Рішення № 49424928, 27.08.2015, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2015 р. Справа №917/1444/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Уманьавтодор", вул. 600 річчя, 17, м.Вінниця, Вінницька область, 21021, поштова адреса: вул.В.Васильківська, 9/2, оф.67, м.Київ, 01004

до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. Куйбишева, 22-а, Полтава, Полтавська область, 36000

про стягнення грошових коштів у розмірі 38 749 195,77 грн.

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Служба автомобільних доріг у Полтавській області, вул. Куйбишева, 22 А, м. Полтава, 36024

Суддя Киричук О. А.

Представники:

від позивача: Черкасов Д.О., дов. № 15/15 від 10.02.2015р.

від відповідача: Омельченко М.Ю., дов. № 01-11/01-1 від 06.01.2015р.

від третьої особи: Давиденко Д. Е., дов. № 01-09/163 від 27.02.2015 р.

Розглядається позовна заява про стягнення грошових коштів у сумі 38 749 195,77 грн., у тому числі 23 041 017,58 грн. основної заборгованості за договором субпідряду № 01-05-12с від 24.05.2012 року, 14 848 921,90 грн. інфляційних втрат, 914 32637 грн. 3 % річних, 42 625,88 грн. пені, 2 304,10 грн. штрафу.

Позивач в судове засідання 04.08.2015р. через канцелярію суду надав додаткові пояснення до позовної заяви (вх. № 11134 від 04.08.2015р.).

26.08.2015р. через канцелярію суду від позивача надійшли додаткові пояснення до позовної заяви (вх. № 12169 від 26.08.2015р.).

27.08.2015р. позивачем через канцелярію суду надана заява про зменшення позовних вимог (вх. № 12302 від 27.08.2015 р.), відповідно до якої позивач зменшив розмір позовних вимог в частині пені з 42 625,88 грн. до 19 124,04 грн., в іншій частині просить вимоги залишити без змін.

Відповідно до постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

З урахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог, судом розглядаються вимоги про стягнення 23 041 017,58 грн. основної заборгованості за договором субпідряду № 01-05-12с від 24.05.2012 року, 14 848 921,90 грн. інфляційних втрат, 914 32637 грн. 3 % річних, 19 124,04 грн. пені, 2 304,10 грн. штрафу.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог за обґрунтуванням наведеним у позовній заяві.

Від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позов (вх. № 11133 від 04.08.2015р.), в якому він проти позову заперечує, посилаючись на передчасність вимог. При цьому, у відзиві відповідач просить суд застосувати позовну давність до вимог щодо стягнення пені..

Представник відповідача проти позову заперечує за обґрунтуванням наведеним у відзиві.

Ухвалою від 04.08.2015р. з ініціативи суду залучена до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Служба автомобільних доріг у Полтавській області

Третя особа письмові пояснення по суті спору не надала. Представник третьої особи проти позову заперечує.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, оцінивши надані докази, суд, встановив:

24 травня 2012 року між Відкритим акціонерним товариством «Уманьавтодор», яке відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» було перейменоване на Публічне акціонерне товариство «Уманьавтодор» (надалі - позивач, субпідрядник) та Дочірнім підприємством «Полтавський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (надалі - відповідач, генпідрядник) було укладено Договір субпідряду № 01-05-12с до договору підряду 01-05-12 від 23.05.2012 р. (надалі - Договір).

При цьому, сторони узгодили, зокрема, наступне:

- в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Генпідрядник доручає, а Субпідрядник зобов'язується виконати роботи з «Поточного середнього ремонту автомобільної дороги державного значення /М-03/ Київ-Харків-Довжанський в межах Полтавської області (Лот №9, км 271+400-км280+200), а Генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити такі роботи (п.1.1 договору);

Ціна цього Договору становить 26 974 567,20 грн., що станом на дату укладення Договору дорівнює загальній вартості робіт (п.3.1 договору);

- фінансування робіт Замовником (згідно договору ген підряду) здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та державних кредитних ресурсів. 3.6. У разі затримки фінансування (фінансування Замовника) розрахунок за виконані роботи здійснюється після отримання Генпідрядником на свій рахунок коштів від Замовника (п.3.5-3.6 договору);

- розрахунки за виконані роботи по цьому договору здійснюються шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок Субпідрядника після одержання від Субпідрядника рахунку на оплату робіт та після підписання Сторонами Акту приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3). а також після одержання від Субпідрядника документів, зазначених пунктом 4.2. Договору та виключно після отримання повного розрахунку від Замовника (Служби автомобільних доріг в Полтавській області) за відповідні роботи (п.4.1 договору);

- до рахунка додаються: документи, що підтверджують належну якість, первинні документи, передбачені для даного виду робіт чинним законодавством. В разі ненадання зазначених цим пунктом Договору документів Субпідрядник зобов"язується відшкодувати спричинені Генпідряднику збитки (витрати).

