Рішення № 49389175, 11.03.2015, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Чорнобривко Л.Б.

Доповідач - Коротких О.Г.

Справа № 415/565/14-ц

Провадження № 22ц/782/2/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2015 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого: Коротких О.Г.

суддів: Орлова І.В., Стахової Н.В.

при секретарі Веселові С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Сєвєродонецьку апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укркомунбанк » на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 30.09.2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Укркомунбанк» про розірвання договору банківського вкладу, стягнення грошових коштів і моральної шкоди,

встановила:

Позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «Укркомунбанк» в обґрунтування якого зазначив, що 16 березня 2011 року між ним та відповідачем було укладено договір № 41/2536 про строковий банківський вклад фізичної особи в іноземній валюті з нарахуванням 08,40% річних та сплатою грошових коштів по закінченню дії договору 19 березня 2012року. Згідно договору позивач передав банку грошові кошти в сумі 3700доларів США на вкладний рахунок НОМЕР_2 відповідно до квитанції №10 від 10.03.2011року. По закінченню строку дії договору ОСОБА_2 з поважних причин не звернувся до банку за отриманням грошей, а тому відповідач, посилаючись на пролонгацію договору, 20.03.2013року уклав з ним новий договір банківського вклад №41/2733 і прийняв на вкладний рахунок НОМЕР_1 накопичену за первісним договором суму 4600доларів США з нарахуванням 13,50% річних і сплатою грошових коштів по закінченні дії договору 21.03.2014року. На початку листопада 2014року позивач звернувся до банку з заявою про повернення 4600доларів США, на яку отримав відповідь про відсутність коштів на його рахунках внаслідок зловживань співробітників банку і що сплата кощтів буде здійснюватися за рішенням суду. ОСОБА_2 звернувся до суду з цим позовом і просив розірвати договір банківського вкладу №41/2733 від 20.03.2013року, стягнути 4600доларів США, з яких 3700доларів- сума вкладу і 900доларів США-відсотки, а також стягнути на його користь моральну шкоду в сумі 10 000грн.

Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 30 вересня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 залишені без задоволення у повному обсязі.

З даним рішенням не погодився позивач і подав апеляційну скаргу.

Апелянт вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, таким, що підлягає скасування у зв»язку з порушенням норм матеріального права та

невідповідністю висновків суду обставинам справи, а тому просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до вимог ст..213 ЦПК України рішення суду має бути законним та обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно з законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що 16 березня 2011 року між ним та відповідачем було укладено договір № 41/2536 про строковий банківський вклад фізичної особи в іноземній валюті з нарахуванням 08,40% річних та сплатою грошових коштів по закінченню дії договору 19 березня 2012року. Згідно договору позивач передав банку грошові кошти в сумі 3700доларів США на вкладний рахунок НОМЕР_2 відповідно до квитанції №10 від 10.03.2011року. По закінченню строку дії договору ОСОБА_2 з поважних причин не звернувся до банку за отриманням грошей, а тому відповідач, посилаючись на пролонгацію договору, 20.03.2013року уклав з ним новий договір банківського вкладу №41/2733 і прийняв на вкладний рахунок НОМЕР_1 накопичену за первісним договором суму 4600доларів США з нарахуванням 13,50% річних і сплатою грошових коштів по закінченні дії договору 21.03.2014року. На початку листопада 2014року позивач звернувся до банку з заявою про повернення 4600доларів США, на яку отримав відповідь про відсутність коштів на його рахунках внаслідок зловживань співробітників банку і що сплата кощтів буде здійснюватися за рішенням суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до договору банківського вкладу відсутні докази того, що уповноважена особа відповідача прийняла зазначені в договорі кошти в сумі 4600доларів США та вони були перераховані до установи банку, що суперечить п.10.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній і іноземній валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003р. №492.

Суд відмовив у стягненні моральної шкоди на користь позивача у зв»язку з відсутністю доказів в обгрунтування цих позовних вимог.

