Рішення № 4941354, 24.10.2008, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 2-890/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2008 року м. Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого - судді Гансецької І. А.

при секретарі Рудницькій С. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ВАТ „Льонотекс" про визнання недійсним договору найму житлового приміщення, усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням АДРЕСА_1, шляхом виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ВАТ „Льонотекс" , Житомирської міської ради, управління житлового господарства Житомирської міської ради про визнання недійсним ордеру, свідоцтва про правоо власності на житло, визнання дійсною угоду найму житлового приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ВАТ „Льонотекс" і в обґрунтування позовних вимог зазначив, що є власником АДРЕСА_1. Відповідач незаконно займає вказану квартиру. Просив розірвати договір найму жилого приміщення від 20.08.2004 року, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ „Льонотекс" як незаконний, виселити ОСОБА_2 з незаконно зайнятого житлового приміщення.

ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ВАТ „Льонотекс", Житомирської міської ради, управління житлово-комунального господарства Житомирської міської ради, третьої особи органу оаіки і піклування Житомирської міської ради і в обґрунтування позовних вимог зазначив, що проживає в спірній квартирі на підставі договору найму, а ОСОБА_1 на зайняте жиле приміщення було видано ордер, який просив визнати недійсним.

Під час розгляду справи сторони неодноразово уточнювали і доповнювали позовні вимоги і остаточно ОСОБА_1 просив визнати недійсним договір найму житлового приміщення, АДРЕСА_1 від 20.08.2004 року, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ „Льонотекс", усунути перешкоди в користуванні даним жилим приміщенням шляхом виселення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з їх неповнолітніми дітьми з спірної квартири на підставі ст. 58 ЖК України, зобов"язати забрати свої речі з квартири.

ОСОБА_2 просив визнати недійсним ордер НОМЕР_1 від 02.06.2004р., виданий ВАТ „Льонотекс" ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 на підставі ст. ст. 52 та 59 ЖК України, свідоцтво НОМЕР_2 від 24.11.2004 р. про право власності на АДРЕСА_1 на ім"я ОСОБА_1, визнати дійсною угоду найму житлового АДРЕСА_1, укладену між ОСОБА_2 та ВАТ „Льонотекс", визнати дійсною угоду найму житлового АДРЕСА_1, укладену між ОСОБА_2 та ВАТ „Льонотекс" на новий термін, до 20.08.2008 року.

Судом, за погодженням сторін, замінено відповідача - управління житлово-комунального господарства на належного - управління житлового господарства Житомирської міської ради.

2

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, зустрічний пбзов не визнав і просив відмовити в його задоволенні.

ОСОБА_2 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, просив відмовити в їх задоволенні.

ОСОБА_3 не визнала позовні вимоги ОСОБА_1

Представник ВАТ „Льонотекс" в судовому засіданні визнав позовні вимоги ОСОБА_1, позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав.

Представники Житомирської міської ради в судовому засіданні не визнали позовні вимоги ОСОБА_2

Представник органу опіки і піклування не заперечував проти задоволення позову ОСОБА_1

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку про те, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню , а зустрічний позов ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням виконкому Житомирської міської ради № 302 від 15.05.2003 року гуртожитку по АДРЕСА_1 надано статус житлового будинку для малосімейних.До 2007 року гуртожиток перебував на балансі ВАТ „Льонотекс", в 2007 році переданий в комунальну власність і з цього часу його експлуатацію здійснює КВЖРЕП-9.

ОСОБА_1 з 1989 року перебував на квартирному обліку у ВАТ „Льонотекс". Відповідно до рішення спільного засідання адміністрації та профкому ВАТ „Льонотекс" від 02.09.2003 року ОСОБА_1, як ветерану підприємства, згідно колективного договору виділено АДРЕСА_1. В послідуючому нумерація квартири змінилась з АДРЕСА_1.

На підставі рішення адміністрації та профкому ВАТ „Льонотекс" 02.06.2004 року ОСОБА_1 було видано ордер НОМЕР_1. Доводи ОСОБА_2 про те, що жиле приміщення, на яке було видано ордер, не було вільним, спростовуються актом житлової комісії ВАТ „Льонотекс" від 31.05.2004 року та довідкою ВАТ „Льонотекс" від 31.10.2006 року.

24.11.2004 року ОСОБА_1 приватизував АДРЕСА_1. Відповідно до вимог ст. 3 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир з розрахунку санітарної норми 21 кв.м. загальної площі на наймача і додатково 10 кв.м. на сім"ю. Займані громадянами однокімнатні квартири передаються їм у власність, незалежно від розміру загальної площі, як передбачає ст. 6 зазначеного Закону. Відповідно до роз"яснення Державного комітету України з питань житлово - комунального господарства від 04.10.2002 року за № 4/2-696 „Про приватизацію житла, отриманого в порядку поліпшення житлових умов", громадяни мають право скористатись правом приватизувати житло в повному обсязі один раз. Таке право може бути використано повністю і по частинах. ОСОБА_1 скористався правом приватизувати житло по частинах з доплатою за надлишок жилої площі.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для визнання недійсними ордеру НОМЕР_1 від 02.06.2004р., виданого ВАТ „Льонотекс" ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 та свідоцтва НОМЕР_2 про право власності на вказану квартиру на ім"я ОСОБА_1

Також, суд вважає необгрунтованими вимоги ОСОБА_2 щодо визнання дійсною угоди найму житлового АДРЕСА_1, укладеної 20.08.2004 р. між ОСОБА_2 та ВАТ „Льонотекс" та визнання дійсною угоди найму житлового АДРЕСА_1, укладеної між ОСОБА_2 та ВАТ „Льонотекс" на новий термін, до 20.08.2008 року.

3

Так, відповідно до вимог ст. 61 ЖК України договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем і наймачем, громадянином, на ім"я якого видано ордер. Ордер ОСОБА_2 на АДРЕСА_1 не надавася, зареєстрований він у зазначеному житлі не був. Договір найму жилого приміщення укладено з ОСОБА_2 після видачі ордеру ОСОБА_1 Крім зазначеного, відповідно до наказу по ВАТ „Льонотекс" № 173 від 10.11.2003 року та на підставі ухвали господарського суду Житомирської області від 04.11.2003 року, відповідно до вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", будь-які угоди від імені підприємства мав повноваження укладати лише керуючий санацією, яким на той час був ОСОБА_4 В договорі найму житла, наданому ОСОБА_2 не вказано хто та на підставі яких документів діяв від імені ВАТ „Льонотекс". Даний договір не відповідає вимогам внутрішніх документів ВАТ „Льонотекс" , зокрема, п.4 наказу № 1612 від 14.07.2004' року, відповідно до якого жилі приміщення надаються тільки працівникам товариства, яким ОСОБА_2 ніколи не був та вимогам наказу № 177/1 від 27.07.2004 року „Про впорядкування обліку укладених договорів" щодо реєстрації всіх укладених договорів. Відповідно, суд приходить до висновку про визнання недійсним договору найму жилого приміщення - АДРЕСА_1, укладеному 20.08.2004 року між ВАТ „Льонотекс" та ОСОБА_2

Згідно вимог ст. ст. 319, 383 ЦК України власник має право володіти, користуватись та розпоряджатись належним йому майном, використовувати помешкання для власного проживання, а також вимагати усунення будь-яких порушень його права.

Враховуючи викладене, суд вважає обгрунтованою вимогу про усунення перешкод в користуванні ОСОБА_1 жилим приміщенням - АДРЕСА_1, шляхом виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 разом з їх неповнолітніми дітьми.

Керуючись ст. ст. 10, 57-60, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 58-61 ЖК України, ст. ст. 319, 383 ЦК України, суд-

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1. Визнати недійсним договір найму житлового приміщення - АДРЕСА_1, укладений 20.08.2004 року між ВАТ „Льонотекс" та ОСОБА_2.

Усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 жилим приміщенням - АДРЕСА_1, шляхом виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 разом з їх неповнолітніми дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. Зобов"язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звільнити АДРЕСА_1 від особистих речей.

Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову до ОСОБА_1, ВАТ „Льонотекс" про визнання недійсним ордеру НОМЕР_1 від 02.06.2004р., виданого ВАТ „Льонотекс" ОСОБА_1 на АДРЕСА_1, свідоцтва НОМЕР_2 про право власності на АДРЕСА_1 на ім"я ОСОБА_1, визнання дійсною угоду найму житлового АДРЕСА_1.

4

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави, судовий збір по 8, 50 грн. з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь ТУ ДСА в Житомирській області до Корольовського районного суду м. Житомира ( Код ЗКПО: 22062319, р/р 31211259700002, МФО 811039, Банк: УДК у м. Житомирі) по 3, 75 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений законом строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.