Постанова № 49419240, 31.08.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

31 серпня 2015 року 09:16 справа №826/7574/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А., суддів Гарника К.Ю., Огурцова О.П., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомШепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій областідоМіністерства аграрної політики та продовольства Українитретя особаДержавне підприємство "Понінківське"прозвернення стягнення на коштиОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Шепетівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (далі по тексту - позивач, Шепетівська ОДПІ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі по тексту - відповідач, Мінагрополітики України), за участю третьої особи - Державного підприємства "Понінківське" (далі по тексту - третя особа, ДП "Понінківське"), в якому просить звернути стягнення податкового боргу ДП "Понінківське" в сумі 75 474,49 грн. на кошти Мінагрополітики України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/7574/15 та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2015 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання 19 серпня 2015 року представник позивача не прибув, попередньо подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності; представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив; представник третьої особи до суду не прибув.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника третьої особи, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

На податковому обліку в Шепетівській ОДПІ знаходиться юридична особа ДП "Понінківське", яке, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, засноване Мінагрополітики України та належить до сфери управління Мінагрополітики України.

За даними позивача ДП "Понінківське" має податковий борг на суму 75 474,49 грн., у тому числі: 24 422,27 грн. - податки і збори не віднесені до інших категорій; 2 000,00 грн. - бюджетні позички; 1 188,96 грн. - податок на прибуток підприємств; 45 361,89 грн. - земельний податок з юридичних осіб; 1 311,37 грн. - єдиний податок з сільськогосподарських виробників; 1 190,00 грн. - частина чистого прибутку державних підприємств.

Як зазначає позивач, вжиті ним заходи з погашення податкового боргу третьої особи, як от направлення податкових вимог, подання позовів про стягнення податкового боргу, оформлення інкасових доручень, направлення запитів до реєструючи органів, не призвели до позитивних результатів.

Враховуючи, що у ДП "Понінківське" відсутнє майно, яке може бути внесено у податку заставу та відчужено з метою погашення податкового боргу, позивач зазначає про неодноразові звернення до відповідача з метою прийняття рішень, передбачених пунктом 96.2 статті 96 Податкового кодексу України; однак жодного рішення за результатами розгляду звернень позивача Мінагрополітики України щодо погашення податкового боргу третьої особи не прийнято, у зв'язку із чим вважає, що існують підстави для стягнення з відповідача податкового боргу ДП "Понінківське" у судовому порядку.

Відповідач про задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що позивач не довів вжиття ним всіх необхідних заходів щодо стягнення податкового боргу, а Мінагрополітики України надало відповідь на звернення позивача та не відмовляло у пред'явлених вимогах.

Третя особа письмових пояснень з приводу заявлених позовних вимог до суду не надала.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків визначені статтею 87 Податкового кодексу України.

Так, відповідно пунктів 87.1, 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість, кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пункт 87.5 статті 87 Податкового кодексу України передбачає, що у разі якщо здійснення заходів щодо продажу майна платника податків не привело до повного погашення суми податкового боргу, орган стягнення може визначити додатковим джерелом погашення податкового боргу дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи.

Така дебіторська заборгованість продовжує залишатися активом платника податків, що має податковий борг, до надходження коштів до бюджету за рахунок стягнення цієї дебіторської заборгованості. Контролюючий орган повідомляє платника податків про таке надходження коштів в п'ятиденний термін з дня отримання відповідного документа.

За приписами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Стаття 96 Податкового кодексу України регулює погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств.

