Рішення № 49420334, 27.08.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.08.2015 Справа № 905/369/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, м. Київ

до відповідача: Малого приватного виробниче-впроваджувального підприємства «Гермес», м. Донецьк

про стягнення 501 088 352, 29 грн.

Представники сторін

від позивача: не з'явився

від відповідача: Іваник Д.О. - за довіреністю

Суть спору: Позивач, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, м. Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Малого приватного виробниче-впроваджувального підприємства «Гермес», м. Донецьк про стягнення 501 088 352, 29 грн., в тому числі заборгованість за кредитом в розмірі 293 020 600,03грн., заборгованість за нарахованими відсотками в розмірі 168 794 403,16грн., пеня в розмірі 36 907 939,59грн., три проценти річних в розмірі 2 365 409,51грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов кредитного договору №3.3ДС/190/2008-КЛТ від 27.06.2008р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.06.2015р. порушено провадження по справі №905/369/15.

Позивач в судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач в судових засіданнях та у відзиві на позовну заяву №27-07/1 від 27.07.2015р. проти позову заперечує, оскільки строк повернення кредиту ще не настав, крім того відповідач не погоджується з сумою заявленою позивачем до стягнення по відсоткам за користування кредитом.

12.08.2015р. від відповідача надійшло клопотання № 11-08/1 від 11.08.2015р. про зупинення провадження у справі № 905/369/15 до прийняття і набрання законної сили рішення у справі №905/1176/15.

Розгляд справи неодноразово відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України та продовжувався на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 27.08.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

27.06.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (банк) та відповідачем, Малим приватним виробниче-впроваджувальним підприємством «Гермес», м. Донецьк (позичальник) був укладений Кредитний договір №3.3ДС/190/2008-КЛТ (кредитний договір), відповідно до п. 1.1 якого банк надає відповідачу кредит в сумі 293 020 600,03 грн. (п. 1.1 в редакції договору про внесення змін № 20 від 15.12.2009р. до кредитного договору).

За своєю правовою природою договір №3.3ДС/190/2008-КЛТ від 27.06.2008р. є кредитним договором, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Пунктом 1.2 кредитного договору передбачено, що надання кредитів та зобов'язання позичальника щодо повернення кредитів, сплати процентів, а також інші права та зобов'язання сторін, передбачені цим договором, виникають з моменту укладання сторонами додаткових угод про надання кредитів, які є невід'ємними частинами цього договору, в сумах, зазначених в таких додаткових угодах. Строк користування кожним окремим кредитом в межах загальної суми, встановленої п. 1.1 цього договору та термін його кінцевого повернення, визначається додатковими угодами, але не пізніше строку, встановленого п. 3.4.5 цього договору.

У відповідності до п. 2.1 кредитного договору, банк надає позичальнику кредити на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та платності наданих грошових коштів.

Відповідно до п. 2.3 кредитного договору підставою для надання кредитів за цим договором є додаткові угоди, що укладаються тільки за взаємною згодою сторін після надання банку письмової заявки позичальника, в якій вказується сума та валюта кредиту, конкретна ціль кредитування з посиланням на договір (контракт, угоду, додаток, рахунок-фактуру).

Згідно додаткової угоди № 1 від 27 червня 2008р. до кредитного договору, банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 8610174,71доларів США, що складає еквівалент 5473380,09 євро, строк повернення 26 червня 2014р. процентна ставка встановлюється 16 % річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 18% річних.

Згідно додаткової угоди № 2 від 27 червня 2008р. до кредитного договору, банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 8101954,92 євро, строк повернення 26 червня 2014р. процентна ставка встановлюється 16 % річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 18% річних.

Згідно додаткової угоди № 3 від 08 липня 2008р. до кредитного договору, банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 795600,00 євро, строк повернення 26 червня 2014р. процентна ставка встановлюється 16 % річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 18% річних.

Згідно додаткової угоди № 4 від 10 липня 2008р. до кредитного договору, банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 1180206,13 євро, строк повернення 26 червня 2014р. процентна ставка встановлюється 16 % річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 18% річних.

