Рішення № 49421197, 08.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 62/201

08.02.12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК-БУД-СЕРВІС», м.Київ, ЄДРПОУ 35135175

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК-БУДСЕРВІС», м.Київ, ЄДРПОУ 30631882

про визнання права власності

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «МЖК-БУД-СЕРВІС», м.Київ звернувся до господарського суду м.Києва з позовною заявою (з урахуванням заяви б/н від 17.01.2012р.) до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК-БУДСЕРВІС», м.Київ про визнання права власності на:

- незавершене будівництвом нежитлове приміщення №127 загальною площею 172 кв.м, що розташоване за адресою: м.Київ, вул.Драгоманова, 1-Є;

- нежитлове приміщення №387 загальною площею 347,7 кв.м, що розташоване за адресою: м.Київ, вул.Драгоманова, 31-Б;

- нежитлове приміщення №390 загальною площею 400,3 кв.м, що розташоване за адресою: м.Київ, вул.Драгоманова, 31-Б.

На підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою б/н від 26.01.2012р. просив суд розглянути позовні вимоги виключно про визнання за позивачем права власності на нежитлові приміщення №387 та №390 загальною площею відповідно 347,7 кв.м і 400,3 кв.м, які знаходяться по вул. Драгоманова, 31-Б у м.Києві.

За таких обставин, судом розглядаються остаточні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК-БУД-СЕРВІС»з урахуванням заяви б/н від 26.01.2012р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на набуття права власності на спірне нерухоме майно внаслідок належного виконання умов договору купівлі-продажу від 18.07.2011р.

Відповідач у заяві б/н від 18.01.2012р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК-БУД-СЕРВІС»визнав в повному обсязі. На підставі заяви б/н від 01.02.2012р. відповідачем подано клопотання про розгляд справи без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК-БУДСЕРВІС».

За висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників сторін, повідомлених належним чином, проте не скориставшихся своїми процесуальними правами стосовно участі в судовому засіданні, не перешкоджає вирішенню спору по суті. Наразі, судом прийнято до уваги, що у попередніх засіданнях суду позивачем та відповідачем було викладено свою правову позицію по справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

15.02.2006р. між Акціонерним товариством Холдинговою компанією «Київміськбуд»(компанія) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЖК-БУДСЕРВІС»(інвестор) був укладений інвестиційний контракт №16-101/П2.

За умовами вказаного контракту компанія та інвестор зобов’язалися спільно здійснювати практичні дії по реалізації інвестицій, в результаті яких створюється прибуток або (та) досягається соціальний ефект. Компанія з урахуванням права на забудову та сукупності технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду зобов’язується своїми силами та засобами за рахунок коштів інвестора збудувати і передати інвесторові нежитлові приміщення, а інвестор зобов’язується забезпечити відповідне фінансування об’єктів та оформити їх у власність на умовах цього контракту.

Згідно із п.1.3 інвестиційного контракту об’єкти інвестування мають наступні характеристики: приміщення №9 (магазин непродовольчих товарів) секції №3 площею 130,13 кв.м, приміщення №10 (магазин непродовольчих товарів) секції №3 площею 192,94 кв.м, приміщення №11 (магазин непродовольчих товарів) секції №3 площею 87,57 кв.м, приміщення №12 (магазин непродовольчих товарів) секції №3 площею 212,83 кв.м, приміщення №13 (магазин непродовольчих товарів) секції №3 площею 145,32 кв.м, які розташовані у м.Києві ж/м Позняки, 6-А мкр., ж/б №20, секція 3-4 (поштова адреса: м.Київ, вул.Драгоманова, 31-Б). Одночасно, сторонами узгоджено, що загальна площа об’єктів може коригуватися.

Відповідно до довідки №20/144 від 14.02.2008р. Акціонерного товариства Холдингової компанії «Київміськбуд», Товариством з обмеженою відповідальністю «МЖК-БУДСЕРВІС»проведено фінансування будівництва нежитлових приміщень в сумі 3082148,96 грн., що відповідає загальній площі приміщень 748 кв.м.

