Вирок № 49367639, 20.07.2015, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

провадження № 1-кп/200/543/2015 справа № 200/13490/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року липня 20 дня Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, одноособово, під головуванням судді Чулініна Д. Г.,

за секретаря - Шнирьової Л. П.,

з участю: прокурора Кривдюка С. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровськ у залі суду в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 1 2015 04 003 0000445, справу за висунутим обвинуваченням проти:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, народженого в м. Дніпропетровську, українця за національністю, з професійно-технічною освітою, маючого нерегулярний дохід з підрядних робіт до 3000 гривень на місяць, розлученого, утримуючого малолітню доньку ОСОБА_20 дев'яти років від народження, який мешкає в м. Дніпропетровську за зареєстрованим місцем проживання на АДРЕСА_1, раніше з огляду на ст. 89 КК України не судимого, -

у вчиненні злочинів за ч.ч. 1, 2 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, здобувши професійно-технічну освіту, набув досвіду виконання необхідних замірів для виготовлення корпусних меблів, підшукав рекламну продукцію, завдяки чому в умовах короткочасного контакту з незнайомою людиною вмів справити враження успішного торгівця меблями, освітлювальними приладами та іншими товарами для дому в роздріб. Проявляючи схильність до паразитування на продажі меблів за зразками, з метою легкої наживи за рахунок одержання грошей під приводом завдатку (передплати) за публічним договором він, для більшої переконливості, 08.08.2014 зареєструвався фізичною особою-підприємцем, який здійснює за видами господарської діяльності роздрібну торгівлю в спеціалізованих магазинах та інші види роздрібної торгівлі поза магазинами. Потрапивши з користолюбства під антигромадський вплив чужого вдалого прикладу, ОСОБА_1, маючи у зв'язку з погашеними судимостями кримінальні навички, впродовж вересня-грудня 2014 року вчинив множинність злочинних посягань проти приватної власності шляхом обману за наступних обставин.

Так, 30 вересня 2014 року у АДРЕСА_2, видаючи себе за успішного приватного підприємця, ОСОБА_1 з корисливих мотивів переконав ОСОБА_2 у вигідності укладення з ним договору купівлі-продажу № 0930-R1 з умовою про завдаток, повідомивши завідомо неправдиві відомості про наявну у нього можливість виготовлення з доставкою додому кухонного модулю за ціною в 1 080 гривень, що не відповідали об'єктивній дійсності. Доводячи свій умисел до кінця, того ж дня під приводом виконання укладеного договору ОСОБА_1 умисно отримав з метою привласнення добровільно передані йому ОСОБА_2 500 гривень готівкою нібито завдатку, не маючи в цей момент наміру виконувати начебто взяті на себе зобов'язання, тим самим шляхом обману заволодів чужим майном, яким розпорядився на власний розсуд, залишивши місце злочину.

Діючи повторно, другого жовтня 2014 року у АДРЕСА_3, видаючи себе за успішного приватного підприємця, ОСОБА_1 з корисливих мотивів переконав ОСОБА_3 у вигідності укладення з ним договору купівлі-продажу № 1002-R1 з умовою про завдаток, повідомивши завідомо неправдиві відомості про наявну у нього можливість виготовлення з доставкою додому кухні за ціною в 1 540 гривень, що не відповідали об'єктивній дійсності. Доводячи свій умисел до кінця, того ж дня під приводом виконання укладеного договору ОСОБА_1 умисно повторно отримав з метою привласнення добровільно передані йому ОСОБА_3 1 000 гривень готівкою нібито завдатку, не маючи в цей момент наміру виконувати начебто взяті на себе зобов'язання, тим самим шляхом обману повторно заволодів чужим майном, яким розпорядився на власний розсуд, залишивши місце злочину.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, п'ятого жовтня 2014 року у АДРЕСА_4, видаючи себе за успішного приватного підприємця, ОСОБА_1 з корисливих мотивів переконав ОСОБА_4 у вигідності укладення з ним договору купівлі-продажу № 1005-R1 з умовою про завдаток, повідомивши завідомо неправдиві відомості про наявну у нього можливість виготовлення з доставкою додому шафи-купе за ціною в 5 604 гривень, що не відповідали об'єктивній дійсності. Доводячи свій умисел до кінця, того ж дня під приводом виконання укладеного договору ОСОБА_1 умисно повторно отримав з метою привласнення добровільно передані йому ОСОБА_4 2 800 гривень готівкою нібито завдатку, не маючи в цей момент наміру виконувати начебто взяті на себе зобов'язання, тим самим шляхом обману повторно заволодів чужим майном, яким розпорядився на власний розсуд, залишивши місце злочину.

