Постанова № 49419034, 31.08.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 серпня 2015 року № 826/10593/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 19.05.2015 р. № 000021/26-53-21/НОМЕР_1, ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 19.05.2015 р. № 000021/26-53-21/НОМЕР_1.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2015 р. відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 09.07.2015 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві безпідставно прийнято оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій від 19.05.2015 р. № 000021/26-53-21/НОМЕР_1, оскільки перевірка, за результатами якої прийнято оскаржуване рішення, проведена незаконно, акт перевірки складений з порушенням приписів ст. 86 Податкового кодексу України за відсутності позивача.

У судове засідання 09.07.2015 р. з'явилися позивач та його представник, які позов підтримали у повному обсязі та просили суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 09.07.2015 р. позов не визнав, вважав його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, надав суду письмові заперечення проти позову, просив у задоволенні позову відмовити.

Сторони у судовому засіданні 09.07.2015 р. заявили клопотання про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження, з огляду на що та відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжувати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Управлінням контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у м. Києві на підставі наказу від 16.03.2015 р. № 355 було проведено фактичну перевірку магазину "Маркет" , що розташований у м. Києві по вул. Щорса, 32-Б з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, вставлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, в якому здійснює підприємницьку діяльність у сфері роздрібної торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами ФОП ОСОБА_1, у зв'язку з чим складено акт від 09.04.2015 року № 26/233/21/НОМЕР_1.

За результатами вищезазначеної перевірки контролюючим органом зроблено висновок про порушення ФОП ОСОБА_1 положень ст. 11-1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме: факт реалізації пачки цигарок "Данхіл" за ціною 25,70 грн. за пачку, що підтверджується фіскальним чеком від 02.04.2015 р. При цьому, ціна максимально роздрібна на пачці складає 23,00 грн. за пачку. Дані факти, за твердженням перевіряючих, свідчать про те, що в магазині здійснюється роздрібна торгівля тютюновими виробами за цінами вищими від максимально-роздрібних цін на тютюнові вироби.

В якості додатку до акту перевірки перевіряючими складено розрахунок (очікуваних) фінансових санкцій по акту перевірки від 09.04.2015 р. № 26/233/21/НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_1 (зняття залишків тютюнових виробів, які знаходяться у магазині "Маркет" за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 32 Б).

На підставі вищевикладеного, ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 19.05.2015 р. №000021/26-53-21/НОМЕР_1, яким згідно абз. 14 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" застосовано до ФОП ОСОБА_1 фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 16 944,27 грн.

Вважаючи вищезазначене рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 року № 481/95-ВР (надалі - Закон №481/95).

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону № 481/95 контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Як було зазначено вище, відповідачем оскаржуване рішення прийнято у зв'язку з порушенням ФОП ОСОБА_1 приписів абз. 14 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95, якими передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.

Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України (ч. 4 ст. 17 Закону №481/95).

Приписами п. 222.4 ст. 222 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) визначено, що контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів, здійснюють контролюючі органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року №790 затверджено Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (надалі - Порядок №790), який визначає механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Так, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (п. 5 Порядку №790).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульовано положеннями ст. 80 ПК України.

Так, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 ст. 80 ПК України).

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (п. 80.7 ст. 80 ПК України).

Як вбачається зі змісту акту перевірки, останню здійснено у присутності представника суб'єкта господарювання ОСОБА_2 (продавця), що узгоджується із положеннями п. 80.7 ст. 80 ПК України.

Таким чином, оскільки положеннями чинного законодавства не передбачено обов'язкової участі у перевірці суб'єкта господарювання, відповідно посилання позивача на неправомірність проведеної перевірки за його відсутності, суд вважає необґрунтованим.

Відповідно до ст. 11-1 Закону №481/95 встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.

Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України.

Дата виготовлення наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається із шести цифр, перші дві з яких означають день, наступні дві - місяць, останні дві - рік такої дати.

Як встановлено судом, продавцем магазину "Маркет" за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 32 Б було реалізовано пачку цигарок "Данхіл" за ціною 25,70 грн. за пачку, що підтверджується фіскальним чеком від 02.04.2015 р.

При цьому, ціна максимально роздрібна на пачці складає 23,00 грн. за пачку.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що в магазині здійснюється роздрібна торгівля тютюновими виробами за цінами вищими від максимально-роздрібних цін на тютюнові вироби.

Доводи позивача про те, що вказана пачка цигарок була із старої партії та відповідно була помилково реалізована, не спростовують наявні в матеріалах справи докази та не звільняють останнього від відповідальності.

Разом з тим, необхідною передумовою для встановлення розміру штрафних санкцій, який застосовується у разі порушення вимог абз. 14 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95, є розрахунок їх вартості в залежності від вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів.

Згідно наявного у матеріалах справи розрахунку очікуваних (фінансових) санкцій по акту перевірки від 09.04.2015 р. № 26/233/21/НОМЕР_1 вартість наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів становить 16 944,27 грн.

Отже, вищезазначене спростовує твердження позивача про безпідставність вжитих відповідачем штрафних санкцій, з огляду на те, що в магазині, де проводилася перевірка не було тієї кількості цигарок на які розповсюджується штрафна санкція.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами не спростовано висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки, як доказової бази, на підставі яких відповідачем прийнято оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій від 19.05.2015 р. № 000021/26-53-21/НОМЕР_1.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про застосування фінансових санкцій від 19.05.2015 р. № 000021/26-53-21/НОМЕР_1 є правомірним.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, доводи позивача щодо порушення відповідачем вимог чинного законодавства матеріалами справи не підтверджуються, тому суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 відмовити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) решту суму судового збору у розмірі 1553,92 грн. до Державного бюджету України.

3. Стягнення решти суми судового збору в розмірі 1 553,92 грн. з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 доручити ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук