквідація дебіторської заборгованості; реструктуризація активів боржника відповідно до вимог цього Закону.

Процедура санації реалізується за допомогою та на виконання плану санації. План санації є комплексною програмою фінансового оздоровлення боржника та застосування спеціальних заходів щодо відновлення платоспроможності боржника та строку їх реалізації.

Враховуючи вказані вимоги до плану санації, в плані санації мають міститься умови задоволення вимог всіх кредиторів у спосіб визначений законом, а ні одного чи декількох кредиторів.

Керуючий санацією повинен при розроблені плану санації шляхом розрахунків, аналізу та обліку з посиланням на документи, які підтверджують право власності на майно боржника, визначити систему заходів та строк відновлення платоспроможності боржника; строк, об'єм, джерела та черговість виплати боргу кредиторів.

Однак, як вбачається з оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, суд обмежився встановленням лише обставинами схвалення та погодження спірного плану санації зборами кредиторів. При цьому, не дослідив та не проаналізував всі умови плану санації, не надав правової оцінки заходам відновлення платоспроможності боржника, порядку переходу та продажу майна боржника.

Головна мета, яка має бути вирішена внаслідок реалізації виконання плану санації - це питання погашення грошових вимог кредиторів, їх об'єм та джерела виплати боргу всім кредиторам, а ні одному чи певним кредиторам. Ці питання також не були досліджені судом при затверджені плану санації.

При винесенні ухвали суд першої інстанції не надав належним чином об'єктивну оцінку самому плану санації та не перевірив його на відповідність Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та «Вимогам щодо розроблення плану санації боржника відповідно до Типової форми плану санації боржника у справі про банкрутство» затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 19.06.2013р. № 1223/5.

Економічні показники, наведені в плані санації для обґрунтування її проведення не можуть бути обґрунтуванням доцільності подальшого проведення санації боржника Так, основними показниками фінансового стану є співвідношення активів та кредиторських вимог.

Сума вимог кредиторів ПАТ «ЗЗБК№1» становить 30 562 118 грн., тоді як вартість всіх активів підприємства, про яку згадується в плані санації - 24 825 000,00 грн., з яких:

- основні запаси (за залишковою вартістю) - 13863000 грн.;

- запаси (виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукції) - 4517000 грн., при цьому структура запасів постійно змінюється, у зв'язку з ведення виробничої діяльності;

- дебіторська заборгованість - 4791000 грн.;

- фінансові інвестиції - 1054000 грн., є внесками до статутних капіталів інших юридичних осіб.

Дослідивши перелік та вартість основних запасів боржника (додаток 8 до плану санації), до яких, зокрема, відносяться ємкості, здания, лабораторне обладнання, металічна опалубка, обладнання, основні фонди невиробничого призначення, передаточні засоби, причепи, сооружения, транспортні засоби господарський інвентар, суд апеляційної інстанції встановив, що це майно вказане в плані санації за по первісній вартості та залишковій вартості.

Але, відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»: «Первісна вартість - це історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених, переданих витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Справедлива вартість - це сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов'язання за звичайних умов на певну дату».

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що визначення в плані санації та використання первісної та залишкової вартості в якості актуальної вартості майна на момент складання плану санації не є об'єктивним та не надає змоги кредиторам та суду визначити за яку саме реальну справедливу вартість можливо здійснити продаж того чи іншого основного засобу боржника.

Відповідно й проаналізувати та встановити прогнозованих надходжень не передбачається можливим. Суд апеляційної інстанції виходить з того, що як для визначення очікуваної суми надходжень від реалізації основних засобів боржника, так й для визначення обсягу коштів, які можуть надійти від реалізації виробничих запасів та готової продукції необхідно провести адекватну оцінку для встановлення справедливої ринкової вартості майна.

Відповідно до плану санації не визначено орієнтовано розмір коштів, який становитиме від реалізації активів боржника, вартість яких повинна визначатись на підставі експертних висновків, й саме таким чином прогнозуватись реальність фінансового оздоровлення та відновлення платоспроможності боржника.

З урахуванням вищевикладеного, такий захід відновлення платоспроможності, як продаж частини майна боржника не доведений жодним висновком, не обґрунтований певними доказами, тому не відповідає дійсності.

Що стосується заходу з відновлення платоспроможності боржника, який використано в спірному плані санації, як - виробнича діяльність боржника, то суд апеляційної інстанції виходить з наведених підстав.

Проаналізувавши зазначену позицію, судом встановлено, що за рахунок коштів, отриманих від виробничої діяльності, підлягають фінансуванню витрати, пов'язані з виробництвом, утриманням майна боржника, та отриманий прибуток буде направлений на задоволення вимог кредиторів.

Разом з цим, розроблюючи план санації, керуючий санацією взагалі не вказав та не довів обліковою фінансовою документацією розмір витрат та видатків на виробництво, реалізацію товарів (продукції, робіт, послуг), рівня собівартості виробляємої боржником продукції, наявності та рівня рентабельності господарської діяльності боржника, в тому числі при різному рівні цін на товарних ринках, ринки збуту та коньюктора ринку збуту та інші необхідні економічні показника з метою встановлення та прогнозування позитивних тенденцій рентабельності та прибутковості виробничої діяльності боржника на час виконання пану санації.

Як видно з додатку № 2 до плану санації, приведено найменування продукції перелік її, характеристики та ціни з урахуванням ПДВ станом на 17.11.14р. Проте, будь-якої динаміки у цінообразованні, рівні ліквідності товарів, в тому числі й в бік зменшення чи збільшення, з урахуванням прогнозування постійних змін коньюктури ринку, зростанню індексу інфляції, складової іноземної валюти в собівартості продукції та інших економічних показників навіть самоокупності боржника при різному його становищі на товарному ринку аналітично не підтверджено та документально не доведено.

В той же час, як відмічає керуючий санацією майна, зокрема, за період, що аналізувався, чистий прибуток зменшився з 1 403 000,00 грн. на 01.01.2009 року до збитку в розмірі 5 675 000,00 грн. на 01.01.2012 року. Протягом наступного періоду зазначений показник демонструє позитивну динамику: станом на 01.01.2013 року збиток склав 5 283 000,00грн. на 01.01.2014 року - лише 496 000,00 грн., а за результатами 9 місяців 2014 року підприємством отримано прибуток в сумі 22 000 грн.

Проте, цей висновок про беззбитковість боржника за період 9 місяців 2014 року не підтверджений аналізом фінансової діяльності боржника належним чином, та на підставі даних за дев'ять місяців 2014 року неможливо зробити висновок, що підприємство вийшло на стійкий рівень доходності, та він буле зберігатися й у подальшому, оскільки дев'ять місяців 2014 року - це досить короткий час порівняно з попередніми тривалими стійкими збитками за останні п'ять років.

Крім того, сам керуючий санацією в плані санації ПАТ «ЗЗБК №1» вказує на те, що виробнича діяльність ПАТ «ЗЗБК №1» в даний час є беззбитковою, проте не може забезпечити погашення вимог кредиторів у зв'язку з незначною прибутковістю порівняно з існуючим розміром боргів.

Дослідивши захід з відновлення платоспроможності боржника - позицію «ліквідація (стягнення) дебіторської заборгованості», судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно планом санації дебіторська заборгованість, яка складає станом на 30.09.14р. 4791 тис. грн. буде стягнута в судовому порядку та кошти направлені на погашення вимог кредиторів.

Перелік дебіторів та суми заборгованості зазначені в додатках № 23 та № 24 плану санації, та станом на 01.12.14р. складають по рахунку 361 - 5935671,22 грн., по рахунку 371 - 654376,74 грн. При цьому, боржник має достатньо великий перелік дебіторів, та стягнення цієї заборгованості в судовому порядку вимагає сплати судового збору, який як мінімум буде складати 2% від кожної стягуваної суми. Проте, в плані санації ці витрати не враховані, та не вказано за рахунок яких коштів боржником будуть внесені ці обов'язкові платежі.

Разом з цим, керуючий санацією не проаналізував наскільки ця дебіторська заборгованість є ліквідною, та взагалі можливість її стягнення в повному обсязі та використання як джерело погашення кредиторських вимог.

Відповідно до «Вимог до Типової форми плану санації боржника», план санації має містити відомості про фінансову, господарську, інвестиційну діяльність боржника на дату порушення справи про банкрутство, які включають: аналіз структури активів, власних оборотних засобів, структури дебіторської та кредиторської заборгованості; аналіз прибутковості підприємства, використання виробничого апарату та трудових ресурсів (витрат на виробництво, використання трудових ресурсів, інвестицій та інновацій, об'єктів житлово-комунального та соціально-культурного призначення); структуру довгострокових та поточних фінансових інвестицій; відомості про майно (майнові права боржника) згідно з результатами інвентаризації, а саме: 1) перелік рухомого майна, яке обліковується на балансі боржника з характеристикою за фінансово-бухгалтерськими та технічними показниками; 2) перелік нерухомого майна, яке обліковується на балансі у розрізі підрозділів боржника з характеристикою за фінансово-бухгалтерськими, технічними та будівельними показниками; 3) інформацію про наявність земельних ділянок, які належать на праві власності або на праві користування. Однак в плані санації відсутні вищевказані дані про активи підприємства, які є базою для розроблення плану санації, в тому числі - дані інвентаризації майна та дебіторської заборгованості. Відповідно до п.2 «Вимог», план санації оформляється у вигляді систематизованого переліку взаємопов'язаних і послідовних заходів, що підлягають здійсненню під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом або його ліквідації, що спрямовані на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також на задоволення вимог кредиторів, із зазначенням строків здійснення таких заходів, з передбаченням їх очікуваних результатів (наслідків). Запропонований план санації є безсистемним, не містить очікуваних результатів (наслідків) заходів плану санації, зокрема, результатів продажу майна, ліквідації дебіторської заборгованості.

Запропонованим планом санації визначені такі заходи:

1. Виробнича діяльність боржника;

2. Обмін вимог кредиторів на активи боржника;

3.Продаж частини майна боржника;

4.Ліквідація дебіторської заборгованості;

5.Прощення частини боргів, про що укладається мирова угода.

Однак, в подальшому в плані санації конкретизований лише склад майна, що підлягає продажу та загальні умови його реалізації. При цьому, за відсутності належної оцінки майна, відсутній прогноз продаж. План санації передбачає обмін вимог кредиторів на активи боржника, але не визначає ні склад таких вимог, ні склад таких активів, ні умови та порядок їх обміну.

Так, в плані санації зазначається, що обміну підлягають вимоги кредитора першої черги в сумі 17 096 121,61 грн. забезпечені заставою майна боржника, на активи боржника, які є предметом застави за цими вимогами. При цьому, цей захід з відновлення платоспроможності боржника за змістом плану санації є першочерговим.

До складу активів, які підлягають обміну на вимоги кредитора, забезпечені заставою майна боржника, включається майно, зазначене в договорах іпотеки та застави, що забезпечують зазначені вимоги (додатки № 9, № 10, № 11, № 12, № 13, № 14 до плану санації).

Дослідивши перелік майна, що знаходиться в іпотеці та заставі, судом апеляційної інстанції встановлено, що фактично він збігається з основними засобами та фондами які перелічені в додатку № 8, та які також підлягають продажу на загальних умовах.

Тобто, відносно одних й тих же активів боржника в плані санації застосовується два різних захода: обмін вимоги кредитора першої черги в сумі 17 096 121,61 грн. забезпечені заставою майна боржника, на активи боржника, які є предметом застави та продаж основних засобів боржника.

При цьому, обмін вимог забезпеченого кредитора на забезпечене заставою майно фактично призведе до унеможливлення втілення такого заходу відновлення платоспроможності боржника, - як продажу частини майна боржника, внаслідок чого інші кредитори з рештою кредиторських вимог на суму 13465996,57 грн. позбавляються погашення своїх вимог за рахунок продажу активів боржника.

В плані санації зазначається, що вартість активів, які підлягають обміну на кредиторські вимоги, визначається на підставі незалежної оцінки. При цьому:

Якщо в результаті незалежної оцінки загальна вартість активів, які підлягають обміну на вимоги кредиторів, виявиться більшою від розміру таких вимог (17 096 121,61 грн.) - обміну підлягає частина вищезазначених активів, загальна вартість яких не перевищує розміру кредиторських вимог, які підлягають обміну, на рівну суму кредиторських вимог, забезпечених заставою боржника. В такому випадку право вибору конкретних активів, які підлягають обміну в межах розміру кредиторських вимог, належить кредитору, на вимоги якого здійснюється обмін (вимоги якого забезпечені заставою майна боржника). Решта активів втрачає статус таких, що підлягають обміну на вимоги кредитора і підлягає продажу.

Із зазначеного слідує, що заставний кредитор без фактичних торгів заставного майна у будь-якому разі вибирає активи, які йому до вподоби та отримує їх. Тобто, така міра направлена ні на встановлення об'єктивної реальної ціни заставних активів, їх продажу та задоволення своїх кредиторських вимог, а лише на отримання цілісного майнового комплексу, виробничих потужностей підприємства боржника, що не призводить до відновлення платоспроможності та зберігання цього господарюючого суб'єкта.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вказує на те, що представлений план санації не містить реальних шляхів відновлення платоспроможності боржника, оскільки в ньому не з'ясовані суттєві обставини, а саме - чи буде існувати можливість після реалізації такого заходу, як обмін суми заставних кредиторських вимог на заставні активи боржника, здійснення вироблення певної продукції боржником, виконання своєї основної виробничої діяльності, чи буде взагалі збережений єдиний технологічний цикл з виробництва залізобетонної продукції. Також, після передачі заставному кредитору активів боржника, які конкретні активи залишаться у боржника та чи буде можливість за рахунок залишку майна виробляти основну продукцію.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що вказані в спірному плані санації заходи відновлення платоспроможності не призведуть до її відновлення, а навпаки погіршать становище боржника, до якого застосовуються заходи фінансового оздоровлення.

Колегія суддів апеляційної інстанції вказує на те, що така невизначеність, в т.ч. щодо порядку обміну активів боржника на борги, відсутність оцінювання активів боржника приведе до безконтрольності подальшого проведення санації, можливості вчинення дій в інтересах певних кредиторів та в порушення інтересів інших. Крім того, без наявності належної оцінки активів боржника не вбачається можливим зробити висновок адекватності вищезазначеного обміну.

Також, в плані санації не наведені навіть загальні умови укладання мирової угоди щодо відстрочення, розстрочення сплати або прощення боргу.

У відповідності до статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" «Продаж в процедурі санації частини майна боржника» метою відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів план санації може передбачати продаж частини майна боржника на відкритих торгах. Керуючий санацією після проведення інвентаризації та оцінки майна боржника має право почати продаж частини майна боржника на відкритих торгах. Але запропонований план санації не містить взагалі даних про результати інвентаризації майна боржника, дані про оцінку майна, яке підлягає продажу, дані про майно яке має залишитись у боржника для ведення діяльності, а головне - планові показники реалізації майна, що обумовлює можливість погашення вимог кредиторів та відновлення діяльності. Це стосується як товарів так і основних засобів (нерухомого майна).

Крім того, суд апеляційної інстанції вказує на те, що відповідно до плану санації ПАТ «ЗЗК № 1» в додатку № 8 перелічено основні засоби ПАТ «ЗЗК№1» , їх вартість і дата введення в експлуатацію.

Так, до основних засобів Боржника керуючим санацією було внесено під'їдні залізничні колії, код № 01489.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, колегією суддів встановлено, що 07.06.2011 р. між ТОВ «ДАЗ ЛТД» та ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій №1» був підписаний договір купівлі-продажу № 73(11), відповідно до якого продавець передає у власність покупця належні йому на праві власності під'їдні залізничні колії, що були в експлуатації, загальною протяжністю 4038 метрів та вагою 410 тон, що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Фінальна, буд.1-б., вартість яких становить 850 000,00грн. Відповідно до п.2.2 вказаного договору купівлі-продажу, покупець зобов'язується не пізніше 31.05.2012 року перерахувати 850 000,00грн. Відповідно до п.3.2 вказаного договору купівлі-продажу, право власності на під'їдні залізничні колії, переходить від продавця покупцю з моменту повної сплати покупцем вартості майна.

10.07.2012 року між ТОВ «ДАЗ ЛТД» та ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій №1» було підписано додаткову угоду до договору купівлі-продажу № 73(11) від 07.06.2011 р. відповідно до якого, на момент укладання вказаної угоди, заборгованість покупця перед продавцем по вказаному договору складає 685 000,00 грн., яка має бути сплачена не пізніше 31.12.2012 року.

30.10.2013 року між ТОВ «ДАЗ ЛТД» та ДП «Запорізький виробничий комбінат «Спецгазпром» було підписано договір про відступлення прав вимоги боргу № 29/10-01, відповідно до якого первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги, належне первісному кредитору на підставі договору купівлі-продажу № 73(11) від 07.06.2011 року. Відповідно до п.1.2 договору про відступлення права вимоги боргу, ДП «Запорізький виробничий комбінат «Спецгазпром» набуває право замість первісного кредитора вимагати від боржника безумовного виконання грошових зобов'язань у сумі 612 957,00 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.11.2013 року була введена процедура розпорядження майна ПАТ «ЗЗК №1» та ДП «ЗВК «Спецгазпром» було подано до господарського суду Запорізької області заяву про визнання конкурсним кредитором на загальну суму відшкодування 612 957,00грн.

Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що ПАТ «ЗЗК №1» не розрахувалось у повному обсязі перед продавцем за придбане майно, а саме за під'їдні залізничні колії, тому відповідно до п.3.2 вищезазначеного договору купівлі-продажу, право власності на майно не перейшло від продавця покупцю.

Відповідно до ст. 697 Цивільного кодексу України встановлено, що договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначенням та властивостей товару.

Якщо, покупець прострочив оплату товару продавець має право вимагати від нього повернення товару .

Продавець має право вимагати від покупця повернення товару також у разі ненастання обставин, з яких право власності на товар мало перейти до покупця.

Згідно до вищенаведеного, колегія суддів вказує на те, що у зв'язку з тим, що кредиторські вимоги ДП «ЗВК «Спецгазпром» складаються з права вимоги за договором купівлі продажу № 73(11) від 07.06.11, предметом якого є продаж під'їздних залізничних колій, право власності на які не перейшли до боржника, то відносити дане майно до основних засобів боржника, які підлягають продажу у плані санації, є порушенням вимог кредитора ДП «ЗВК «Спецгазпром».

У зв'язку з тим, що боржником не було набуте право власності на під'їздні залізничні колії та безпідставно включено їх до основних засобів боржника у плані санації, реалізовувати це майно згідно плану санації у боржника також відсутні повноваження.

За таких обставин справи, апеляційний суд вважає, що запропонований план санації не відповідає вимогам Закону, не спрямований на реальне відновлення платоспроможності боржника, не підтверджений документами та об'єктивним аналізом, а тому затвердженню не підлягає.

З огляду на викладене, колегія апеляційної інстанції вважає, що ухвала господарського суду Запорізької області від 20.07.2015р. по справі № 5009/2987/12 винесена без належного дослідження обставин справи, з порушенням вказаних норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Апеляційна скарга Дочірнього підприємства «Запорізький виробничий комбінат «Спецгазпром»,м. Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.07.2015р. по справі № 5009/2987/12 про затвердження плану санації боржника - Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій№1», м. Запоріжжя підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Запорізький виробничий комбінат «Спецгазпром», м. Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.07.2015р. по справі № 5009/2987/12 про затвердження плану санації боржника - Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій№1», м. Запоріжжя, - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.07.2015р. по справі № 5009/2987/12 про затвердження плану санації боржника - Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій№1», м. Запоріжжя, - скасувати.

У затвердженні плану санації боржника - Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій№1», м. Запоріжжя, - відмовити.

Справу передати на розгляд до суду першої інстанції на стадію процедури санації.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: О.В. Кододова

С.А. Малашкевич