Ухвала суду № 49388015, 27.08.2015, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/6130/15-а

Провадження № 2-а/362/293/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" серпня 2015 р. Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області К.В. Медведєв, розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Глевахівський селищній раді Васильківського району Київської області вчинять такі дії: надавати в короткострокову або довгострокову оренду, або будь-яким шляхом відчужувати, в т.ч. передавати у власність земельну ділянку орієнтованою площею 0,15 га, яка розташована у смт.Глеваха (кадастровий квартал 3221455300:01:010), згідно доданих ним графічних матеріалів Васильківського району Київської області.

При цьому, будь-яких доказів в обґрунтування заявленого клопотання про забезпечення позову позивачем не надано та взагалі не зазначено..

Дослідивши матеріали справи, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, суд приходить до наступних висновків.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 117, 118 Кодексу адміністративного судочинства України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання постанови адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.

Відповідно частини 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно частини 3 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

В розумінні наведеної норми закону, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд зазначає, що позивачем зазначено доводів в обґрунтування підстав щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, не надано доказів, які б свідчили про існування небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Таким чином, суд констатує недоведеність позивачем підстав для забезпечення позову, визначених частиною 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Керуючись статтями 117, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя К.В. Медведєв