Рішення № 49400265, 31.08.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/3856/15-ц Провадження № 22-ц/772/2621/2015Головуючий в суді першої інстанції Федчишен С. А.Категорія 27 Доповідач Денишенко Т. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2015 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Він-ницької області в складі:

головуючої судді Денишенко Т.О.,

суддів Зайцева А.Ю., Стадника І.М. ,

при секретарі Топольській В.О.,

за участю представника апелянта, відповідача публічного акціонерного това-риства комерційного банку «Приватбанк» Олішевського Д.А., позивачів війсь-кового прокурора Вінницького гарнізону Центрального регіону України Гри-горчука С.А., ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засідан-ні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду цивільну справу за позовом

заступника військового прокурора Вінницького гарнізону Централь-

ного регіону України в інтересах ОСОБА_4

до публічного акціонерного товариства комерційного банк «При-

ватбанк» про зобов'язання вчинити дії,

за апеляційною скаргою представника публічного акціонерного товариства ко-мерційного банку «Приватбанк» Шуліки Аліни Володимирівни на заочне рі-шення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 червня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

04 березня 2015 року заступник військового прокурора Вінницького гарні-зону Центрального регіону України звернувся у Вінницький міський суд Він-ницької області з позовом в інтересах ОСОБА_4 до публічного акціо-нерного товариства комерційного банку «Приватбанк» ( далі - ПАТ КБ «При-ватбанк» ) про зобов'язання вчинити дії. Позов мотивований наступним. На підставі договорів про надання банківських послуг відповідачем було видано ОСОБА_4 дві кредитні карти за №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, якими позивач користується з 2011 та 2013 року відповід-но. 19 березня 2014 року ОСОБА_4 був призваний на військову служ- бу і зарахований до особового складу військової частини польова пошта В1119 наказом командира військової частини від цієї ж дати за № 65. Згідно чинного законодавства позивач на час особливого періоду звільняється від штрафних санкцій, пені за невиконання зобов'язань перед банком, однак його звернення в ПАТ КБ «Приватбанк» з цього приводу свого вирішення не знайшли, через що заявлений в суд цей позов ( а. с. 1-4 ).

26 травня 2015 року заступником військового прокурора Вінницького гар-нізону Центрального регіону України Мрочко Р. суду була подана заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позовні вимоги викладені в ін-шій редакції, а саме позивачі просили суд зобов'язати ПАТ КБ «ПриватБанк» не нараховувати ОСОБА_4 з 19 березня 2014 року до закінчення особ-ливого періоду або його демобілізації штрафні санкції, пеню за невиконання зобов'язань, проценти за користування кредитом згідно кредитної карти банку саме за № НОМЕР_1 ( а. с. 52 ).

Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 24 червня 2015 року позов задоволений: зобов'язано ПАТ КБ «ПриватБанк» не нараховувати ОСОБА_4 з 19 березня 2014 року по 10 березня 2015 ро-ку штрафні санкції, пеню за невиконання зобов'язань, проценти за користуван-ня кредитом за кредитною картою ПАТ КБ «ПриватБанк» №5168742307501654 ( а. с. 61-63 ).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22 липня 2015 року у задоволенні заяви ПАТ КБ «ПриватБанк» про перегляд заочного рішен-ня цього ж суду від 24 червня 2015 року у цій цивільній справі відмовлено ( а. с. 80 ).

Не погоджуючись із заочним рішенням суду першої інстанції від 24 червня 2015 року, представник банку Шуліка А.В. оскаржує його в апеляційному по-рядку, просить дане рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у позові в повному обсязі. Апелянтка вважає оскаржуване рішення незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за не-доведеності обставин, що мають значення для справи, невідповідності виснов-ків суду обставинам справи ( а. с. 82-86 ).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення та заперечення на апеляційну скаргу осіб, котрі беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, про-аналізувавши наявні в ній докази в їх сукупності, перевіривши законність і об-ґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що скарга підлягає задоволенню.

Пленум Верховного Суду України в пункті 2 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснив, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відпо-відно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми. Обгрунтованим визна-ється рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, що були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають дока-зуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповіда-ють встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають зна-чення для вирішення справи.

Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам, воно є не-обгрунтованим та незаконним.

Відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 303 ЦПК України, згідно з роз'яснення-ми, викладеними в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржува-ного судового рішення, суд апеляційної інстанції повинен з'ясувати: чи врахо-вані судом першої інстанції при ухваленні рішення всі факти, що входять до предмета доказування; чи підтверджені обставини ( факти ), якими мотивовано рішення, належними й допустимими доказами та чи доведені вони; чи відпові-дають висновки суду встановленим фактам; чи дотримано та чи правильно за-стосовані норми матеріального й процесуального права.

Таким чином, зазначеними положеннями цивільного процесуального зако-нодавства на апеляційний суд покладено обов'язок перевіряти законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, встановлені судом фактичні обставини і усувати недоліки, допущені судом першої інстанції.

Судом встановлено і це не оспорюється сторонами у справі, що на підставі договорів про надання банківських послуг відповідачем було видано ОСОБА_4 дві кредитні карти за НОМЕР_3, НОМЕР_2, якими він користується з 2011 та 2013 року відповідно. 19 березня 2014 року ОСОБА_4 був призваний на військову службу, наказом командира військової частини від 19.03.2014 року № 65 його було зараховано до особово-го складу військової частини польова пошта В1119. За період з 19 березня 2014 року по 31 грудня 2014 року сума нарахованих штрафних санкцій, відсотків за користування кредитними коштами за кредитною картою № НОМЕР_1 становить 12045,00 гривень. ОСОБА_4 проходив військову службу за призовом по мобілізації на особливий період з 19 березня 2014 року по 10 бе-резня 2015 року, що підтверджується довідкою військової частини польова по-шта В1119 від 10 березня 2015 року № 192.

Задовольняючи позов заступника військового прокурора Вінницького гар-нізону Центрального регіону України в інтересах ОСОБА_4, суд пер-шої інстанції не в повній мірі визначився з характером спірних правовідносин, що склалися між сторонами у справі, застосував норми матеріального права, що регулюють питання соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, в силу яких врахована об'єктивна неможливість для ОСОБА_4 через незалежні від нього обставини виконувати взяті договірні зобов'язання перед ПАТ КБ «ПриватБанк».

Однак, суд першої істанції не звернув увагу, що за заявою позивача від 26 травня 2015 року про зменшення позовних вимог останні стосувалися лише і виключно кредитної карти за № НОМЕР_1, а по даній картці відпо-відно розрахунку, що міститься на аркушах справи 29-46, вимога ОСОБА_4 виконана ще 20 лютого 2015 року завдяки «Перерахунку договору. При-значення: зупинка нарахувань мобілізованим». Тобто, на час звернення в суд прокурора з даним позовом, що мало місце 04 березня 2015 року, на час ухва-лення судом 24 червня 2015 року оскаржуваного заочного рішення суду пред-мет спору уже був відсутній.

За таких фактичних обставин, що реально мають місце, оскаржувне заочне судове рішення не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обгрунтованості, суд неправильно вирішив спір, що є підставою для скасува-ння заочного рішення від 24 червня 2015 року з ухваленням нового протилеж-ного за змістом рішення.

Згідно норм статті 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення у справі є неповне з'ясуван-ня судом обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обстави-нам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 статті 88 ЦПК України якщо суд апеляційної або ка-саційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Стороні, на ко-ристь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 88, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства ко-мерційного банку «Приватбанк» Шуліки Аліни Володимирівни задоволити.

Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 черв-ня 2015 року скасувати.

У позові заступника військового прокурора Вінницького гарнізону Цен-трального регіону України в інтересах ОСОБА_4 до пу-блічного акціонерного товариства комерційногобанку «Приватбанк» про зо-бов'язання вчинити дії за кредитною карткою № НОМЕР_1 - відмо-вити, судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголо-шення, однак воно може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про-тягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: /підпис/

Судді:/підписи/

З оригіналом вірно: