Рішення № 49425906, 07.04.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2014 р.Справа № 922/368/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Бабиніні Д.О.

розглянувши справу

за позовом Публічного АТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" м. Харків до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківської області, м. Харків про стягнення коштів за участю :

Представник позивача: ОСОБА_1, дов. № 1786 від 11.12.2013р.

Представник відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ПуАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком", звернувся з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про стягнення заборгованості в розмірі 10670,38 грн., пені в розмірі 117,81 грн., 3% річних в розмірі 27,19 грн., збитків від інфляції в розмірі 53,35 грн., а також просив суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору №23-19 оренди місць у стійках, U (Юнітів) для встановлення обладнання, устаткування та інших спеціальних пристроїв від 03.09.2012 р. щодо оплати орендної плати.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 31.03.2014 р. позовні вимоги визнала в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

03 вересня 2012 року між позивачем (як орендодавцем) та відповідачем (як орендарем) було укладено договір № 23-19 U (Юнітів) для встановлення обладнання, устаткування та інших спеціальних пристроїв (далі "договір оренди").

Відповідно до п. 1.1 договору оренди орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування, для розміщення технологічного обладнання звязку місце в стійці № 12 висотою 5 Юнітів, розташоване в приміщенні ЛАЦ Споживачів АТС-27 за адресою м. Харків, вул. Державінська, 4.

Згідно п. 2.1 договору оренди передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін Акту приймання-передачі майна (додаток № 1).

Пунктом 12.1 договору оренди сторони погодили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012 р. Керуючись п. 3 ст. 631 ЦК України, сторони домовились, що умови цього договору поширюються на відносини між ними, які виникли до його укладення, а саме з 01.09.2012 р.

01 вересня 2012 позивач передав, а відповідач прийняв обумовлене договором майно, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі (арк.спр. 14).

22 серпня 2013 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди (арк.спр. 18), відповідно до умов якої (п.п. 1, 1.1) керуючись п. 3 ст. 631 ЦК України, сторони дійшли взаємної згоди з 01.01.2013 р. внести зміни до п. 12.1 договору оренди та викласти його в новій редакції, відповідно до якої договір оренди набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.07.2013 р.

31 липня 2013 року відповідач передав позивачу обумовлене договором майно.

В п. 3.1 договору оренди сторони домовились, що орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і відповідно до фіксованого розміру місячної орендної плати, становить 304,00 грн. за 1 U (Юніт). Орендна плата за перший місяць оренди за пять U (Юнітів) становить 1266,67 грн., крім того ПДВ (20%) 253,33 грн., разом до сплати 1520,00 грн., та не підлягає коригуванню на індекс інфляції протягом терміну дії договору.

Пунктом 3.4 договору оренди сторони погодили, що орендар відшкодовує витрати на електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією та на підставі окремого розрахунку орендодавця у термін, зазначений п. 3.6 договору відповідно до середньомісячної спожитої потужності встановленого обладнання та діючих тарифів на електроенергію.

Згідно п. 3.6 договору оренди орендна плата перераховується орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються орендарю разом з актом про надані послуги та податковою накладною.

30 листопада 2013 року позивач виставив відповідачу рахунок № 638107-12623 від 30.11.2013 р. (арк.спр. 19) на оплату вартості електричної енергії та оренди місця в стійці (Юніт) за період з 01.01.2013 р. по 31.07.2013 р. на загальну суму 10670,38 грн.

Як стверджує позивач, відповідач за вказаним рахунком у визначений договором оренди строк не розрахувався, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 10670,38 грн.

Відповідно до п. 8.2 договору оренди у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за договором за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця, орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.

На підставі вказаного пункту договору позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 117,81 грн. за період з 28.12.2013 р. по 27.01.2014 р.

Керуючись ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач також нарахував відповідачу збитки від інфляції в розмірі 53,35 грн. та 3% річних в розмірі 27,19 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

На виконання умов договору 01.09.2012 р. позивач передав, а відповідач прийняв частину технологічної стійки № 12 висотою 5 Юнітів, розташовану в приміщенні ЛАЦ Споживачів АТС-27 за адресою: м. Харків, вул. Державінська, 4 для розміщення технологічного обладнання звязку, що підтверджується актом приймання-передачі (арк.спр. 14).

31 липня 2013 року вказане майно було повернуто відповідачем позивачу (акт приймання-передачі від 31.07.2013 р. арк.спр. 17).

Таким чином, відповідач здійснював користування обумовленим договором обладнанням протягом січня 2012 року липня 2013 року.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором перед відповідачем в період з 01.03.2013 р. по 30.06.2013 р. підтверджується актом № 638107-12964 від 30.11.2013 р. (арк.спр. 78).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договором (п. 3.6) сторони погодили, що орендна плата перераховується орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються орендарю разом з актом про надані послуги та податковою накладною.

