Постанова № 49416070, 15.06.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2011 р. Справа № 2a-1019/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Панікара І.В.

при секретарі Богусевич А.С.

за участю сторін:

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: не з"явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Калуської об'єднаної державної податкової інспекції

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальнісю "Завод Техмаш"

про стягнення податкового боргу в сумі 848071,30 грн,-

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2011 року Калуська обєднана державна податкова інспекція (надалі позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальнісю "Завод Техмаш" (надалі відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 848071,30 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті податку на прибуток підприємств у сумі 25839,77 грн., податку на додану вартість в сумі 493917,24 грн. та по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 328314,29 грн. Консолідована сума податкового боргу становить 848071,30 грн.

В судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримано повністю з мотивів викладених безпосередньо в адміністративному позові та заяві про зміну позовних вимог.

Представник відповідача у письмовому запереченні на адміністративний позов щодо задоволення позовних вимог не заперечив, однак просив суд стягнути суму податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

15.06.2011 року в судове засідання представник відповідача не зявився, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, не повідомив суд про причини неприбуття та не направив жодних заяв про відкладення справи чи проведення судового розгляду без його участі.

Відповідно до вимог статті 128 КАС України повторне неприбуття в судове засідання без поважних причин відповідача чи його представника або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши позовну заяву, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши та дослідивши подані докази, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковим кодексом України визначені види податків та зборів, які є обовязковими до сплати на усій території України. Згідно підпункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу платники податків зобовязані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи та відповідно до вимог статті 36 Податкового кодексу є податковим обовязком. Податковий обовязок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обовязків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

В пункті 3 частини 1 статті 9 Закону України Про систему оподаткування визначено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про податкову службу", податкові органи мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обов"язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами.

В судовому засіданні встановлено, що у період з 10.08.2010 року по 27.09.2010 року працівниками Калуської обєднаної державної податкової інспекції проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Завод Техмаш" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами даної перевірки складено акт за № 3484/2301/32364153 від 29.09.2010 року в якому зазначено порушення вимог податкового законодавства відповідачем, а саме вимог положень статтей 1, 5, 7, 20 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження чистої суми податку на прибуток за період з 2007-2009 р. на загальну суму 53910 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення за № 0003962301/0 від 12.10.2010 року, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 81923,00 гривень (в тому числі застосовано штрафні санкції на суму 28013 грн.).

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами № 2181-III від 21.12.2000р. із змінами та доповненнями (надалі Закону), податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

Внаслідок чого, зазначене податкове повідомлення-рішення, яке відповідачем отримане, у встановленому законом порядку не оскаржено, на день звернення позивача до суду є узгодженим.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, відповідачем на момент розгляду справи не погашено зобов"язання з податку на прибуток підприємств в сумі 25839,77 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків.

Відповідно до вимог пункту 5.1. статті 5 Закону, податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до вимог підпункту 7.8.1. пункту 7.8. статті 7 Закону України Про податок на додану вартість податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

Відповідач узгодив зобовязання по сплаті податку на додану вартість за 2010 рік, подавши податкові декларації по податку на додану вартість за жовтень-грудень 2010 р., таким чином загальна заборгованість зі сплати податку на додану вартість перед бюджетом за жовтень-грудень 2010 року становить 491214,24 грн. основного боргу та 2703,00 грн. нарахованої на суму даного боргу пені.

Судом встановлено, що на момент розгляду справи відповідачем нарощено податкове зобов"язання по податку на додану вартість на загальну суму 493917,24 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків.

Статтею 2 Закону України Про плату за землю, із змінами та доповненнями, передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно статті 14 Закону України Про плату за землю платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до вимог статті 17 Закону України Про плату за землю податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до поданих декларацій по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік за відповідачем рахується заборгованість по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності на суму 327513,76 грн. основного боргу та 800,53 грн. пені.

Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення (абзац 2 підпункту 6.2.2).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем вжиті заходи щодо вручення відповідачу першої податкової вимоги за № 1/2648989/10/240 від 07.10.2010 року на суму 205837,44 грн. та другої податкової вимоги за № 2/2809569/10/240 від 08.11.2010 року на суму 325820,43 грн.

Як встановлено в судовому засіданні, податкове зобов"язання відповідача по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності становить 328314,29 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків та іншими матеріалами справи.

Відповідно до вимог статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти та майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Доказів, які б свідчили про сплату податкового боргу відповідач суду не надав, доводи позивача не спростував.

Враховуючи те, що станом на момент розгляду справи, податковий борг відповідачем не погашено, за умов обгрунтованості вимог позивача, на переконання суду, позов слід визнати таким, що підлягає до задоволення, шляхом стягнення з відповідача заборгованості в сумі 848071,30 гривень за рахунок будь-яких готівкових коштів, що належать відповідачу, в тому числі, які розміщені на рахунках відкритих у банківських установах.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Техмаш" (ідент.код 32364153), вул. Промислова, 5, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77305 в доход Державного бюджету України заборгованість в сумі 848071,30 грн. (вісімсот сорок вісім тисяч сімдесят одну гривню тридцять копійок) за рахунок будь-яких готівкових коштів, що належать відповідачу, в тому числі, які розміщені на рахунках відкритих у банківських установах.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя:/підпис/ ОСОБА_2

Постанова складена в повному обсязі 20.06.2011 року.