Рішення № 49398202, 26.08.2015, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/7848/15-ц

пр. № 2/759/3972/15

26 серпня 2015 року Святошинський районний суд м. Києвау складі

головуючого судді Макаренко В.В.,

при секретарі Копчук Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача 19.05.2015 року звернувся до суду з позовом, яким просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № К2НСАК03407215 від 11.06.2007 року в сумі 20394,85 доларів США, що за курсом НБУ становить 457864,38 грн. та судові витрати, посилаючись на те, що відповідно до договору № К2НСАК03407215 від 11.06.2007 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 6851,31 доларів США, строком до 07.06.2012 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі встановленому кредитним договором. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № К2НСАК03407215, між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, відповідно до якого боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.

Оскільки ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, станом на 27.04.2015 року заборгованість за кредитним договором № К2НСАК03407215 від 11.06.2007 року становить 20394,85 доларів США, яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 4260,44 доларів США, заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 5499,26 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 723,36 доларів США та пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 9911,79 доларів США.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву якою підтримує позовні вимоги, не заперечує проти винесення заочного рішення, просить справу слухати у його відсутність.

ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог, просила відмовити в їх задоволенні посилаючись на те, що у відповідності до ст. 559 ЦК України, порука припиняється якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Крім того, зазначила, що в зв'язку з тим, що кінцевим терміном виконання зобов'язання згідно кредитного договору є 07.06.2012 року, а позов до суду предявлено19.05.2015 року, позивачем пропущено строк позовної давності.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає можливим розглянути дану справу у відсутності представника позивача та ОСОБА_1 і ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, щодо чого представник позивача не заперечує, яким відмовити в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, 11.06.2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк», що підтверджується Витягом з Статуту ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с. 22) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № К2НСАК03407215, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 6851,31 доларів США, строком до 07.06.2012 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,84 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інституту у розмірі суми 1,0 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту та 0,24 % від суми виданого кредиту щомісячно в період сплати відсотків за дострокове погашення кредиту (а.с. 11-12).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № К2НСАК03407215 від 11.06.2007 року, між ЗАТ КБ «Приватбанк» правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк», що підтверджується Витягом з Статуту ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с. 22) та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, відповідно до якого боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники (а.с. 14).

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором № К2НСАК03407215 від 11.06.2007 року, станом на 27.04.2015 року становить 20394,85 доларів США, яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 4260,44 доларів США, заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 5499,26 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 723,36 доларів США та пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 9911,79 доларів США (а.с. 4-6).

Відповідно до ст. 526 ЦК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Зобов'язання згідно статті 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Звертаючись в суд з позовом, позивач стверджує про невиконання відповідачами зобов'язань за кредитним договором у частині, що стосується щомісячного погашення кредиту та сплати заборгованості по процентам за користування кредитними коштами, пені та комісії.

Відповідно до умов надання споживчого кредиту, сторони обумовили кінцеву дату виконання кредитних зобов'язань до 07 червня 2012 року.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалість у три роки.

Статтею 258 Цивільного кодексу України визначено вимоги до яких застосовується спеціальна позовна давність, серед іншого, позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (ч.1 ст.259 ЦК України).

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала до суду письмові заперечення, яким просить застосувати строк позовної давності (а.с. 34-38).

Заборгованість за кредитом позивачем взято за період з 21.07.2007 року по 27.04.2015 року включно (а.с. 4-6).

Позов до суду подано 19.05.2015 року, а тому суд вважає необхідним застосувати строк позовної давності, відмовивши у стягненні суму заборгованості за період з 19.05.2012 року по 27.04.2015 року включно.

Проте представником позивача не надано до суду належних доказів, підтверджуючих наявність заборгованості і невчасність платежів, а наданий до суду розрахунок суми заборгованості не є належним доказом, тому що банк не надав даних які були основою для цього розрахунку.

Крім того, наданий до суду розрахунок є неповним, необґрунтованим, зазначені у ньому суми заборгованості по тіло кредиту, відсотках є недоведеними, а тому вказаний розрахунок не може бути визнаний належним доказом та допустимим доказом по справі, а тому в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № К2НСАК03407215 від 11.06.2007 року в сумі 20394,85 доларів США, що за курсом НБУ становить 457864,38 грн. слід відмовити.

Щодо позовних вимог до ОСОБА_2 щодо стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором № К2НСАК03407215 від 11.06.2007 року, то суд вважає за необхідне відмовити в цій частині з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Також, відповідно до п. 24 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 р., передбачено, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Враховуючи, що кінцевий строк виконання основного зобов'язання 07 червня 2012 року, а позивач звернувся до суду з вищевказаним позов тільки 19.05.2015 року, то суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № К2НСАК03407215 від 11.06.2007 року укладеного між ЗАТ КБ «Приватбанк» правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 258, 526, 530, 554, 591, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Публічному акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ Макаренко В.В.