Ухвала суду № 49396617, 31.08.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/16272/15-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого слідчого судді Бірси О.В.,

при секретарі Куса Л.І.,

за участю сторін кримінального проовадження:

прокурора Боярського П.В.

слідчого Цьопича О.С.,

підозрюваної ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві Цьопича О.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, уродженки м. Макіївка, Донецької обл., з середньою освітою, безробітньої, не заміжньої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 не працюючої, раніше судимої, в рамках кримінального правопорушення внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100040012987 від 28.08.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

в с т а н о в и в :

Слідчий СВ Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві Цьопич О.С., за погодженням з прокурором прокуратури Дніпровського району м. Києва Боярським П.В., звернувся до слідчого судді з зазначеним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити враховуючи, що підозрювана ОСОБА_1, вчинила тяжкий умисний, майновий злочин з корисливих мотивів, не має постійного місця проживання, засобів зв'язку, безробітня, може вчинити інше кримінальне правопорушення, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років, може впливати на свідків та потерпілого, чим перешкоджати проведенню досудового розслідування та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав, викладених у його мотивувальній частині, враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам, враховуючи особу підозрюваного та його соцільний статус.

Підозрюваний просив відмовити у задоволенні даного клопотання враховуючи, що всі докази у кримінальному провадженні ґрунтуються на припущеннях, зазначені у клопотанні ризики не відповідають дійсності.

Тож, слідчий суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, приходить до наступного.

Органами досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України виходячи з того, що 28 серпня 2015 року приблизно о 00 годині 05 хвилин ОСОБА_4 та ОСОБА_1перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Юності, 9/6, керуючись корисливимумислом, спрямованим на відкрите викрадення чужого майна, обрали предметом свого злочинного посягання майно, яке належить ОСОБА_5, а саме: мобільний телефон марки «Samsung», вартістю 500 грн. з картою пам'яті 1 GB вартістю 100 грн., сім-картою мобільного оператора «Kyivstar» вартістю 25 грн., грошовими коштами в сумі 570 грн. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, перебуваючи за адресою: м. Київ вул. Юності, 9/6 користуючись сприятливими для доведення свого злочинного умислу до кінця умовами, а саме - відсутністю сторонніх осіб, ОСОБА_1 підійшла до ОСОБА_5 та застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілого правою рукою вдарила ОСОБА_5 в обличчя. В цей момент підійшов ОСОБА_4 та також наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_5, після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_1 почали наносити численні удари по голові та тілу ОСОБА_5, від яких останній впав на землю, тим самим подолавши опір ОСОБА_5 В подальшому, ОСОБА_4 почав обшукувати потерпілого, у якого з правого карману штанів, в які був одягнутий потерпілий, дістав мобільний телефон марки «Samsung», вартістю 500 грн. з картою пам'яті 1 GB вартістю 100 грн., сім-картою мобільного оператора «Kyivstar» вартістю 25 грн., грошові кошти в сумі 570 грн. тим самим відкрито заволодів вищевказаними речами, чим завдали ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 1195 гривень.

За вказаним фактом, 28.08.2015 року відомості за вказаними фактами було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно реєстраційний номер № 12015100040012987.

28.08.2015 року - підозрюваного затримано у порядку ст. 208 КПК України.

28.08.2015 року - підозрювану повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

29.08.2015 року - ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва затримання підозрюваної визнано незаконним, підозрювану звільнено з під варти у залі суду.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Як убачається з матеріалів клопотання необхідність його застосування слідчий обґрунтовує тим, що підозрювана об'єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, а його вина підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв'язку з чим остання будучи обізнаною з мірою покарання за вчиненні діяння, може вчинити інше кримінальне правопорушення, впливтаи на свідків та потерпілого.

Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Тож, слідчий суддя, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. За відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту (див. рішення у справі «Чеботарі проти Молдови», N 35615/06, п. 48, від 13 листопада 2007 року)» та те, що ч. 3 ст. 17 КПК України імперативно визначено, що підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.

Також, слідчим суддею враховується те, що згідно рішення Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

За таких умов, слідчий суддя дослідивши, матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

У судовому засіданні, стороною захисту, у супереч положень ч. 5 ст. 132 КПК України, не було надано суду допустимих доказів, які б свідчили про відсутність ризиків встановлених стороною обвинувачення, у зв»язку з чим, слідчий суддя вважає доведеною наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному провадженні, достовірність підозри, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами.

Однак, слідчий суддя не сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації неможливості запобігання ризику/ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки на доведення даної позиції клопотання містить єдине зазначення менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, що безумовно не може свідчити про доведеність даного факту.

За таких умов, суд приходить до переконливого висновку, що клопотання не містить чіткого обґрунтування неможливості запобігання ризику/ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, у зв'язку з чим вважає, що на даному етапі, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи (взяття під варту), про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

За таких обставин, слідчий суддя, враховуючи, той факт, що стороною обвинувачення було доведено наявність ризиків, визначеного ст. 177 КПК України, та безумовної недоведеності факту того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеному під час розгляду клопотання ризику, вважає за необхідне у задоволенні клопотання про обрання заходу забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою відмовити, та обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, з покладенням обов'язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України терміном на 2 місяці, оскільки саме даний запобіжний захід дасть змогу уникнути встановленим судом ризикам та забезпечити виконання нею покладених процесуальних обов'язків.

Враховуючи вище викладене, керуючись вимогами ст.ст. 1-2, 7-29, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 310 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання слідчого СВ Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві Цьопича О.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, - відмовити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, - запобіжний захід у виді домашнього арешту з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, з 18 год. 00 хв. по 09 год. 00 хв. наступного дня, до 27 жовтня 2015 року.

Зобов»язати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибути до місця свого проживання - АДРЕСА_1.

Зобов"язати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибувати за кожною вимою до суду, СВ Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти до 27.10.2015 року наступні обв'язки: 1) не відлучатися за межі постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; 2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну місця проживання;

Роз'яснити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що в разі невиконання покладених на неї обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати через слідчого для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного та зобов'язати останніх негайно поставити його на облік і повідомити про це суд.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві Цьопича О.С. та прокурора прокуратури Дніпровського району м. Києва Боярського П.В.

Роз'яснити виконавцям, що навмисне невиконання службовою особою ухвали суду або здійснення перешкод їх виконання тягне кримінальну відповідальність за ст. 382 КК України.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: О.В. Бірса