Постанова № 49416549, 14.08.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2015 року 810/1223/15

Київський окружний адміністративний суду у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Сіренко Ю.П., за участю представника позивача та представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "РОСАВА"

до Білоцерківської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про про визнання протиправним та скасування частково податкового повідомлення-рішення форми "У" від 13.10.2014 р. №0007192206/3170 в частині нарахування пені у сумі 4375233, 62 грн.,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Росава» звернулась до суду з позовом до Білоцерківської ОДІ ГУ Міндоходів у Київській області та просить (з урахуванням Клопотання про уточнення позовних вимог від 08.06.2015 р. №13/4517) визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення форми «У» від 13.10.2014 р. №0007192206/3170 частково, а саме в частині нарахування пені, у сумі 4375233,62 грн., за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобовязань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства за Контрактом №47/631 від 18.12.2012 р., укладеним між Позивачем та ТОВ «Преміоррі» (Російська Федерація).

У обґрунтування своїх вимог вказує, що 30.09.2014 р. працівниками Білоцерківської ОДПІ Київської області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 09.01.2013 р. по 15.09.2014 р. За результатами вказаної перевірки було складено Акт №3022/10-02-22-321/30223385/62 від 30.09.2014 року (далі - Акт перевірки).

Зазначає, що на підставі Акту перевірки та додатків до нього було винесено податкове повідомлення - рішення форма «У» від 13.10.2014 р. № 0007192206/3170 на суму 4447483,92 грн. - пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобовязань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства, з яких 4375233,62 грн. - пеня за порушення строків зарахування виручки у іноземній валюті за Контрактом №47/631 від 18.12.2012 р. укладеним між Позивачем та ТОВ «Преміоррі» (Російська Федерація).

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, Позивач, керуючись ст.ст. 56.2., 56.3. ПК України, оскаржував його, спочатку до ДПА в Київській області, а потім до ДФС України.

Позивач вважає Акт перевірки та винесене, на його підставі, податкове повідомлення - рішення форми «У» від 13.10.2014 р. № 0007192206/3170 на суму 4447483 грн. 92 кой. необґрунтованим.

У судових засіданнях представники позивача уточнені позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Відповідач Білоцерківська ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що Позивачем укладено Контракт № 47/631 від 18.12.2012 року з ООО "Премиорри" (Росія) в особі генерального директора ОСОБА_1 на експорт шинної продукції в асортименті, кількості і по цінам згідно специфікаціям. Загальна вартість контракту - 560000000 руб. Російської Федерації.

Вказує, що станом на 30.07.2014 р. по вказаному контракту виникла не закрита дебіторська заборгованість в сумі 58115750,10 рублів РФ у звязку з чим позивачу були нараховані штрафні санкції.

У судових засіданнях представник відповідача проти позовних вимог заперечував, просив їх задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2014 р. працівниками Білоцерківської ОДПІ Київської області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 09.01.2013 р. по 15.09.2014 р.

За результатами вказаної перевірки було складено Акт перевірки та Додатки 2 і 3 до нього.

На підставі Акту перевірки та додатків до нього відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення форма «У» від 13.10.2014 р. № 0007192206/3170 на суму 4447483,92 грн. - пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобовязань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства. З яких 4375233,62 грн. - пеня за порушення строків зарахування виручки у іноземній валюті за Контрактом №47/631 від 18.12.2012 р. укладеним між Позивачем та ТОВ «Преміоррі» (Російська Федерація).

Нарахування пені відповідачем за порушення строків зарахування виручки у іноземній валюті за іншими контрактами: Контракт №423 від 08.10.2013 р. укладений з «SAEHWA IMC CO LTD» Корея; Контракт №5/119 від 27.02.2012 р. з «NOVOTRADE IBERICA DE GTSTION SL» Іспанія; Контакт №8/55 від 04.02.2013 р. укладений з «Росава-Балкани ЕООД» Болгарія; Договір №20/73 від 12.02.2014 р. укладений з Компанією «BEN MOHSEN COMPANY») позивачем визнається і не оскаржується.

Крім цього 18.12.2012 р. між Позивачем та ТОВ «Преміоррі» (Російська федерація) було укладено контракт № 47/631, на умовах якого Позивач експортував на адресу ТОВ «Преміоррі» продукцію власного виробництва.

Згідно п.5.1 вказаного Контракту ТОВ «Преміоррі» зобовязувалося розраховуватися за отриману продукцію протягом 90 календарних днів від дати відвантаження.

Загалом, на умовах контракту № 47/631 від 18.12.2012 р. Позивач реалізував продукції на суму майже мільярд російський рублів (933688,9 тис. руб), оплачено 813376,7 тис. руб.

Однак, як стверджує позивач, ТОВ «Преміоррі» взятих на себе зобовязань належним чином не виконало, і станом на 04.08.2014 р. утворилася заборгованість у сумі 58115750,10 рублів Російської Федерації.

Номера митних декларацій, по яких здійснювався експорт та надходження валютної виручки по даних митних деклараціях наведено в додатку №2 до Акта перевірки. Граничні терміни надходження валютної виручки із за кордону зазначено у Додатку №3 Акту перевірки. Обставини зазначені у вказаних додатках позивачем не заперечується.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано заяву від 14.08.2014 р. №14/6555 до Міжнародного комерційного Арбітражного Суду при Торгового-промисловій палаті України про стягнення заборгованості з нерезидента ООО «Премиорри» 107078 Российская Федерация, г.Москва, ул.Новорязанская, 18 стр.21 по контракту №47/631 від 18.12.2012 р., сума позову 58115750,10 рублів Російської Федерації. Вхідний номер Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгового-промисловій палаті України 3226 від 15.08.2014 р. та прийнято Постанову про прийняття справи до провадження від 15.08.2014 р.

Як стверджує позивач протягом 2013 р. умови контракт виконувалися без відхилень, але починаючи з листопада 2013 р., порушуючи умови оплати були значні затримки в оплаті продукції, а з травня 2014 р. оплата майже припинилася.

Позивач вважає, що це сталось внаслідок форс-мажорних обставин в результаті збройної агресії Російської Федерації щодо України, заходами, які приймаються Урядом України, а також в звязку з масовими громадськими заворушеннями в Києві, Київському регіоні та всій Україні, виникнення складнощів у перевезенні вантажу та розрахунків.

Однак, зазначені обставини,відповідач не вважав форс-мажорними, та у звязку з цим ним зроблено висновок про порушення позивачем вимог ст.1 і ст.2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі Закон №185/94-ВР).

Суд погоджується з вказаними висновками податкового органу виходячи з наступного.

Закон №185/94-ВР прийнятий Верховною Радою України з метою запобігання безпідставному вивезенню валютних цінностей та майна за межі України, у звязку з чим встановлено граничні строки одержання валютної виручки за вивезений товар, в разі його експорту, або одержання товару, в разі здійснення авансового платежу за межі України, а також передбачено відповідальність за порушення вказаних строків у вигляді пені, що нараховується за кожний день прострочення.

Так, ст.1 Закону №185/94-ВР передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до ст.4 Закону №185/94-ВР порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідальність, що передбачена ст. 4 Закону №185/94-ВР є одним з видів адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються органами державної влади або органами місцевого самоврядування до субєктів господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

В силу ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Статтею 6 Закону №185/94-ВР передбачено, якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

До форс-мажорних обставин слід відносити надзвичайну і непереборну за наявних умов силу, дія якої може бути викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту, замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, інше стихійне лихо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання замовника або виконавця (війна, блокада, страйк, аварія), що призводять до порушення умов укладених контрактів.

Обставини, на які посилається позивач як на форс-мажорні (збройна агресія Російської Федерації щодо України та заходи, які приймаються Урядом України, а також в звязку з масовими громадськими заворушеннями в Києві, Київському регіоні та всій Україні, виникнення складнощів у перевезенні вантажу та розрахунків) у контексті невиконання зобовязань щодо повернення валютної виручки не обумовлені непереборною силою, тобто не є надзвичайними і невідворотними, адже жодних дій щодо повернення валютної виручки і запобіганню правопорушенню позивач не вчинив.

Наявна у матеріалах справи Довідка Київської обласної торгово-промислової палати від 28.03.2014 р. №133а/01.6 на думку суду не може бути доказом існування форс-мажорних обставин, оскільки згідно Закону №185/94-ВР підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Ст.11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 р №671/97 ВР визначені права торгово-промислових палат.

В п.2 ч.3 ст.14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначені виключні повноваження Торгово-промислової палати України, щодо засвідчення обставин форс-мажору відповідно до умов зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України, а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні.

Отже, лише Торгово-промислова палата України має право видавати довідку, що засвідчує форс-мажорні обставини.

Згідно ч.1 ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що відповідачем правомірно нараховано пеню за порушення строків повернення валютної виручки, що передбачена статтею 4 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а податкове повідомлення-рішення форми "У" від 13.10.2014 р. №0007192206/3170 в частині нарахування пені у сумі 4375233,62 грн. є правомірними і скасуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 19 серпня 2015 р.