Крім того, дев'ятого жовтня 2014 року у АДРЕСА_5, видаючи себе за успішного приватного підприємця, ОСОБА_1 з корисливих мотивів переконав ОСОБА_5 у вигідності укладення з ним договору купівлі-продажу № 1009-R2 з умовою про завдаток, повідомивши завідомо неправдиві відомості про наявну у нього можливість виготовлення з доставкою додому кухні за ціною в 7 560 гривень, що не відповідали об'єктивній дійсності. Доводячи свій умисел до кінця, того ж дня під приводом виконання укладеного договору ОСОБА_1 умисно повторно отримав з метою привласнення добровільно передані йому ОСОБА_5 4 000 гривень готівкою нібито завдатку, не маючи в цей момент наміру виконувати начебто взяті на себе зобов'язання, тим самим шляхом обману повторно заволодів чужим майном, яким розпорядився на власний розсуд, залишивши місце злочину.

13 жовтня 2014 року у АДРЕСА_6, видаючи себе за успішного приватного підприємця, ОСОБА_1 з корисливих мотивів переконав ОСОБА_6 у вигідності укладення з ним договору купівлі-продажу № 1013-R2 з умовою про завдаток, повідомивши завідомо неправдиві відомості про наявну у нього можливість виготовлення з доставкою додому кухні за ціною в 10 013 гривень, що не відповідали об'єктивній дійсності. Доводячи свій умисел до кінця, того ж дня під приводом виконання укладеного договору ОСОБА_1 умисно повторно отримав з метою привласнення добровільно передані йому ОСОБА_6 5 000 гривень готівкою нібито завдатку, не маючи в цей момент наміру виконувати начебто взяті на себе зобов'язання, тим самим шляхом обману повторно заволодів чужим майном, яким розпорядився на власний розсуд, залишивши місце злочину.

16 жовтня 2014 року у АДРЕСА_7, видаючи себе за успішного приватного підприємця, ОСОБА_1 з корисливих мотивів переконав ОСОБА_7 у вигідності укладення з ним договору купівлі-продажу № 1016-R1 з умовою про завдаток, повідомивши завідомо неправдиві відомості про наявну у нього можливість виготовлення з доставкою додому шафи-купе за ціною в 5 669 гривень, що не відповідали об'єктивній дійсності. Доводячи свій умисел до кінця, того ж дня під приводом виконання укладеного договору ОСОБА_1 умисно повторно отримав з метою привласнення добровільно передані йому ОСОБА_7 4 000 гривень готівкою нібито завдатку, не маючи в цей момент наміру виконувати начебто взяті на себе зобов'язання, тим самим шляхом обману повторно заволодів чужим майном, яким розпорядився на власний розсуд, залишивши місце злочину.

17 жовтня 2014 року у АДРЕСА_8, видаючи себе за успішного приватного підприємця, ОСОБА_1 з корисливих мотивів переконав ОСОБА_8 у вигідності укладення з ним договору купівлі-продажу № 1017-R1 з умовою про завдаток, повідомивши завідомо неправдиві відомості про наявну у нього можливість виготовлення з доставкою додому кухні за ціною в 3 950 гривень, що не відповідали об'єктивній дійсності. Доводячи свій умисел до кінця, того ж дня під приводом виконання укладеного договору ОСОБА_1 умисно повторно отримав з метою привласнення добровільно передані йому ОСОБА_8 2 700 гривень готівкою нібито завдатку, не маючи в цей момент наміру виконувати начебто взяті на себе зобов'язання, тим самим шляхом обману повторно заволодів чужим майном, яким розпорядився на власний розсуд, залишивши місце злочину.

22 жовтня 2014 року у АДРЕСА_9, видаючи себе за успішного приватного підприємця, ОСОБА_1 з корисливих мотивів переконав ОСОБА_9 у вигідності укладення з ним договору купівлі-продажу № 1022-R1 з умовою про завдаток, повідомивши завідомо неправдиві відомості про наявну у нього можливість виготовлення з доставкою додому кухні за ціною в 5 823 гривень, що не відповідали об'єктивній дійсності. Доводячи свій умисел до кінця, того ж дня під приводом виконання укладеного договору ОСОБА_1 умисно повторно отримав з метою привласнення добровільно передані йому ОСОБА_9 3 000 гривень готівкою нібито завдатку, не маючи в цей момент наміру виконувати начебто взяті на себе зобов'язання, тим самим шляхом обману повторно заволодів чужим майном, яким розпорядився на власний розсуд, залишивши місце злочину.

23 жовтня 2014 року у АДРЕСА_10, видаючи себе за успішного приватного підприємця, ОСОБА_1 з корисливих мотивів переконав ОСОБА_10 у вигідності укладення з ним договору купівлі-продажу № 1023-R2 з умовою про завдаток, повідомивши завідомо неправдиві відомості про наявну у нього можливість виготовлення з доставкою додому шафи-купе та вішалки за ціною в 6 344 гривень, що не відповідали об'єктивній дійсності. Доводячи свій умисел до кінця, того ж дня під приводом виконання укладеного договору ОСОБА_1 умисно повторно отримав з метою привласнення добровільно передані йому ОСОБА_10 5 000 гривень готівкою нібито завдатку, не маючи в цей момент наміру виконувати начебто взяті на себе зобов'язання, тим самим шляхом обману повторно заволодів чужим майном, яким розпорядився на власний розсуд, залишивши місце злочину.

Того ж дня, 23 жовтня 2014 року, в АДРЕСА_11, видаючи себе за успішного приватного підприємця, ОСОБА_1 з корисливих мотивів переконав ОСОБА_11 у вигідності укладення з ним договору купівлі-продажу № 1023-R1 з умовою про завдаток, повідомивши завідомо неправдиві відомості про наявну у нього можливість виготовлення з доставкою додому шафи-купе за ціною в 4 102 гривень, що не відповідали об'єктивній дійсності. Доводячи свій умисел до кінця, того ж дня під приводом виконання укладеного договору ОСОБА_1 умисно повторно отримав з метою привласнення добровільно передані йому ОСОБА_11 3 000 гривень готівкою нібито завдатку, не маючи в цей момент наміру виконувати начебто взяті на себе зобов'язання, тим самим шляхом обману повторно заволодів чужим майном, яким розпорядився на власний розсуд, залишивши місце злочину.

Діючи повторно, першого листопада 2014 року в АДРЕСА_12, видаючи себе за успішного приватного підприємця, ОСОБА_1 з корисливих мотивів переконав ОСОБА_12 у вигідності умов продажу ним меблів, повідомивши завідомо неправдиві відомості про наявну у нього можливість виготовити кухню з доставкою додому, що не відповідали об'єктивній дійсності. Будучи введеним в оману, ОСОБА_12 третього листопада 2014 року в АДРЕСА_13, підписавши договір № 1103-R2 на умовах купівлі в розстрочку кухні за ціною в 6 650 гривень, під приводом видачі 3 650 гривень завдатку добровільно передав ці гроші ОСОБА_1, який свідомо скористався помилкою потерпілого, виникненню якої умисно сприяв з метою привласнити гроші в момент заволодіння ними. Доводячи свій умисел до кінця, восьмого грудня 2014 року в квартирі АДРЕСА_14, під приводом виконання укладеного договору ОСОБА_1 з метою привласнення отримав добровільно передані йому ОСОБА_12 1 000 гривень готівкою нібито розстроченого платежу, не маючи в цей момент наміру виконувати начебто взяті на себе зобов'язання продавця, тим самим шляхом продовжуваного обману повторно заволодів чужим майном на загальну суму 4 650 гривень, якими розпорядився на власний розсуд, залишивши місце злочину.

Діючи повторно, у першій декаді листопада 2014 року в АДРЕСА_15, видаючи себе за успішного приватного підприємця, ОСОБА_1 з корисливих мотивів переконав ОСОБА_13 у вигідності умов продажу ним меблів, повідомивши завідомо неправдиві відомості про наявну у нього можливість виготовити шафу-купе з доставкою додому, що не відповідали об'єктивній дійсності. 11 листопада 2014 року, будучи введеною в оману, ОСОБА_13 в АДРЕСА_13, підписавши договір № 1111-R2 на умовах купівлі в розстрочку шафи-купе за ціною в 6 948 гривень, під приводом видачі 1 000 гривень завдатку добровільно передала ці гроші ОСОБА_1, який свідомо скористався помилкою потерпілої, виникненню якої умисно сприяв з метою привласнити гроші в момент заволодіння ними. Доводячи свій умисел до кінця, в м. Дніпропетровську на проспекті Кірова під приводом виконання укладеного договору ОСОБА_1 з метою привласнення отримав в два етапи 14 і 24 листопада 2014 року добровільно передані йому від ОСОБА_13 по 1 000 гривень готівкою нібито розстроченого платежу, не маючи в цей момент наміру виконувати начебто взяті на себе зобов'язання продавця, тим самим шляхом продовжуваного обману повторно заволодів чужим майном на загальну суму 3000 гривень, якими розпорядився на власний розсуд.

13 листопада 2014 року у АДРЕСА_16, видаючи себе за успішного приватного підприємця, ОСОБА_1 з корисливих мотивів переконав ОСОБА_14 у вигідності укладення з ним договору купівлі-продажу з умовою про завдаток, повідомивши завідомо неправдиві відомості про наявну у нього можливість виготовлення з доставкою додому гардеробної за ціною в 6 100 гривень, що не відповідали об'єктивній дійсності. Доводячи свій умисел до кінця, того ж дня під приводом виконання укладеного договору ОСОБА_1 умисно повторно отримав з метою привласнення добровільно передані йому ОСОБА_14 3 050 гривень готівкою нібито завдатку, не маючи в цей момент наміру виконувати начебто взяті на себе зобов'язання продавця, тим самим шляхом обману повторно заволодів чужим майном, яким розпорядився на власний розсуд, залишивши місце злочину.

15 листопада 2014 року у АДРЕСА_17, видаючи себе за успішного приватного підприємця, ОСОБА_1 з корисливих мотивів переконав ОСОБА_15 у вигідності укладення з ним договору купівлі-продажу № 1115-R1 з умовою про завдаток, повідомивши завідомо неправдиві відомості про наявну у нього можливість виготовлення з доставкою додому шафи-купе за ціною в 7 106 гривень, що не відповідали об'єктивній дійсності. Доводячи свій умисел до кінця, того ж дня під приводом виконання укладеного договору ОСОБА_1 умисно повторно отримав з метою привласнення добровільно передані йому ОСОБА_15 4 900 гривень готівкою нібито завдатку, не маючи в цей момент наміру виконувати начебто взяті на себе зобов'язання, тим самим шляхом обману повторно заволодів чужим майном, яким розпорядився на власний розсуд, залишивши місце злочину.

Крім того, третього грудня 2014 року у АДРЕСА_18, видаючи себе за успішного приватного підприємця, ОСОБА_1 з корисливих мотивів переконав ОСОБА_16 у вигідності укладення з ним договору купівлі-продажу з умовою про завдаток, повідомивши завідомо неправдиві відомості про наявну у нього можливість виготовлення з доставкою додому кухні за ціною в 7 777 гривень, що не відповідали об'єктивній дійсності. Доводячи свій умисел до кінця, того ж дня під приводом виконання укладеного договору ОСОБА_1 умисно повторно отримав з метою привласнення добровільно передані йому ОСОБА_16 2 300 гривень готівкою нібито завдатку, не маючи в цей момент наміру виконувати начебто взяті на себе зобов'язання, тим самим шляхом обману повторно заволодів чужим майном, яким розпорядився на власний розсуд, залишивши місце злочину.

Діючи повторно, 12 грудня 2014 року в АДРЕСА_19, видаючи себе за успішного приватного підприємця, ОСОБА_1 з корисливих мотивів переконав ОСОБА_17 у вигідності укладення з ним договору купівлі-продажу № 1212-R1 з умовою про завдаток, повідомивши завідомо неправдиві відомості про наявну у нього можливість виготовлення з доставкою їй додому кухні «Ганна» за ціною в 6 120 гривень, що не відповідали об'єктивній дійсності. Доводячи свій умисел до кінця, під приводом виконання укладеного договору за місцем мешкання введеної в оману ОСОБА_17 ОСОБА_1 з метою привласнення отримав в два етапи 12 і 16 грудня 2014 року добровільно передані йому потерпілою, відповідно, 3 200 гривень готівкою нібито виданого завдатку та 1 000 гривень готівкою нібито розстроченого платежу, не маючи в цей момент наміру виконувати начебто взяті на себе зобов'язання продавця, тим самим шляхом продовжуваного обману повторно заволодів чужим майном на загальну суму 4 200 гривень, якими розпорядився на власний розсуд.

Крім того, 26 грудня 2014 року у АДРЕСА_20, видаючи себе за успішного приватного підприємця, ОСОБА_1 з корисливих мотивів переконав ОСОБА_18 у вигідності укладення з ним договору купівлі-продажу № 1226-R1 з умовою про завдаток, повідомивши завідомо неправдиві відомості про наявну у нього можливість виготовлення з доставкою додому кухні за ціною в 3 760 гривень, що не відповідали об'єктивній дійсності. Доводячи свій умисел до кінця, того ж дня під приводом виконання укладеного договору ОСОБА_1 умисно повторно отримав з метою привласнення добровільно передані йому ОСОБА_18 1 900 гривень готівкою нібито завдатку, не маючи в цей момент наміру виконувати начебто взяті на себе зобов'язання, тим самим шляхом обману повторно заволодів чужим майном, яким розпорядився на власний розсуд, залишивши місце злочину.

Підсудний ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у скоєних діяннях, щиросердно розкаявся та засудив вчинене і, будучи допитаним в судовому засіданні, докладно розповів про встановлені вище обставини вчинених злочинів. Пояснив суду, що з початку березня 2014 року без оформлення працевлаштування він у приватного підприємця ОСОБА_19 виконував роботу з прийому замовлень та консультування громадян з питань виготовлення корпусних меблів. Зі слів підсудного, отримавши необхідний досвід роботи у сфері торгівлі меблями, в серпні 2014 року він сам зареєструвався приватним підприємцем з відповідними видами діяльності, після чого винайняв офіс на вулиці Короленка і в різних частинах міста роздавав візитки з рекламою про виготовлення на замовлення та доставку корпусних меблів. Як вбачається з показань підсудного в суді, з метою заінтересувати незнайомих людей, приймаючи від них телефонні дзвінки, він повідомляв про нібито існуючі 20 % знижки від суми замовлення, після чого виїздив за адресою їх проживання, де під виглядом зроблених необхідних замірів пропонував обрати меблі за зразком у наявних у нього прайсах, роблячи вигляд, що погоджується на найнижчу ціну. ОСОБА_1 показав, що, зацікавивши таким чином незнайому людину, за місцем її проживання він пропонував підписати типовий бланк договору з обов'язковою умовою завдатку, зазвичай, в розмірі 50 % від суми замовлення і з розстроченням платежу на іншу частину на декілька місяців до часу здійснення доставки. За власним зізнанням підсудного, власних виробничих потужностей для виготовлення меблів він ніколи не мав, як не мав і жодних контактів з будь-яким їх виробником, жодних матеріалів для виготовлення меблів він за весь час діяльності не замовляв, бо не мав для цього складів (комори), а отримані в якості завдатку грошові кошти витрачав на власні особисті потреби і для продовження своєї злочинної діяльності, утримуючи офіс, який через деякий час змінив, переїхавши на Тверську вулицю в м. Дніпропетровську з метою уникати зустрічі з потерпілими. З цією ж метою, зі слів ОСОБА_1, плануючи свою злочинну діяльність, він всіляко уникав зустрічі з потерпілими, коли надходив обіцяний ним час виконання замовлення; надсилав на їх адресу листи з недостовірною інформацію про начебто реконструкцію виробництва, яка потягла зволікання з виготовленням замовлення; в телефонних розмовах розповідав про вигадане ним очікування тих чи інших деталей для меблів, або зовсім не відповідав на телефонні дзвінки, та згодом змінив номер телефону. Розповідаючи про обставини кожного епізоду своєї злочинної діяльності, ОСОБА_1 визнав розмір невідшкодованих заподіяних ним збитків у вигляді отриманих ним 30.09.2014 на АДРЕСА_2, 500 гривень, 05.10.2014 на АДРЕСА_4, - 2800 гривень, 09.10.2014 на АДРЕСА_5, - 4000 гривень, 13.10.2014 на АДРЕСА_6, - 5000 гривень, 16.10.2014 на АДРЕСА_7, - 4000 гривень, 17.10.2014 на АДРЕСА_8, - 2700 гривень, 22.10.2014 на АДРЕСА_9, - 3000 гривень, 23.10.2014 на АДРЕСА_10, - 5000 гривень, 23.10.2014 на АДРЕСА_11, - 3000 гривень, на АДРЕСА_12, - 3000 гривень, на АДРЕСА_15, - 3000 гривень, 13.11.2014 на вулиці АДРЕСА_16, - 3050 гривень, 15.11.2014 на АДРЕСА_17, - 4900 гривень, 03.12.2014 на АДРЕСА_18, - 2300 гривень, на АДРЕСА_19, - 3200 гривень, 26.12.2014 на АДРЕСА_20, - 1900 гривень. Підсудний стверджував, що за весь час діяльності він виконав лише одне замовлення, а саме: доставив потерпілому ОСОБА_16 на вулицю Немировича-Данченка кухню, яку разом з ним придбав на оптовому складі лише після того, як той неодноразово приходив до нього додому, вчиняв скандали, погрожував розправою та звернувся до Самарського РВ, а іншим потерпілим на їх вимоги тільки обіцяв повернути гроші, чого так і не зробив. Отримані від ОСОБА_16 гроші в якості завдатку, як зазначив підсудний, він ще до вимог потерпілого витратив на власні потреби.

Окрім зізнання підсудного, його вина у вчинені злочинів підтверджується сукупністю достатніх даних, здобутих за допомогою зібраних доказів, достовірність яких учасниками судового провадження не заперечується, на підставі чого фактичні обставини у судовому засіданні з'ясовані згідно з істиною у встановленому порядку за частиною третьою статті 349 КПК України. Зокрема, сторони обвинувачення і захисту не оспорюють фактичні дані витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т. 1 а.с. 250-251) та наданих кожним з потерпілих договорів і рекламних візитівок, що в своїй сукупності підтверджують метод завоювання їх довіри для здійснення шахрайських дій та, власне, використаний проти них тотожний спосіб обману, а так само доводять дійсність предмета злочину, на який потерпілі прямо вказали в своїх заявах як в усних про вчинений злочин, так і в письмових про залучення в провадження потерпілими. Розіслані на адресу потерпілих листи, датовані 19.12.2014 (т. 1 а.с. 32, 53, 134, 145, 156, 196), про начебто причину прострочення у виконанні замовлення з обіцянкою повернути кошти опосередковано доводять спрямованість умислу ОСОБА_1 на підтримання помилки введених ним в оману потерпілих та подію заволодіння грішми.

Оцінивши показання ОСОБА_1 в тісному зв'язку з документами, які його викривають, належить дійти переконання в істинності встановлених вище обставин, визнаних підсудним добровільно, значення змісту яких він правильно розуміє, що згідно з ст. 18 і ч. 2 ст. 95 КПК України виключає будь-які сумніви у свободі самовикриття.

Суд за стійким внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному та всебічному дослідженні всіх з'ясованих обставин обвинувачення в їх сукупності, дійшов висновку, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження в належних і допустимих доказах вина ОСОБА_1 та обставини скоєної ним множинності злочинів.

Потерпілі добровільно передавали майно в якості завдатку чи авансової оплати погодженої ціни товару, будучи впевненими в дійсності умов виконання купівлі-продажу, тоді як винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, не виконуючи будь-які зобов'язання продавця, на значення чого для розуміння в судовій практиці обов'язкових ознак шахрайства звертав увагу Пленум Верховного Суду України в п. 18 постанови № 10 від 06.11.2009 «Про судову практику у справах про злочини проти власності».

Винна особа у встановлених обставинах з метою отримання нетрудового доходу систематично вчиняла тотожним способом злочинні посягання, кожне з яких з суб'єктивної сторони щоразу спрямоване на наживу грішми в сумі, охопленій умислом окремо за кожним суспільно небезпечним діянням. За таких умов скоєні діяння не об'єднані єдиним злочинним наміром збагачення у певному розмірі, а стали для винної особи, хоч не основним чи додатковим, але, принаймні, достатньо істотним джерелом засобів до існування, суть, злочинною діяльністю, чому в судовій практиці застосування статті 32 КК України приділяв увагу Пленум Верховного Суду України в п.п. 2, 6 постанови № 7 від 04.06.2010 «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» при визначенні множинності злочинів в формі повторності тотожних самостійних злочинів, для якої загальна сума розкрадання на кваліфікацію злочинів не впливає.

За жоден з вчинених декількох тотожних злочинів, які утворюють повторність, винна особа, чия судимість погашена, не була засуджена, чому Пленум Верховного Суду України в п.п. 7, 9 зазначеної постанови № 7 від 04.06.2010 приділяв увагу для застосування статті 33 КК України в судовій практиці кваліфікації окремо першого злочину без кваліфікуючих ознак за частиною першою статті Особливої частини КК, утворюючи реальну сукупність з усіма наступними злочинами, які отримують кваліфікацію за тією частиною цієї статті Особливої частини КК, що передбачає вчинення злочину повторно кваліфікуючою ознакою.

Відповідно, умисні дії ОСОБА_1, що виразились у заволодінні чужими грошима шляхом обману в формі повідомлення неправдивих відомостей з метою викликати впевненість у вигідності передачі майна, підлягають кваліфікації шахрайством за ч. 1 ст. 190 КК України.

Наступні умисні дії ОСОБА_1, який раніше вчинив шахрайство, що виразилися у неодночасному тотожному не однократному заволодінні чужими грошима шляхом обману, підлягають кваліфікації шахрайством за ч. 2 ст. 190 КК України за ознакою вчинення повторно.

Призначаючи у відповідності до ст. 65 КК України вид і міру покарання, суд, керуючись правосвідомістю, враховує форми множинності умисних корисливих злочинів, що у вигляді злочинного промислу посягають на відносини приватної власності, непорушність яких гарантована державою, та які кримінальним Законом віднесені за формальними ознаками до злочинів невеликої та середньої тяжкості. Ступінь тяжкості злочинів множинності за матеріальною ознакою характеризується їх етіологією в сфері побутового обслуговування населення, криміногенними факторами якої слугували злочинний досвід винного в широкому його значенні набутих ним негативних норовів і звичок та похилий вік переважної більшості потерпілих, що згідно з п. 6 ч. 1 ст. 67 КК України має обтяжувати покарання.

За повного визнання своєї вини підсудним, який за місцем мешкання має посередню характеристику, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, до суд пом'якшуючих покарання обставин згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України відносить активне сприяння розкриттю вчинених злочинів та проявлене щире каяття.

Відповідно, з урахуванням думки потерпілих ОСОБА_17, ОСОБА_9, ОСОБА_18, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_12 про суворість покарання, на яке заслуговує винний, зважаючи на стійкість антигромадської спрямованості установок його особистості, його сімейний і майновий стан, беручи до уваги ступінь тяжкості і характер кожного злочину сукупності за наявності як обтяжуючої, так і пом'якшуючих покарання обставин, суд дійшов стійкого внутрішнього переконання в неможливості виправлення ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства, на підставі чого знаходить за необхідне в силу ст. 65 КК України, призначивши покарання за кожний злочин окремо, за правилами ч. 1 ст. 70 КК України визначити за сукупністю злочинів у виді остаточного покарання позбавлення волі, строк якого буде достатнім для попередження нових злочинів.

Запобіжні заходи в рамках цього кримінального провадження не застосовувалися.

Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим за пред'явленим обвинуваченням у вчиненні передбаченого в ч.ч. 1, 2 ст. 190 КК України шахрайства, призначивши у виді покарання:

за ч. 1 ст. 190 КК України два роки обмеження волі;

за ч. 2 ст. 190 КК України два роки позбавлення волі;

і шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим на підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточно визначити ОСОБА_1 за сукупністю злочинів у виді покарання два роки позбавлення волі, обчислюючи початок строку їх відбування з моменту приведення вироку у виконання з фактичним затриманням.

Вирок, за виключенням підстав заперечення обставин, дослідження яких під час судового розгляду визнано недоцільним, підлягає оскарженню до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги протягом 30 днів, починаючи з наступного після його проголошення дня, із плином яких набирає законної сили.

Копію вироку вручити підсудному та прокурору негайно.

Головуючий