Судова колегія частково погоджується з висновками суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та апелянта по справі, судова колегія прийшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що сторони 16 березня 2011 року уклали договір №41/2536 про строковий банківський вклад фізичної особи в іноземній валюті з нарахуванням 08,40% річних та сплатою грошових коштів по закінченню дії договору 19 березня 2012року відповідно до вимог ст.1058 ЦК України, яка передбачає, що за договором банківського вкладу(депозит) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони(вкладника) абю для неї грошову суму(вклад), що надійшла, зобов»язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановленого договором.

Позивач ОСОБА_2 передав банку грошові кошти в сумі 3700доларів США на вкладний рахунок НОМЕР_2 відповідно до квитанції №10 від 10.03.2011року. Після спливу строку дії договору позивач не звертався до банку для отримання належних йому грошових коштів. Згідно п.5.4 договору, якщо після закінчення терміну дії договору ВКЛАДНИК не вимагає вклад, то такий договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, вклад продовжує враховуватися на тому ж самому вкладному рахунку, проценти нараховуються в розмірі процентів по вкладах на вимогу. За час зберігання нарахованих процентів на їх суму проценти не нараховуються.

Всупереч цієї умови договору ПАТ «Укркомунбанк» 20.03.2013року уклав з ОСОБА_2 новий договір банківського вкладу № 41/2733 і прийняв на вкладний рахунок НОМЕР_1 накопичену за первісним договором банківського вкладу суму 4600доларів США з нарахуванням 13,50% річних і сплатою грошових коштів по закінченні дії договору 21.03.2014року, посилаючись на пролонгацію укладеного 16.03.2011року договору.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Виходячи з викладеного, судова колегія вважає, що позовна вимога ОСОБА_2 про розірвання укладеного 20.03.2013року, є обгрунтованою, оскільки відповідач істотно порушив договір банківського вкладу від 16.03.2011р., а саме: в п.1.2 договору банківського вкладу від 20.03.2013р. зазначено, що проценти на вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження коштів до банку, тобто проценти по вкладу не нараховувалися в період з 19.03.2012р.-закінчення дії первісного договору банківського вкладу по 20.032013р.-день укладання нового договору, тобто ОСОБА_2 значною мірою позбавився тієї суми процентів, на які розраховував при укладанні договору.

Згідно з п.5 ст.653 ЦК України якщо договір змінений або розірваний у зв»язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відповідно до ч.2 ст.1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов»язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім випадків, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Виходячи з матеріалів справи, спір між сторонами щодо суми банківського вкладу 4600доларів США відсутній, а тому посилання суду першої інстанції на п.10.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній і іноземній валютах не заслуговують на увагу. На час розгляду справи еквівалентна сума становить 99 958грн., виходячи з офіційного курсу НБУ гривні до іноземної валюти станом на 11.032015року 100 доларів США-2173,5710грн., вона підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_2

Разом з тим, судова колегія вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про відмову в задоволенні позову про стягнення моральної шкоди. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків суду.

Відповідно до вимог ст..309 ЦПК України однією з підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, тому рішення підлягає зміні.

Керуючись ст..303,304,307,309, 316 ЦПК України, судова колегія

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 30.09.2014 року змінити, скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про розірвання договору банківського вкладу і стягнення грошових коштів. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким розірвати договір про строковий банківський вклад №41/2733 від 20.03.2013року, укладений між ОСОБА_2 і ПАТ «Укркомунбанк», стягнути з ПАТ «Укркомунбанк» на користь ОСОБА_2 грощові кошти в сумі 99 958(дев»яносто дев»ять тисяч дев»тьсот п»ятдесят вісім)грн., що еквівалентно 4600(чотирьом тисячам шістьсот)доларів США.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з ПАТ «Укркомунбанк» судовий збір в сумі 182,39грн. на користь ОСОБА_2, а також в сумі 817,19грн.-на користь держави.

Рішення набирає чинності негайно та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий:

Судді: