Ухвала суду № 49353084, 27.08.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

27 серпня 2015 року м. Київ К/800/38521/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги Дніпропетровського обласного благодійного фонду "Екологія-Геос" на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 травня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2015 року у справі за позовом Дніпропетровського обласного благодійного фонду "Екологія-Геос" до Державної служби інтелектуальної власності України про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а :

Дніпропетровський обласний благодійний фонд "Екологія-Геос" звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на вказані судові рішення.

Згідно із частиною 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду, набирають законної сили з моменту проголошення.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2015 року, остання була ухвалена за наслідками перегляду рішення суду першої інстанції у відкритому судовому засіданні, а отже, враховуючи приписи статтей 103, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, перебіг двадцятиденного строку починається з наступного дня після проголошення судового рішення, тобто з 24 липня 2015 року, та закінчується 12 серпня 2015 року; касаційну ж скаргу позивачем подано 22 серпня 2015 року (згідно дати штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті).

При цьому, позивач питання про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження не порушує.

Відповідно до частини 4 статті 214 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, в результаті вивчення касаційної скарги встановлено її невідповідність ст. 213 КАС України, а саме - до скарги не додано документа про сплату судового збору (Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі, рахунок отримувача: 31210255700007, код ЄДРПОУ: 38004897, Код банку отримувача: 820019, Банк отримувач ГУ ДКСУ у м. Києві, Код класифікації доходу бюджету: 22030005 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075), символ звітності: 255").

Одночасно, в касаційній скарзі позивач клопоче про звільнення його від сплати судового збору на підставі ч.2 та ч.3 ст.8 Конституції України.

Проте, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються лише Законом України "Про судовий збір".

Так, згідно з п.7 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.

При цьому, Конституційним Судом України у Рішенні від 28.11.2013р. №12-рп/2013 дано офіційне тлумачення положенням зазначеної норми у взаємозв'язку з п. "г" ч.1 ст.49 Закону України від 23 грудня 1993 року №3792-ХІІ "Про авторське право і суміжні права" та вказано, що громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.

Згідно із ч.3 ст.214 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст.213 цього Кодексу, застосовуються правила ст.108 цього Кодексу, які передбачають, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.108, 213, 214 КАС України,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Дніпропетровського обласного благодійного фонду "Екологія-Геос" на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 травня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2015 року у справі за позовом Дніпропетровського обласного благодійного фонду "Екологія-Геос" до Державної служби інтелектуальної власності України про зобов'язання вчинити певні дії, залишити без руху.

Позивачу протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали усунути зазначені недоліки.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С.