Постанова № 49418119, 20.08.2015, Сумський окружний адміністративний суд

Копія:

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2015 р. справа №818/1261/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бондаря С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Алексеєнко Є.А.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представників відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Урожайна Країна" до Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Урожайна Країна" звернулося до суду з адміністративним позовом до Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.04.2015 року: №0000212200 на суму 696136,69 грн. та №0000202000 на суму 3507 грн. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач дійшов помилкового висновку про незаконність проведення коригування податкового зобов'язання по загальній декларації з ПДВ у зв"язку з поверненням покупцю частини коштів, на які не було поставлено зерно. Також відповідач дійшов помилкового висновку про реалізацію позивачем кукурудзи та гороху по заниженим цінам пов"язаним особам. Крім того, відповідач зазначає про незаконність відображення операції по оренді підприємством основних засобів у ПАТ «Миронівський хлібопродукт» для сушки зернових культур в загальній декларації з ПДВ. На думку податкової інспекції, позивачем незаконно віднесені суми до податкового кредиту по операціях з придбання щебню. Висновок відповідача про проведення готівкових розрахунків позивачем без подання платіжного документу встановленої форми одержувачем готівкових коштів, які б підтверджували покупцем сплату готівкових коштів на суму 3507грн., є також безпідставним, оскільки в акті не викладено зміст конкретного порушення, відсутнє посилання на документи, за якими виявлено порушення, відсутні посилання на норми законодавства, які порушені позивачем.

Роменська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Сумській області, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що під час проведення перевірки, були виявлені порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Урожайна Країна" положень пп.1.20.1, 1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 39.1, 39.2, 39.4, 39.5 ст.39, п.188.1 ст.188, п.п.209.1, 209.2, 209.3, 209.6, 209.15.1 ст. 209 Податкового кодексу України у звязку із заниженням позивачем податку на додану вартість в сумі 464091,13грн. Також були виявлені порушення п.п. 2.11, 3.1 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637. Тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення відповідають вимогам діючого законодавства.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представники відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5, позов не визнали, з підстав, викладених у письмовому запереченні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що Роменською об'єднаною державною податковою інспекцією ДФС у Сумській області проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Урожайна країна» (код за ЄДРПОУ 37078234) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01. 2012 р. по 31.12. 2013 р., за результатами якої складено акт № 108/2201/37078234 від 20.03.2015 р. (т.1 а.с.21-43)

Згідно висновків перевірки встановлено порушення:

1. пп.1.20.1, 1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 39.1, 39.2, 39.4, 39.5 ст.39, п.188.1 ст.188, п.п.209.1, 209.2, 209.3, 209.6, 209.15.1. ст. 209 Податкового кодексу України у звязку із заниженням позивачем податку на додану вартість в сумі 464091,13грн.

2. п.п. 2.11, 3.1 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 03.04.2015р.:

-№ НОМЕР_1 про донарахування ПДВ на загальну суму 696 136,69 грн. (основний платіж 464 091,13 грн., штрафні санкції 232 045,56 грн.);

-№ НОМЕР_2 про застосування штрафних санкцій по РРО на суму 3 507 грн. (т.1 а.с.44, 48).

Як зазначено в акті перевірки, TOB «Урожайна країна» здійснено коригування податкового зобов'язання по загальній декларації з ПДВ по якій здійснюються розрахунки з бюджетом в загальному порядку за лютий 2012р. Згідно розрахунку коригування №2 від 20.03.2012р. (зареєстрованого в Роменській ОДПІ за № НОМЕР_3) до податкової накладної від 11.03.2011р. №28 від ПАТ «Миронівський хлібокомбінат» - «повернення попередньої оплати за пшеницю м'яку на суму 33333,33грн.», та до податкової накладної від 14.03.2011р. №29 від ПАТ «Миронівський хлібокомбінат» - «повернення попередньої оплати за пшеницю м'яку на суму 83333,33грн.», а всього проведено коригування на загальну суму 116666,66рн.

Необхідність проведення коригування податкового зобов'язання по загальній декларації з ПДВ товариство «Урожайна Країна» пояснює тим, що товариство до кінця 2011 року знаходилося на загальній системі оподаткування. По закінченню річної роботи за 2011рік в лютому місяці 2012 позивач направив до податкового органу звіти за підсумками яких отримав спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства на 2012р. Перебуваючи на загальній системі оподаткування позивач 21.06.2010 року уклав договір поставки зерна з ВАТ «Миронівський хлібопродукт». За умовами договору Покупець 11 та 14 березня 2011 року перерахував позивачу грошові кошти в розмірі 279 999,42 грн. та 1 549 999,75 грн. відповідно. Оскільки позивач виконав умови договору з поставки зерна лише частково, то було прийнято рішення повернути покупцю частину коштів, на які не було поставлено зерно. Тому, після повернення коштів в 2012 році, позивачем було проведено вищевказане коригування.

На думку суду, проведене позивачем коригування є безпідставним та суперечить вимогам Податкового кодексу України (далі по тексту ПКУ).

Відповідно п.209.1 ст.209 ПКУ резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського господарства та відповідає критеріям, встановленому у п. 209.6 ст. 209 може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно п.209.6 ст.209 ПКУ сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менше як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Пунктом 209.2 статті 209 ПКУ визначено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальний рахунок, відкритий в установах банків.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Урожайна країна» до кінця 2011 року знаходилося на загальній системі оподаткування. По закінченню річної роботи за 2011рік в лютому місяці 2012 позивач направив до податкового органу звіти за підсумками яких отримав спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства на 2012р.

21.06.2010 року ТОВ «Урожайна країна» уклало договір на поставку зерна ВАТ «Миронівський хлібопродукт».

Відповідно до п.2.2 умов договору Покупець проводить оплату поставленого продавцем товару шляхом перерахування 100% грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару.

Тобто, умовами договору передбачена оплата вже за поставлений товар.

Попередня оплата товару взагалі не передбачена умовами договору.

Також позивачем не надано суду доказів того, що поставка зерна в розмірі 100% обсягу товару за договором № 977-Г не відбулася.

Крім того, в бухгалтерському обліку (головна книга, оборотні відомості) дане коригування не відображено взагалі.

Тому твердження позивача про повернення товариству «Миронівський хлібопродукт» попередньої оплати, що стало підставою проведення коригування від 20.03.2012р. до податкової накладної від 11.03.2011р. №28 на суму 33333,33грн. та до податкової накладної від 14.03.2011р. №29 на суму 83333,33грн., а всього на суму 116666,66рн., є не обґрунтованим.

Згідно акту перевірки показників в деклараціях з ПДВ за період 01.01.2012р. по 31.12.2013р. встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 1 Декларацій (колонка Б) всього в сумі 207409,04 грн., в тому числі: за січень 2012 року у сумі 110,59 грн., за квітень 2012 року у сумі 8623,91 грн., червень 2012 року у сумі 35,75 грн., липень 2012 року у сумі 51977 грн. серпень 2012р. в сумі 134675,05 грн., березень 2013 року у сумі 2142,52 грн., серпень 2013р. в сумі 9844,21грн., у зв'язку із заниженням бази оподаткування по продажу кукурудзи на кормові цілі 3 класу та гороху 2 і 3 класу пов'язаній особі за цінами меншими за звичайні, що є порушенням вимог пп.1.20.1, 1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", чинного на момент здійснення господарських операцій, а також вимог п.п. 39.1, 39.2, 39.4, 39.5 ст. 39, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України.

Так, в ході перевірки встановлено, що 90% від загального обсягу реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва TOB «Урожайна країна» припадає на ПАТ «Миронівський хлібопродукт» код 25412361, ПАТ «Миронівський завод по виготовленню комбікормів та круп» код НОМЕР_4, TOB «Катеринопільській елеватор» код 32580463.

Одним із засновників TOB «Урожайна країна» є ПАТ «Миронівський хлібопродукт» внесок якого у статутний капітал становить 99%, і який також є засновником ПАТ «Миронівський завод по виготовленню комбікормів та круп» та TOB «Катеринопільській елеватор».

Відповідно до пп. 14.1.71 п.14.1 ст.14 ПКУ звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

У разі якщо ціни (націнки) на товари (роботи послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу, або індикативна ціна. У такому разі звичайна ціна операції визначається відповідно до статті 39 цього Кодексу, але не може бути меншою за мінімальну або індикативну ціну.

Пунктом 188.1 статті 188 ПКУ передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів...».

За приписами пп.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг). При цьому, ідентичними є товари (роботи, послуги), що мають однакові основні ознаки та незначні відмінності в зовнішньому вигляді. Однорідними вважаються товари (роботи, послуги), що мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, які дозволяють їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними;

Згідно пп.1.20.2 п.1.20 ст.1 вказаного Закону, для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. ...

Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна. прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.»

Порядок визначення звичайної ціни з 01.01.2013 року регламентовано статтею 39 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 58 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99, якщо подія, факт визначались як правопорушення податковим законодавством, чинним до набрання чинності відповідними нормами Податкового кодексу України, і ця ж подія, факт визначаються в новому законодавчому акті як правопорушення, за вчинення якого застосовується юридична відповідальність, і ця відповідальність пом'якшує або скасовує відповідальність особи, то у такому разі застосовуються норми нового законодавчого акта.

Згідно п.39.1 ст.39 ПКУ звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено цим Кодексом і не доведено зворотне. в тому числі в результаті неможливості визначення звичайної ціни із застосуванням положень пунктів 39.3 - 39.4 цієї статті.

Звичайна ціна застосовується у разі здійснення платником податків:

а)бартерних операцій;

б)операцій з пов'язаними особами;

в)операцій з платниками податків, що застосовують спеціальні режими оподаткування або інші ставки, ніж основна ставка податку на прибуток, або не є платником цього податку, крім фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності;

г)в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.39.2 ст.39 ПКУ визначення звичайної ціни у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснюється за одним з методів, вказаних в цьому пункті. Встановлюються такі методи визначення звичайної ціни:

а)порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу);

б)ціни перепродажу;

в)"витрати плюс";

г)розподілення прибутку;

ґ) чистого прибутку.

Пунктом 39.4 статті 39 Податкового Кодексу України визначено, що за методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) застосовується ціна. яка визначається за ціною на ідентичні (а за їх відсутності - однорідні) товари (роботи, послуги), що реалізуються (придбаваються) не пов'язаній з продавцем (покупцем) особі за звичайних умов діяльності.

Якщо товари (роботи, послуги), стосовно яких визначається звичайна ціна, аналогічні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам. послугам), які прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни, встановленому в абзаці першому цього пункту порядку, здійснюється з урахуванням таких факторів.

За приписами п.39.11 ст.39 ПКУ для визначення звичайних цін на товари (роботи, послуги) використовуються офіційні джерела інформації, у тому числі: статистичні дані державних органів і установ.

Відповідно до п.14 ст.39 ПКУ обов'язок доведення того, що ціна договору (правочину) не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на орган державної податкової служби у порядку, встановленому законом.

Як зазначено в акті перевірки, ТОВ «Урожайна країна укладало договір поставки № 0325-Г від 03.08.2012 року з ПАТ «Миронівський ЗВКК», на виконання умов якого ТОВ «Урожайна країна» було реалізовано ПАТ «Миронівський ЗВКК» кукурудзу на кормові цілі за ціною від 1000грн. до 1241,67 грн. за тону.

На запит Роменської ОДПІ від 18.02.2015р. №1260/18-13-22-026 про надання інформації щодо визначення цін на реалізовану продукцію позивач відповіді не надав.

Податковим органом для розрахунку звичайної ціни на кукурудзу, у відповідності до положень п.39.11 ст.39 Податкового Кодексу України, застосовані ціни реалізації сільськогосподарської продукції, які діяли відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", ОСОБА_4 визначення мінімальної та максимальної інтервенційної ціни об'єкта державного цінового регулювання, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2010 року N 159. та постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2012 року N 180 "Про затвердження переліку об"єктів державного цінового регулювання з визначенням періодів такого регулювання у 2012 - 2013 роках".

