Ухвала суду № 49425744, 17.10.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"17" жовтня 2013 р. Справа № 5023/10217/11

вх. № 10217/11

Суддя господарського суду Міньковський С.В.

при секретарі судового засідання Лук'янчук О.І.

за участю предстаників сторін:

пр-к скаржника - ОСОБА_2 (дов. від 04.12.2-12 р.),

ліквідатора ОСОБА_3

Розглянувши скаргу ПАТ "Укрсоцбанк"

по справі за заявою ТОВ "Бетонгруп-5", м. Харків

до ТОВ "Бетонгруп-5", м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Харківської області від 01.02.2012 р. ТОВ "Бетонгруп-5", визнано банкрутом на підставі ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії ОСОБА_3

Ухвалою господарського суду від 19.12.12 р. було відкладено розгляд скарги на дії ліквідатора. Зобовязано ліквідатора надати суду відзив на скаргу ПАТ "Укрсоцбанк".

В судому засіданні ліквідатор у письмових запереченнях на скаргу зазначив, що всі дії ліквідатора відповідають вимогам ст.ст. 22-32, 51 Закону про банкрутство, банк був вчасно повідомлений про час та місце продажу рухомого майна банкрута.

Розглянувши матеріали справи, скаргу на дії ліквідатора, заслухавши пояснення учасників процесу суд встановив, що до господарського суду звернувся заставний кредитор ПАТ Укрсоцбанк зі скаргою на дії ліквідатора ОСОБА_3, в якій банк вважає, що ліквідатором ТОВ "Бетонгруп-5" ОСОБА_3 при продажу рухомого майна банкрута, а саме: автомобілів марки КАМАЗ, модель 6540, бетонорозмішувач-С, 2008 року випуску, шасі ХТС65400R81156140, жовтого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1; модель 6540, бетонорозмішувач-С , 2008 року випуску, шасі ХТС 65400 R81156141, жовтого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2; модель 6540, бетонорозмішувач-С, 2008 року випуску, шасі ХТС 65400 R81156184, жовтого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3, які знаходилися у заставі ПАТ Укрсоцбанк, не було повідомлено належним чином про час та місце продажу майна банкрута заставного кредитора , в звязку з чим банк просить суд визнати дії ліквідатора неправомірними та такими, що порушують інтереси кредитора та звільнити з обовязків ліквідатора голову ліквідаційної комісії ОСОБА_3

Крім того судом встановлено, що Постановою ВГС України від 18.04.2013 року було задоволено касаційну скаргу ПАТ Укрсоцбанк, Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.02.2013 року та ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.01.2013 року, якої було відмовлено у задоволенні скарги ПАТ Укрсоцбанк на дії ліквідатора, скасовано, а справу передано до Господарського суду Харківської області на повторний розгляд.

Постанова Вищого господарського суду України мотивована тим, що судами першої та другої інстанції неналежним чином враховані положення ч. 5 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до якої арбітражний керуючий (ліквідатор) зобов'язаний повідомляти кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, мiсце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

ВГСУ також послався на те, що за наведених обставин, та без належної перевірки доводів скарги, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення скарги на дії ліквідатора є поспішними і не можуть бути визнані правильними, оскільки суд першої інстанції не перевірив наданих суду доказів щодо виконання ліквідатором покладеного на нього обовязку повідомляти кредиторів.

Згідно з ч.6 ст. 3-1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в редакції від 1999р. встановлено засади діяльності ліквідатора, однією із яких є сумлінно та розумно, з урахування інтересів боржника та його кредиторів виконувати свої права та обовязки. При цьому сумлінність або добросовісність має трактуватися як категорія моральна, що відображає врахування особою інтересів інших учасників господарських правовідносин, публічного інтересу тощо, а розумність - як категорія інтелектуальна, що припускає адекватність оцінки особою цінності певного цивільного права, доцільності своїх дій, наслідки здійснення або нездійснення цивільного права. Тобто, під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачено Конституцією та положеннями Закону про банкрутство.

Як свідчать матеріали справи, ліквідатором було виявлено та включено до складу ліквідаційної маси рухоме майно банкрута автомобілі марки КАМАЗ, модель 6540, бетонорозмішувач-С, 2008 року випуску, шасі ХТС65400R81156140, жовтого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1; модель 6540, бетонорозмішувач-С , 2008 року випуску, шасі ХТС 65400 R81156141, жовтого кольору, реєстраційний номер АХ4069ВМ;модель 6540, бетонорозмішувач-С , 2008 року випуску, шасі ХТС 65400 R81156184, жовтого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3, які знаходилися в заставі кредитора ПАТ Укрсоцбанк на підставі, укладеного між сторонами кредитного договору від 21.07.2008р. за № 805/6/18/8-093., в забезпечення умов якого був укладений договір застави № 805/134/18-5/8-639). Всього заборгованість боржника перед ПАТ Укрсоцбанк складає 1 221 443,12 грн.

Згідно ст. 29 Закону про банкрутство ліквідатор зобов'язаний здійснити оцінку виявленого майна у порядку встановленому законодавством про оцінку майна , майнових прав та професійну оціночну діяльність та у відповідності до ст. 30 цього Закону здійснює продаж виявленого майна (рухомого або нерухомого) на відкритих торгах. Для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий (ліквідатор) залучає на підставі договору суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів. Згідно ст. 3 Закону України Про оцінку майна, майновий прав та професійну оціночну діяльність в Україні від 12.07.2001р. за № 2658-111 (далі - Закон про оцінку) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

В матеріалах справи (том. 2 арк.справи 142-209) є звіт з оцінки вищевказаних автомобілів марки «КАМАЗ» від 30.07.2012р., який був виготовлений ФОП ОСОБА_4, рецензія від 01.08.2012р. на звіт про оцінку від 20.09.2012р. оцінювача рецензента ОСОБА_1, який засвідчує про відповідність і правильність оцінки автомобілів, що відповідає приписам норм Закону України Про оцінку майна, майновий прав та професійну оціночну діяльність в Україні. Відповідно до оцінки вартість 3-х автомобілів склала 129 765 грн.

Статтею 30 Закону про банкрутство передбачено, що після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщання про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон).

Продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором та покупцем ( ч.10 ст. 30 Закону про банкрутство). Слід зазначити, що ст. 30 Закону про банкрутство встановлює саме відкрити торги як форму конкурентного продажу майна. Така форма більш ефективна, тому що дає можливість ліквідатору продати майно боржника за більш вигідною ціною ніж за адресною реалізацією майна.

Частиною 2 ст. 30 Закону про банкрутство встановлено, що ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна.

Крім того відповідно до ч.5 ст. 3-1 Закону про банкрутство арбітражний керуючий (ліквідатор) зобов'язаний повідомляти кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Проте ліквідатором ОСОБА_3 в порушення цієї норми Закону про банкрутство та без врахування вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року N 270, та Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та звязку України від 12 грудня 2007 року N 1149 (із змінами і доповненням, внесеними наказом від 8 грудня 2009 року), не повідомив належним чином кредитора, ПАТ Укрсоцбанк, вимоги яких забезпечені заставою рухомого майна, про час, мiсце та умови продажу заставного майна через окремий рекомендований лист з повідомленням про вручення, яке мало послужити самому ліквідатору підтвердженням належного і завчасного повідомлення цього кредитора про час, місце та умови продажу заставного майна. Направлення ліквідатор кредитору письмового повідомлення простим листом про вручення ( поштова квитанція від 11.09.2011р.) не є доказом виконання ліквідатором приписів ч.5 ст. 3-1 Закону про банкрутство.

Проте, вищевказане порушення, яке було допущено ліквідатором, не є підставою для визнання дій ліквідатора щодо продажу майна неправомірними, оскільки в сукупності ліквідаційні заходи, що були виконані ліквідатором з оцінки на продажу цього майна з прилюдних торгів були зроблені відповідно до приписів ст.,ст.. 22 -32 Закону про банкрутство, про що свідчить наступне.

03.08.2012р. ліквідатором була укладена угода на організацію та проведення аукціону з Товарною біржею Всеукраїнський торгівельний центр. Товарною біржею Всеукраїнський торгівельний центр було розміщено оголошення в газеті Товарообіг та аукціони від 06.09.2012р. № 17 про проведення 11.09.2012р. аукціону з продажу рухомого майна банкрута (автомобілів). Умови проведення аукціону з продажу майна, як свідчать протокол аукціону № 1, 2, 3, 4, 5 від 11.09.2012р., надали можливість охопити двома пропозиціями при придбанні вказаного майна банкрута на відповідних конкурентних засадах. Вказане говорить про відповідність дій ліквідатора приписам ст. 30 Закону про банкрутство.

Після проведення аукціону між ліквідатором та переможцями аукціону физ. особаю ОСОБА_5, Приватним підприємством «Фірма Перемога 2009», м. Харків було укладено договори купівлі продажу (том. 3 арк. справи 46-56), що відповідає приписам ч.10 ст. 30 Закону про банкрутство. Грошові кошти від продажу рухомого майна банкрута були перераховані банку.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Натомість скаржником не було документально доведено суду, що ліквідатором було продано рухоме майно банкрута за вартістю, яка не відповідає висновку з оцінки, зробленою рецензії або приписам Закону України Про оцінку майна, майновий прав та професійну оціночну діяльність в Україні, не доведено наявність порушень ліквідатором при проведенні аукціону та при укладенні договорів купівлі продажу, порушень норм ст..ст. 22-32 Закону про банкрутство. Просте заперечення кредитором щодо ціні продажу автомобілів не може бути підставою визнання діяльності ліквідатора такою, що не відповідає вимогам Закону про банкрутство, оскільки відповідно до статті 1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ліквідатор фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду самостійно організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Крім того, відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" дія цього Закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" набрав чинності 16.10.2011.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом кредитний договір № 805/6/18/7-143, на підставі якого ґрунтуються вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" до ТОВ Бетонгруп-5" було укладено 21.08.2007 року.

Згідно з ст. 43 ГПК України господарський суд оцінує докази сторін за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Керуючись ст. ст. 3-1, 22-32, 51 Закону України про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України:

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги ПАТ "Укрсоцбанк" на дії ліквідатора відмовити.

2. Ухвалу направити ліквідатору, скаржнику.

Суддя Міньковський С.В.