Так, відповідно до пункту 96.2 статті 96 Податкового кодексу України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

96.2.1. надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;

96.2.2. досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету;

96.2.3. ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

96.2.4. виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Пункт 96.3 статті 96 Податкового кодексу України встановлює, що відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

З наведених норм вбачається, що положення пунктів 96.2 та 96.3 статті 96 Податкового кодексу України, якими встановлені особливості погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, підлягають застосуванню лише після вчинення податковим органом заходів, передбачених статтею 95 цього Кодексу, а саме у разі, коли сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

Відтак, Шепетівська ОДПІ має довести, що майно ДП "Понінківське" не підлягає приватизації, та вжиття нею вичерпних заходів щодо погашення податкового боргу, а також дотримання всіх правил та процедур, які є передумовою звернення з поданням до Мінагрополітики України поданням про стягнення з останнього сум податкового боргу ДП "Понінківське" та звернення з відповідним позовом.

Зокрема, для цілей стягнення податкового боргу третьої особи з Мінагрополітики України позивач повинен довести: відсутність у підприємства майна, яке, в контексті положень пункту 96.2 статті 96 Податкового кодексу України може бути джерелом погашення податкового боргу та яке не входить до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, або ж, у разі наявності такого майна та здійснення заходів з його реалізації, недостатність коштів, отриманих від його реалізації, для погашення податкового боргу; відсутність у підприємства, в розумінні положень пункту 87.5 статті 87 та пункту 95.22 статті 95 Податкового кодексу України, додаткових джерел погашення податкового боргу (дебіторської заборгованості), або ж недостатність коштів, стягнутих з дебітора боржника в погашення податкового боргу підприємства.

Досліджуючи наявність правових підстав для стягнення податкового боргу ДП "Понінківське" за рахунок Мінагрополітики України, колегія суддів встановила наступне.

Суд встановив, що ДП "Понінківське" відсутнє в Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані, затвердженого Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації"; у згаданому Переліку за кодом 00412582 значиться Радгосп "Понінківський" (281000, Полонський район, с. Понінки), разом з тим, позивачем не доведено, що ДП "Понінківське" є правонаступником Радгосп "Понінківський" та не підлягає приватизації.

Факт наявності у ДП "Понінківське" суми податкового боргу та її розмір визнаються сторонами, та не заперечуються третьою особою.

Відповідно до частини третьої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Матеріали справи свідчать, що позивач вживав наступні заходи зі стягнення податкового боргу ДП "Понінківське": направлено третій особі податкові вимоги від 05 жовтня 2001 року №1/155 та від 06 лютого 2002 року №2/18; рішеннями судів стягнено з третьої особи спірні суми податкового боргу; надіслано банкам інкасові доручення; направлено запити до реєструючи органів, а саме до Центру ДАІ м. Шепетівка

Проте, під час розгляду справи Шепетівською ОДПІ не надано доказів звернення до суду із позовами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків; доказів того, що отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна ДП "Понінківське", не покриває його суму податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, більше того, матеріали справи не містять доказів продажу майна ДП "Понінківське", внесеного у податкову заставу; позивач не надав доказів відсутності у третьої особи іншого майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

Окрім того, позивачем не надано доказів вжиття заходів щодо виявлення додаткових джерел погашення податкового боргу ДП "Понінківське", а саме - дебіторської заборгованості підприємства, вжиття заходів щодо стягнення цих сум з дебіторів боржника та недостатності стягнутих коштів для цілей погашення податкового боргу підприємства.

Наведене у свою чергу свідчить про недоведеність вжиття Шепетівською ОДПІ всіх вичерпних заходів з погашення податкового боргу ДП "Понінківське"за рахунок його коштів та майна, у тому числі за рахунок додаткових джерел, що є передумовою стягнення з Мінагрополітики України податкового боргу підприємства.

Таким чином, оцінюючі всі зібрані по справі докази, колегія суддів приходить до висновку про не доведення факту, що ДП "Понінківське" не підлягає приватизації, та про не дотримання позивачем обов'язкового порядку погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Шепетівської ОДПІ про звернення стягнення на кошти Мінагрополітики України документально не підтверджуються.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Шепетівською ОДПІ не доведено обставин, на яких ґрунтуються її вимоги, а тому, виходячи із меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Шепетівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.А. Кузьменко

Судді К.Ю. Гарник

О.П. Огурцов