Згідно наказів Міністерства аграрної політики та продовольства України від 14.03.2012 № 125, від 26.06.2013 №394 мінімальні та максимальні інтервенційні ціни на об'єкти державного цінового регулювання у 2012/2013 маркетинговому періоді на кукурудзу становили :

- кукурудза для кормових потреб - мінімальна інтервенційна ціна (з урахуванням податку на додану вартість) - 1500грн., максимальна інтервенційна ціна (з урахуванням податку на додану вартість) - 1860грн.

Отже, ТОВ «Урожайна країна» здійснювало реалізацію ПАТ «Миронівський ЗВКК» кукурудзи на кормові потреби за цінами нижчими ніж встановлені наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України від 14.03.2012р. №125, від 26.06.2013р. №394, чим занижено податкове зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 62889,77грн., в т.ч. січень 2012р. на суму 110,59грн., квітень 2012р. на суму 8623,91грн. червень 2012р. на суму - 35,75грн, липень 2012р. на суму 51977,0грн, березень 2013р. на суму 2142,52грн.

В серпні 2012 року ТОВ «Урожайна країна» здійснило реалізацію гороху 2 класу ПАТ «Миронівський хлібопродукт» за ціною 2083,33грн. за тону (без ПДВ) на загальну суму 5206394,17грн, в т.ч. ПДВ - 867732,36грн.

На запит Роменської ОДПІ від 18.02.2015 року №1260/18-13-22-026 про надання інформації щодо визначення цін на реалізовану продукцію ТОВ «Урожайна країна» відповіді не надано.

Податковим органом для розрахунку звичайної ціни на горох 2 класу у відповідності до положень п.39.11 ст.39 Податкового Кодексу України, застосовані ціни реалізації сільськогосподарської продукції, які діяли відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", ОСОБА_4 визначення мінімальної та максимальної інтервенційної ціни об'єкта державного цінового регулювання, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2010 року N159 та постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2012 року N180 "Про затвердження переліку об'єктів державного цінового регулювання з визначенням періодів такого регулювання у 2012 -2013 роках".

Згідно наказів Міністерства аграрної політики та продовольства України від 14.03.2012 №125, від 26.06.2013 №394 мінімальні та максимальні інтервенційні ціни на об'єкти державного цінового регулювання у 2012/2013 маркетинговому періоді на горох 2 класу становили :

- горох 2 клас - мінімальна інтервенційна ціна (з урахуванням податку на додану вартість) - 2888грн, максимальна інтервенційна ціна (з урахуванням податку на додану вартість) - 3530грн.

Отже ТОВ «Урожайна країна» здійснювало реалізацію ПАТ «Миронівський хлібопродукт» гороху 2 класу за цінами нижчими ніж встановлені вищевказаними наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, у звязку з чим занижено податкове зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 134675,05грн., в т.ч. в серпні 2012р. на суму 134675,05грн.

В серпні 2013 року позивачем реалізовано горох 3 класу ТОВ «Катеринопільській елеватор» за ціною 2083,33грн. на загальну суму 1234598,02 грн., в т.ч. ПДВ - 205766,34 грн.

На запит Роменської ОДПІ від 18.02.2015р. №1260/18-13-22-026 про надання інформації щодо визначення цін на реалізовану продукцію товариством відповіді не надано.

Згідно вищевказаних наказів Міністерства аграрної політики та продовольства України горох 3 клас - мінімальна інтервенційна ціна (з урахуванням податку на додану вартість) - 2620грн., максимальна інтервенційна ціна (з урахуванням податку на додану вартість) - 3203грн.

Отже, ТОВ «Урожайна країна» здійснювало реалізацію ТОВ «Катеринопільській елеватор» гороху 3 класу за цінами нижчими ніж встановлені наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, чим занижено податкове зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 9844,21грн., в т.ч. в серпні 2013р. на суму 6844,21грн.

