Ухвала суду № 49358897, 31.08.2015, Запорізький районний суд Запорізької області

Провадження № 2-п/317/33/2015

Справа № 317/1651/15-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2015 року місто Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Сакояна Д.І.

при секретарі судового засідання Грецовій О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про скасування заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів за банківським вкладом,-

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 27 липня 2015 року задоволено у повному обсязі позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів за банківським вкладом:

стягнуто з Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, МФО 300131, ЄДРПОУ 09807856) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) загальну суму боргу за договором банківського вкладу «Стандарт» № 313731/13647/370-14 від 25.04.2014 р. в розмірі 604361,41 доларів США (шістсот чотири тисячі триста шістдесят один долар США 41 цент), яка складається з 600000,00 доларів США (шістсот тисяч доларів США 00 центів) суми вкладу та 4361,41 доларів США (чотири тисячі триста шістдесят один долар США 41 цент) нарахованих процентів;

стягнуто з Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» на користь держави судовий збір в розмірі 3654,00 грн. (три тисячі шістсот пятдесят чотири гривні 00 коп.)

Акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» звернулось до суду з заявою про скасування означеного заочного рішення. Заява мотивована тим, що суд під час розгляду справи неналежним чином дослідив матеріали справи та подані докази, тож рішення суду не відповідає приписам закону, фактичним обставинам справи, судом не враховані заперечення відповідача по справі. Посилається на наступні обставини:

на момент звернення позивача до банку з вимогою про повернення вкладу діяла Постанова НБУ № 160 від 03.03.2015 р., відповідно до умов якої банки зобовязані обмежити видачу готівкових коштів в іноземній валюті або банківських металів з поточних та депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в межах до 15000,00 гривень на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом НБУ. Окрім цього, на час винесення заочного рішення діяла та продовжує діяти аналогічна Постанова НБУ № 354 від 03.06.2015 р., яка також регламентує діяльність банків в частині певного обмеження видачі готівкових коштів в іноземній валюті;

позивач не надав жодного підтвердження наявності стягнутої суми вкладу на рахунку;

не встановлено факту отримання відповідачем суми вкладу в розмірі 600000,00 доларів США;

заява позивача про повернення вкладу не відповідає п.п. 4.1 депозитного договору;

штамп на заяві позивача не є підтвердженням факту отримання саме відповідачем заяви позивача про повернення вкладу.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи позивач та її представник в судове засідання не зявились. Представником позивача подана заява про розгляд справи за їх відсутності.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

Оскільки неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 1 ст. 231 ЦПК України), суд ухвалив проводити розгляд заяви за відсутності осіб, що не зявились.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутністю осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач жодного разу до суду не зявися, заперечень не подав.

У світлі приписів ч.ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України, враховуючи, що відповідач не надав суду належних доказів повної чи часткової сплати заборгованості за депозитним договором, не спростував розрахунок позивача, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами, суд ухвалив заочне рішення. Посилання відповідача на неврахування заперечень є неспроможними, оскільки жодних заперечень відповідачем протягом часу розгляду справи не подавалось. Натомість позивачем подані документи, які суд розцінив належними та допустимими доказами, і які дозволили прийти до остаточного висновку про обґрунтованість позовних вимог. Зокрема, матеріали справи містять довідку відповідача про наявність залишку коштів на рахунку станом на 26.06.2015 р. у сумі 608042,72 доларів США.

Посилання відповідача не невідповідність заяви про повернення депозиту п.п. 4.1 депозитного договору та на те, що штамп на заяві позивача не є підтвердженням факту отримання саме відповідачем заяви позивача про повернення вкладу є надуманими та не спростовують висновок суду про необхідність задоволення позовних вимог.

Суд також не приймає доводи заявника щодо необхідності врахування постанов НБУ № 160 від 03.03.2015 р. та №354 від 03.06.2015 р., оскільки дії зазначений правових актів не позбавляли відповідача можливості виконувати зобовязання за договором принаймні частково у встановлені договором терміни. Крім того, зазначені обставини можуть бути враховані на стадії виконання судового рішення.

Інші обставини, на які посилається відповідач, є необґрунтованими, не мають належного законодавчого підґрунтя та не є підставою для скасування заочного рішення від 27.07.2015 р.

Суд також враховує, що відповідач у заяві про скасування заочного рішення не спростував основний висновок суду щодо необхідності стягнення суми вкладу, не спростував ані факту отримання коштів, ані факту існування правовідносин, не навів жодного іншого обґрунтованого розрахунку, а посилаючись виключно на неіснуючі формальні підстави для скасування судового рішення намагається уникнути виконання зобовязань за договором.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 210, 229-233 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про скасування заочного рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 27 липня 2015 р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів за банківським вкладом (справа № 317/1651/15-ц, провадження № 2/317/1120/2015) відмовити у повному обсязі.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Д.І. Сакоян