Рішення № 49419444, 31.08.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.08.15р. Справа № 904/5032/15

За позовом Прокурора Центрально-міського району м. Кривого Рогу в інтересах держави

в особі Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 2 118,16 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: Цвіркун С.О., довіреність № 10 від 22.06.2015 року, представник;

від відповідача: не з'явився;

за участю прокурора: Каюк М.С., посвідчення від 27.08.2012 року № 001456.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Центрально-міського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом та з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог № 52-6148вих15 від 29.07.2015 року просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 3% річних у сумі 176,37 грн., інфляційні втрати у сумі 1941,79 грн. за прострочку у сплаті за спожиту теплову енергію на суму 2700,00 грн. Судові витрати прокурор просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором № 5265 від 01.09.2008 року на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пари, у зв'язку з чим за несвоєчасну оплату поставленої теплової енергії у сумі 2 700,00 грн. позивач нарахував 3% річних у сумі 176,37 грн. за період з 15.12.2013 року по 20.05.2015 року та інфляційні втрати у сумі 1 941,79 грн. за період з січня 2013 року по квітень 2015 року.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали вимоги позову з наведених у ньому підстав.

У відзиві на позовну заяву, а також у заяві від 17.08.2015 року відповідач не заперечує проти позовних вимог на суму 2 118,16 грн. Разом з тим просить розстрочити заборгованість щомісячно до 30.12.2015 року, обґрунтовуючи це досягненням домовленості між сторонами, на підтвердження чого надає копію заяви від 05.08.2015 року на адресу позивача з проханням розстрочити сплату штрафних санкцій з резолюцією щодо оформлення відповідної додаткової угоди.

У судове засідання відповідач не з'явився, свого повноважного представника не направив, подав 18.08.2015 року до суду заяву про розгляд справи за його відсутності за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи призначався на 06.07.2015 року, 04.08.2015 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2015 року за клопотанням відповідача продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 25.08.2015 року включно з призначенням розгляду справи на 25.08.2015 року.

У судовому засіданні 25.08.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2008 року між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - Позивач, Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Відповідач, Споживач) укладено договір на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пари (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1 договору постачальник відпускає споживачеві теплову енергію в гарячій воді на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та у вигляді пари на технологічні потреби, а споживач сплачує отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у строки, передбачені цим договором.

Згідно з пунктом 1.3. договору постачальник відпускає споживачеві теплову енергію на об'єкти зазначені в таблиці № 2 у відповідності з планом теплоспоживання з 01.09.2008 року по 01.09.2009 року, відображеними у таблицях №№ 1, 2, акті межі розподілу, які є невід'ємними частинами цього договору. Оплата здійснюється з моменту дії договору.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що облік споживання теплової енергії здійснюється за приладами обліку або розрахунковим способом за їх відсутності.

За змістом пункту 3.1. договору оплата за відпущену теплову енергію проводиться споживачем щомісяця, самостійно, у грошовій формі та за іншими формами розрахунку за погодженням сторін до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим. У іншому випадку постачальник має право без додаткового попередження припинити повністю або частково обмежити подачу теплової енергії споживачу.

Відповідно до пункту 3.3. договору якщо споживач є суб'єктом недержапвного сектора господарювання і не здійснив оплату за відпущену теплову енергію в термін, встановлений пунктом 3.1. договору, він несе відповідальність згідно з частинами 4 - 7 статті 231 Господарського кодексу України та відповідно до Закону України № 543/96 - ВР від 22.11.1996 року "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення сплати.

Згідно з пунктом 3.4. договору споживач здійснює передоплату у грошовій формі, у розмірі планового місячного споживання до 20 числа кожного місяця.

За змістом пункту 4.2. договору теплова енергія постачається споживачу в кількості згідно даних таблиці № 2 у вигляді гарячої води і (або) пари на такі потреби: опалення та вентиляцію (період опалювального сезону), гаряче водопостачання (протягом року, за винятком ремонтного періоду), технологічні потреби, кондиціювання повітря.

Цей договір діє з 01.09.2008 року по 01.09.2009 року і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну не надійде заява однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляд. У разі заяви однієї із сторін про розірвання договору за один місяць і за відсутності заборгованості споживача перед постачальником договір може бути розірваний. За наявності заборгованості за споживачем, нарахування за договором припиняються, а договір не розривається до повного погашення заборгованості (пункт 6.1. договору).

На виконання умов договору позивач з листопада 2012 року по квітень 2013 року поставив відповідачеві теплову енергію на загальну суму 6 582,93 грн., що підтверджується виставленими на оплату рахунками-фактурами:

№ 5265 від 30.11.2012 року на суму 839,56 грн., який мав бути сплачений до 15.12.2012 року;

№ 5265 від 31.12.2012 року на суму 1039,91 грн., який мав бути сплачений до 15.01.2013 року;

№ 5265 від 31.01.2013 року на суму 1707,75 грн., який мав бути сплачений до 15.02.2013 року;

№ 5265 від 28.02.2013 року на суму 1211,64 грн., який мав бути сплачений до 15.03.2013 року;

№ 5265 від 31.03.2014 року на суму 1068,53 грн., який мав бути сплачений до 15.04.2013 року;

№ 5265 від 30.04.2013 року на суму 715,54 грн., який мав бути сплачений до 15.05.2013 року (а.с. 19 - 24 том 1).

На час звернення прокурора з позовом до суду (10.06.2015 року) відповідач мав перед позивачем заборгованість за спожиту теплову енергію у загальній сумі 2600,00 грн., що підтверджується двостороннім актом звірки розрахунків станом на 03.08.2015 року, обігово-сальдовою відомістю позивача по рахунку 3613 (за забов'язаннями відповідача за спірним договором) та наданими відповідачем копіями платіжних документів (чеків) №06072015122714 від 06.07.2015 року, № 14072015121041 від 14.07.2015 року, №07072015130818 від 07.07.2015 року, № 27072015143453 від 27.07.2015 року (а.с. 57-58, 60 том 1).

