Вирок № 49387523, 19.02.2010, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 72, 8300, (04595) 6-76-19

Справа № 1-169/2010

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2010 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Височин Ю.В.,

за участю прокурора Фастова І.М., захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, не одруженого, військовозобовзаного, зареєстрованого: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 358 та ч.3 ст. 358 КК України,

в с т а н о в и в :

В серпні 2009 року, ОСОБА_2, маючи прямий умисел на отримання підроблено закордонного паспорта громадянина іншої держави, з метою в'їзду на територію України, знаходячись в м. Барселона Іспанія, і, усвідомлюючи те, що він порушує встановлений порядок отримання документа, який видається державною установою і який надає право на користування окремими пільгами, для виготовлення підробленого паспорту, передав свою фотокартку невстановленій слідством особі, чим здійснив пособництво у вчиненні злочину. Через деякий час ОСОБА_2 отримав закордонний паспорт громадянина ОСОБА_3 CZE № 10819963 на імя ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, зі своєю фотокарткою і залишив на зберігання при собі.

27.12.2009 року, о 00 год. 05 хв., ОСОБА_2, маючи прямий умисел на використання завідомо підробленого документу, після перельоту літаком рейсу, сполученням «Барселона - Київ», при проходженні паспортного контролю в аеропорту «Бориспіль», що в м. Бориспіль - 7, Київської області, працівникам прикордонної служби України пред'явив закордонний паспорт громадянина ОСОБА_3 CZE № 10819963 на імя ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, зі своєю фотокарткою і був затриманий.

Згідно висновку експерта №4 від 30.01.2010 року, бланк закордонного паспорту громадянина республіки ОСОБА_3 для виїзду за кордон серії CZE № 10819963 на імя ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, виготовлений на підприємстві, що здійснює їх офіційне виготовлення для Чеської республіки (нового зразку). Сторінка з реквізитами власника має ознаки виготовлення з використанням електронно - множильної техніки.

Такі умисні дії ОСОБА_2, які виразились в пособництві в підробленні посвідчення чи іншого документу, який видається підприємством, яке має право видавати чи посвідчувати такі документи, який надає право або звільняє від обов'язків з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, та у використанні завідомо підробленого документу, органами досудового слідства кваліфіковані за ознаками злочину, передбачений ч.5 ст.27, ч.1 ст. 358 КК України та ч. 3 ст. 358 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та надав згоду на проведення судового розгляду в порядку, передбаченому ч.3 ст. 299 КПК України, оскільки він не оспорює фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному висновку. При цьому судом встановлено, що підсудний правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позицій. Тому заслухавши думку підсудного, його захисника та прокурора, й розяснивши їм положення ст. 299 КПК України, про те що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються за виключенням документів, що характеризують особу підсудного, речові докази та судові витрати в справі.

Підсудний ОСОБА_2 під час судового розгляду показав, що він в 2004 році за допомогою його дійсного проїзного квитка дитини виїхав до Іспанії разом з матірю, де і мешкав до останнього часу. В Іспанії він мешкав незаконно. Для того, щоб отримати роботу в Іспанії він в серпні 2009 року, перебуваючи в м. Барселона, пішов до загально відомого місця в м. Барселона, де можливо придбати підроблений паспорт. Він звернувся до чоловіка і розповів йому про свою проблему, а він йому відповів, що може допомогти і зробити підроблений паспорт громадянина ОСОБА_3 за грошову винагороду в сумі 2000 євро і він погодився на його пропозицію. Для виготовлення паспорту він надав чоловіку фотокартки і через деякий час отримав паспорт для виїзду за кордон громадянина ОСОБА_3 на імя ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 з його фотокарткою. Він вирішив поїхати до України, щоб зробити дійсний паспорт для виїзду за кордон і в кінці грудня 2009 року придбав квиток на літак сполученням «Барселона - Київ». В ніч з 26 га 27 грудня 2009 року при проходженні паспортного контролю в аеропорту «Бориспіль», після перельоту рейсом, сполученням «Барселона - Київ», він, для посвідчення особи пред'явив закордонний паспорт громадянина ОСОБА_3 з його фотокарткою на прізвище ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, і його затримали працівники Прикордонної служби України. Він знав, що паспорт, який використав для посвідчення особи при проходженні паспортного контролю є підроблений, так як він був не на його дані, але він не мав інших документів, щоб повернутись на Україну.

Враховуючи покази підсудного, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 в інкримінованих органами досудового слідства злочинах, передбачених ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 358 КК України та ч. 3 ст. 358 КК України, доведена повністю, а його дії кваліфіковані правильно, оскільки останній вчинив умисні дії, які виразились в пособництві підроблення посвідчення чи іншого документу, який видається підприємством, яке має право видавати чи посвідчувати такі документи, який надає право або звільняє від обов'язків з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, а саме закордонного паспорту громадянина ОСОБА_3, та у використанні завідомо підробленого документу даного паспорту.

До такого висновку суд приходить з урахуванням вимог ст. 7 КК України. При цьому судом встановлено, що ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності на території Іспанії не притягався.

З цього приводу у суду відсутні сумніви з приводу призначення ОСОБА_2 покарання за ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 358 та ч.3 ст. 358 КК України.

Призначаючи покарання судом враховано ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини його вчинення, дані про особу підсудного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання, у звязку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання ОСОБА_2 покарання у виді штрафу з урахуванням вимог ст. 70 КК України.

Оскільки санкцією ч.1 ст. 358 КК України передбачено максимальне покарання у виді обмеження волі строком до 3 років, а ч.3 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки, вчинені ОСОБА_2 злочини є невеликої тяжкості.

Визнання вини підсудним, його щире каяття у скоєному та активне сприяння ним розкриттю злочину суд визнає обставинами, які помякшують його відповідальність.

Обтяжуючих відповідальність обставин судом не встановлено, про них не зазначив і прокурор. Раніше до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 не притягався (а.с. 75).

Судом при призначенні покарання не береться до уваги характеристика на підсудного, видана за місцем реєстрації в м. Києві, оскільки встановлено, що останній там не проживає, а вперше після 2004 року з'явився на території України 27.12.2009 року (а.с. 79).

Наркологічних та психічних розладів у ОСОБА_2 не виявлено (а.с. 77, 78).

З цих підстав суд вважає за достатнім визначити ОСОБА_2 міру покарання у виді штрафу за ч. 5 ст. 27 та ч.1 ст. 358 КК України в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та за ч.3 ст. 358 КК України в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За сукупністю злочинів відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно застосувати до ОСОБА_2 покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 850 грн.

Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім для виправлення підсудного та попередження скоєння ним нових злочинів зважаючи на відношення до скоєного та його особу.

При вирішенні питання про речові докази, суд враховує вимоги ст. 81 КПК України, останні паспорт громадянина ОСОБА_3, слід зберігати у справі (а.с. 62, 63).

Цивільний позов не заявлявся.

ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у виді підписки про невиїзд, яку слід залишити без зміни до набрання вироком законної сили (а.с. 40-42).

В порядку ст. 98-1 КПК України згідно постанови прокурора від 29.12.2009 року відносно ОСОБА_2 до закінчення судового слідства застосовано запобіжне обмеження у виді заборони виїзду за межі України, яке після набрання вироком законної сили підлягає зняттю.

На досудовому слідстві проводилась судово-технічна експертиза, вартість якої в розмірі 1095 грн. 25 коп. є судовими витратами, які підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_2 (а.с. 53-60).

Керуючись ст.ст. 322, 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчинені злочинів, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 358 КК України та ч. 3 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання:

за ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за ч.3 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі ст. 70 КК України остаточно ОСОБА_2 призначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот пятдесят) грн.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд, а після набрання вироком законної сили, - запобіжний захід скасувати.

Після набрання вироком законної сили запобіжне обмеження у виді заборони ОСОБА_2 виїжджати за межі України, застосоване згідно постанови прокурора від 29.12.2009 року, - зняти.

Речові докази по справі: паспорт громадянина ОСОБА_3 CZE №10819963 на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, що знаходиться при матеріалах кримінальної справи, - залишити зберігати при кримінальній справі.

Стягнути з ОСОБА_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_6, на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області (м. Київ, вул. Воздвиженська, 2) судові витрати щодо вартості проведеної судово-технічної експертизи в розмірі 1095 (одна тисяча девяносто п'ять) грн. 25 коп. (Одержувач: НДЕКЦ МВС України, код ЗКПО: 25574713, р/р 35222002000460, банк одержувача: УДК у Київській області, МФО: 821018).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області на протязі 15 діб через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляції.

Суддя С.М.Вознюк