Таким чином, ТОВ «Урожайна країна» занижено податок на додану вартість всього у сумі 207709,04 грн., в тому числі за січень 2012 року у сумі 110,59грн., за квітень 2012 року у сумі 8623,91грн., червень 2012 року у сумі 35,75 грн., липень 2012 року у сумі 51977,00грн., березень 2013 року у сумі 2142,52 грн., серпень 2013р. в сумі 9844,21грн., чим порушено вимоги п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, згідно яких база оподаткування операції з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Посилання позивача на втрати властивостей сільськогосподарської продукції у звязку із ушкодженнями її шкідниками є безпідставними, оскільки під час перевірки позивачеві надсилався письмовий запит від 18.02.2015 року №1260/18-13-22-026 про надання інформації щодо визначення цін на реалізовану продукцію, проте ТОВ «Урожайна країна» відповіді та документів на вказаний запит не надало.

Перевіркою встановлено, що згідно договору оренди №1666-Г від 15.11.2013р. TOB «Урожайна країна» орендує основні засоби у ПАТ «Миронівський хлібопродукт», які використовує для сушки зернових культур (акт надання послуг №14783 від 31.12.2013р.), податкова накладна №356 від 31.12.2013 р. на суму 370099 грн., в т.ч. ПДВ - 61683,17 грн.), податкова накладна № 719 від 30.11.2013 р. на суму 370099 грн., в т.ч. ПДВ - 61683,17 грн.).

Дана операція підприємством відображена по загальній декларації з ПДВ: за листопад 2013р. в сумі 44820,00 грн. та грудень 2013р. в сумі 48535,00 грн., та по спеціальній декларації з ПДВ: за листопад 2013р. в сумі 16863,17 грн. та грудень 2013р. в сумі 13148,17 грн.

Віднесення позивачем сум ПДВ до загальної декларації суперечить вимогам податкового законодавства.

Так, відповідно до п.209.1 ст.209 ПКУ резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського господарства та відповідає критеріям, встановленому у п. 209.6 ст. 209 може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно п.209.6 ст.209 ПКУ сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницькиї умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менше як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно до п. 209.2. ст. 209 ПКУ згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Таким чином, законом передбачено, що сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства лише у випадках проведення такого нарахування сум ПДВ самим сільськогосподарським підприємством.

У той же час, не перераховані сільськогосподарським підприємством на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету.

У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства (постанова Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року N 11 "Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів").

Відповідно до п.209.15.1 ст.209 ПКУ виробничі фактории, за рахунок яких сформовано податковий кредит:

а)товари/ послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції;

б)послуги, супутні постачанню сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку;

пакування та підготовка до продажу, у тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції;

отримання послуг з використання сільськогосподарської техніки, крім отримання її у фінансову оренду (лізинг).

Згідно вищезазначеного законодавства дану операцію необхідно відобразити по спеціальній декларації з ПДВ за листопад 2013р. в сумі 61683,17 грн. та грудень 2013р. в сумі 61683,17 грн. Тобто TOB «Урожайна країна» було завищено податковий кредит по загальній декларації з ПДВ за листопад 2013р. в сумі 44 820 грн. та грудень 2013р. в сумі 48535 грн., всього на загальну суму 93 355 грн.

Використання TOB «Урожайна країна» сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 статті 123 ПКУ, тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування (пункт 123.2 статті 123 Податкового Кодексу).

Стосовно висновку податкового органу щодо віднесення позивачем до податкового кредиту оплати за щебінь, який придбано у Південної залізниці ( код 01072609, м.Харків), суд зазначає наступне.

В акті перевірки вказано, що відповідно до актів на списання товарно-матеріальних цінностей TOB «Урожайна країна» , в порушення вимог п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, не зазначено на які цілі використано щебінь, не зазначено об'єкт, не зазначено інвентарний номер об'єкта, що призвело до завищення податкового кредиту в сумі 46660,42грн.

Суд не погоджується з таким висновком відповідача з огляду на таке.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За приписами ч.ч.1, 2 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, операції, що формують податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Податковим органом не заперечується факт придбання позивачем щебеню, проте ставиться під сумнів використання придбаного щебеню в господарській діяльності.

При цьому, відповідачем не приймаються до уваги документи, які були надані позивачем як під час перевірки так і в судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що в структуру ТОВ «Урожайна країна» входить 6 відділень, які складаються із тракторних бригад на яких розташовані безпосередньо виробничі об'єкти, а саме склади, автомобільні гаражі, механічні майстерні, навіси, токи, площадки, вісові та інше. Всі перелічені об'єкти задіяні у вирощуванні чи зберіганні сільськогосподарської продукції. Тракторні бригади не можливо визначити, як окремий об'єкт - це збірне поняття, яке містить в собі всі перелічені вище найменування. Інвентарним об'єктом вважається закінчений конструктивний елемент з усіма належними йому пристроями та приладдям; конструктивно відокремлений предмет, який призначений для виконання певних самостійних функцій. Для доріг взагалі не передбачено присвоєння інвентарного номеру.

Отриманий щебінь був використаний позивачем на відділеннях для проведення поточного ремонту

Керуючі відділеннями направляли на ім'я виконавчого директора позивача службові записки в яких зазначають будівельні матеріали, які їм необхідні для здійснення поточного ремонту їхніх підрозділів для поліпшення роботи та виробництва в цілому. Виконавчий директор на підставі службових записок видає наказ в якому зазначає необхідність здійснення придбання та направлення на підрозділи будівельних матеріалів.

Також позивачем надані накази, якими визначено комісію на списання ТМЦ на відділеннях.

Використання щебеня у господарській діяльності ТОВ «Урожайна країна» підтверджується актами на списання товарно-матеріальних цінностей. В зазначених актах вказано на яке відділення використало щебінь, зазначено період використання, причини списання, дату списання та осіб, які безпосередньо відповідали за дану процедуру (керівник підрозділу, керівник служби безпеки, економіст, матеріально відповідальна особа). Назви відділень (підрозділів) позивача відповідають назвам населених пунктів в яких вони знаходяться.

Крім того, позивачем надано шляхові листи, що підтверджують перевезення щебеня на конкретні відділення.

Тому віднесення позивачем до податкового кредиту оплати за щебінь, який придбано у Південної залізниці, в розмірі 46660,42 грн. є обґрунтованим.

Що стосується висновку податкового органу, викладеного в підрозділі 3.6.2.3. «Дотримання порядку видачі готівки під звіт та її використання» про проведення готівкових розрахунків без подання платіжного документу встановленої форми одержувачем готівкових коштів, які б підтверджували покупцем сплату готівкових коштів на суму 3507,00грн., то вказаний висновок є безпідставним, оскільки в акті не викладено зміст конкретного порушення, відсутнє посилання на документи, за якими виявлено порушення, відсутні посилання на норми законодавства, які порушені позивачем.

В судовому засіданні представник відповідача також не зміг пояснити в чому конкретно полягає порушення.

Отже податкове повідомлення-рішення №0000202000 від 03.04.2015р. про застосування штрафу на суму 3507 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, суд вважає за необхідне скасувати податкове повідомлення-рішення Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області від 03.04.2015 року №0000202000, а також скасувати податкове повідомлення - рішення від 03.04.2015 року №0000212200 в частині збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 69990,63 грн., в тому числі 46660,42 грн. основного платежу та 23330,21 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

На підставі ст. 94 КАС України з товариства з обмеженою відповідальністю "Урожайна Країна" на користь Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 4333,62 грн. пропорційно до частини відхилених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Урожайна Країна" до Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області від 03.04.2015 року № НОМЕР_2 на суму 3507,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області від 03.04.2015 року № НОМЕР_1 в частині збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 69990,63 грн., в тому числі 46660,42 грн. основного платежу та 23330,21 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Урожайна Країна" (42009, Сумська область, Роменський район, 4-й провулок Центральної, 4, ідентифікаційний код 37078234) на користь Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 4333,62 грн. пропорційно до частини відхилених позовних вимог.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.О. Бондар

Повний текст постанови складено 25.08.2015 року.

З оригіналом згідно:

Суддя С.О. Бондар