- роботи за цим Договором можуть вважатися виконаними виключно після їх фактичного виконання та отримання Генпідрядником документів, вказаних в п. 4.1., п. 4.2. Договору (п.4.2 договору);

- здача-приймання закінчених робіт (об'єкту) здійснюється відповідно до вимог нормативних актів. Здача-приймання виконаних робіт оформляється актом приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в) (п.4.3 договору);

- субпідрядник відраховує Генпідряднику 1 % від вартості субпідрядних робіт на покриття витрат останнього, пов'язаних із виконанням зобов'язань щодо забезпечення технічною, дозвільною та іншою документацією, координації дій субпідрядників при виконанні робіт, приймання виконаних Субпідрядником робіт та інші .(п.4.13 договору);

- роботи вважаються виконаними після підписання Акту приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ- 2в) та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ № 3), з врахуванням п. 4.2. Договору (п.5.1 договору);

- в разі порушення строків оплати робіт, Генпідрядник на вимогу Субпідрядника зобов'язаний сплатити останньому пеню в розмірі 0,001% від суми боргу, за кожен день прострочення та штрафу в розмірі 0, 0001% від суми боргу (п.7.3.7 договору).

Згідно з п.10.1 Договору він укладався на строк до 31.12.2012 року. Додатковою угодою до Договору №1 від 28.12.2012 р. дія Договору була продовжена до 31.12.2013 р., а Додатковою угодою до Договору №03 - до 31.12.2014 р.

Позивач вказує, що свої зобов'язання згідно даного договору виконав - виконав роботи на обумовленому Договором об'єкті, що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2014 року.

Згідно з Актом приймання виконаних будівельних робіт за березень 2014 року та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 04.03.2014 р. вартість виконаних позивачем робіт склала 23 273 755,13 грн.

Надані позивачем акт та довідка підписані представниками сторін та скріплені їх печатками.

Таким чином, загальна вартість виконаних позивачем робіт склала 23 273 755,13 грн.

Позивач стверджує, що відповідач зобов'язання з оплати виконаних субпідрядником робіт не виконав.

За даними позивача, заборгованість відповідача за виконані роботи становить 23 041 017,58 грн. (вартість виконаних позивачем робіт 23 273 755,13 - відрахування генпідряднику 1% від вартості субпідрядних робіт 232 737,55 = 23 041 017,58).

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 23 041 017,58 грн. основної заборгованості за договором субпідряду № 01-05-12с від 24.05.2012 року, 14 848 921,90 грн. інфляційних втрат, 914 32637 грн. 3 % річних, 19 124,04 грн. пені, 2 304,10 грн. штрафу.

При вирішенні спору, суд приймає до уваги наступне.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору субпідряду.

Відповідно до ст. 838 ЦК України підрядник має право, як що інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

За визначенням ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За загальним правилом, встановленим в ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки Договором не передбачено виплати авансу, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу вартість виконаних робіт після їх здачі.

Факт здачі робіт підрядником та прийняття їх замовником підтверджується підписаними сторонами актом приймання виконаних будівельних робіт за березень 2014 року та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 04.03.2014 р.

17.04.2014 р. позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога про сплату заборгованості за Договором в сумі 23 273 755,13 грн. разом із рахунком на оплату № 48 від 04 березня 2014 р.

Враховуючи те, що вимога отримана відповідачем 25.04.2014 року, з 26.04.2014 року розпочався передбачений ч.2 ст. 530 ЦК України семиденний строк на погашення заборгованості.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв"язку з тим, що відповідач у визначені ч.2 ст. 530 ЦК України строки вартість виконаних позивачем робіт не оплатив, з 03.05.2014 р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання на суму 23 041 017,58 грн.

При цьому, судом не беруться до уваги посиланння відповідача на те, що вимоги позивача про стягнення боргу є передчасними з огляду на п.3.6, п.4.1. договору, які визначають, що фінансування робіт Замовником (згідно договору ген підряду) здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та державних кредитних ресурсів. 3.6. У разі затримки фінансування (фінансування Замовника) розрахунок за виконані роботи здійснюється після отримання Генпідрядником на свій рахунок коштів від Замовника; розрахунки за виконані роботи по цьому договору здійснюються шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок Субпідрядника після одержання від Субпідрядника рахунку на оплату робіт та після підписання Сторонами Акту приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3). а також після одержання від Субпідрядника документів, зазначених пунктом 4.2. Договору та виключно після отримання повного розрахунку від Замовника (Служби автомобільних доріг в Полтавській області) за відповідні роботи, з огляду на наступне.

