Рішення № 49359167, 12.08.2015, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 12.08.2015

Справа № 334/10977/14-ц

Провадження № 2/334/1704/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2015 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Колесник С.Г.

при секретарі Шевалдіной О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом в якому зазначив, що ПАТ «Дельта Банк» правонаступник ТОВ «Комерційний Банк «Дельта» та ОСОБА_1 04 травня 2011 року уклали кредитний договір № 003-07577-040511. На підставі кредитного договору банк відкрив відповідачу картковий рахунок № НОМЕР_1 в національній валюті та надав кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної Кредитної лінії на загальну суму 30 000 грн. та на день укладання кредитного договору встановив ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 5 000 грн. Договором передбачено, що кредитні кошти та власні кошти держателя, тобто відповідача, використовуються останнім для розрахунків за товари чи послуги, які придбані у суб'єктів господарювання або зняття готівки. Також, відповідач, зобов'язаний щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, яка виникла за попередній звітній місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за Овердрафтом яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або Офердрафтом за попередній звітний місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за Кредитною лінією та/або Овердрафтом та процентів за користування Кредитною лінією та/або Овердрафтом.

Але, ОСОБА_1 взяті на себе обов'язки, щодо виконання умов договору, не виконує, у зв'язку з чим станом на 11.08.2014 року має заборгованість в розмірі 14987,79 грн., яка складається з:

9606,93 грн. - тіло кредиту;

1681,14 грн. - прострочене тіло кредиту;

3699,72 грн. - заборгованість за комісіями.

Позивач просить стягнути борг за кредитом, який становить 14987,79 грн. в судовому порядку, а також понесені судові витрати у зв'язку зі зверненням із позовом до суду. Розглядати справу без його участі, на ухваленні заочного рішення не заперечує.

26 лютого 2015 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя постановив заочне рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» задоволені у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення від 26.02.2015р., яка ухвалою суду від 17.04.2015р. задоволено, заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26.02.2015р. скасовано.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Просив позов задовольнити, що зазначено в позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засідання проти позовних вимог заперечувала, про що надала письмові заперечення. Пояснила, що розрахунок, який наданий банком, розрахований не у відповідності до умов надання кредитної картки Тарифний пакет «Кредитна картка №1», а саме:

відповідно до графіку погашення заборгованості по кредиту та процентів по ньому станом на 11.08.2014 року вона мала сплатити карту до балансу 5000 грн., але ж з урахуванням комісій, які щомісячно банком списувались, картка поповнена до балансу 7979 грн., банк не нараховував 3% на позитивний залишок, згідно п 3.9 Кредитного договору.

в долученому додатку до позовної заяви ПАТ «Дельта Банк» розрахунку ціни позову за кредитним договором № 003-07577-040511 банк розраховує 5% не від суми використаних коштів, а від суми кредитного ліміту, що не відповідає умовам надання кредитної картки, які взагалі не були додані до позовної заяви;

у стовбцю № 4 тіло кредиту постійно міняється та не відповідає ніякому розрахунку;

графа № 18 визначена як „Зняття готівки", за яке згідно п.2.2 кредитного договору за видачу готівки з картрахунку банк списує 3%+15 грн., але за її карткою всі суми списані по терміналу безготівково, оскільки всі суми з копійками та не можуть бути зняті з банкомату, у зв'язку з чим 3%+15 грн. не повинні нараховуватися банком;

в строчці № 16 розраховується штраф за прострочену заборгованість та складає 75 грн., більше ніж є насправді.

Крім того, в долученому додатку до позовної заяви ПАТ «Дельта Банк» розрахунку ціни позову за Договором не наведено жодних розрахунків та їх нормативного обґрунтування, оскільки зазначено тільки сума кредиту в розмірі 5000 грн. та відсоткова ставка в 0,00% річних, а зазначені кінцеві значення, не відповідають дійсності. Тому вважає, що розмір позовних вимог не може вважатися доведеним.

