Рішення № 49420342, 27.08.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.08.2015 Справа № 905/1302/15

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Купченко Р.В, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Публічного акціонерного товариства "ДТЕК" Павлоградвугілля», м.Павлоград, Дніпропетровськаонецька область,

до відповідача: Державного підприємства "Донецька залізниця", м.Донецьк,

про:стягнення стягнення 2287грн. 39коп.

за участю уповноважених представників:

від Позивача: не з’явився;

від Відповідача: не з’явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство “ДТЕК” Павлоградвугілля», м. Павлоград, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства "Донецька залізниця", м.Донецьк про стягнення збитків, які виникли у зв'язку з несхоронністю вантажу при перевезенні у розмірі 2287грн. 39коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Публічне акціонерне товариство “ДТЕК” Павлоградвугілля» за залізничною накладною №47838891 здійснило відправлення вагонів №55341481, №61296968, №52576527, №52277514, №56954803, №53509089, однак, на станції Родинська Донецької залізниці залізницею виявлено недостачу вантажу, про що були складені комерційні акти.

Ухвалою суду від 10.08.2015р. провадження у справі було порушено та призначено до розгляду на 27.08.2015р.

Представник позивача у судове засідання 27.08.2015р. не з'явився, вимоги ухвали суду від 10.08.2015р. не виконав.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 27.08.2015р. не з’явився, вимоги ухвали суду від 10.08.2015р. не виконав.

Ухвала суду надсилалася на адресу відповідача, яка вказана позивачем у позові та підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, розміщених на офіційному сайті розпорядника ЄДР – Міністерства юстиції України, за безкоштовним запитом станом на 27.08.2015р., однак працівниками відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) складений акт про неможливість направлення поштової кореспонденції суду на адресу Державного підприємства “Донецька залізниця”.

Згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Про необхідність витребування від сторін будь–яких інших доказів, без яких неможливо розглянути дану справу, до суду не заявлялося. Ухвалою суду від 10.08.2015р. явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов’язковою.

Оскільки судом вжито всіх заходів для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/1290/14 від 12.09.2014р., що підтверджується актом господарського суду Донецької області від 10.08.2015р., витягом з журналу обліку вихідної електронної пошти та розміщенням оголошенням про час та місце розгляду справи на електронній сторінці господарського суду Донецької області, яка міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада в Україні", виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов'язком сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного Кодексу України, за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 ЦК України та ч.2 ст.307 ГК України, підтверджується складанням транспортної накладної.

Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

06.04.2014 за накладною №47838891 ПАТ "ДТЕК" Павлоградвугілля» (вантажовідправник) зі станції відправлення Богуславський Придніпровської залізниці на станцію Родинська Донецької залізниці відвантажив на адресу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Жовтнева ЦЗФ» (вантажоотримувач) у вагонах №55341481, №61296968, №52576527, №52277514, №56954803, №53509089 вантаж – вугілля кам’яне марки г-газовий.

Згідно даних накладної вага у вагоні №55341481 нетто – 68200кг; у вагоні №61296968 нетто – 68000кг; у вагоні №52576527 нетто – 67900кг; у вагоні №52277514 нетто – 67500кг; у вагоні №56954803 нетто – 68000кг; у вагоні №53509089 нетто – 67100кг.

Відповідно до накладної поверхня вантажу маркована 5 повздовжніми полосами.

Під час прибуття вагону на станцію призначення Родинська Донецької залізниці, на підставі ст. 24 Статуту залізниць України, була виявлена невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній.

Так, на вказаній станції, з посиланням на акт загальної форми №21396 від 07.04.2014р. станції Красноармійськ Донецької залізниці, було здійснено комісійне переважування спірного вагону №55341481, за результатами якого складений комерційний акт АЯ 472882/8 від 07.04.2014р., відповідно до якого за наслідками комісійної перевіски вагону №55341481, виявилось: брутто – 90900кг, тара з брусу 23500кг., нетто 67400кг., що менше документа на 800кг. У комерційному акті також відображено, що поверхня вантажу нижче бортів 20-30см, розрівняна, маркування повздовжніми борознами, порушено маркування, на поверхні вантажу наявні поглиблення зліва над 1-4 люками 450см x 100см x 40см, зліва над 6,7 люками 200см x 130см x 60см, що відповідає акту загальної форми №21396 від 07.04.2014р. станції Красноармійськ. Двері, люка зачинені, течі вантажу немає. В акті є відомості про те, що завідуючого вантажним двором немає по штату. В комерційному акті на першій сторінці зазначено, що вагон в технічному відношенні виявився справним.

З посиланням на акт загальної форми №21395 від 07.04.2014р. станції Красноармійськ Донецької залізниці, було здійснено комісійне переважування спірного вагону №61296968, за результатами якого складений комерційний акт АЯ 472881/7 від 07.04.2014р., відповідно до якого за наслідками комісійної перевіски вагону №61296968, виявилось: брутто – 89550кг, тара з брусу 23500кг., нетто 66050кг., що менше документа на 1950кг. У комерційному акті також відображено, що поверхня вантажу нижче бортів 10см, розрівняна, маркування повздовжніми борознами, порушено маркування, на поверхні вантажу наявні поглиблення справа над 5 люком 150см x 100см x 40см, зліва над 3-7 люками 750см x 120см x 60см, що відповідає акту загальної форми №21395 від 07.04.2014р. станції Красноармійськ. Двері, люка зачинені, течі вантажу немає. В акті є відомості про те, що завідуючого вантажним двором немає по штату. В комерційному акті на першій сторінці зазначено, що вагон в технічному відношенні виявився справним.

З посиланням на акт загальної форми №21394 від 07.04.2014р. станції Красноармійськ Донецької залізниці, було здійснено комісійне переважування спірного вагону №52576527, за результатами якого складений комерційний акт АЯ 472880/6 від 07.04.2014р., відповідно до якого за наслідками комісійної перевіски вагону №52576527, виявилось: брутто – 90100кг, тара з брусу 23400кг., нетто 66700кг., що менше документа на 1200кг. У комерційному акті також відображено, що поверхня вантажу нижче бортів 10-20см, розрівняна, маркування повздовжніми борознами, порушено маркування, на поверхні вантажу наявні поглиблення зліва довжиною з 1 по 7 люк, шириною 120см, глибина 50-60см, справа над 3 люком 120см x 80см x 40см, справа над 7 люком 100см x 140см x 40см, що відповідає акту загальної форми №21394 від 07.04.2014р. станції Красноармійськ. Двері, люка зачинені, течі вантажу немає. В акті є відомості про те, що завідуючого вантажним двором немає по штату. В комерційному акті на першій сторінці зазначено, що вагон в технічному відношенні виявився справним.

З посиланням на акт загальної форми №21393 від 07.04.2014р. станції Красноармійськ Донецької залізниці, було здійснено комісійне переважування спірного вагону №52277514, за результатами якого складений комерційний акт АЯ 472879/5 від 07.04.2014р., відповідно до якого за наслідками комісійної перевіски вагону №52277514, виявилось: брутто – 88100кг, тара з брусу 21600кг., нетто 66500кг., що менше документа на 1000кг. У комерційному акті також відображено, що поверхня вантажу нижче бортів 10-20см, розрівняна, маркування повздовжніми борознами, порушено маркування, на поверхні вантажу наявні поглиблення зліва над 5,6,7 люками зліва 450см x 120см x 60см, справа над 6,7 люками 80см x 50см x 30см, що відповідає акту загальної форми №21393від 07.04.2014р. станції Красноармійськ. Двері, люка зачинені, течі вантажу немає. В акті є відомості про те, що завідуючого вантажним двором немає по штату. В комерційному акті на першій сторінці зазначено, що вагон в технічному відношенні виявився справним.

З посиланням на акт загальної форми №21392 від 07.04.2014р. станції Красноармійськ Донецької залізниці, було здійснено комісійне переважування спірного вагону №56954803, за результатами якого складений комерційний акт АЯ 472878/4 від 07.04.2014р., відповідно до якого за наслідками комісійної перевіски вагону №56954803, виявилось: брутто – 89000кг, тара з брусу 21800кг., нетто 67200кг., що менше документа на 800кг. У комерційному акті також відображено, що поверхня вантажу нижче бортів 20-30см, розрівняна, маркування повздовжніми борознами, порушено маркування, на поверхні вантажу наявні поглиблення зліва над 1 люком зліва і справа 150см x 100см x 50см, зліва над 4 люком 100см x 120см x 60см, зліва над 5 люком 150см х 80см х 40см, зліва над 7 люком 150см х 120см х 60см, що відповідає акту загальної форми №21392 від 07.04.2014р. станції Красноармійськ. Двері, люка зачинені, течі вантажу немає. В акті є відомості про те, що завідуючого вантажним двором немає по штату. В комерційному акті на першій сторінці зазначено, що вагон в технічному відношенні виявився справним.