Так, у п. 5 Оглядового листа від 18.02.2013 № 01-06/374/2013 Вищий господарський суд України зазначив, що згідно з частиною першої статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012 № 15/5027/715/2011, у якій окрім наведеного суд касаційної інстанції зазначив, що судами попередніх інстанцій правомірно не прийнято до уваги посилання Відповідача на відсутність бюджетного призначення на фінансування будівництва розподільчого газопроводу та газифікації котельні Петричанського психоневрологічного будинку-інтернату у розмірі 354 076,80 грн. тому, що це не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати цих робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати зазначених робіт, Відповідач був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати об'єкт «Розподільчий газопровід та газифікація котельні Петричанського психоневрологічного інтернату» в експлуатацію.

У справі № 910/1274/13, у рамках якої розглядався позов ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» до Служби автомобільних доріг у Київській області про стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи, який є ідентичний даному позову, Вищий господарський суд України в постанові від 24.09.2013 року наголосив на тому, що апеляційний господарський суд обґрунтовано відхилив доводи відповідача щодо неможливості виконання зобов'язання за Договорами у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів для фінансування послуг, наданих позивачем, оскільки на підставі ч. 2 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р. відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446.

Також у постанові Верховного Суду України від 15 травня 2012 року у справі № 11/446 окрім вище наведеного нормативного обґрунтування зазначено, що згідно частини першої статті 96 ЦК юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 ЦК і статтею 193 ГК встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Касаційний суд обґрунтовано відхилив заперечення МНС щодо неоплати продукції за відсутності бюджетних коштів на реєстраційному рахунку відповідача, оскільки на підставі частини другої статті 617 ЦК, частини другої статті 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року відсутність бюджетних коштів передбачених у видатках Державного бюджету України на 2009 рік не виправдовує бездіяльність МНС і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

У згадуваному у вищенаведених постановах судів вищих інстанцій рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року, яке відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами при розгляді справ як джерело права, Суд дійшов висновку про невиправданість невиконання зобов'язання через відсутність бюджетних коштів та вказав на порушення у даному випадку п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 511 Цивільного кодексу України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи.

Таким чином, відсутність бюджетного призначення на фінансування виконаних субпідрядником підрядних робіт та відповідно неотримання повного розрахунку від замовника не може бути підставою для звільнення відповідача від виконання зобов'язання з оплати виконаних замовником робіт та не може бути обставиною, в залежність від якої ставиться виконання відповідачем зобов'язання з оплати виконаних субпідрядником за Договором робіт.

Отже, відповідач зобов'язаний був здійснити оплату виконаних субпідрядником робіт протягом семи днів з моменту пред'явлення вимоги незалежно від надходження на його рахунки коштів на фінансування передбачених Договором робіт, однак в порушення вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України не виконав своє зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 23 041 017,58 грн. основної заборгованості за договором субпідряду № 01-05-12с від 24.05.2012 року є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

Відповідно до п.7.3.7 договору в разі порушення строків оплати робіт, Генпідрядник на вимогу Субпідрядника зобов'язаний сплатити останньому пеню в розмірі 0,001% від суми боргу, за кожен день прострочення та штрафу в розмірі 0, 0001% від суми боргу.

З огляду на ч.6 ст.232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Відповідно до доданих до позову, додаткових пояснень розрахунків, а також розрахунку пені, наведеному в заяві про зменшення позовних вимог позивачем відповідачу нарахована пеня за період з 08.07.2014р. по 03.11.2011р. в розмірі 19 124,04 грн., а також штраф у розмірі 2304,10 грн.

Крім того, Відповідачу нараховані інфляційні за період з 03.05.2014р. по 06.07.2015р. в розмірі 14 848 921,90 грн. та три проценти річних від простроченої суми за аналогічний період в розмірі 814 326,37 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, штрафу, 3% річних та інфляційних нарахувань, суд вважає позовні вимоги в частині їх стягнення такими, що підлягають задоволенню (розрахунок сум здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3").

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (36039, м. Полтава, вул. Куйбишева, 22-А, код ЄДРПОУ 32017261) на користь Публічного акціонерного товариства «Уманьавтодор» (21021, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. 600 річчя, буд. 17, Код ЄДРПОУ 14196857, поштова адреса: 01004, м. Київ, вул. В.Васильківська, 9/2, оф. 67) 23 041 017,58 грн. основної заборгованості, 14 848 921,90 грн. інфляційних втрат, 914 32637 грн. 3 % річних, 19 124,04 грн. пені, 2 304,10 грн. штрафу та 73080,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено _____.2015р.

Суддя Киричук О.А.