Ухвала суду № 49341965, 18.08.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2015 року Справа № 876/1399/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Нос С.П., Яворський І.О.,

з участю секретаря судового засідання Гелецький П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Держземагенства у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.12.2014 року у справі № 813/1899/14 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держземагенства у Львівській області треті особи Годовицько-Басівська сільська рада Пустомитівського району Львівської області, Пустомитівська районна державна адміністрація, Прокуратура Пустомитівського району про визнання протиправними дій та рішення, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

04 березня 2014 року позивач до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держземагентства у Львівській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області, Прокуратури Пустомитівського району Львівської області в якому просить суд:

- визнати протиправними дії, рішення та скасувати рішення ГУ Держземагентства щодо відмови у наданні згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району, Львівської області, викладене у листі № 01-16/4-5696 від 05.09.2013 року;

- зобов'язати ГУ Держземагентства видати наказ про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,25 га для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, згідно з раніше поданим клопотанням.

Позовні вимоги мотивує тим, що посилання відповідача на розпорядження голови Пустомитівської районної державної адміністрації № 124 від 02.03.2010 року, як на єдину підставу для прийняття рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, є безпідставним. Вважає, відмову ГУ Держземагентства від 05.09.2013 року в затвердженні проекту землеустрою такою, що не відповідає чинному законодавству. Зазначає, що законних підстав, передбачених п. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, для відмови у наданні згоди на розробку проекту землеустрою земельної ділянки у відповідача не існувало.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.12.2014 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії, рішення та скасувати рішення Головного управління Держземагентства у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, викладену у листі № 01-16/4-5696 від 05.09.2013 року. Зобов'язано Головне управління Держземагенства у Львівській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 12.08.2013 року № 5394. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки дане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та таке, що неповно відображає обставини, які мають істотне значення для даної справи.

Просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.12.2014 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першоїінстанції та вбачається з матеріалівсправи, що 12.08.2013 року позивачка звернулась до ГУ Держземагентства із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,25 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель згідно КВЦП з землі сільськогосподарського призначення (рілля), яка розташована на території на території Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області за межами населеного пункту.

До клопотання додано викопіювання з кадастрової карти (плану), на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, копію документа, що посвідчує особу, копію документа про присвоєння ідентифікаційного номера фізичній особі у державному у державному реєстрі фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів.

На зазначену заяву позивачу надійшла відповідь ГУ Держземагентства від 05.09.2013 року № 01-16/4-5696, згідно якої позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,25 га для ведення особистого селянського на території Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області за межами населеного пункту у зв'язку з тим, що розпорядженням голови Пустомитівської районної державної адміністрації від 02.03.2010 року № 124 "Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради за межами населеного пункту" надано дозвіл громадянам на розробку проекту відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради за межами населеного пункту. Зазначено, що на час розгляду клопотання позивача, розпорядження голови Пустомитівської райдержадміністрації № 124 від 02.03.2010 року є чинним та стосується тієї самої ділянки, про яку йдеться в клопотанні.

Задовольняючи частково у позовних вимогах у справі, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 12.08.2013 року - дати подання до ГУ Держземагентства позивачем клопотання, так і станом на 05.09.2013 року - дати прийняття відмови відповідачем, яке є предметом судового розгляду, розпорядження голови Пустомитівської РДА від 02.03.2010 року № 124 із списком громадян, яким надано дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради було чинне.

У відмові ГУ Держземагентство вказує, що розпорядження голови Пустомитівської районної державної адміністрації від 02.03.2010 року № 124 стосувалось тієї самої ділянки, про яку йдеться у клопотанні позивача від 12.08.2013 року.

У судовому засіданні судом досліджено картографічні матеріали долучені позивачем до клопотання від 12.08.2013 року з зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки і картографічні матеріали з позначенням земель на які розповсюджувалася дія розпорядження голови Пустомитівської РДА № 124 від 02.03.2010 року та встановлено, що відсутній факт накладення відповідних земельних ділянок.

Отже, відповідач у відмові у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, викладеної у листі за № 01-16/4-5696 від 05.09.2013 року, безпідставно посилався на розпорядження голови Пустомитівської РДА № 124 від 02.03.2010 року, оскільки судом не встановлено факту накладення відповідних земельних ділянок.

Стосовно позовної вимоги про зобов'язання ГУ Держземагентства видати наказ про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою суд першої інстанції зазначав наступне.