Як встановлено судом, на підставі акту від 03.01.2006р. державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, нежитлові вбудовані приміщення №№2, 4, 5, 9, 10, 11, 12, 13 (магазини непродовольчих товарів) в ж/б на дільниці №20 ж/м Позняки, 6-А мкр. по вул.Драгоманова, 31-Б у м.Києві прийняті в експлуатацію.

Відповідно до п.3.1 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом №127 від 24.05.2001р. Держбуду України, об'єкти всіх форм власності, розташовані на земельних ділянках (за окремими поштовими адресами), незалежно від того, побудовані вони за відповідно оформленими документами чи самочинно: будинки, включаючи прибудови та надбудови, громадські та виробничі будинки, господарські будівлі та споруди, а також вбудовані та окремо розташовані захисні споруди, підлягають технічній інвентаризації.

Як свідчать матеріали справи, Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»проведено технічну інвентаризацію спірного майна та складено технічні паспорти (інвентаризаційна справа №5468), в якій наведено опис основних конструктивних елементів нерухомого майна (фундаменту, стін, покрівлі, перекриттів, підлоги, сходів), присвоєно номери нежитловим приміщенням №387 та №390, визначено площу об’єктів нерухомості (відповідно 347,7 кв.м і 400,3 кв.м).

12.04.2011р. Акціонерним товариством Холдинговою компанією «Київміськбуд»та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЖК-БУДСЕРВІС»складено та підписано акт приймання-передачі інвестору вбудовано-прибудованих приміщень, за змістом якого замовник побудував та передає інвестору, а інвестор сплатив 100% вартості та приймає нежитлові приміщення №9, 10, 11, 12, 13 загальною площею 748 кв.м, що знаходяться за вказаною вище адресою.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписом ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом ст.ст.655, 656 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Як свідчать матеріали справи, 18.07.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «МЖК-БУДСЕРВІС»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЖК-БУД-СЕРВІС»(покупець) був підписаний договір купівлі-продажу.

За умовами вказаного договору, продавець продає (передає у власність покупця), а покупець купує (приймає у власність) та сплачує визначену даним договором ціну за майнові права на отримання у власність нежитлових приміщень, в тому числі, №9 –13, що розташовані за адресою: м.Київ, вул.Драгоманова, 31-Б.

У п.2.1 вказаного договору сторонами узгоджено, що вартість майнового права на вказаний об’єкт нерухомості становить 3167814, 57 грн.

Відповідно до довідки №3 від 18.01.2012р. відповідачем підтверджено, що позивачем повністю виконані прийняті на себе зобов’язання стосовно проведення оплати нерухомого майна в сумі 4371497,82 грн. шляхом заліку зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до п.5.2 договору купівлі-продажу від 18.07.2011р. продавець зобов’язався передати покупцеві майно у власність відповідно до умов цього договору та всю необхідну документацію.

Згідно із ст.ст.11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

За приписами ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вказує позивач, відповідачем всупереч умов договору від 18.07.2011р. прийняті на себе зобов’язання не були виконані в повному обсязі, про що Товариству з обмеженою відповідальністю «МЖК-БУДСЕРВІС»було скеровано лист-вимогу. В судових засіданнях відповідач стосовно викладених обставин заперечень не надав.

За змістом ст.139 Господарського кодексу України майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.

Частиною 1 ст.144 Господарського кодексу України передбачено, що майнові права суб’єкта господарювання можуть виникати, зокрема, внаслідок створення майна.

Згідно із ч.2 ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Аналогічні положення передбачені статтею 321 Цивільного кодексу України.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи характеристики спірного майна (новобудова) питання щодо законності його обігу має вирішуватися з урахуванням спеціальних положень ст.331 Цивільного кодексу України, яка визначає, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення вказаних статей, виходячи з того, що на підставі акту від 03.01.2006р. державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, нежитлові вбудовані приміщення №№2, 4, 5, 9, 10, 11, 12, 13 по вул.Драгоманова, 31-Б у м.Києві прийняті в експлуатацію, а також враховуючи фактичне виконання позивачем умов договору купівлі-продажу від 18.07.2011р., суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МЖК-БУД-СЕРВІС»набуло право власності на спірне нерухоме майно.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено принцип мирного володіння майном, який в контексті прецендентної практики Європейського суду з прав людини закріплює засади поваги до права власності та забороняє безпідставне позбавлення або обмеження володіння особою своїм майном, інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених нормами міжнародного права.

Як встановлено ст.55 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожній особі (у тому числі, і юридичній, оскільки останні відповідно до ч.1 ст.91 Цивільного кодексу України здатні мати такі ж права та обов’язки, як і фізичні, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині) належить невід’ємне право на судовий захист своїх прав та інтересів.

За змістом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 вказаного Кодексу та ч.2 ст.20 Господарського кодексу України способом захисту прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання права.

Таким чином, позов про визнання права власності - це не договірна вимога про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не поєднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод, не пов’язаних з позбавленням володіння.

Виходячи з того, що відповідачем не було виконано всіх передбачених договором купівлі-продажу обов’язків, виконання яких опосередковувало перехід по позивача права власності на майно, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «МЖК-БУД-СЕРВІС»мало право на звернення до суду з розглядуваним позовом.

Згідно із ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Як вказувалося вище, відповідач у заяві б/н від 18.01.2012р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК-БУД-СЕРВІС»визнав в повному обсязі.

Наразі, судом не встановлено в діях відповідача, пов’язаних з визнанням позову, конкретних порушень закону, а також фактів, які б доводили порушення визнанням позову прав і законних інтересів інших осіб.

Таким чином, приймаючи до уваги викладені вище висновки суду стосовно набуття позивачем права власності на спірне майно, враховуючи визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК-БУД-СЕРВІС»до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК-БУДСЕРВІС»про визнання права власності на нежитлове приміщення №387 загальною площею 347,7 кв.м, що розташоване за адресою: м.Київ, вул.Драгоманова, 31-Б; нежитлове приміщення №390 загальною площею 400,3 кв.м, що розташоване за адресою: м.Київ, вул.Драгоманова, 31-Б, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір за позовними вимогами, що були по суті розглянуті судом, у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягає віднесенню на відповідача.

Одночасно, судовий збір за вимогами, на які відповідно до заяви б/н від 26.01.2012р. Товариством з обмеженою відповідальністю «МЖК-БУД-СЕРВІС» було зменшено позов, згідно із ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір»підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК-БУД-СЕРВІС», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК-БУДСЕРВІС», м.Київ про визнання права власності на нежитлове приміщення №387 загальною площею 347,7 кв.м, що розташоване за адресою: м.Київ, вул.Драгоманова, 31-Б; нежитлове приміщення №390 загальною площею 400,3 кв.м, що розташоване за адресою: м.Київ, вул.Драгоманова, 31-Б, задовольнити повністю.

Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК-БУД-СЕРВІС»на:

- на нежитлове приміщення №387 загальною площею 347,7 кв.м, що розташоване за адресою: м.Київ, вул.Драгоманова, 31-Б;

- нежитлове приміщення №390 загальною площею 400,3 кв.м, що розташоване за адресою: м.Київ, вул.Драгоманова, 31-Б.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК-БУДСЕРВІС»(03150 м.Київ, вул.Горького, буд.157, ЄДРПОУ 30631882) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК-БУД-СЕРВІС» (04050 м.Київ, вул.Артема, буд.103 в літері А, ЄДРПОУ 35135175) судовий збір в сумі 40910,92 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «МЖК-БУД-СЕРВІС» (03150 м.Київ, вул.Горького, буд.157, ЄДРПОУ 30631882) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 15549,08 грн.

Винести ухвалу після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 08.02.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Любченко М.О.

Повне рішення складено 10.02.2012р.