Постанова № 49399408, 24.12.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/27378/14-п

3-8016/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.12.2014 р. суддя Солом'янського районного суду м. Києва Москалюк В.М., розглянувши матеріали, які надійшли від ВДАІ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючої перукарем, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

28.10.2014 року близько 22:40 в м. Києві на вул. Кірпи, 4, ОСОБА_1, керуючи автомобілем Хюндай д.н.з. НОМЕР_2, під час руху заднім ходом не переконалась, що це буде безпечно, не скористалась допомогою інших осіб та здійснила наїзд на ОСОБА_2, що призвело до матеріальних збитків.

Крім того, 28.10.2014 року близько 22:40 в м. Києві на вул. Кірпи, 4, керуючи автомобілем Хюндай д.н.з. НОМЕР_2, була учасником ДТП, але залишила місце пригоди, не повідомивши про неї органи міліції.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою причетність до даної ДТП заперечила та пояснила, що потерпілу ОСОБА_2 раніше не знала та не бачила. 28.10.2014 року о 22:40 її автомобіля не було на вул. Кірпи, 4, а був припаркований в дворі будинку АДРЕСА_1, де вона проживає. Вона зазначила, що має припущення, що потерпіла вказала на неї як на особу, яка скоїла на неї наїзд, побачивши схожу машину на ту, якою вона керує. Номеру мобільного телефону вона потерпілій не давала. А наявність у потерпілої її номеру мобільного телефону ОСОБА_1 пояснює тим, що на її автомобілі розміщений рекламний банер, на якому міститься номер її телефону. Акумулятор від телефону потерпілої вона не брала та її дочці не віддавала. Її перукарня зачиняється о 21:00, тому в час, який зазначено в протоколах, її автомобіль був припаркований у дворі її будинку.

ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 28.10.2014 року близько 22:40, повертаючись додому, знаходилась на зупинці громадського транспорту на Південному залізничному вокзалі та чекала маршрутне таксі. Оскільки вздовж місця зупинки були припарковані автомобілі, які закривали оглядовість проїзної частини, вона змушена була зійти з бордюру на проїзжу частину. В цей час її штовхнув автомобіль, який рухався заднім ходом, в результаті чого вона впала. Із вказаного автомобіля вийшла жінка, запитала про її стан та запропонувала підвезти додому, на що ОСОБА_2 погодилась. Дорогою додому ОСОБА_2 фізичного болю не відчувала. Жінка, яка керувала автомобілем, який її збив розповідала про себе, де працює, назвалась ОСОБА_1 та дала їй свій номер мобільного, який ОСОБА_2 записала на візитівці. Також в автомобілі потерпіла помітила, що в її телефоні немає акумулятора, який скоріш за все випав, коли вона впала від удару автомобіля. Вікторія відповіла, що повернеться на місце пригоди та при наявності там акумулятора від телефону - поверне його потерпілій. При виході із автомобіля потерпіла записала марку та номерний знак вказаного автомобіля. Піднявшись в квартиру вона відчула біль та не змогла зняти взуття та одразу зателефонувала до дітей. Згодом приїхали діти та відвезли її в лікарню, де її оглянули та прописали знеболюючі ліки, за які вона понесла матеріальні затрати. Наступного дня її дочка поїхала до ОСОБА_1 в перукарню, розповіла про погіршення стану та ОСОБА_1 повернула знайдений акумулятор від телефону, який був пошкоджений, звинувативши ОСОБА_2 в тому, що трапилось.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 - її мати, проживають вони окремо. Пізно ввечері, коли сталась ДТП, її сестра, з якою вони разом проживають, розмовляла з матір'ю по телефону, яка в цей час знаходилась на зупинці громадського транспорту Південному залізничному вокзалі та чекала маршрутне таксі. В якийсь момент зв'язок обірвався та на протязі приблизно пів години з мамою був відсутній зв'язок, через що вони почали хвилюватись. Більш як через пів години зателефонувала мама, ОСОБА_2, та повідомила, що її збила машина та що вона погано себе почуває. Тоді вони із сестрою, викликавши таксі, забрали маму в лікарню, де її оглянули та прописали ліки. Протягом трьох днів мати, ОСОБА_2, не могла ходити. Наступного дня вона, ОСОБА_3, поїхала до ОСОБА_1 в перукарню, де ОСОБА_1 повернула знайдений акумулятор, та розповіла про наслідки ДТП за участю її матері та ОСОБА_1, на що ОСОБА_1 відповіла, що її мати сама у всьому винна.

Не дивлячись на невизнання ОСОБА_1 своєї вини, її вина у вчиненому підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення серія АП1№714957, АП1№714956, схемою місця ДТП, поясненнями потерпілої та свідка, які є послідовними, відповідають обставинам та не викликають сумніву у їх правдивості.

Суд також не приймає до уваги показання ОСОБА_1 про непричетність до даної ДТП та розцінює їх як форму захисту та бажання уникнути відповідальності, оскільки її показання нічим не підтверджуються, натомість спростовуються показаннями потерпілої та свідка.

Таким чином, суд вважає, що гр. ОСОБА_1 допустила порушення п. 10.9, 2.10 ПДР України, чим вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, тобто порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та залишення водієм місця ДТП, до якої він причетний.

Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи ставлення гр. ОСОБА_1 до вчиненого, характер правопорушення, суд вважає за можливе обмежитися стягненням у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплячується особою, на яку накладено таке стягення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 40-1, 124 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Притягнути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за ст. 124, 122-4 КУпАП та піддати її адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) грн. в дохід держави, який необхідно сплатити за наступними банківськими реквізитами: найменування банку ГУДК в м. Києві; рахунок отримувача 31117149700001; назва отримувача коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/21081300; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО) 820019.

Стягнути із ОСОБА_1 36 (тридцять шість) гривень 54 коп. судового збору, який необхідно сплатити за наступними реквізитами: отримувач коштів: УДК СУ у Солом'янському районі м. Києва; код отримувача /код ЄДРПОУ/ 38050812; рахунок отримувача: 31212206700010; банк отримувача: ГУ ДК СУ у м. Києві; код банку отримувача /МФО/:820019; код класифікації доходів бюджету: 22030001; призначення платежу: судовий збір; код суду: 050.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.

Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці.

Суддя: