Ухвала суду № 49419216, 28.08.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 серпня 2015 року справа №826/17518/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кузьменко В.А., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовом1. ОСОБА_1 2. ОСОБА_2до 1. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 2. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Северина Юрія Петровичапрозобов'язання вчинити діїВ С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач 1, ОСОБА_1) та ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач 2, ОСОБА_2) звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Северина Юрія Петровича (далі по тексту - відповідач), в якому просять: 1) зобов'язати відповідачів включити позивача 2 в перелік вкладників та виплатити розрахункові суми відшкодування коштів за договорами банківських вкладів (депозитів) від 13 серпня 2014 року №496-14/4 та від 08 вересня 2014 року №540-14/4 згідно Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; 2) зобов'язати відповідача 1 відшкодувати позивачу 2 майнову шкоду, заподіяну незаконними рішеннями та діями відповідача 2 в сумі - 847,40 грн.; 3) зобов'язати відповідача 1 відшкодувати позивачу 2 моральну шкоду, заподіяну незаконними рішеннями та діями відповідача 2 в сумі - 3 000,00 грн.; 4) зобов'язати відповідача 1 відшкодувати позивачу 1 моральну шкоду, заподіяну незаконними рішеннями та діями відповідача 2 в сумі - 3 000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Частина третя статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Судом встановлено, що позивачі не додали до позовної заяви документа про сплату судового збору.

На думку позивачів, вони звільняються від сплати судового збору на підставі пункту 13 статті 3 та пункту 1.17 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до пункту 13 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

За визначенням пункту 1.17 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про відшкодування збитків, завданих внаслідок неповернення у строки, передбачені договорами або установчими документами, грошових та майнових внесків, залучених до акціонерних товариств, банків, кредитних установ, довірчих товариств та інших юридичних осіб, які залучають кошти та майно громадян.

Суд звертає увагу, що на стадії до відкриття провадження встановити наявність ознак спору, пов'язаного із заподіянням шкоди, рішеннями, діями чи бездіяльністю, або завданням збитків з боку відповідачів, не вбачається за можливе.

Таким чином, за відсутності в матеріалах справи доказів, які б підтверджували, що позивачі звільнені від сплати судового збору із інших підстав, встановлених статтею 5 Закону України "Про судовий збір", Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позивачі мають сплачувати судовий збір на загальних підставах.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру складає 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" установлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня - на рівні 1 218,00 грн.

Таким чином, виходячи з розміру майнових вимог, в даному випадку ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1 827,00 грн. (1 218,00 грн. х 1,5) та не більше 4 872,00 грн. (1 218,00 х 4); а під час подання адміністративного позову майнового характеру позивач має сплатити 10 відсотків розміру вказаної ставки судового збору, але не менше 182,70 грн. (1 827,00 х 10%) та не більше 487,20 грн. (4 872,00 грн. х 10%); за немайнову вимогу адміністративного позову необхідно сплатити судовий збір у розмірі 73,08 грн. (1 218,00 грн. х 0,06).

Враховуючи викладене, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку, що позивачем сплачено судового збору в меншому розмірі, ніж встановлено Законом України "Про судовий збір".

З урахуванням викладеного Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2, є такою, що подана без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Вказані недоліки позивач може усунути у дводенний строк з дня набрання даною ухвалою законної сили шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі, встановленому пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Згідно з частиною другою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Керуючись статтями 106, 108, статтею 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без руху.

2. Встановити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дводенний строк з дня набрання даною ухвалою законної сили для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко