Ухвала суду № 49417555, 31.08.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

Справа №817/2574/1531 серпня 2015 року м. РівнеСуддя Рівненського окружного адміністративного суду Шарапа В.М., розглянувши позовну заяву

ОСОБА_1 доГалицького районного суду м. Львова про визнання бездіяльності протиправноюВ С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до Галицького районного суду м. Львова про визнання протиправною бездіяльності щодо відправлення на адресу позивача процесуального документа 20.08.2015 року.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновків, що спір набуває ознак публічно-правового за умови наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а також здійснення ними у цих відносинах владних управлінських функцій.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивач оспорює бездіяльність відповідача, яка полягала у відправленні на його адресу процесуального документа - копії ухвали Галицького районного суду м. Львова від 22.07.2015 року, направленої з супровідним листом від 22.07.2015 року №461/8166/15-ц, поштовим відправленням, якому присвоєно штрих кодовий ідентифікатор 7901817185773, яке за даними Інтернет-сайту УДППЗ "Укрпошта" було прийнято на об'єкт поштового зв'язку 20.08.2015 року.

Отже, позивачем оскаржується бездіяльність відповідача, допущена в межах здійснення по відношенню до нього певних процесуальних дій під час розгляду і вирішення справи.

Суд приходить до висновку, що таке діяння суду має свої особливості, оскільки вчиняється у порядку здійснення правосуддя і не належить до владної управлінської сфери.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Статтею 292 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 293 цього Кодексу.

Таким чином, законодавством України встановлений інший порядок оскарження рішень судів та інших дій і бездіяльності, вчинених і допущених судами в межах здійснення розгляду та вирішення конкретної справи.

У пункті 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За наведених обставин, у відкритті провадження в адміністративній справі за даною позовною заявою слід відмовити.

При вирішення цього питання, з врахуванням принципу верховенства права, судом застосовуються положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) та практика Європейського Суду з прав людини.

Зокрема, Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками (рішення від 21.02.1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п. 36). На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13.10.2009 року у справі "Салонтаджі-Дробняк проти Сербії" (п. 132).

Разом з тим, як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення від 28.03.2006 року у справі "Мельник проти України" (п.п. 22, 23).

Передбачене статтею 6 Конвенції право на справедливий суд в контексті формулювання "суду, встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (рішення від 20.07.2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України").

Тому, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 109, ст. 165 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом до Галицького районного суду м. Львова про визнання бездіяльності протиправною.

Роз'яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції апеляційного загального суду в межах здійснення перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Повторне звернення з тією самою позовною заявою до Рівненського окружного адміністративного суду не допускається.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу невідкладно.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Суддя Шарапа В.М.