Постанова № 49341755, 27.08.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 737/604/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Войтех О.І.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 серпня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі Чернігівської області на постанову Куликівського районного суду Чернігівської області від 30 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі Чернігівської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2015 року позивач - ОСОБА_2, звернувся до Куликівського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі Чернігівської області, в якому просить:

визнати протиправними дії щодо стягнення з пенсії податку та військового збору;

зобов'язати стягнути податок та військовий збір в сумі 1 880,88грн.;

проіндексувати пенсію за січень-лютий 2015 року;

стягнути моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн.

Постановою Куликівського районного суду Чернігівської області від 30 липня 2015 року позов задоволено повністю частково.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволених вимог та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

У судове засідання не з'явилися всі особи, які беруть участь у справі, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі Чернігівської області - задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 липня 2015 року - скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі Чернігівської області, та одержує пенсію та отримує пенсію з 01.01.2006 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

На звернення позивача листом №1/05/Н-1 від 17.02.2015 УПФУ в Куликівському районі Чернігівської області повідомило, що з його пенсія утримується податок та військовий збір, а також його пенсія проіндексована.

Враховуючи, такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, яким внесено ряд змін до норм Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та до норм Бюджетного кодексу України, а саме.

Згідно ст.1 Кодексу в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом, До загальнодержавних податків (стаття 9 Кодексу) належить податок на доходи фізичних осіб.

Зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Відповідно ст.18 Кодексу податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Відповідно норм, встановлених Податковим кодексом України, починаючи з 01 січня 2015 року, платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, податковий агент (п.п.162.1.1,162.1.3 п.162.1 ст.162 Кодексу).

Згідно п.п.163.1.1, 163.1.2 п.163.1 ст.163 Кодексу об'єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та доходи, що визначені пунктом 162.1 статі 163 ПКУ, тобто доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Пунктом 164.1 статті 164 Кодексу передбачено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно п.п.164.2.19 п.164.2 ст.164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.

Пунктом 167.1 статті 167 Кодексу визначено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті мінімальна заробітна плата).

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

При цьому, з 1 січня 2015 року згідно ст.8 Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» від 28 грудня 2014 року № 80-VIII розмір мінімальної заробітної плати для працездатних осіб встановлено у розмір 1 218 гривень на місяць.

Згідно пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Кодексу оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Отже, починаючи з 1 січня 2015 року, податкові агенти при виплаті пенсій у розмірі, що перевищує 3 654,00 грн. (розмір мінімальної заробітної плати 1 218,00 грн. х 3), зобов'язані утримати податок на доходи фізичних осіб за ставкою 15 відсотків. Якщо сума нарахування більше 12 180,00 грн (мінімальна заробітна плата 1 218,00 грн. х 10) ставка податку становитиме 15 та 20 відсотків.

Статтею 64 Бюджетного кодексу України (із змінами та доповненнями) передбачено, що податок на доходи фізичних осіб, який сплачується податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.

Згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 37.07.2014 року №1621 та Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів, щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року № 71 тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст.163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5% від об'єкта оподаткування, визначеного ст. 163 цього Кодексу.

Отже, з 01.01.2015 року органи Пенсійного фонду України визначені податковими агентами при нарахуванні та виплаті пенсії.

Положення Податкового кодексу України в частині оподаткування пенсії набрали чинності 01.01.2015, і не визнані такими, що не відповідають Конституції України, тому у Відповідача відсутні правові підстави не застосовувати норму закону, яка є чинною та такою, що не визнана не конституційною.

З огляду на вказане колегія суддів вважає дії відповідача при утриманні з пенсії позивача податку на доходи фізичних осіб та військового збору правомірними.

Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, і які не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат).

Відповідно до п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року, індексації підлягають грошові доходи населення в межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» для осіб, які втратили працездатність, у 2015 році встановлений прожитковий мінімум в розмірі 949,00 грн.

Згідно до п. 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», Кабінетом Міністрів затверджується особливий порядок проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2015 рік».

Зважаючи на те, що з прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» Кабінет Міністрів України наділений правом затверджувати особливий порядок проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджету інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2015 рік, та станом на момент розгляду справи Кабінет Міністрів України не використав вказане право, за період з січня по червень 2015 року до пенсії позивача правомірно застосовувались коефіцієнти, що були встановлені Кабінетом Міністрів України у грудні 2014 року.

Крім того, у резолютивній частині постанови Куликівського районного суду Чернігівської області від 14 липня 2015 року зазначено, що відповідач зобов'язаний здійснити нарахування та виплату позивачу індексації пенсії відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 за період з січня 2015 року по день набрання чинності Постанови Кабінету Міністрів України, яка на виконання п. 9 Прикінцевих положень до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» буде регулювати питання визначення порядку та розмірів індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2015 рік, з врахуванням раніше проведених виплат.

Проте, відповідно до абз. 2 п. 10.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20 травня 2013 року, резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про протиправність дій відповідача та можливість задоволення позовних вимог в частині.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не повно встановлено фактичні обставини справи, застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення неправомірного рішення. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі Чернігівської області - задовольнити, постанову Куликівського районного суду Чернігівської області від 30 липня 2015 року - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі Чернігівської області - задовольнити.

Постанову Куликівського районного суду Чернігівської області від 30 липня 2015 року - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі Чернігівської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.Є. Пилипенко

Суддя: Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.