Ухвала суду № 49424990, 31.08.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

УХВАЛА

"31" серпня 2015 р.Справа № 916/2416/15

Позивач: Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Філії "Октябрьск" державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація спеціалізованого морського порту "Октябрьск")

Відповідач: Державна судноплавна компанія "УКРТАНКЕР"

про відстрочку виконання судового рішення

СуддяВолков Р.В.

Представники:

Позивач: Янкович І.І.- (за довіреністю);

Відповідач: Жирун О.П. - (за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ: розглядається в порядку ст.121 ГПК України заява Державної судноплавної компанії "УКРТАНКЕР" про відстрочку виконання рішення суду.

Рішенням господарського суду Одеської області (суддя Рога Н.В.) від 30.07.2015р. по справі №916/2416/15 задоволено позов Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Філії "Октябрьск" державного підприємства "Адміністрація морських портів України"(Адміністрація спеціалізованого морського порту "Октябрьск") до відповідача Державної судноплавної компаніх "УКРТАНКЕР" та з останнього стягнуто заборгованість у сумі 94 411грн. 48коп., 3% річних у розмірі 465грн. 59коп., штраф у розмірі 6 608грн. 80коп., інфляційні втрати у розмірі 377грн. 65коп., пеню у розмірі 465грн. 59коп. та судовий збір у сумі 2 046грн. 58коп.

На виконання вищевказаного рішення господарським судом Одеської області 17.08.2015р. видано відповідні накази.

20 серпня 2015 року за вх. ГСОО №2-4627/15 господарський суд Одеської області одержав заяву №UTR-54 від 19.08.2015 Державної судноплавної компанії "УКРТАНКЕР" про відстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 30.07.2015р. по справі №916/2416/15 терміном до 31 січня 2016р.

Приймаючи до уваги те, що суддя Рога Н.В. з 18.08.2015р. по 25.09.2015р. перебуває у відпустці, з метою дотримання процесуальних строків, за розпорядженням керівника апарату господарського суду Одеської області №1212 від 20.08.2015р. призначено повторний автоматичний розподіл заяви по справі №916/2416/15.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2015р. заяву по справі №916/2416/15 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Волкову Р.В.

Ухвалою суду від 21 серпня 2015р., заяву Державної судноплавної компанії "УКРТАНКЕР" прийнято до свого провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 31 серпня 2015 року.

Представник заявника Державної судноплавної компанії "УКРТАНКЕР" у судовому засіданні наполягав на відстроченні виконання судового рішення по справі №916/2416/15 з підстав, викладених у заяві.

Представник стягувача Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Філії "Октябрьск" державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація спеціалізованого морського порту "Октябрьск") письмових пояснень щодо заяви не надав.

Розглянувши подану заяву, господарський суд встановив наступне.

Як вбачається зі змісту заяви Державної судноплавної компанії "УКРТАНКЕР" в обґрунтування підстав надання відстрочки виконання рішення суду 30.07.2015р. по справі №916/2416/15, боржник посилається на те, що він перебуває у скрутному матеріальному становищі. Планує укладання комерційних договорів на експлуатацію наявних у ДСК „Укртанкер" суден. Шукає потенційних контрагентів для таких договорів (договорів експлуатації суден).

Згідно приписів ч.1 ст.121 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

Відповідно до Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996р. №02-5/333 „Про деякі питання практики застосування ст. 121 Господарського процесуального кодексу України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст.121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Пунктом 7.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, вищезазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити чи розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки або розстрочки є наявність підстав в цих випадках та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Наведені заявником підстави для відстрочки виконання судового рішення, зокрема те, що він перебуває у скрутному матеріальному становищі не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для відстрочки виконання судового рішення, оскільки вони носять не особливий і надзвичайний характер, а свідчать про негативні явища в поточній діяльності відповідача, яка за приписами ст.42 ГК України є самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, відтак, не є підставою вважати збиткову фінансову діяльність відповідача винятковим випадком у розумінні суті ст.121 ГК України, що зумовлював би ускладнення чи відсутність можливості виконати судове рішення.

Також незадовільний фінансовий стан відповідача є наслідком його господарської діяльності, а не певних виняткових і об'єктивних обставин, які унеможливлюють чи утруднюють виконання судового рішення (постанова ВГСУ по справі №911/864/13-г від 02.04.2014р.).

Отже, заявником належних доказів наявності обставин, що ускладнюють або виключають можливість виконання рішення, заявником не надано.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Заслухавши пояснення боржника, проаналізувавши всі обставини, господарський суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви боржника про відстрочку виконання рішення, оскільки боржником не надано доказів, які би підтверджували виняткові обставини, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду.

Між тим, ч.2 ст.218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що підстав для надання відстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області не має, у зв'язку з чим заява Державної судноплавної компанії "УКРТАНКЕР" про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 30.07.2015р. по справі №916/2416/15 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви Державної судноплавної компанії "УКРТАНКЕР" (вх. ГСОО №2-4627/15 від 20.08.2015р.) про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 30.07.2015р. по справі №916/2416/15 - відмовити.

Суддя Р.В. Волков