Рахунок на оплату орендної плати та електричної енергії за період з 01.01.2013 р. по 31.07.2013 р. на суму 10670,38 грн. було виставлено позивачем відповідачу 30.11.2013 р. (арк.спр. 19).

За змістом п. 3.6 договору сторони погодили щомісячну оплату до 27 числа місяця наступного за розрахунковим, а у випадку виставлення позивачем відповідачу рахунків до 17 числа місяця наступного за розрахунковим.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не виставляв відповідачу рахунки на оплату щомісяця, що зумовлює визначення строку оплати до 27 числа місяця наступного за розрахунковим.

Таким чином, відповідач мав розрахуватися з позивачем за договором в наступні строки: за січень 2013 р. до 27.02.2013 р.; за лютий до 27.03.2013 р.; за березень до 27.04.2013 р.; за квітень 2013 р. до 27.05.2013 р.; за травень 2013 р. до 27.06.2013 р.; за червень 2013 р. до 27.07.2013 р.; за липень 2013 року до 27.08.2013 р.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази оплати орендної плати та електричної енергії на загальну суму 10670,38 грн. за вказаний період. Факт наявності відповідної заборгованості визнавався також відповідачем у судових засіданнях.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач неналежним чином виконав взяті на себе грошові зобовязання за договором, а від так про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за договором за період з 01.01.2013 р. по 31.07.2013 р. в розмірі 10670,38 грн.

З приводу позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. З ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договором (п. 8.2) сторони передбачили, у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за договором за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця, відповідачу нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.

Суд, враховуючи викладене вище та прострочення відповідачем грошового зобовязання за договором, перевіривши розмір пені, інфляційних витрат та 3% річних на предмет відповідності вимогам договору, чинного законодавства України, зокрема, ст.ст. 253-255, ч. З ст. 549, ст. 625 ЦК України, ст.ст. 230-232 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" , дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат в цілому є законними та обґрунтованими, втім позивачем невірно визначено період обчислення пені, а також завищено суму інфляційних витрат, про що зроблено висновок з наступного.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Договором сторони виключення з обмеження періоду нарахування штрафних санкцій, встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України не передбачили, тому обчислення пені за неналежне виконання відповідачем грошових зобовязань обмежується 6-а місяцями з дня, коли зобовязання (кожного періодичного платежу окремо) мало бути виконане.

Таким чином, нарахування пені по періодичним платежам обмежується наступним чином: за січень 2013 р. до 27.08.2013 р.; за лютий до 27.09.2013 р.; за березень до 27.10.2013 р.; за квітень 2013 р. до 27.11.2013 р.; за травень 2013 р. до 27.12.2013 р.; за червень 2013 р. до 27.01.2014 р.; за липень 2013 року до 27.02.2014 р.

Оскільки позивач здійснив розрахунок пені не по кожному періоду окремо, а починаючи з 28.12.2013 р., позовні вимоги щодо стягнення пені по простроченим відповідачем періодичним платежам за період з січня 2013 р. по травень 2013 року не підлягають задоволенню.

Таким чином, за визначений позивачем період обчислення пені (28.12.2013 р. по 27.01.2014 р.) пеня підлягає стягненню по періодичним платежам за червень та липень 2013 р. на загальну суму 2540,72 грн. та становить 28,05 грн.

В наданому позивачем розрахунку також завищено розмір інфляційних витрат. Так, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних витрат за визначений позивачем період з 28.12.2013 р. по 27.01.2014 р. на суму заборгованості 10670,38 грн. підлягають задоволенню в частині стягнення 21,34 грн.

Позовні вимоги щодо стягнення 3% річних за визначений позивачем період з 28.12.2013 р. по 27.01.2014 р. на суму заборгованості 10670,38 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 27,19 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України. Даною нормою визначено, що судовий збір при частковому задоволенні позову покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 1806,53 грн.

З огляду на наведене, відповідно до ст. 175, 230-232 ГК України, ст.ст. 11, 253-255, 526, 530, 549, 610-612, 626, 625 ЦК України та керуючись ст.ст. 1, 4, 4-3, 32-34, 38, 43, 44, 48, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (61013, м. Харків, вул.. Шевченка, 8, код ЄДРПОУ 38631015) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, Бульвар Тараса Шевченка, Будинок 18, код ЄДРПОУ 21560766) заборгованість в розмірі 10670,38 грн., пеню в розмірі 28,05 грн., 3% річних в розмірі 27,19 грн., інфляційні витрати в розмірі 21,34 грн., судовий збір в розмірі 1806,53 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.04.2014 р.

Суддя ОСОБА_2