Згідно додаткової угоди № 5 від 15 липня 2008р. до кредитного договору, банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 1000000,00 євро, строк повернення 26 червня 2014р. процентна ставка встановлюється 16 % річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 18% річних.

Згідно додаткової угоди № 6 від 24 липня 2008р. до кредитного договору, банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 77888,76 євро, строк повернення 26 червня 2014р. процентна ставка встановлюється 16 % річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 18% річних.

Згідно додаткової угоди № 7 від 19 серпня 2008р. до кредитного договору, банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 107305,70 євро, строк повернення 26 червня 2014р. процентна ставка встановлюється 16 % річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 18% річних.

Згідно додаткової угоди № 8 від 15 вересня 2008р. до кредитного договору, банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 137273,89 євро, строк повернення 26 червня 2014р. процентна ставка встановлюється 16 % річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 18% річних.

Згідно додаткової угоди № 9 від 26 вересня 2008р. до кредитного договору, банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 2200000,00 доларів США, строк повернення 26 червня 2014р. процентна ставка встановлюється 16 % річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 18% річних.

Згідно додаткової угоди № 10 від 09 жовтня 2008р. до кредитного договору, банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 137408,02 євро, строк повернення 26 червня 2014р. процентна ставка встановлюється 16 % річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 18% річних.

Згідно додаткової угоди № 11 від 20 жовтня 2008р. до кредитного договору, банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 309932,51 євро, строк повернення 26 червня 2014р. процентна ставка встановлюється 16 % річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 18% річних.

Згідно додаткової угоди № 12 від 27 жовтня 2008р. до кредитного договору, банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 418973,78 євро, строк повернення 26 червня 2014р. процентна ставка встановлюється 16 % річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 18% річних.

Згідно додаткової угоди № 13 від 05 листопада 2008р. до кредитного договору, банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 435237,39 євро, строк повернення 26 червня 2014р. процентна ставка встановлюється 16 % річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 18% річних.

Згідно додаткової угоди № 14 від 12 листопада 2008р. до кредитного договору, банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 22 706,05 євро, строк повернення 26 червня 2014р. процентна ставка встановлюється 16 % річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 18% річних.

Згідно додаткової угоди № 15 від 18 листопада 2008р. до кредитного договору, банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 116759,64 євро, строк повернення 26 червня 2014р. процентна ставка встановлюється 16 % річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 18% річних.

Згідно додаткової угоди № 16 від 11 грудня 2008р. до кредитного договору, банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 534500,25 євро, строк повернення 26 червня 2014р. процентна ставка встановлюється 16 % річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 18% річних.

Згідно додаткової угоди № 17 від 03 серпня 2009р. до кредитного договору, банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 269396320,38 грн., строк повернення 26 червня 2014р. процентна ставка встановлюється 20 % річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 22% річних. У відповідності до Договору про внесення змін № 19-3 від 02.12.2009р. до кредитного договору, процентна ставка за кредитом встановлюється з 01.11.2009р. у розмірі 18,4 % річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою з 01.11.2009р. у розмірі 20,4% річних. У відповідності до Договору про внесення змін № 20-9 від 07.07.2011р. до кредитного договору, процентна ставка за кредитом встановлюється з 01.04.2011р. на рівні KievPrime (3міс. станом на 01.04.11) + 7,85% річних, що дорівнює 12,85% річних, при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.11 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 14,85 % річних. У відповідності до Договору про внесення змін № 20-10 від 31.10.2011р. до кредитного договору, процентна ставка за кредитом встановлюється у розмірі 12,85% починаючи з 01.07.2011р. Відповідно до договору про внесення змін №20-17 від 01.04.2013р. до кредитного договору, позичальник зобов'язується погасити кредит, отриманий за цією додатковою угодою не пізніше 28 грудня 2016р.

