Рішення № 49424742, 28.08.2015, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2015 рокуСправа № 912/2199/15 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Колодій С.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 912/2199/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг", м. Миколаїв

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Голованівськ

про стягнення 227 987,75 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Сидорова О.В., довіреність № б/н від 19.08.2015 р.;

від відповідача - участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг" звернулося до господарського суду з позовною заявою від 02.06.2015 р. про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості в сумі 227 987,75 грн., з яких: 77 294,13 грн. пені, 19 250,00 грн. 5% штрафу, 57 750,00 грн. 15% штрафу, 6 632,99 грн. 3% річних, 67 060,63 грн. інфляційних втрат, з покладенням на відповідача судового збору.

Відповідач відзив на позов не подав, позовних вимог не заперечив, у судовому засіданні участі не брав.

Частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

При цьому в пункті 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначається, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо.

Ухвала господарського суду у даній справі від 17.06.2015 р. про порушення провадження у справі та ухвали від 02.07.2015 р. та 16.07.2015 р. про відкладення розгляду справи направлялись відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позові, проте повернуті органом поштового зв'язку із відміткою "За зазначеною адресою не проживає".

Водночас, відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданого на вимогу господарського суду, місцезнаходженням фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1. Саме на цю адресу і були направлені ухвали від 17.06.2015, 02.07.2015 та 16.07.2015.

З огляду на викладене, господарський суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце проведення даного судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні 27.08.2015 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.10.2013 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Техноторг" (Продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі - продажу б/н (а.с. 9).

Відповідно до умов вказаного договору продавець зобов"язався передати у власність покупця, а покупець у порядку й на умовах, передбачених даним Договором, зобов"язався прийняти й оплатити техніку, асортимент, кількість та комплектність якої визначається сторонами у специфікації (Додаток № 1 до цього Договору) (п. 1.1 Договору).

Згідно п. 2.1 Договору загальна вартість товару за даним Договором становить 385 000,00 грн., у т.ч. ПДВ-64 166,67 грн.

Відповідно до п. 2.2 Договору Продавець зобов"язується оплатити продавцю суму, зазначену в п. 2.1 цього Договору, у наступному порядку:

- у сумі, що дорівнює 50% від загальної вартості товару згідно п. 2.1 Договору - протягом 3 календарних днів з моменту підписання сторонами цього договору;

- у сумі, що дорівнює 50% від загальної вартості товару згідно п. 2.1 Договору - у строк до 25.12.2013 р.

Оплата за договором вважається здійсненою з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця (п. 2.4 Договору).

Пунктом 3.1.7 Договору від 15.10.2013 р. № б/н передбачено, що продавець має право у односторонньому порядку змінити загальну вартість товару згідно п. 2.1 цього договору, письмово повідомивши про це покупця, у разі порушення покупцем строку оплати товару більш ніж за 3 календарних дні (у даному випадку загальна вартість товару вважається зміненою з моменту направлення продавцем відповідного письмового повідомлення покупцю).

Відповідно до п. 3.1.8 Договору продавець має право у разі збільшення вартості долара США до гривні (за офіційним курсом НБУ) після укладання цього Договору до моменту повної оплати вартості товару, у односторонньому порядку пропорційно збільшити загальну вартість товару, письмово повідомивши про це покупця (у даному випадку загальна вартість товару вважається зміненою з моменту направлення продавцем відповідного повідомлення покупцю).

Факт поставки продавцем товару покупцеві згідно п. 3.1.2 цього Договору сторони фіксують шляхом складання відповідного двостороннього акту приймання-передачі та/або видаткової накладної, у яких зазначають асортимент, комплектність, кількість та вартість товару, що передається покупцю (п. 4.2 Договору).

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідач за поставлений товар розрахувався лише частково в розмірі 292 500,00 грн.

28.04.2015 р. на підставі п. 3.1.8 договору відповідачу було направлено письмове повідомлення про зміну загальної вартості товару (а.с. 13).

Пунктом 3.2.6 вказаного договору передбачено, що відповідач зобов"язався протягом 5 календарних днів з моменту зміни (збільшення) загальної вартості товару відповідно до п.3.1.7, 3.1.7 договору здійснити відповідну доплату платежів згідно п. 2.2 договору, строк виконання яких минув, в частині суми, на яку збільшилася загальна вартість товару.

Таким чином, як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач зобов"язаний був у строк до 04.05.2015 р. сплатити на користь позивача ще суму грошових коштів, на яку збільшилась загальна вартість товару 717 960,22 грн., всього 810 460,22 грн.

Натомість, на день подання позивачем позовної заяви до суду вказана заборгованість відповідачем не погашена.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов"язань за договором, останньому нараховані 3% річних в розмірі 6 632,99 грн. та збитки від інфляції в розмірі 67 060,63 грн.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар ) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України ).

Враховуючи порушення відповідачем стоків виконання зобов"язання, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 67 060,63 грн. є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Під час перевірки судом розрахунку 3% річних встановлено, що позивачем при їх нарахуванні допущено помилку при підрахунку, тому судом здійснено перерахунок суми 3% річних яка складає 6 628,39 грн. та підлягає задоволенню.

Також, відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання до учасника господарських відносин застосовуються штрафні санкції, які відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України застосовуються у розмірі встановленому договором.

Пунктом 6.2.1 Договору передбачено, що за порушення строків виконання своїх грошових зобов'язань за цим Договором покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 6.2.2 Договору за порушення покупцем строків виконання своїх грошових зобов'язань за цим Договором більш ніж на 5 календарних днів покупець додатково до пені згідно п.п. 6.2.1 договору сплачує продавцю штраф у розмірі 5% від загальної вартості товару.

Відповідно до п. 6.2.3 Договору за порушення покупцем строків виконання своїх грошових зобов"язань за цим договором більш ніж на 20 календарних днів покупець додатково до штрафних санкцій згідно п. 6.2.1, 6.2.2 договору сплачує продавцю штраф у розмірі 15% від загальної вартості товару.

Згідно п. 8.2 Договору сторони домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання покупцем своїх зобов"язань за цим договором припиняється через 3 роки від дня коли такі зобов"язання мали бути ним виконані.

Відповідно до п. 8.3 Договору сторони дійшли згоди про те, що строк позовної давності за вимогами продавця за цим договором (у тому числі щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) складатиме 3 роки.

Позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 77 294,13 грн. за загальний період з 25.12.2013 року по 02.06.2015 року.

Враховуючи, що заборгованість відповідача перед позивачем встановлена судом, штраф згідно п. 6.2.2, 6.2.3 договору, самостійно і вільно передбачені сторонами у Договорі, то суд задовольняє вимогу про стягнення з відповідача штрафу передбаченого п. 6.2.2 договору в сумі 19 250,00 грн., та штрафу передбаченого п. 6.2.3 договору в розмірі 57 750,00 грн.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем суд встановив, що розрахунок здійснено арифметично невірно.

Здійснивши власний розрахунок пені, з врахуванням норм чинного законодавства та умов договору, суд встановив, що вірний розмір пені складає 77 202,39 грн.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" (54025, м. Миколаїв, просп. Героїв Сталінграду, 113, ідентифікаційний код 30976452) заборгованості в сумі 227 891,41 грн., з яких: 77 202,39 грн. пеня, 19 250,00 грн. 5% штраф, 57 750,00 грн. 15% штраф, 6 628,39 грн. 3% річних, 67 060,63 грн. інфляційні втрати, 4 557,94 грн. судового збору.

Наказ видати стягувачу після набрання судовим рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 01.09.2015 р.

Суддя С. Б. Колодій