Рішення № 49421152, 01.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 62/196 01.02.12

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», м.Київ, ЄДРПОУ 20782312

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», м.Київ, ЄДРПОУ 20113829

про стягнення 4574,48 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 юрисконс.

від відповідача: ОСОБА_2 по дов.

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна», м.Київ звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», м.Київ про стягнення страхового відшкодування у розмірі 4574,48 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на виплату ОСОБА_3 страхового відшкодування за договором страхування наземних транспортних засобів №021.46875.3005 від 06.08.2008р., внаслідок чого до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»перейшло право вимоги до відповідача.

Відповідач у відзиві б/н та дати, який надійшов на адресу господарського суду 01.02.2012р. проти стягнення грошових коштів в розмірі 4574,48 грн. заперечив, виходячи з того, що відповідно до звіту про оцінку майна збиток позивача становить 4339,14 грн. Крім того, позивачем не вираховано франшизу в сумі 510 грн., встановлену полісом №ВВ/3836698.

Одночасно, за твердженням Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»договір страхування №021.46875.3005 від 06.08.2008р. містить обмеження щодо віку особи, яка може керувати застрахованим транспортним засобом, внаслідок чого виплата позивачем страхового відшкодування на користь ОСОБА_3 є неправомірною.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Згідно із ст.16 Закону України «Про страхування»договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Як свідчать матеріали справи, 06.08.2008р. між позивачем (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) було підписано договір №021.46875.3005 (з урахуванням змісту додаткової угоди №1 від 06.08.2008р.), предметом якого є страхування майнових інтересів страхувальника, повязаних з володінням, користуванням та розпорядженням, визначеним цим договором (додаток 1) транспортним засобом та додатковим обладнанням, встановленим на транспортному засобі, а саме:

марка ТЗ: Seat Ibiza,

реєстраційний номер: АІ 7803 АЕ,

кузов/шасі: VSSZZZ6LZ6RO13306,

рік випуску 2005.

Відповідно до п.2.1.1 підписаного сторонами договору страховим ризиком було визначено пошкодження та/або знищення чи втрата транспортного засобу або додаткового обладнання, внаслідок дорожньо-транспортної події.

Пунктом 7.1 договору №021.46875.3005 від 06.08.2008р. сторони погодили строк його дії з 09.08.2008р. до 08.09.2009р.

Виходячи зі змісту до?відки №8383940 про дорожньо-транспортну пригоду, 25.04.2009р. о 17 годині 50 хвилин на перехресті вул.Гречка/просп.Правди у Подільському районі міста Києва, відбулось зіткнення транспортних засобів: 1. Seat Ibiza, номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 та 2. Chery Amulet, номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4.

Наявність вини ОСОБА_4 у зіткненні автомобілів підтверджена постановою від 18.09.2009р. Подільського районного суду міста Києва по справі №3-6010/09.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

01.06.2009р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертно-асистуюча компанія «Легіон»було складено звіт №958 про оцінку майна, згідно якого матеріальний збиток, завданий власникові транспортного засобу Seat Ibiza, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП 25.04.2009р. складає 4339,14 грн.

Одночасно, виходячи зі змісту акту виконаних робіт №00000001964 від 17.07.2009р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Мотив», вартість відновлювального ремонту автомобіля Seat Ibiza, державний номер НОМЕР_1 з урахуванням вартості використаних запчастин становить 5079,48 грн.

За таких обставин, відповідно до страхових актів №021.46875.3005.L01.01 від 15.06.2009р., №021.46875.3005.L01.02 від 30.07.2009р. Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»позивачем було погоджено суму страхового відшкодування на загальну суму 4574,48 грн.

Як встановлено судом на підставі платіжних доручень №6232 від 18.06.2009р., №7941 від 05.08.2009р. позивач виконав свої зобовязання за договором страхування наземних транспортних засобів №021.46875.3005 від 06.08.2008р., та перерахував на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 3271,01 грн. та 1303,47, що в сумі становить 4574,48 грн.

13.12.2010р. позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою №41671 про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 4574,48 грн.

При цьому, як зазначає позивач, відповідач встановлений законом обовязок по компенсації, виплаченого позивачем відшкодування не здійснив, внаслідок чого Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна»заявлено вимоги про стягнення суми збитків у розмірі 4574,48 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та ст.993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 2 ст.1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»встановлено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Згідно із ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль Chery Amulet, номерний знак НОМЕР_2, яким було спричинено дорожньо-транспортну пригоду 25.04.2009р., що потягнуло заподіяння шкоди застрахованому у позивача автомобілю Seat Ibiza, номерний знак НОМЕР_1, прийнятий на страхування Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна»(поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/3836698).

Одночасно, як було зазначено вище, відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із звітом №958 від 01.06.2009р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-асистуюча компанія «Легіон»про оцінку майна матеріальний збиток, завданий власникові Seat Ibiza, номерний знак НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП 25.04.2009р. складає 4339,14 грн.

За таких обставин, приймаючи до уваги приписи вказаних вище норм закону, враховуючи, що Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна»здійснило виплату страхового відшкодування згідно з договором страхування наземних транспортних засобів №021.46875.3005 від 06.08.2008р., до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, та як наслідок до страховика такої особи на суму шкоди, яка оцінена у встановленому законом порядку.

Одночасно, згідно із п.12.1 ст.12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Виходячи з того, що згідно із п.2 полісу №ВВ/3836698 було встановлено ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, у розмірі 25500,00 грн. та франшизу в сумі 510,00 грн., за висновками суду, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість в сумі 3829,14 грн. (4339,14 грн. 510,00 грн.).

Заперечення відповідача в тій частині, що договір страхування №021.46875.3005 від 06.08.2008р. містить обмеження щодо віку особи, яка може керувати застрахованим транспортним засобом, внаслідок чого виплата позивачем страхового відшкодування на користь ОСОБА_3 є неправомірною, судом до уваги не приймаються, з огляду на таке:

Виходячи зі змісту преамбули спірної угоди, за умовами договору страхування, транспортним засобом, зазначеним у ньому, може керувати особа віком від 35 років зі стажем водія до 10 років.

Наразі, ОСОБА_3 народилася 23.10.1976р. Тобто, вік страхувальника на момент укладання договору №021.46875.3005 від 06.08.2008р. та на момент дорожньо-транспортної пригоди (25.04.2009р.) не відповідав преамбулі вказаного правочину.

При цьому, невідповідність віку страховика та в даному випадку особи, яка керувала транспортним засобом під час дорожньо-транспортної пригоди 25.04.2009р., не віднесено розділом 14 договору №021.46875.3005 від 06.08.2008р. до причин відмови у виплаті страхового відшкодування.

Крім того, як свідчать матеріали справи, 06.08.2008р. між позивачем та ОСОБА_3 було підписано додаткову угоду №1 до договору №021.46875.3005 від 06.08.2008р., якою внесено наступні зміни у п.19.2 спірного договору: дія договору страхування поширюється на будь-яку особу, що керує транспортним засобом на законних підставах.

За таких обставин, з огляду на вищенаведене, за висновками суду, перебування за кермом Seat Ibiza, номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_3, якій на момент дорожньо-транспортної пригоди 25.04.2009р. виповнилось 33 роки, не могло бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Твердження відповідача про те, що договір №021.46875.3005 від 06.08.2008р. не містить відомостей про транспортний засіб, який за ним застраховано, є безпідставним, з огляду на наявність у матеріалах справи додатку 1 до спірної угоди, у якому зазначено марку транспортного засобу, рік випуску, реєстраційний номер, номер кузова/шасі, страхову суму, премію тощо.

Таким чином, приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні документи стосовно погашення відповідачем суми збитків, заподіяних ОСОБА_5, враховуючи, що сума заборгованості була розрахована позивачем без урахування змісту звіту №958 від 01.06.2009р., де встановлено вартість матеріального збитку на рівні 4339,14 грн. та без урахування франшизи в сумі 510,00 грн., визначеної полісом №ВВ/3836698, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 3829,14 грн.

Судовий збір згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», м.Київ до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», м.Київ про стягнення страхового відшкодування у розмірі 4574,48 грн., задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(01030, м.Київ, вул.Богдана Хмельницького, 48А, ЄДРПОУ 20113829) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»(04053, м.Київ, вул.Артема, 42, ЄДРПОУ 20782312) заборгованість в сумі 3829,14 грн., а також судовий збір в сумі 1181,57 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

У судовому засіданні 01.02.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя М.О.Любченко

Повне рішення складено 06.02.2012р.