Згідно додаткової угоди № 18 від 29 вересня 2009р. до кредитного договору, банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 2665772,82 гривень, строк повернення 26 червня 2014р. процентна ставка встановлюється 20 % річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 22% річних. У відповідності до Договору про внесення змін № 19-3 від 02.12.2009р. до кредитного договору, процентна ставка за кредитом встановлюється з 01.11.2009р. у розмірі 18,4 % річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою з 01.11.2009р. у розмірі 20,4% річних. У відповідності до Договору про внесення змін № 20-9 від 07.07.2011р. до кредитного договору, процентна ставка за кредитом встановлюється з 01.04.2011р. на рівні KievPrime (3міс. станом на 01.04.11) + 7,85% річних, що дорівнює 12,85% річних, при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.11 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 14,85 % річних. У відповідності до Договору про внесення змін № 20-10 від 31.10.2011р. до кредитного договору, процентна ставка за кредитом встановлюється у розмірі 12,85% починаючи з 01.07.2011р. Відповідно до договору про внесення змін №20-17 від 01.04.2013р. до кредитного договору, позичальник зобов'язується погасити кредит, отриманий за цією додатковою угодою не пізніше 28 грудня 2016р.

Згідно додаткової угоди № 19 від 29 жовтня 2009р. до кредитного договору, банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 20958506,83 гривень, строк повернення 28 жовтня 2010р. процентна ставка встановлюється 20 % річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 22% річних. У відповідності до Договору про внесення змін № 19-3 від 02.12.2009р. до кредитного договору, процентна ставка за кредитом встановлюється з 01.11.2009р. у розмірі 18,4 % річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою з 01.11.2009р. у розмірі 20,4% річних. У відповідності до Договору про внесення змін № 20-9 від 07.07.2011р. до кредитного договору, процентна ставка за кредитом встановлюється з 01.04.2011р. на рівні KievPrime (3міс. станом на 01.04.11) + 7,85% річних, що дорівнює 12,85% річних, при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.11 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 14,85 % річних. У відповідності до Договору про внесення змін № 20-10 від 31.10.2011р. до кредитного договору, процентна ставка за кредитом встановлюється у розмірі 12,85% починаючи з 01.07.2011р. Відповідно до договору про внесення змін №20-17 від 01.04.2013р. до кредитного договору, позичальник зобов'язується погасити кредит, отриманий за цією додатковою угодою не пізніше 28 грудня 2016р.

Позичальник зобов'язаний погасити заборгованість за кредитами у терміни, визначені відповідними додатковими угодами, але в будь-якому випадку не пізніше 28 грудня 2016р. включно (п. 3.4.5 кредитного договору в редакції договору про внесення змін № 20-17 від 01.04.2013р.).

Факт видачі кредиту підтверджується меморіальними ордерами та банківськими виписками. Позичальник не заперечив одержання кредитних коштів.

У відповідності до п. 3.4.3 кредитного договору в редакції договору про внесення змін №20-17 від 01.04.2013р. позичальник зобов'язується сплачувати банку проценти за кожним кредитом, наданим згідно з додатковими угодами, згідно з наступним графіком: залишок заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за період з 01.06.2010р. по 31.01.2013р. не пізніше 31.07.2013р.; проценти, що будуть нараховані за період з 01.02.2013р. по 31.07.2013р. - не пізніше 31.07.2013р., починаючи з 01.08.2013р. по 30.11.2016р. - сплата процентів в розмірі 100% від нарахованих з першого по останнє число кожного місяця - щомісячно до 05 числа місяця, наступного за місяцем нарахування та у день повного дострокового погашення заборгованості за кредитом, вказаним у відповідній додатковій угоді; сплата процентів з 01.12.2016р. по 27.12.2016р. - не пізніше 28.12.2016р. включно.

