Ухвала суду № 49371352, 27.08.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1557/15 Справа № 175/1419/15-к Головуючий у 1 й інстанції - Бровченко В. В. Доповідач - Власкін В.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2015 року м. Дніпропетровськ

27 серпня 2015 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Власкіна В.М.

суддів - Джерелейко О.Є., Сербіна В.В.

при секретарі - Письменній К.В.

за участю прокурора - Пістун М.С.

захисника - ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2015 року.

Цим вироком,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, там же зареєстрований і проживає АДРЕСА_1, громадянин України, з середньою освітою, одружений, має неповнолітнього сина, непрацюючий, раніше судимий:

- 26.08.1993 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.141, ч.3 ст.117, ст.42 КК України до 7 років позбавлення волі;

- 05.12.2000 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.196-1 КК України до 1 року виправних робіт із утриманням 15% заробітку;

- 12.04.2001 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.81, ст.43 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі;

- 24.10.2006 року Новомосковським міським судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.309 КК України до 1 року позбавлення волі;

- 26.08.2008 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі;

- 12.12.2012 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.309 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі. Звільненого 14.12.2012 року по відбуттю строку покарання;

- 05.06.2013 року Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.309, ст.ст.75, 76 КК України до 3 років 5 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки,

засуджений за ч.2 ст.309 КК України до покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України остаточно визначено 4 роки 6 місяцівпозбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 614, 40 гривень, за проведення експертизи по справі.

ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що маючи умисел на незаконне придбання і зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчиняючи злочин повторно, при невстановлених органом досудового розслідування обставинах із невстановленого слідством джерела незаконно придбав невстановлену кількість особливо небезпечного наркотичного засобу «опій ацетильований», який без мети збуту став незаконно зберігати за місцем свого проживання у АДРЕСА_1

14 лютого 2015 року в період часу з 11 години 23 хвилин до 12 години 37 хвилин під час проведення санкціонованого судом обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 за вказаною адресою співробітники міліції виявили та вилучили шприц із рідиною масою 15,4200 г, яка відноситься до особливо небезпечного наркотичного засобу «опій ацетильований», обіг якого заборонений, масою в перерахунку на суху речовину 0,4318 г, який ОСОБА_3, вчиняючи злочин повторно, незаконно придбав і зберігав без мети збуту.

В апеляції обвинувачений ОСОБА_3 просить скасувати вирок, вважаючи його необґрунтованим та незаконним, та виправдати його, оскільки його вина не доведена, а матеріали кримінального провадження сфабриковані органами досудового розслідування. Звідки у його холодильнику взялися наркотики він не знає і судом це також встановлено не було. Суд взяв до уваги сумнівні покази понятих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які у судовому засіданні плуталися у показах, повідомивши суду про часткову втрату пам'яті після участі в АТО. Судом були проігноровані покази свідка ОСОБА_6, яка повідомила про те, що до санкціонованого обшуку міліція знаходилася у нього вдома і мала можливість підкинути наркотики. Вважає обшук у його домі, проведеним із порушенням норм КПК України, а його результати недопустимим доказом по справі. За його заявою не була проведена дактилоскопічна експертиза на наявність відбитків пальців рук на усіх вилучених у нього в будинку предметах. Суд взяв до уваги покази свідка ОСОБА_7, які не мали ніякого підтвердження, і відкинув покази свідка ОСОБА_8, які повністю спростовували свідчення, надані ОСОБА_7

Крім того, вказує на наявність в матеріалах справи характеристики, яка свідчить про те, що він вів порядний образ життя, є приватним підприємцем та виховує двох малолітніх дітей.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого та захисника, які підтримали апеляцію, прокурора, який вважав, що вирок слід залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляції, колегія вважає апеляцію такою, що не підлягає задоволенню.

Висновки суду про винність ОСОБА_3 у скоєнні вказаного кримінального правопорушення ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах.

Суд ретельно перевірив доводи обвинуваченого про те, що наркотики йому були підкинуті працівниками міліції до проведення обшуку або під час обшуку, оскільки їх дії були безконтрольними.

Ці доводи спростовувалися показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які були присутніми при цьому у якості понятих, про те, що постійно знаходилися з працівниками міліції, приміщення у будинку оглядалися почергово, самостійно працівники міліції по будинку не ходили та всі предмети були виявлені та вилучені у них на виду.

Свідок ОСОБА_9, залучений у якості спеціаліста, дав аналогічні покази, пояснивши також, що відеозапис обшуку, який здійснювався ним, переривався з технічних причин, у зв'язку з невеликим зарядом акумулятора відеокамери та неможливістю його підзарядки.

Сумніватися в об'єктивності показів цих свідків суд підстав не знайшов, оскільки вони були послідовними, несуперечливими, підтверджувалися іншими доказами - протоколом обшуку, згідно якого за місцем проживання ОСОБА_3, у холодильнику виявлений медичний шприц з рідиною коричневого кольору (а.с.9-12); висновком експерта про те, що дана рідина містить особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований (а.с.25-29); відеозаписом обшуку у ОСОБА_3 від 14.02.2015 року. При цьому, свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_10 безпосередньо дали достатньо повні покази, деякі деталі не могли згадати через давність подій, а не через контузії, що не вказувало на необ'єктивність їх показів у цілому.

Не обґрунтовані і посилання обвинуваченого на те, що відеозапис обшуку вказує на порушення КПК України, підтверджує непостійну присутність понятих при діях працівників міліції. Даний відеозапис досліджувалася судом і не було встановлено, що поняті відволікалися, не все бачили, що їх кликали лише коли щось виявляли, як на те посилається ОСОБА_3 в апеляції. Суд вказав на те, що дії працівників міліції при обшуку постійно контролювалися понятими, а також і обвинуваченим, який був присутнім при цьому і не мав якихось зауважень по ходу обшуку. Переривання відеозапису у ході обшуку, як правильно вказав суд, не вказує на незаконність цієї дії, яка була проведена на підставі судового рішення, у присутності понятих та самого ОСОБА_3

Показам свідка ОСОБА_6 про те, що до обшуку працівники міліції без понятих пересувалися по будинку, суд дав оцінку і обґрунтовано не прийняв їх, як такі, що не знайшли підтвердження.

Те, що по справі не проведена дактилоскопічна експертиза по дослідженню відбитків пальців, які могли бути на вилученому шприці з опієм, на неповноту слідства не вказує. Проведення такої експертизи обов'язковим не є, клопотань про це від обвинуваченого не надходило.

Те, що суд не навів у вироку показів свідка ОСОБА_8, на обвинувальний нахил, як посилається обвинувачений в апеляції, не вказує.

При обшуку у ОСОБА_3 дана особа не була присутня, даних, які мають значення для справи, не повідомив.

Свідок ОСОБА_7 пояснив у суді, що ОСОБА_3 самостійно проживав у АДРЕСА_1, що мало значення для справи, оскільки викривало саме ОСОБА_3 у зберіганні наркотиків, тому суд обґрунтовано послався на ці покази.

Якихось порушень норм КПК України, які тягнуть за собою скасування вироку, не встановлено, дії ОСОБА_3 за ч.2 ст.309 КК України кваліфіковані правильно.

Покарання йому призначено з дотриманням вимог ст.65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості кримінального правопорушення, обставин справи, даних про особу винного, і підстав до його зміни немає.

У зв'язку з викладеним, керуючись ст.ст.405, 407 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2015 року відносно ОСОБА_3, - залишити без змін.

Судді: