Рішення № 493667, 13.03.2007, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "13" березня 2007 р.

Справа № 5/4740

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Брагіної Я.В.

судді

за участю представників сторін

від позивача Ющенко Н.М., довір. від 05.01.07р.

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Одеський олійножировий комбінат" (м.Одеса)

до Дочірнього підприємства "Радомілк" (м. Радомишль)

про стягнення 109080,00 грн.

Спір розглядається у більш тривалий термін ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України у відповідності ч.3 ст.69 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 108000грн. та 1080,00грн. витрат, а всього 109080грн,

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив закінчити розгляд справи без участі представника відповідача, оскільки відповідач ухиляється від явки в судове засідання.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, у судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином.

Справа розглядається за наявними у ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно договору купівлі-продажу №407 від 08.09.05р., укладеного між позивачем - Відкритим акціонерним товариством "Одеський олійножировий комбінат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транснаціональна компанія, позивач продав останноьму товар на загальну суму 108000,00грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною № 382 від 10.06.04р. та товарно - транспортною накладною № 1/13201 від 15.11.05р. та довіреністю ЯКШ №846339 ( а.с.14 - 15).

Відповідно до вимог ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до 2.3 зазначеного договору, оплата вартості отриманого товару проводиться покупцем у грошовій формі, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця з відстрочкою платежу вісім календарних днів після поставки товару на склад покупця та/або вексельна форма оплати.

11 липня 2006 року був укладений акт вексельного платежу №01/06, згідно якого платник (отримувач товарів) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Транснаціональна компанія "Агро" та отримувач векселя позивач - ВАТ "Одеський олійножировий комбінат" засвідчили, що платник у рахунок виконання своїх обов'язків перед отримувачем, що виникли з договору №407 від 08.09.05р. передав отримувачу як спосіб платежу один простий вексель №673115286381, номінал 108000грн., векселедавець та його місцезнаходження: ДП "Радомілк", 12200, Житомирська область, м. Радомишль, вул. І. Франка,10, код 32233780. Платником зазначений відповідач. Векселеотримувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Транснаціональна компанія "Агро".

11.07.06р. зазначений вище вексель векселеотримувачем передано позивачеві, про що свідчить акт прийому-передачі №01/06.

10.10.06р. позивач пред'явив вексель №673115286381 до виконання до 11.10.06р.

Проте, відповідач вексель не оплатив. Тому позивач 12.10.06р. звернувся до Радомишльської державної нотаріальної контори з проханням здійснити протест про неоплату простого векселя №673115286381 від 10.07.06р.

13.10.06 року нотаріусом зроблено виконавчий напис, який було надіслано для примусового виконання до Державної виконавчої служби у Радомишльського району. Але 04.12.06р. постановою начальника Державної виконавчої служби у Радомишльському районі повернуто виконавчий напис без виконання.

Таким чином, за відповідачем залишилась невиплачена сума боргу 108000грн. та в зв'язку із неналежним виконанням зобов'язання збитки в сумі 1080,00грн., що були сплачені позивачем за вчинення виконавчого напису, що підтверджується виконавчим написом (а.с.25).

Відповідно до частини першої ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання.

Згідно ст.610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Уразі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків (п.4 ст.611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч.2 ст.612 ЦК України.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання (ст.614 ЦК України).

Відповідач в засідання суду не з'явився, доказів, що підтверджували би виконання зобов'язання належно не надав, а також не надав доказів, що підтверджували би вжиття ним всіх необхідних заходів щодо не прострочення платежу.

Крім того, слід зазначити, що і виконавчий напис нотаріуса відповідач теж не оспорив .

А оскільки відповідач не виконав зобов'язання до 11.10.06 року, тому повинен сплатити позивачеві понесені збитки в сумі 1080,00грн., пов'язані з оплатою по вчиненню виконавчого напису.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки підтверджуються належними доказами, що знаходяться в матеріалах справи, заявлені відповідно до вимог діючого законодавства.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно- технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 525,526,692,610,612,614 ЦК України, ст.229 ГК України, 33,34,43,44,49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовільнити.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства "Радомілк", 12200, м. Радомишль, вул. І.Франка, буд.10, Житомирської області, р/р 260085244 в Житомирській обласній дирекції АППБ "Аваль", МФО 311528, код 32233780,

- на користь Відкритого акціонерного товариства "Одеський олійножировий комбінат", 65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 16, р/р 2600801639024 у філіалі ВАТ "Укрексімбанк" м. Одеса, МФО 328618, код 003765509:

-108000,00грн. - боргу;

1080,00грн. - витрат (збитків)

- 1090,80грн. -витрат, пов'язаних із сплатою державного мита;

-118,00грн. - витрат, пов'язаних із сплатою за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення суду у відповідності до ст.84 ГПК України.

Суддя

Брагіна Я.В.

Дата підписання рішення: 16.03.07р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - поз.

3-від.