У відповідності до п. 3.1.6 кредитного договору в редакції договору про внесення змін №20-9 від 07.07.2011р. до кредитного договору, у разі недотримання позичальником умов цього договору та додаткових угод, а також у разі погіршення фінансового стану позичальника, банк має право дострокового повернення кредитів, сплати нарахованих процентів за користування ними. За наявності обставин, визначених п. 3.1.6 цього договору, банк рекомендованим листом надсилає на адресу позичальника письмове повідомлення-вимогу де зазначає термін для дострокового повернення кредитів, сплати нарахованих відсотків, комісій. У разі невиконання позичальником вимоги банку щодо дострокового повернення суми кредитів та нарахованих процентів, комісій, що міститься в письмовому повідомленні-вимозі банку в термін, визначений таким письмовим повідомленням-вимогою, остаточній термін повернення кредитів, визначений п. 3.4.5 цього договору змінюється. Таким терміном буде вважатись термін, визначений банком у письмовому повідомленні-вимозі, при настанні якого позичальник має виконати вимогу банку щодо дострокового повернення кредитів, сплати процентів та комісій.

Позичальник зобов'язаний, у разі порушення умов цього договору та додаткових угод достроково повернути на вимогу банку всю заборгованість за кредитами у строк, вказаний банком, та сплатити проценти за фактичний строк користування кредитами (п.3.4.10 кредитного договору).

Судом встановлено, що 19.06.2013 р. Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (продавець) та позивачем, Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (покупець) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги (договір купівлі-продажу) , який посвідчений нотаріально за реєстровим номером - №1360. Відповідно до умов вказаного договору продавець погодився продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець погодився купити права вимоги, прийняти їх та сплатити загальну купівельну ціну (п.2.1 Договору купівлі-продажу).

Термін «права вимоги» в цьому договорі означає всі права (як існуючі, так і майбутні, як наявні, так і умовні) продавця у якості кредитора до позичальників за кредитними договорами, а також всі права вимоги продавця до осіб, які надали забезпечення за договорами забезпечення, включаючи будь-які та всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні продавцю, щодо виконання позичальниками та/або особами, які надали забезпечення, будь-яких своїх обов'язків за кредитним договорами та договорами забезпечення.

Перелік кредитних договорів, укладених ПАТ «Кердитпромбанк» з позичальниками, права вимоги за якими передані ПуАТ «Дельта Банк», наведений в Додатку № 1 до цього Договору, в якому в тому числі зазначений кредитний договір №3.3ДС/190/2008-КЛТ від 27.06.2008р.

Права вимоги переходять від продавця до покупця та обов'язки вважаються виконаними з моменту підписання продавцем та покупцем Акту приймання-передачі прав вимоги (п. 2.3 договору).

До матеріалів справи наданий акт приймання-передачі прав вимоги до договору купівлі-продажу прав вимоги від 19.06.2013р.

26.06.2013р. Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» та Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк» листом за № 2/01-17/6427 повідомили відповідача про заміну кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги за кредитним договором №3.3ДС/190/2008-КЛТ від 27.06.2008р.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно з ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, право вимоги за кредитним договором №3.3ДС/190/2008-КЛТ від 27.06.2008р. перейшло до позивача.

За твердженням позивача, оскільки відповідач не здійснював сплату відсотків у відповідності до умов кредитного договору, позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення всієї суми заборгованості за кредитним договором №3.3ДС/190/2008-КЛТ від 27.06.2008р., у тому числі строкової заборгованості за кредитом, заборгованості за відсотками, пені за несвоєчасну сплату відсотків та три відсотки річних за несвоєчасну сплату відсотків.

Позивач доводить банківськими виписками, що строкова заборгованість за кредитом за додатковими угодами № 17 від 03.08.2009р., №18 від 29.09.2009р., №19 від 29.10.2009р. до кредитного договору (строк повернення кредиту - 28 грудня 2016р.) становить 293 020 600,03грн.

У відзиві відповідач наполягає, що строк погашення кредиту встановлений в кредитному договорі не настав, одночасно жодного письмового повідомлення-вимоги від позивача із вимогою про дострокове повернення кредитів, сплати нарахованих процентів протягом дії кредитного договору у відповідності до п.3.1.6 кредитного договору відповідачем не отримано.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначалось вище, в п. 3.1.6 кредитного договору сторони встановили, що банк рекомендованим листом надсилає на адресу позичальника письмове повідомлення-вимогу, де зазначає термін для дострокового повернення кредиту, який у випадку невиконання відповідачем повідомлення-вимоги є остаточним терміном повернення кредиту. Одночасно у відповідності до п. 3.4.10 кредитного договору відповідач зобов'язаний у разі порушення умов цього договору достроково повернути на вимогу банку всю заборгованість за кредитами у строк, вказаний банком.

У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до п.п. 3.1.6, 3.4.10 кредитного договору, у випадках, передбачених кредитним договором, строк дострокового повернення кредиту має бути встановлений у письмовій вимоги позивача.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Суд не приймає до уваги лист відповідача № 11-09/3 від 11.09.2014р. з повідомленням банка про зміну поштової адреси, оскільки доказів направлення його на адресу позивача не надано.

У відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача на теперішній час є: 83023, м.Донецьк, вул. Чернігівська, 6А.

УДППЗ «Укрпошта» з 27.11.2014р. припинила приймання поштових відправлень на/з територію(ї) Донецької та Луганської областей до/з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, в тому числі м. Донецьку.

Однак, факт припинення приймання поштових відправлень у місто Донецьк, не звільняє позивача від зобов'язання підготувати повідомлення-вимогу у відповідності до умов кредитного договору та звернутися до УДППЗ «Укрпошта» для отримання офіційної відмови у прийнятті кореспонденції. Крім того, позивач не надав суду жодних доказів звернення до відповідача шляхом передачі електронних повідомлень, факсограм, телефонограм, не скористався альтернативними службами доставки пошти.

Суд зазначає, що до матеріалів справи не надано ні вимогу позивача про дострокове повернення кредиту у визначений термін, ні докази направлення її відповідачу, таким чином позивачем не доведено суду факт зміни терміну повернення кредиту, тобто згідно з п. 3.4.5 кредитного договору строк повернення кредиту - не пізніше 28 грудня 2016р. та на дату винесення рішення є таким, що не настав.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо дострокового стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 293 020 600,03грн. у зв'язку з безпідставністю.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

В матеріалах справи наявні банківські виписки, які підтверджують факт заборгованості відповідача перед позивачем за нарахованими відсотками в розмірі 168794403,16грн.

Відповідачем до прийняття судового рішення не надано доказів погашення заборгованості за відсотками, в результаті чого господарський суд робить висновок, що сплату цих сум заборгованості не здійснено до теперішнього часу.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги позивача про стягнення з Малого приватного виробниче-впроваджувального підприємства «Гермес», м. Донецьк заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 168 794 403,16грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 2 365 409,51грн. за період з 07.12.2014р.по 07.06.2015р.

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, та з огляду на наявність заборгованості за відсотками, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 2 365 409,51грн. за період з 07.12.2014р. по 07.06.2015р. такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги щодо стягнення пені в розмірі 36907939,59грн. за несвоєчасну сплату відсотків за період з 07.12.2014р. по 07.06.2015р.

Відповідно до п. 3.4.9 кредитного договору, позичальник зобов'язаний у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та/або процентами за користування ним сплатити банку пеню за кожний день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період наявності простроченої заборгованості за кредитом чи за процентами.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Одночасно, згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки у кредитному договорі №3.3ДС/190/2008-КЛТ від 27.06.2008р сторони не передбачили іншу тривалість цього періоду, період нарахування пені повинен починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції. Аналогічна позиція викладена в п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань».

До позовної заяви позивач надав розрахунок пені за несвоєчасну сплату відсотків, який не відповідає вимогам ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, у зв'язку з чим суд в ухвалах зобов'язав позивача надати докладний розрахунок заявленої до стягнення пені за невиконання зобов'язань щодо несплати відсотків за користування кредитом з моменту виникнення зобов'язання протягом 6 місяців з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України з визначенням початкової та кінцевої дат періоду нарахування пені і суми грошового зобов'язання, за невиконання якого нараховано пеню.