З посиланням на акт загальної форми №21391 від 07.04.2014р. станції Красноармійськ Донецької залізниці, було здійснено комісійне переважування спірного вагону №53509089, за результатами якого складений комерційний акт АЯ 472877/3 від 07.04.2014р., відповідно до якого за наслідками комісійної перевіски вагону №53509089, виявилось: брутто – 87450кг, тара з брусу 22500кг., нетто 64950кг., що менше документа на 2150кг. У комерційному акті також відображено, що поверхня вантажу нижче бортів 10-20см, розрівняна, маркування повздовжніми борознами, маркування порушено. Наявні поглиблення над 2,3 люками зліва 80см x 50см x 40см, зліва над 6,7 люками 150см x 140см x 70см, справа над 6,7 люками 220см х 100см х 70 см, що відповідає акту загальної форми №21391 від 07.04.2014р. станції Красноармійськ. Двері, люка зачинені, течі вантажу немає. В акті є відомості про те, що завідуючого вантажним двором немає по штату. В комерційному акті на першій сторінці зазначено, що вагон в технічному відношенні виявився справним.

Комерційні акти підписані належними особами згідно п.10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002р.

Згідно із ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами за визначенням статей 32-36 ГПК України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов’язується доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.

Статтею 12 Закону України “Про залізничний транспорт” та ст.110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Ст.23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин. Аналогічний припис міститься у ст.113 Статуту, ч.2 ст.924 Цивільного Кодексу України.

Суд приймає до уваги встановлені актами сліди доступу до вантажу, порушення маркування у спірних вагонах. Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу вантажу у разі коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення. Відповідач не довів суду, що недостача вантажу відбулася не з вини залізниці.

Статтею 920 Цивільного кодексу України встановлено, що у випадку порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту.

Так, невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належними доказами - комерційними актами АЯ 472882/8 від 07.04.2014р., АЯ 472881/7 від 07.04.2014р., АЯ 472880/6 від 07.04.2014р., АЯ 472879/5 від 07.04.2014р., АЯ 472878/4 від 07.04.2014р., АЯ 472877/3 від 07.04.2014р.

Вказані акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнаються судом належними доказами на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладній, фактичній масі вантажу.

Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно п.2.7 Роз`яснень Вищого господарського суду України №04-5/601 від 29.05.2002р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» згідно зі статтями 924 ЦК України, 314 ГК України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної.

Матеріали справи містять довідку за підписами директора філії ПТП «Павлоградпогрузтранс» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та головного бухгалтера ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» щодо вартості спірного вантажу. Так, відповідно до довідки №1/2760 від 24.04.2014р. вартість 1т. вугільної продукції перевезеного у напіввагонах №55341481, №61296968, №52576527, №52277514, №56954803, №53509089, враховуючи якісні характеристики, складає 606грн. 10коп. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Норми природної втрати та граничного розходження у визначені маси нетто встановлені п.27 Правил видачі вантажу, затвердженихнаказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 24.11.2000р. №862/5083.

Недостача згідно вищезазначених комерційних актів складає: акт АЯ 472882/8 від 07.04.2014р. – 800кг.; акт АЯ 472881/7 від 07.04.2014р. – 1950кг.; акт АЯ 472880/6 від 07.04.2014р. – 1200кг.; акт АЯ 472879/5 від 07.04.2014р. – 1000кг.; акт АЯ 472878/4 від 07.04.2014р. – 800кг.; акт АЯ 472877/3 від 07.04.2014р. – 2150кг.

Згідно розрахунку, що міститься в матеріалах справи, вартість недостачі розрахована позивачем з урахуванням норми природної втрати маси вантажу з застосуванням 1% маси, зазначеної в перевізному документі та складає: у вагоні №55341481 – 71,51грн.; у вагоні №61296968 – 769,74грн.; у вагоні №52576527 – 315,77грн.; у вагоні №52277514 – 196,98 грн.; у вагоні №56954803 – 72,73грн.; у вагоні №53509089 – 933,39грн. Отже, за підрахунком суду, загальна вартість розрахованої позивачем недостачі за всіма спірними вагонами складає 2360грн. 12коп.

Разом з цим, позивачем нарахована та заявлена до стягнення вартість недостачі у розмірі 2287грн. 39коп., тобто у меншому розмірі.

Дослідивши розрахунок позовних вимог в частині стягнення збитків за відправкою у вагоні №53509089, суд встановив, що позивачем у розрахунку арифметично невірно визначено розмір відповідальної недостачі вантажу у кількості 1,54т, оскільки за підрахунком суду цей розмір складає 1,479т. Враховуючи викладене, за розрахунком суду, вартість недостачі вантажу у вагоні №53509089 складає 896грн. 42коп. (67100кг:100=671кг; 2150кг-671кг=1479кг; 1479кг:1000=1,479т; 1,479х606грн. 10коп.=896грн. 42коп.), де:

67100кг - маса нетто у вагоні №53509089

2150кг – розмір недостачи за комерційним актом АЯ 472877/3 від 07.04.2014р.

671кг. - норма природної втрати

606грн. 10коп. – вартість 1т. спірного вантажу відповідно до довідки №1/2760 від 24.04.2014р.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення вартості недостачі вантажу у вагоні №53509089 є обґрунтованими у розмірі 896грн. 42коп.

Враховуючи викладене, загальна вартість недостачі за спірними вагонами становить 2323грн. 15коп. (71,51грн. + 769,74грн.+315,77грн+196,98+72,73грн+896,42грн.).

Оскільки позивачем заявлена до стягнення вартість недостачі у розмірі 2287грн. 39коп. і суд не має права виходити за межі заявлених позовних вимог, позовні вимоги підлягають задоволенню у заявленому розмірі 2287грн. 39коп.

З огляду на викладене, з урахуванням даних, зазначених в комерційних актах, своїх зобов’язань за договором перевезення відповідач не виконав належним чином, оскільки не забезпечив збереження довіреного йому вантажу.

Факт недостачі вантажу підтверджений матеріалами справи, у зв’язку з чим суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими.

Разом з позовною заявою до суду надійшла заява ПАТ "ДТЕК" Павлоградвугілля» від 12.07.2015р. № 8/1715, у якій позивач просить суд: визнати причину пропуску процесуального строку на подання позову поважною та відновити пропущений строк, прийняти позовну заяву до розгляду, про що видати відповідну ухвалу. Заява обгрунтована ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, статтями 131, 137 Статуту залізниць України.

Стаття 137 Статуту залізниць встановлює скорочений шестимісячний строк позовної давності. За приписом частини п'ятої статті 267 Цивільного кодексу України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

При цьому, ст. 53 ГПК України є саме процесуальною нормою, як і інші норми цього Кодексу, і застосовується до строків, передбачених Кодексом, в той час як згаданий припис статті 267 Цивільного кодексу України є нормою права матеріального.

Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до частин четвертої та п’ятої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, але якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Отже, якщо позивач звертається до суду з доводами про наявність поважних причин пропущення позовної давності та просить задовольнити позов, то таке звернення не можна вважати заявою про застосування строків позовної давності (п. 27 Інформаційний лист ВГСУ від 07.04.08 № 01-8/211).

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги що від відповідача не надходила заява про застосування строків позовної давності, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 110, 113, 114, 127, 129 Статуту залізниць України, ст. ст.23, 26 Закону України „Про залізничний транспорт”, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ДТЕК «Павлоградвугілля», м.Павлоград, до Державного підприємства «Донецька залізниця», м.Донецьк, про стягнення збитків, які виникли у зв'язку з несхоронністю вантажу при перевезенні у розмірі 2287грн. 39коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957; р/р 260360300019 у ДФАБ «Експрес-Банк», МФО 335838) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76, код ЄДРПОУ 00178353; р/р 26006039733200 в АКІБ «УкрСиббанк», м.Харків, МФО 351005) суму збитків у розмірі 2287грн. 39коп., а також витрати на сплату судового збору в розмірі 1827грн.00коп.

В судовому засіданні 27.08.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, у строки, встановлені ст. 93 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 01.09.2015р.

Суддя Ю.В. Макарова