Вказана заборгованість відповідачем повністю сплачена під час розгляду справи, предметом спору не являється, нарахувань 3% річних та інфляційних втрат не неї не здійснено і до стягнення у межах цього позову не заявляється.

На заборгованість, яка виникла за період з 15.12.2013 року по 20.05.2015 року через порушення строку оплати за спожиту за договором теплову енергію, прокурором заявлені до стягнення 3% річних у сумі 176,37 грн. та інфляційні втрати у сумі 1 941,79 грн. проти сплати яких відповідач не заперечує, однак просить про їх розстрочку.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На порушення умов пункту 3.1. договору остаточний розрахунок за поставлену теплову енергію здійснений відповідачем 27.07.2015 року, тобто з прострочкою.

Згідно з пунктом 1.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року (із змін. і доп.) "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені до стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у загальній сумі 176,37 грн. розраховані за загальний період із 15.12.2012 року по 20.05.2015 року на заборгованість:

112,08 грн. по рахунку № 5265 від 30.11.2012 року на суму 839,56 грн. за період з 15.12.2012 року по 20.05.2015 року (з урахуванням оплат: 174, 02 грн. - 18.11.2013 року, 100,00 грн. - 16.01.2014 року, 200,00 грн. - 14.11.2014 року, 153,46 грн. - 10.03.2015 року, 100,00 грн. - 09.04.2015 року) - 8,17 грн;

607,75 грн. по рахунку № 5265 від 31.01.2013 року на суму 1707,75 грн. за період з 15.02.2013 року по 20.05.2015 року (з урахуванням оплати: 1100,00 грн. - 18.02.2013 року) - 41,21 грн.;

911,64 грн. по рахунку № 5265 від 28.02.2013 року на суму 1211,64 грн. за період з 15.03.2013 року по 20.05.2015 року (з урахуванням оплати: 300,00 грн. - 08.04.2013 року) - 59,72 грн.;

1068,53 грн. по рахунку № 5265 від 31.03.2014 року за період з 15.04.2013 року по 20.05.2015 року - 67,27 грн.

За результатом перевірки заявлених до стягнення 3% річних порушень не встановлено.

Заявлені до стягнення з відповідача на користь позивача інфляційні втрати у загальній сумі 1941,79 грн. розраховані за загальний період із січня 2013 року по квітень 2015 року на заборгованість:

112,08 грн. по рахунку № 5265 від 30.11.2012 року на суму 839,56 грн. за період з січня 2013 року по квітень 2015 року (з урахуванням оплат: 174, 02 грн. - 18.11.2013 року, 100,00 грн. - 16.01.2014 року, 200,00 грн. - 14.11.2014 року, 153,46 грн. - 10.03.2015 року, 100,00 грн. - 09.04.2015 року) - 80,79 грн;

607,75 грн. по рахунку № 5265 від 31.01.2013 року на суму 1707,75 грн. за період з березня 2013 року по квітень 2015 року (з урахуванням оплати: 1100,00 грн. - 18.02.2013 року) - 437,04 грн.;

911,64 грн. по рахунку № 5265 від 28.02.2013 року на суму 1211,64 грн. за період з квітня 2013 року по квітень 2015 року (з урахуванням оплати: 300,00 грн. - 08.04.2013 року) - 655,57 грн.;

1068,53 грн. по рахунку № 5265 від 31.03.2014 року за період з травня 2013 року по квітень 2015 року - 768,39 грн.

Перевіркою здійсненого розрахунку інфляційних втрат встановлено, що внаслідок арифметичної помилки він здійснений невірно в частині визначення її суми на заборгованість у сумі 607,75 грн. по рахунку № 5265 від 31.01.2013 року на суму 1707,75 грн. за період з березня 2013 року по квітень 2015 року (з урахуванням оплати: 1100,00 грн. - 18.02.2013 року), яка фактично буде складати не 437,04 грн., а з урахуванням сукупного індексу інфляції 171,9% - 436,97 грн. (607,75 х 179,1 / 100 = 1044,72; 1044,72 - 607,75 = 436,97).

Отже загальна сума інфляційних втрат буде складати 1941,72 грн. (80,79 + 436,97 + 655,57 + 768,39 = 1941,72).

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково у загальній сумі 2118,09 грн., з яких: 176,37 грн. - 3% річних, 1941,72 грн. - інфляційні втрати.

Заява відповідача про розстрочку суми боргу до 30.12.2015 року задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 7.1.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (пункт 7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів").

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів.

За статтею 33 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Жодних доказів в обгрунтування заяви про розстрочку виконання рішення суду відповідач суду не надав. Підтвердження скрутного фінансового стану на час розгляду заяви чи інших обставин із розгорнутим аналізом активів за всіма видами майна, у тому числі й грошових коштів на усіх банківських рахунках відповідачем не надано.

Визначальним є також і те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження можливості виконати боргові зобов'язання у період бажаної для нього розстрочки.

З огляду на викладене, правові підстави для задоволення заяви про розстрочку виконання судового рішення до відсутні.

Відповідно до частини другої статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача повністю у сумі 1 827,00 грн. як на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір.

Керуючись статтями 1, 33, 34, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50099, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пров. Дежнева, 9, ідентифікаційний код 03342184) інфляційні втрати у сумі 1 941,72 грн., 3% річних у сумі 176,37 грн.

У решті позову відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 37989269, Відділення банку ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, п/р 31214206783005, МФО 805012, ЄДРПОУ банку 37988155) судовий збір у сумі 1 827,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.08.2015 року.

Суддя І.І. Колісник