Для забезпечення конституційного порядку, нормального функціонування держави існує структурована, багаторівнева, ієрархічна система органів державної влади та судової влади. Вони наділені відповідною юрисдикцією, мають свій предмет ведення і реалізують повноваження через визначені законодавством процедурні рамки та технології. З огляду на положення законодавства щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Тому суд не міг погодитись з таким способом захисту порушеного права позивача, як зобов'язати ГУ Держземагентства у Львівській області видати наказ про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки такі повноваження вказаного органу є його дискреційними повноваженнями й у разі задоволення такої вимоги суд здійснить втручання у внутрішню діяльність суб'єкта владних управлінських функцій та такими своїми діями підмінить його, всупереч конституційному принципу поділу влади. В результаті чого, така позовна вимога задоволенню не підлягала.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Законом України "Про землеустрій", Законом України "Про фермерське господарство", в редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва; б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства; ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель.

Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам (ч.ч. 1-5 ст. 22 ЗК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексурозглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Підставою відмови ГУ Держземагентства у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства було розпорядження голови Пустомитівської РДА № 124 від 02.03.2010 року.

Розпорядженням голови Пустомитівської районної державної адміністрації від 02.03.2010 року № 124 "Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради за межами населеного пункту" надано дозвіл громадянам згідно з додатком (список громадян) на розробку проекту відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради за межами населеного пункту.

Прокурором Пустомитівського району внесено протест № 627 від 16.03.2010 року на розпорядження голови Пустомитівської РДА № 124 від 02.03.2010 року.

Розпорядженням голови Пустомитівської РДА № 172 від 16.03.2010 року "Про розгляд протесту прокурора Пустомитівського району № 627 від 16.03.2010 року на розпорядження голови Пустомитівської РДА № 124 від 02.03.2010 року" скасовано розпорядження голови РДА № 124 від 02.03.2010 року "Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради за межами населеного пункту".

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 06.05.2010 року у справі № 2-1015/10 розпорядження голови Пустомитівської РДА № 172 від 16.03.2010 року "Про розгляд протесту прокурора Пустомитівського району від 16.03.2010 року № 627 на розпорядження голови Пустомитівської районної державної адміністрації № 124 від 02.03.2010 року" визнано недійсним. Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 21.10.2010 року у справі № 22-7901/10 рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 06.05.2010 року у справі № 2-1015/10 скасоване із закриттям провадження у справі.

Розпорядженням голови Пустомитівської РДА № 455 від 06.05.2011 року "Про внесення змін в додаток до розпорядження голови районної державної адміністрації від 2 березня 2010 року № 124", розпорядження голови Пустомитівської РДА № 172 від 16.03.2011 року "Про розгляд протесту прокурора Пустомитівського району від 16.03.2010 року № 627 на розпорядження голови Пустомитівської районної державної адміністрації № 124 від 02.03.2010 року" визнано таким, що втратило чинність. У додаток до розпорядження голови Пустомитівської РДА № 124 від 02.03.2010 року "Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради за межами населеного пункту" внесено зміни та затверджено його в новій редакції.

Отже, що з моменту прийняття розпорядження голови Пустомитівсткої РДА № 455 від 06.05.2011 року, розпорядження голови Пустомитівської РДА № 124 від 02.03.2010 року "Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради за межами населеного пункту" продовжило діяти у новій редакції стосовно списку громадян яким надано дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради.

Станом на 12.08.2013 року - дати подання до ГУ Держземагентства позивачем клопотання, так і станом на 05.09.2013 року - дати прийняття відмови відповідачем, яке є предметом судового розгляду, розпорядження голови Пустомитівської РДА від 02.03.2010 року № 124 із списком громадян, яким надано дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради було чинне.

У відмові ГУ Держземагентство вказує, що розпорядження голови Пустомитівської районної державної адміністрації від 02.03.2010 року № 124 стосувалось тієї самої ділянки, про яку йдеться у клопотанні позивача від 12.08.2013 року.

Враховуючи вищенаведене, доводи матеріалів справи колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції, що відповідач у відмові у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, викладеної у листі за № 01-16/4-5696 від 05.09.2013 року, безпідставно посилався на розпорядження голови Пустомитівської РДА № 124 від 02.03.2010 року, оскільки судом не встановлено факту накладення відповідних земельних ділянок, а також погоджується із рішенням щодо відмови позовної вимоги про зобов'язання ГУ Держземагентства видати наказ про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки такі повноваження вказаного органу є його дискреційними повноваженнями й у разі задоволення такої вимоги суд здійснить втручання у внутрішню діяльність суб'єкта владних управлінських функцій та такими своїми діями підмінить його, всупереч конституційному принципу поділу влади. Відтак, така позовна вимога задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 200 КАСУкраїни суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає,що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення здодержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Держземагенства у Львівській області - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.12.2014 року у справі № 813/1899/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Р.П. Сеник

Судді : С.П. Нос

І.О. Яворський