Позивачем до суду 28.07.2015р. наданий новий розрахунок пені, однак протиріч приписів ч.6 ст. 232 ГК України, позивач помилково нарахував пеню не з моменту виникнення кожного зі зобов'язань щодо сплати процентів протягом 6 місяців, а за останні 6 місяців до подачі позову, при цьому суд не має право самостійно змінювати період нарахування пені.

Крім того, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» запроваджено антитерористичну операцію на території України.

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

У відповідності до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014р. був затверджений перелік населених пунктів, до якого включено м. Донецьк, де проводить свою господарську діяльність відповідач, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

05.11.2014р. Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30.10.2014р. № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. у справі №826/18327/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» до Кабінету Міністрів України визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014р. «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України» від 30.10.2014р. № 1053-р». Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 26.01.2015р. у зазначеній адміністративній справі залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України К/800/19383/15 від 28.07.2015р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, на дату винесення рішення дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014р. № 1053-р зупинена на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р., однак вона не скасована і не визнана незаконною.

Одночасно, відповідно до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом" антитерористична операція включає комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Райони проведення антитерористичної операції визначаються у тому числі керівництвом антитерористичної операції.

Керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий Наказ від 07.10.2014р. №33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 07.04.2014 року.

Таким чином, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014р. визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом. Одночасно, проведення антитерористичної операції на території м. Донецька є загальновідомим фактом.

Розпорядженням КМУ України від 7 листопада 2014 року № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. До переліку пунктів, на території в яких органі влади тимчасово не здійснюють свої повноваження увійшло місто Донецьк.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України. Закріплене в ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція, має бути звільненим від відповідальності за порушення зобов'язань, визначених законом.

На підставі вищевикладеного, враховуючи приписи Закону України «Про боротьбу з тероризмом», прийнятий на його виконання та виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" наказ керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 № 33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", Розпорядження КМУ України від 7 листопада 2014 року № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження», а також усвідомлюючи загальновідомий факт місцезнаходження відповідача в зоні активних бойових дій, суд застосовує до правовідносин між позивачем та відповідачем ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та відмовляє в задоволені вимог щодо стягнення пені, нарахованої в період проведення антитерористичної операції.

Відповідачем до суду надане клопотання про зупинення провадження у справі №905/369/15 до прийняття і набрання законної сили рішення у справі №905/1176/15 за позовом Малого приватного виробниче-впроваджувального підприємства «Гермес», м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», м. Київ про внесення змін до кредитного договору № 3.3ДС/190/2008-КЛТ від 27.06.2008р. В обґрунтування свого клопотання позивачем надана копія ухвали господарського суду Донецької області від 03.08.2015р. по справі №905/1176/15.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

У зв'язку з тим, що відповідачем не доведений факт неможливості розгляду даної справи до вирішення справи № 905/1176/15, суд відмовляє в задоволенні клопотання.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», м. Київ до Малого приватного виробниче-впроваджувального підприємства «Гермес», м. Донецьк задовольнити частково.

Стягнути з Малого приватного виробниче-впроваджувального підприємства «Гермес», м. Донецьк (83023, м.Донецьк, вул. Чернігівська, 6А, ЄДРПОУ 30277741) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (юр. адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-б; ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за нарахованими відсотками в розмірі 168 794 403,16грн., три проценти річних в розмірі 2 365 409,51грн.

Стягнути з Малого приватного виробниче-впроваджувального підприємства «Гермес», м. Донецьк (83023, м.Донецьк, вул. Чернігівська, 6А, ЄДРПОУ 30277741) в державний бюджет України судовий збір в розмірі 24962,38 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 27.08.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення буде складено та підписано 31.08.2015р.

Суддя Г.Є. Курило

Повний текст рішення підписано 31.08.2015р.