ОСОБА_1 заперечує наявність з її боку будь-якої заборгованості за кредитним договором № 003-07577-040511 від 04.05.2011 року, в зв'язку з чим просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідив письмі докази по справі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у відповідності до умов договору.

Статтею 10 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.ст. 57, 60 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено судом, 04.05.2011 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 укладено договір на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки.

Відповідно до пункту 1.2. вищевказаного договору, позивач відкрив відповідачеві картковий рахунок № НОМЕР_1 в національній валюті України - гривні, випустив та надав держателю платіжну картку, а також ПІН-код до картки. Банк зобов'язався здійснювати обслуговування держателя на умовах, викладених в Тарифному пакеті Visa Класичний, що міститься в Додатку №1 до договору, та згідно з умовами цього договору, Умовами надання картки і Правил.

Банк надав держателю кредит шляхом відкриття держателю кредитної лінії на загальну суму 30000,00 грн., та на день укладання цього договору встановлює ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 5000,00 грн. Банк самостійно один раз на місяць може змінювати розмір ліміту Кредитної лінії в межах Кредитної лінії, при цьому сторони погодили, що у даному випадку Додаткова угода не складається.

Відповідно до п. 2.3 договору держатель сплачує проценти за користування кредитною лінією та/або овердрафтом за ставками, визначеними в Тарифах.

У відповідності до договору, держатель картки зобов'язаний щомісяця в строки, визначені Правилами здійснювати погашення заборгованості у вигляді обов'язкового мінімального платежу, складові якого визначаються у Тарифах.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст.1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Сторони зобов'язані дотримуватися умов укладено договору та виконувати взяті на себе зобов'язання у встановлений договором строк (термін) його виконання, що передбачено ст.ст.526-530 ЦК України.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши кредит у сумі 5000,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості і не заперечується відповідачем.

Відповідно до наданого розрахунку позивач зазначає, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання не виконує належним чином, у зв'язку з чим, станом 11.08.2014 року, має заборгованість в розмірі 14987,79 грн., яка складається з 9606,93 грн. - тіло кредиту; простроченого тіла кредиту - 1681,14 грн. та заборгованості за комісіями - 3699,72 грн., про що надано розрахунок заборгованості. (а.с.8-9)

ОСОБА_1 поданий розрахунок погашення заборгованості по кредиту, згідно якого вона в повній мірі сплатила заборгованість за кредитом, який направлено до позивача, останнім отримано та залишено без реагування.

Так, відповідно до умов надання кредитної картки, яка надана відповідачкою та підписана сторонами, частка щомісячного погашення вираховується у вигляді 5% від суми використаних коштів, в той час як Банк розраховує вказану частку виходячи з кредитного ліміту, який складає 5000 грн., в той час як найбільший розмір використаних коштів склав 3246,93 в липні 2012 року, що значно її збільшує і призводить до необґрунтованого нарахування заборгованості та порушення п.3.9 Договору, у відповідності до якого Банк повинен нараховувати та сплачувати Клієнту проценти на позитивний залишок коштів, що знаходяться на Рахунку,

Крім того, в зв'язку із неявкою позивача до суду, залишилось не з'ясованим питання зміни розміру тіла кредиту як в сторону збільшення так і в сторону зменшення.

В той час як наданий відповідачкою розрахунок містить відомості щодо зняття коштів та нарахування процентів за користування кредитними коштами та комісії, нарахування процентів на позитивній залишок, та у відповідності до вимог кредитного договору, тому суд вважає його належним та допустимим доказом.

Проаналізував у сукупності надані докази, суд приходить до висновку, що позивачем не надано достатніх доказів, які б беззаперечно довели факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором, суд погоджується з розрахунком наданим відповідачкою, відповідно до якого нею у рахунок заборгованості сплачено 16190,94 грн., у зв'язку з чим в задоволенні позову повинно бути відмовлено у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 526, 1054 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особа, без участі якої було постановлено рішення, має право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Колесник С. Г.